57. Стадії руху кредиту, особливості залежно від сфери використання.

Кредит як економічне явище являє собою процес, що характеризується певним рухом елементів його структури(об’єкта і субєктів). Рух кредиту має свою визначеність у чвсі та просторі, має свої специфічні закономірності і є ключовою ознакою кредиту як економічної категорії.

Рух позиченої вартості можна назвати відтворювальним і виразити формулою:

ВВ–НП–ОП...ВП...ВК–ПК–ОК, де ВВ–формування вільної вартості у кредиторів, НП–розміщення вільних коштів у позички, ОП–одержання додаткових коштів позичальником, ВП–використання позичальником одержаних коштів на свої потреби, ВК– вивільнення коштів з обороту позичальника, ПК– повернення позичальником коштів кредитору, ОК– одержання кредитором коштів, наданих у позичку.

Стадії руху кредиту:

1-а стадія – формування вільної вартості як джерела надання позичок(операція ВВ);

2-а стадія – розміщення вільної вартості в позичку(операції НП–ОП);

3-а стадія – використання позичальником коштів, одержаних у тимчасове розпорядження (операція ВП);

4-а стадія – вивільнення використаних позичальником коштів з його обороту або формування в нього доходів, достатніх для повернення позички(операція ВК),

5-а стадія – повернення позичальником вартості кредитору(операції ПК–ОК) та плата процента.

Закономірності руху кредиту на макроекономічному рівні: зворотність руху вартості, що передана в позичку; тимчасовість перебування позиченої вартості в обороті позичальника, яка визначається тривалістю одного кругообороту його капіталу; збереження позиченої вартості і повернення її кредитора в певному обсязі; залежність маси наданої позички від наявних обсягів вільних коштів.

Закономірності руху кредиту на макроекономічному рівні: кількісні параметри розвитку кредиту повинні бути адекватними динаміці обсягів ВВП; оскільки кожна позичкова операція є двоякою – як вимога і як зобов’язання, як актив і пасив, загальні суми кредитних вкладень і позичених ресурсів у макромасштабах завжди балансується; зворотність і платність кредиту робить його найбільш адекватним ринковим умовам інструментом фінансування зростання капіталу в реальному секторі економіки; платність кредиту і здатність приносити дохід обом його суб’єктам визначають таку закономірність міжгалузевого руху кредиту, як спрямування коштів з галузей і секторів економіки з низькою рентабельністю у високорентабельні галузі.

58. Форми та види кредиту: критерії класифікації, характеристика, достоїнства та недоліки кожної з форм, стан та проблеми їх розвитку в Україні.

Залежно від об’єктів кредитних відносин виділяють: товарну і грошову форму кредиту.

У товарній формі кредиту виникають кредитні відносини між продавцями і покупцями, коли останні одержують товари чи послуги з відтермінування платежу — комерційний кредит, продаж товарів і надання послуг населенню в кредит тощо.

У грошовій формі здійснюється рух переважної частини позичкового фонду країни, тому й переважна більшість позик надається і погашається грошима.

За суб’єктами кредитних відносин виділяють такі види кредиту:

1.комерційний – надається одним товаровиробником іншому у вигляді продажу товарів на виплат(з відтермінуванням платежу) і, як правило, оформляється векселем;

2. банківський — надається банками, як правило, у грошовій формі; банки можуть виступати не тільки кредиторами, але й позичальниками.

3. державний – надається юридичними та фізичними особами державі(в особі центральних та місцевих органів влади); традиційна форма цього кредиту – випуск державних позик;

4. міжнародний – надаються позичкові капітали одних країн іншим у тимчасове користування на засадах поверненості, строковості, платності. Суб’єктами міжнародного кредиту виступають банки, держави, міжнародні валютно–кредитні організації.

Існує кілька різних класифікацій банківських кредитів.

1. за призначенням – на виробничі цілі(юридичним особам під заставу основних засобів та обігових коштів), споживчий кредит(фізичним особам);

2. за строками користування – короткострокові (до 1 року), середньострокові (до 3 років), довгострокові (понад 3 роки);

3. за забезпеченням – забезпечені заставою (майном, майновими правами цінними паперами), гарантовані (банками, фінансами чи майном третьої особи), з іншим забезпеченням (поручительство, свідоцтво страхової організації), незабезпечені (бланкові);

4. за ступенем ризику – стандартні, нестандартні, сумнівні, небезпечні, безнадійні;

5. за методами надання – у разовому випадку. відповідно до відкритої кредитної лінії, гарантійні (із заздалегідь обумовленою датою надання; за потребою);

6. за строками погашення– водночас, на виплату, достроково (за вимогою кредитора або за заявкою позичальника), з регресією платежів, після закінчення обумовленого періоду(місяця, кварталу).