1.Визначте сутність та функції підприємства. Організаційно-правові форми підприємств в Україні. Теорія підприємництва й. Шумпетера.

Підприємство – це ланка суспільного поділу праці, основна структурна ланка народно-господарського комплексу й основний суб’єкт ринку. Економічна сутність підприємства виражається через функції: реагують на конюктуру коливання економіки; розширення межі економічної свободи; забезпечення розвитку конкуренції; сприяють послабленню монополізму; створюють додаткові робочі місця; насичують ринок товарами та послугами; активні щодо інноваційної діяльності; є основою для формування серед класу. Організаційно-правові форми: індивідуальне (одноосібне володіння, власність 1 особи, яка покладає на себе не тільки фінансовий ризик, а й виключну відповідальність за управління); товариство (форма організації, ґрунтується на пайовому формуванні громад та юридичними особами статутного капіталу (повне, товариство з обмеженою відповідальністю, змішане));корпорація (об'єднання капіталів учасників АТ, засвідчує внесення капіталу у формі акцій і дає право акціонеру на отримання доходу та участі в управлінні (АТ відкрите, закрите));картель (угода між незалежними підприємствами щодо проведення єдиної цінової політики, розподілу ринків збуту); синдикат (об'єднання підприємств, які виробляють однорідну продукцію); трест (об'єднання несе повну відповідальність майном за результати діяльності підприємств у його складі); концерн (об'єднання підприємств, які формально самостійні, але фактично підпорядковуються керуючому головної фірми); конгломерат (багатогалузеве об'єднання, виникає шляхом скуповування пакетів акцій інших підприємств); фінансово-промислові групи (об'єднання великих промислових фірм із банківських структур, в якій кожний член самостійно вирішує власні завдання).

Й. Шумпетер, австро-американський економіст, першим зауважив, що підприємець — не обов'язково власник капі­талу. Руйнування уявлення про обов'язкове поєднання в одній особі власника і підприємця зумовлене розвитком кредитних відносин, де жоден комерційний банк не є влас­ником усього капіталу: одна частина його представлена власним капіталом, інша — залученим. Корпоративна форма підприємництва наочно відображає відокремлення функції підприємництва від функції власності. Остання функція стає пасивнішою, а дедалі активніша роль переходить до організації та управління.

Підприємницька діяльність, на думку Шумпетера полягає у здійсненні „нових комбінацій”, основними видами яких є: 1) виготовлення нового, невідомого споживачам блага; 2) відкриття нових способів виробництва (технологій) і комерційного використання існуючих благ; 3) освоєння нових ринків збуту; 4) освоєння нових сировинних джерел; 5) зміна структури галузі. Підприємцем Й. Шумпетер називає тільки того, хто займається активною підприємницькою діяльністю, і тільки впродовж того часу, у який він нею займається. Позиція Й. Шумпетера відрізняється від попередників тим, що підприємництво не пов’язане з ризиком, оскільки підприємець не є власником факторів виробництва, а купує економічні ресурси за рахунок кредиту, який йому надають капіталісти, які й ризикують власним капіталом. Економічну функцію підприємця Й. Шумпетер пов’язує з особливостями його особистості. Серед них назвемо такі: придбання благ підприємцем задовольняє не стільки потребу в прибутку, скільки потребу у владі, впливі на інших людей; підприємцем рухає жадання перемоги, прагнення до успіху як такого; підприємець отримує від своєї діяльності задоволення і радість, оскільки вона є, здебільшого, творчою працею.