121. Органи валютної політики і валютного регулювання в Україні.

Національні органи здійснення валютного регулювання:

- ЦБ (Функції: нагромадження і управління валютними резервами, операції з їх розміщення; визначення сфери і порядку обігу іноземної валюти; визначення курсу національної грошової одиниці; встановлення правил та надання ліцензій КБ на здійснення операцій з валютними цінностями; організація механізму обліку валютних операцій; валютний контроль)

- міністерство фінансів (ф-ції: формування бюджетної політики щодо валютних цінностей; формування та використання валютних цінностей; формування та використання валютного фонду; регулювання платіжного балансу й обслуговування зовнішнього боргу)

- органи валютного контролю (ф-ції: контроль за повнотою сплати податків; контроль за повнотою переказу валюти, вивезенням і ввезенням золота, валюти тощо)

Органи валютного контролю:

- державна податкова інспекція (адміністрація) (ДПА) - контроль за повнотою сплати податків ;

- державний митний комітет (ДМК) - вивіз та ввіз золота, валюти;

- міністерство зв'язку (МЗ) - перекази валюти за кордон.

122. Платіжний баланс, його основні статті, джерела його урівноваження.

Платіжний баланс - співвідношення всієї сукупності надходження з-за кордону та платежів за кордон за певний проміжок часу, тобто співвідношення вимог і платежів. Форму платіжного балансу рекомендує МФВ.

Структура платіжного балансу І. Баланс поточних операцій:

1) торговий баланс - це співвідношення між надход­женнями за експортом і платежами за імпортом то­варів: а) експорт; б) імпорт.

2) баланс послуг і некомерційних платежів:

а) платежі й надходження від транспортних переве­зень, від усіх видів зв'язку;

б) міжнародний туризм;

в) утримання дипломатичних, торгівельних і культур­них представництв;

г) надходження від інформаційних, культурних, науко­вих обмінів.

II. Баланс руху коштів і кредитів — співвідношення платежів і надходжень щодо ввезення та вивезення приватних і державних капіталів, одержаних і наданих міжнарод­них кредитів.

а) довгострокові й середньострокові позики;

б) короткотермінові кредити, поточні рахунки націо­нальних банків у зарубіжних банках.

Фактори, що впливають на стан платіжного балансу.

- нерівномірність економічного і політичного розвитку країн, кон­куренція;

- циклічні коливання економіки;

- ріст закордонних державних видатків;

- мілітаризація економіки і військові видатки;

міжнародна фінансова взаємозалежність;

- зміни в міжнародній торгівлі;

- негативний вплив інфляції;

- форс-мажорні обставини - стихійні лиха, переворот тощо.

Заходи щодо вирівнювання сальдо платіжного балансу.

- використання золотовалютних резервів держави;

- залучення зовнішніх джерел фінансування.

Якщо дефіцит платіжного балансу не можна подолати за рахунок вищезазначених заходів, то уряд може вдатися до таких засобів:

- провести дефляційну політику, спрямовану на зменшення цін та доходів порівняно з іншими країнами;

- девальвувати національну валюту;

- запровадити валютний контроль та обмеження на валютні опе­рації.