11. Форми та методи зовн. Регул-ня тов. Ринку.

Конкретні умови соціально-ек-ого розвитку, стан кон`юнктури ринку та стратегічні орієнтири держави обумовл. необхідність викор-ня різноманітних методів регулювання. Теорія державного регулювання е-ки (ДРЕ) класифікує їх за формами впливу та засобами впливу і поділяє за:

формами впливу – методи прям. та непрям. впливу;

засобами впливу – правові, адмін-ні, ек-ні та пропагандистські методи.

Кожен з названих методів ґрунтується на викор. сукупності певних інструментів регулювання.

Інструментом прямого ек-ого впливу на суб`єктів ринкових відносин є державне замовл..

Держ. замовл. визначає обсяг в-тва та закупок певних товарів за кошти держ.бюджету, розміщ. серед виконавців на конкурсній основі та оформл. у вигляді держ. контракту. Разом з тим, держ. замовл. є інструментом адмін-ого рег-ння. Воно є обов`язковим для під-тв, які повністю або частково перебувають у держ. власності, а також для під-ств-монополістів.

Важливими інструментами прям. впливу явл. тов. квотування обсягів в-ва та продажу окремих видів тов. та ліцензування певних видів діял-сті.

Тов. квотування означає встановл. для суб`єктів ринку певної долі у в-тві та реалізації тов-у. Здійсн. з метою створ. конкур. серед-ща, запобіг. монополізації ринку, стабіліз.цін на внутр. ринку.

Суттєвим важелем ек-ого впливу явл. норми та нормативи. Під нормою розуміють певну міру (взірець) Норматив – поелементна  складова норми, яка харак-зує відносну кі-ість використ. у вир-тві (спож-ні) тов-ів (рес-ів) на будь-яку одиницю виміру. Невиконання суб`єктами госп-ої діяль. встановл. норм та правил тягне за собою застос. до них штрафних санкцій у вигляді штрафів, пені, неустойки. Санкції – це передбачені нормативними актами заходи примусового впливу, спрямов. на покарання суб`єктів ринку, які не викон. встанов. правила діял-ті. Важлива роль в регулюванні тов. ринку належить стандартам та сертифікатам.

Стандарт – це нормативно-тех-ий док-т, який встановлює єдині обов`язкові вимоги щодо типів, розмірів, якості норм та інших основних власт-тей тов-у. Сертифікат (від лат. certus – безсумнівний і  facio – роблю) – док-т, що посвідчує той або ін. факт (напр., сертифікат якості).

Інструментом прям. адмін-ого регул-ня явл. також ціни. Метою такого регул-ня є запобіг.руйнівному впливу вільного ціноут-ння на ек-ку, соц. захист людини. Держ. рег-ня здійсн. через встановл. фіксов. цін на найважл.тов-и та послуги, застос. граничних цін або гранич.коефіцієнтів їх підвищ., запровадж. механізму декларування зміни цін

Ек-не регул-ня здійсн. через відповідну фіскальну, бюджетну, податкову, грош.-кредитну, амортизаційну на ін. напрямки держ. ек-ої пол..

Непрям. регул-ня здійсн. за допомог. 1)податкової сис-ми; 2)валютно-фінансової та кредитної дія-ті; 3)курсової, емісійної та % політики.

За допомогою цих методів держава отримує кошти для вирішення соц. проблем, реалізації соц. та еколог-ої програм, потреб охорони, оборони та освіти.

13. Сутність та види ринкових процесів.

Предметом ринкових відносин є взаємовигідні угоди, які самостійно і вільно уклад.суб`єктами ринку стосовно купівлі-продажу об`єктів ринку.

Різноманітність угод обумовлює наявність різних видів ринк. процесів. Це знаходить своє відображення як у клас-ції ринків так і в механізмі укладення та здійсн. угод.

Під ринк. процесом розуміють сукупність дій по підготовці та здійсненню актів куп-продажу тов-ів. (послуг) та уклад. ринкових угод.

Для кожного з видів ринку, виокремлених за окремими класифік-ми ознаками, харак-ні притаманні їм види ринкових процесів. Напр., на опт. ринку основним видом ринк-ого процесу є опт. торгівля, відповідно для роздріб-го – роздрібна торгівля і т.п.

Найбільш пошир. видами ринк. процесів є опт. та роздріб. торгівля. Опт-у торгівлю традиційно виділ. за обсягом партій продажу та ек-им признач. об`єктів ринку. Опт-ою торгівлею назив. продаж тов. для цілей перероблення або наступного перепродажу, здійсн. великими партіями.

Роздріб. торгівля-сфера підприємн-ої діял-ті по продажу тов./послуг на підставі усного або письм. договору купівлі-продажу безпосередньо кінц. спож-ам для їх особистого некомерц. викор-ня.

Поруч з цими процесами на сучасному тов. ринку відбув. і інші форми обміну. Досить пошир. у світовій і вітчизняній практиці є бартер, який означає прямий обмін товарами або послугами.

Твори мистецтва, антикваріат, раритети, майно неплатоспроможних боржників і т.п. часто продаються на аукціонах. Аукціон– форма продажу товарів на основі конкурсу покупців. При цьому товар (або його зразки) попередньо виставл. для огляду, а ціна продажу встановл. в процесі торгу.

Ярмарка представляє собою короткочасну і періодичну форму реалізації тов. та здійсн. актів купівлі-продажу шляхом огляду зразків тов. особистого вжитку та продукції вир-чо-технічного признач. Продаж тов. масового в-тва кількісно і якісно стандартизованих, взаємозамінних та транспортабельних, здійсн., як правило, у формі біржової торгівлі (провод. за зразками або стандартами, в яких вказана найновіша і найдостовірніша інформ. про якість продукції).

На ринку ТВТП, які застосов. для вигот-ня ін. тов. і мають тривалий строк викорис-ня, широко розповсюджений такий вид ринкового процесу, як оренда або лізинг. Під лізингом розуміють надання одним суб`єктом (лізингодавцем) в корист-ня ін. стороні (лізингоодержувачу) майна на визначений строк і за певну плату. Лізинг дає можливість лізингоодержувачу отримати в корист-ня нову, дорогу техніку, високі технології без значних одноразових витрат, тобто налагодити сучасне в-во при обмежених витратах фін. засобів.

12. Хар-ка механізму ринкового саморегулювання.

Створ. соц.-орієнтованої ринкової ек-ки передбач. чітке поєднання регулюючого впливу держави з дією ринкових мех-мів саморег-ня. Регулюючий вплив держави може відбув. у формі прям. та непрям. регул-ня. Серцевиною саморегул-ня виступає ціноут-ня. Більшість товаровиробників, встановл. ціни, орієнт. на затрати вир-ва та можливість отримання прибутку. Тому вони вибирають продукцію, галузі вир-тва, де попит на тов-и вищий, а ціни гарантують > висок. та стаб. прибуток.

Визнач. показником ринкового оптимуму виступає кон’юнктура ринку, гол. моментом якої є ринкова рівновага – співвіднош. попиту та пропоз.щодо окремих тов. або тов. маси на відповідному ринку.