Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ITR_33_1_1.doc
Скачиваний:
3
Добавлен:
22.04.2019
Размер:
1.03 Mб
Скачать

117.Правове регулювання міжнар. Лізингу.

Законодавчу базу лізингової діяльності започаткував ЗУ«Про лізинг» Останнім часом значно зросла зацікавленість урядових та фінансових установ у поліпшенні умов лізингу та вдосконаленні нормативно-правових актів. Чинне вітчизняне законодавство в частині визначення прав та обов’язків сторін адаптоване до норм, прийнятих у світовій практиці. Найуживанішим міжнародним документом, який регулює проведення лізингових операцій і на підставі якого створюються національні нормативні акти, є Оттавська Конвенція з міжнародного фінансового лізингу.У міжнародній практиці положення Конвенції застосовуються у випадках, коли лізингодавець та лізингоодержувач перебувають на території різних держав. Держави, на території яких розміщені суб’єкти лізингу, домовляються про застосування Конвен­ції у процесі проведення операцій міжнародного лізингу.Оттавська Конвенція регулює угоди, яким притаманні особливості фінансового лізингу:лізингоодержувач визначає необхідне майно та вибирає постачальника, не покладаючись на думку й досвід лізингодавця;об’єкт лізингу купується лізингодавцем згідно з угодою про лізинг, яка з відома постачальника укладається або буде укладена між лізингодавцем і лізингоодержувачем;періодичні лізингові платежі розраховують з урахуванням амортизації усього чи суттєвої частини об’єкта лізингу.Конвенція залишає за лізингоодержувачем право вибору по завершенні строку договору лізингу викупити об’єкт лізингу чи користуватися ним далі на умовах лізингу.У Конвенції уточнено основоположні терміни фінансового лізингу, розроблено норми, що регулюють відносини між суб’єкта­ми лізингу. Детально розглянуто два види угод: 1) про поставку між лізингодавцем і виробником/постачальником; 2) про лізинг між лізингодавцем і лізингоодержувачем.Значне місце в Конвенції належить визначенню рівня відповідальності лізингодавця, виробника (постачальника) і лізингоодер­жувача, а також обов’язків, що покладаються на лізингоодержувача щодо використання ними об’єкта лізингу.Згідно із Конвенцією відповідальність за поставлене майно несе виробник (постачальник), оскільки лізингодавець лише фінансує купівлю і, якщо договором лізингу не передбачено інше, він не несе жодної відповідальності перед лізингоодержувачем. Винятком можуть бути випадки, коли орендар поклався на досвід і судження лізингоодержувача, або ж останній втрутився у вибір постачальника об’єкта лізингу і це призвело до збитків. У Конвен­ції зафіксовані юр-і наслідки, які випливають у разі неплатоспроможності лізингоодержувача. Якщо лізингоодержувач порушив договір лізингу, лізингодавець може стягнути невиплачені платежі разом із відсотками та збитками. Якщо порушення

118.Зміст та призначення лізингових платежів.

Згідно із чинним законодавством, лізингові платежі передбачають: суму, яка відшкодовує при кожному платежі частину вартості об’єкта лізингу, що амортизується за термін, за який вноситься лізинговий платіж; суму, що сплачується лізингодавцю як % за залучений ним кредит для придбання майна за договором лізингу; платіж як винагороду лізингодавцю за отримане у лізинг майно; відшкодування страхових платежів за договором страхування об’єкта лізингу, якщо об’єкт застрах. лізингодавцем; інші витрати лізингодавця, передбачені договором лізингу.

Розміри, спосіб, форма і терміни внесення лізингових платежів та умови їх перегляду визнач. у договорі лізингу за домовленістю сторін. Величина періоду, за який внос. лізинг.платіж, встановл. за договором лізингу і може бути нерівномірною. Порядок здійсн. лізингових платежів значно гнучкіший, ніж за кредитними угодами, бо надає можл. лізингоодержувачу розробити графік лізинг. платежів, узгоджений із надходж.його доходів. Платежі з фіксованою загальною сумою вирізняються регулярним періодичним відшкодуванням вартості майна рівними частинами упродовж усього строку угоди. Платежі з авансом видрізн. від попередніх тим, що в угоді передбач. виплата орендарем лізингодавцю авансу (депозиту), а решта загал. суми лізингового платежу сплач. періодичними внесками. Платежі з відстрочкою встановлюються за взаємною згодою сторін, коли у лізингоодержувача є тимчасові фінансові труднощі. По заверш. відстрочки лізинг. платежі сплач. в узгодженому порядку.

Платежі за обраною сторонами договору підставою встановл. у % від вартості виготовл. за допомогою об’єкта лізингу продукції або одерж. прибутку від реалізації цієї продукції (послуг).

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]