1. Розкрийте сутність грошей та їх функції. Наведіть альтернативні теорії походження грошей

Гроші – це особливий товар, який виконує роль загального еквівалента, виступає посередником в обміні товарів і виражає економічні відносини між людьми з приводу виробництва та обміну товарів.

Функції:

1.міра вартості – здатність грошей як заг. Еквівалента вимірювати вартість усіх інших тов., надаючи їй форму ціни. Маштаб цін – вагова кількість дорогоцінних металів, яка законодавчо встановл. Державою як грошова одиниця країни та використ для виміру товарних цін.

2. засіб обігу – гроші виконують роль посередника в обміні тов. і забезпеч. їхній обіг.

3. засіб платежу – полягає в обслуговуванні грошима погашення різноманітних боргових зобовязань між субєктами ек. відносин.

4. утворення скарбів – виконують ті гроші, які виходять з обігу, тимчасово переривають свій рух, нагромаджуються і перетворюються на скарб у своїй золотій або срібній плоті.

5.світові гроші – обслугування грошима міждержавних ек. відносин, повязаних з розрахунками за зовнішньоторгівельні операції, надання кредитів та інш. угодами.

6. Фун-я нагромадження – гроші обслуговують потреби відтворення ( капітальне будівництво, придбання обладнання тощо) і потреби населення у придбанні житла, дорогих тов. тривалого користування, а також потреби у відпочинку та ін.)

Концепції виникнення гро­шей: раціоналістична й еволюційна.

Раціоналістична концепція – пояснює виникнення як результат домовленності між людьми про введення спеціального інструменту (грошей) для здійснення обміну тов. П.Самуельсон, Дж.К.Гелбрейт

Еволюційна гроші виникли стихійно, незалежно від волі людей, у результаті тривалого еволюційного розвитку сусп. Поділу праці, тов. вир – ва та обміну. А.Сміт Д. Рікардо.

Основні властив. грошей:ь 1. як заг. еквівалент, за допомогою якого решта тов. вимірюють свою вартість. 2. набувають заг. споживчої вартості, яка полягає у здатності обмінюв. На всі ін. тов, тобто вони мають абсолютну ліквіднісь. 3. виражають певні ек. відносини, які виникають між товаровиробниками з приводу обміну продукту праці через ринок.

2. Дослідить ринкову поведінку підприємства в короткостроковому періоді в умовах досконалої конкуренції.

Економічна стратегія фірми виходить з правила максимізації прибутку: ек прибуток фірми набуває максимального значення при таких обсягах виробництва, при яких граничний дохід фірми дорівнює її граничним витратам: MR = MC. Воно має декілька характерних особливостей, які слід враховувати у подальшому аналізі:

- правило можна застосовувати лише за умови, що фірма віддає перевагу виробництву, а не його закриттю. У разі закриття виробництва потрібні додаткові порівняння середніх змінних витрат і граничного доходу. Коли граничний дохід більший, ніж середні змінні витрати, фірма, приймаючи рішення про виробництво, може максимізувати прибуток чи мінімізувати витрати; коли співвідношення зворотне – доцільніше припинити виробництво;

- правило виконується для будь-якого типу ринків і, мабуть тому, називається «золотим правилом»;

- для РДК воно набуває вигляду: досконало конкурентна фірма максимізує свій прибуток при обсягу виробництва, за якого граничні витрати дорівнюють граничному доходу і ціні, тобто MC = MR = P.

Як відомо, розмір прибутку конкурентної фірми визначається тільки розміром її пропозиції на ринку. Тоді, щоб узнати, який обсяг випуску продукції (при ціні, яка склалася на ринку Р0), обере окрема фірма, треба дослідити графік ціни (граничного доходу MR) і родину кривих витрат фірми (рис.8.4). Точка перетину кривої граничних витрат фірми (MC) з лінією граничного доходу (MR) вкаже Q, який треба знайти.

Рис. 8.4. Отримання економічного прибутку конкурентною фірмою

Але максимум прибутку в цьому випадку не обов’язково означає наявність позитивного економічного прибутку. Якщо ринкова ціна продукту в короткостроковому періоді перевищує середні витрати на його виробництво (P₀ > ATC), фірма отримуватиме прибуток.

Якщо ринкова ціна дорівнює середнім витратам (P0 = ATC), то фірма буде забезпечувати самоокупність виробництва, тобто отримуватиме нульовий прибуток.

Якщо ринкова ціна виявиться нижче середніх витрат (P0 < ATC), то фірма нестиме збитки.

Подальше зменшення ціни нижче рівня середніх змінних витрат (P0 < AVC) є необхідною умовою закриття фірми (банкрутство фірми).

Отже, оскільки фірми на РДК будують свою стратегію в короткостроковому періоді в залежності від співвідношення ціни і середніх витрат, то збільшення обсягів виробництва відбудеться за умов зростання ціни. А зменшення – за умови її падіння. Звідси бачимо, що крива пропозиції досконало конкурентної фірми в короткостроковому періоді співпадає з частиною кривої граничних витрат МС, що лежить вище кривої середніх змінних витрат AVC.

Для досконало конкурентної галузі в цілому короткострокова крива пропозиції ілюструє зміну обсягу випуску продукції, що пропонується для продажу усіма фірмами, при зміні ринкової ціни. Рівноважна ціна встановлюється на такому рівні, при якому загальний обсяг пропозиції дорівнює загальному обсягу попиту на продукцію галузі. При цьому кожна окрема фірма може або отримувати економічний прибуток, або нести збитки, або працювати на рівні самоокупності.

(Якщо в довгостр.періоді, то всі лінії перетинаються в одній точці)

3.В економіці країни N спостерігається така ситуація? Уряд змінив (підвищів або знизив) ставки оподаткування…Податкова політика впливає на економіку через зміну використовуваного доходу економічних суб’єктів та зміну відносних цін, оскільки податки – це частина доходу фірм та домогосподарств, які впливають на величину цін товарів. Загалом зниження податків, за інших рівних умов, стимулює і сукупний попит, і сукупну пропозицію.

Заходи дискреційної фіскальної політики впливають на динаміку доходу мультиплікативно. Мультиплікатор видатків розраховується за формулою:

Ме = 1 / (1  МРС * (1  t)) = 1 / (MPS + MPC * t) , де t – граничний коефіцієнт податків, який показує зміну податків при зміні доходу як податкової бази.

Мультиплікатор податків становить: Мt = Me * MPC = MPC / (MPS + MPC * t)

З урахуванням мультиплікативних ефектів можна розрахувати зміну реального ВВП під впливом заходів дискреційної фіскальної політики. Вплив держ. закупівель визначається таким чином: ΔY = ΔG * Me оскільки держ. закупівлі є частиною сукупних видатків і безпосередньо впливають на реальний обсяг в-ва.

Дискреційні зміни чистих податків, які не є елементом автономних видатків, впливають на обсяг ВВП опосередковано. Якщо – зміна автономного споживання під впливом зростання чистих видатків, то ΔY =  ΔT * MPC * Me =  ΔT * Mt  вплив зміни чистих податків на зміну обсягу реального ВВП.

Якщо в країні спостерігається інфляція, вплив державних закупівель та чистих податків на реальний обсяг ВВП визначається за формулами 8.6 та 8.7 через їх вплив на номінальний ВВП: ΔY = (Yt-1 * (1-P) + ΔG * Me) / P або ΔY = (Yt-1 * (1-P)  ΔT * MPC * Me) / P

З тієї обставини, що Ме більше за Ме * МРС витікає важливий висновок: приріст сукупного доходу на одиницю зростання державних закупівель більше ніж на одиницю зменшення чистих податків. Тобто в першому випадку зростання доходу можна досягти ціною меншого дефіциту бюджету.

У разі, коли обидва різновиди дискреційної фіскальної політики застосовуються одночасно, їх сумарний вплив на зміну доходу визначається так: ΔY = ΔG * Me  ΔT * Mt

Якщо бюджет збалансований і зміна державних закупівель дорівнює зміні чистих податків, виникне приріст доходу у зв’язку з тим, що ΔG>ΔT * МРС тому, що МРС<1.

Визначення фіскальної політики за умов збалансованого бюджету має також враховувати мультиплікатор збалансованого бюджету: Mb = ΔY / ΔB, де ΔВ – зміна бюджету.

Таким чином, мультиплікатор збалансованого бюджету показує, на скільки зміниться дохід при зміні бюджету на грошову одиницю.

Об’єднавши податки і трансферти в категорію — чисті податки, можна побачити, що їх здатність виконувати стабілізаційну функцію зумовлюється тим, що вони являють со¬бою вилучення з потоку доходи—витрати, зміна яких викликає зміну сукупних витрат і ВВП. При цьому важливо, що вилучення у формі чистих податків збільшуються в період зростання вироб-ництва і зменшуються в період рецесії. У першому випадку ав¬томатична зміна чистих податків гальмує зростання сукупних ви¬трат і ВВП, у другому — гальмує їх скорочення. Це згладжує циклічні коливання і стабілізує економіку. За здатність виконува¬ти в автоматичному режимі стабілізаційну функцію в економіці чисті податки називають «автоматичними стабілізаторами».В 80-ті рр. ХХ ст. у найбільш розвинутіших західних країнах набули поширення заходи фіскальної політики, спрямовані на стимулювання сукупної пропозиції. Теоретичним обґрунтуванням цього є теорія економіки пропозиції. Головна ідея  скорочення податків сприяє розширенню не лише сукупного попиту, а й сукупної пропозиції, а відтак, і економ. зростанню, і зниженню цін. Вплив скорочення податків на сукупну пропозицію здійснюється за такими напрямами:

зниження особистих податків збільшує використовуваний дохід і посилює стимули до праці і підприємницької діяльності. Працівники розширюють пропозицію праці в економіці, підприємці розширюють свою діяльність, розробляють нові продукти та використовують нові технології;

зниження податків на прибутки підприємців і особистих

Білет № 38