85. Міжбанківські об’єднання, їх сутність, характерні риси, функції.

Міжбанківські об’єднання відіграють дедалі помітнішу роль у діяльності кредитної системи. Вони утворюються банками, а також іншими установами за участю банків для координації та узгодження дій, підвищення ефективності своєї політики, для захисту своїх професійних інтересів, розробки етичних норм і правил взаємовідносин між банківськими установами, банками та їх клієнтами. Перші міжбанківські об’єднання виникли як результат появи величезних монополій (концентрації промислового капіталу) та в наслідок розвитку конкурентної боротьби між банками. Основними шляхами створення міжбанківських об’єднань стали: “злиття” самостійних банків, “поглинання” одним банком свої конкурентів.

Нині у світі існує велика різноманітність міжбанківських об'єднань. Їх утворення базується як на добровільному об'єднанні самостійних банків, так і на правах власності, контролю, централізованого управління, прямого підпорядкування та залежності.

Умовно, виходячи із різних критеріїв класифікації, Міжбанківські об’єднання поділяються на:

Залежно від складу учасників:

- суто банківські об’єднання;

- об'єднання змішаного типу, учасниками якого виступають як підприємства й організації, так і один чи кілька банків;

Виходячи із цілей об'єднання:

- комерційного типу, діяльність який зорієнтована на отримання й максимізацію прибутку

- Некомерційного типу, основною метою діяльності яких є надання різних видів послуг свої членам;

В залежності від строків діяльності

- безстрокові об'єднання, діють постійно;

залежно від ступеня залежності й порядкування окремих структур:

- асоціативні добровільні об'єднання, членами яких виступають рівноправні за статусом, самостійні банки, які за своїм бажанням делегують виконання окремих функцій створеному ними об’єднанню та його апарату;

- корпоративні, засновані на відносинах власності і системи участі в капіталі об'єднання, які мають жорстку ієрархічну структуру, відносини залежності між головним банком (що володіє контрольним пакетом акцій) і залежними від нього банками.

Найбільш характерним є поділ міжбанківських об'єднань на асоціативні і корпоративні.

Характерними рисами асоціативного типу є:

1. Добровільний характер членства на підставі спільних інтересів;

2. вільний вибір організаційної форми об'єднання та виходу зі складу учасників;

3. Делегування ряду повноважень асоціативному об'єднання на підставі рішень, що приймаються його членами;

4. демократичний характер управління;

5. договірна форма організації відносин між учасниками та асоціацією;

Характерними рисами корпоративного типу є:

6. велика ступінь залежності і близькі зв’язки між учасниками;

7. відсутність можливостей і повної свободи вибору партнерів через те, що партнером стає паю чи акції, які продаються і купуються

8. велика ступіні централізації управлінських та контрольних функцій

86. Етапи, проблеми, становлення бс України.

Після прийняття Декларації про державний суверенітет України в 1991 році постало питання щодо створення власної фінансово-кредитної системи. Постановою Верховної Ради України від 20 березня 1991 року “Про порядок введення Закону України “Про банки і банківську діяльність”” було оголошено власністю України Український республіканський банк Держбанку СРСР, Український республіканський банк державного комерційного промислово-будівельного банку “Укрпромбанк”, Український республіканський банк Ощадного банку СРСР, Український республіканський банк Зовнішекономбанку СРСР з їх мережами, обчислювальними центрами, з усіма активами і пасивами. Згідно цієї постанови на базі Українського республіканського банку Держбанку СРСР було створено Національний банк України з його регіональними управліннями.

За час його існування банківська система пройшла 2 етапи:

І етап (19991 – 1993 рр.) — етап становлення та розвитку банківської системи.

ІІ етап (1993 – 1998 рр.) — етап стагнації та зростання банківської кризи.

Негативні наслідки І етапу.

- реформування банківської системи випереджало реформування економіки і як наслідок цього — тіньові обороти капіталу, відплив капіталу закордон;

- призупинено створення законодавчої бази щодо банківської системи;

- Національний банк України не створив системи страхування депозитів і кредитів;

Негативні наслідки ІІ етапу

- Скорочення кількості банків;

- Гальмування зростання банківського капіталу;

- Погіршення фінансового стану банків;

Причини кризових явищ банківської системи:

- криза реальної економіки;

- грошово-кредитна політика Національного банку України.

- Внутрішньобанківські фактори.

Аналіз стану банківської справи дає можливість виявити декілька проблем, вирішення яких сприятиме виходу із кризи комерційних банків і створенню в Україні банківської системи ринкового зразка.

Проблеми банківської системи в Україні:

1. Національна територіальна структура;

2. однорідні структури комерційних банків ринкового зразка;

3. недостатня загальна кількість комерційних банків;

4. існування збиткових банків, які містять “негативний” кредитний портфель

5. низький рівень капіталізації банків;

6. брак досвіду банківського персоналу;

7. недосконала конкуренція в банківській справі

8. загальноекономічні проблеми.