Тема 5. Грошові системи.

42. Суть грошової системи (гс), її призначення та місце в економічній системі країни. Елементи грошової системи.

Грошова сис-ма – це встановлена державою форма організації грошового обороту в країні. ГС складається історично, її зміст і структурні елементи відображають досягнутий соціально-ек-ний рівень розвитку країни. Вона є складовим елементом господарського механізму і регулюється законами, встановленими державою.

Елементи грошової сис-ми:

1. Грошова одиниця – встановлений в законодавчому порядку грошовий знак. Вона служить для вимірювання цін, товарів та послуг. Грошова одиниця встановлюється закон-вом країни з урахуванням соц-но-ек-х та історичних закономірностей її розвитку.

2. Масштаб цін – законодавча фіксація вагової кількості монетарного металу (золото чи срібло), що закріплюється державою за певною грошовою одиницею. Коли вперше розпочалося карбування монет, масштаб цін збігався з їх ваговим вмістом. С повним припиненням конвертації паперових грошей у монетарний товар – золото, із завершенням його демонетизації, необхідність фіксації державою масштабу цін відпала. Паперова грошова одиниця уособлює представницьку вартість загальної маси товарів і послуг, що знаходяться в обігу.

3. Емісійна сис-ма – установи, що здійснюють випуск грошей і цінних паперів та визначають порядок емісії. Регулюються емісія внутрішнім законодавством країни з урахуванням економічного і валютного стану.

4. Форми грошей – матеріалізована в певному типі загального еквівалента мінова вартість, яка забезпечує стабільність обігу товарів і є стабільним платіжним засобом у готівковому обігу. ФГ визначаються відповідними юридичними актами. До них відносяться: банківські білети, казначейські білети та розмінні монети. Суттєва відмінність видів грошових знаків у механізмі їх емісії. Випуск банкнот зумовлює кредитна емісія ЦБ. Банківські білети надходять у сферу обігу в зв’язку з видачею кредиту, його погашення зумовлює вилучення грошових знаків з обігу. Казначейські білети випускаються в обіг під час бюджетної емісії, яка проводиться міністерством фінансів (казначейством). Монета – злиток металу, що має встановлену законодавчо форму, вагу, склад металу, певні зображення й написи, включаючи номінал вартості.

5. Валютний курс – співвідношення між грошовими одиницями різних країн, які використовуються для обміну валют під час здійснення валютних та інших економічних операцій. Виступає як ціна валюти однієї країни, виражена в валюті іншої країни.

6. Регламентація готівкового та безготівкового грошового обігу – включає визначення сфер готівкових та безготівкових розрахунків і режиму використання грошей на рахунках, форми розрахунків, порядок платежів тощо. ЦБ повинен суворо контролювати грошовий обіг, сприяти забезпеченню стабільності грошової одиниці, регламентувати правило здійснення безготівкових платежів, форм розрахунків, способу і порядків платежів.

43. Основні типи грошових систем (гс), їх еволюція. Система металевого та паперово-кредитного обігу.

Тип ГС визначається змістом її елементів та їх взаємодію, які обумовлюють тенденцію розвитку та закономірності функціонування ГС-ми.

Класифікація типів ГС-м:

1. як елемент госп-го механізму: ГС ринкового і неринкового зразка;

2. відповідно до механізму регулювання валютних відносин: ГС відкритого та закр. типу;

3. відповідно до загальних законів функціонування грошей: саморегулюючі та регульовані ГС.

У ГС ринкового зразка регулювання грошового обороту проводиться через використання економічних методів впливу на обсяг, динаміку і структуру грошової маси.

Неринкова ГС характеризується наявністю обмежень функціонування грошей (талони, картки). Регулювання грошового обороту здійснюється адмін. методами (розмежування сфер готівкового та безготівкового грошового обороту, заборона певних грошових операцій, проведення контролю за грошовими операціями суб’єктами ек-х відносин, лімітування кредитів та ін.)

У відкритій ГС відсутні обмеження на проведення валютних операцій юридичними та фізичними особами .Національна економіка органічна включена у світову.

ГС закритого типу передбачає використання валютних обмежень . Національна ГС ізольована від світової .

Для саморегульованої ГС характерна є механізму стихійного регулювання гр. обороту.

В регульованій ГС порядок регулювання грошового обігу є окремим елементом ГС.

Еволюція ГС: 1. Система металевого обігу (обіг металевих грошових знаків (монет)); 2. Система паперово-грошового обігу (характерна бюджетна емісія); 3. Система кредитного обігу (випуск і рух грошових знаків, що виникають на основі кредиту)

Залежно від форми в якій функціонують гроші виділяють такі види ГС: 1. Система металевого обігу, Коли грошовий метал безпосередньо перебуває в обігу та виконує всі функції грошей а банкноти залишаються розмінними на метал; 2. Система паперово-кредитного обігу при якій в обігу перебувають лише не розмінні на грошовий метал знаки грошей – казначейські білети та банкноти.

Металеві ГС історично виступали у формі біметалізму та монометалізму. В епоху первісного накопичення капіталу (16-18 ст.) ГС як правило базувалися на біметалізмі, що виник ще зав часів феодалізму. Біметалізм – це ГС в якій роль загального еквівалента законодавчо закріплялася за двома металами - золотом і сріблом; Монети з цих металів карбувалися та оберталися на рівних засадах, банкноти підлягали розміну на обидві ці метали.

Біметалізм не відповідав потребам розвинутого ринкового господарства, бо використання як міри вартості двох металів суперечило суті цієї функції грошей. Загальною мірою вартості може бути лише один метал. Із розвитком капіталізму місце повноцінних грошей в обігу все частіше займали кредитні гроші та безготівкові розрахунки.

Системи паперово-кредитного обігу являють собою ГС за яких обіг обслуговують грошові знаки (паперові або металеві), що не мають внутрішньої вартості. Такі ГС є регульованими, бо держава бере на себе зобов’язання щодо забезпечення сталості емітованих від її імені грошових знаків

Кредитний механізм емісії грошей базується на загальних принципах кредитування (поверненість, забезпеченість та ін.). що створює передумови для забезпечення сталості грошей шляхом формування спеціального механізму регулювання пропозиції грошей відповідно до потреб обороту в засобах обігу. Нині в усьому світі емісія грошей монополізована державою яка бере на себе зобов’язання забезпечувати сталість грошових знаків що від її імені емітує ЦЕмісійнийБ тієї чи іншої країни.