3. Хокеїст, уклавши контракт з нхл, купив на свої кошти комплект хокейної форми для дитячої команди клубу. У такий самій ситуації його товариш по команді…

ОБМЕЖЕНА РАЦІОНАЛЬНІСТЬ — цілеспрямовані дії господарюючого суб'єкта, що проводяться їм в умовах, коли ухвалення найбільш ефективних рішень утруднене у зв'язку з відсутністю необхідного часу, інформації, а також недостатністю ресурсного забезпечення.

обмежена раціональність — пізнавальна передумова, прийнята в економічній теорії трансакційних витрат. Це напівсильна форма раціональності, яка передбачає, що суб'єкти в економіці намагаються діяти раціонально, але насправді їх здібність у цьому обмежена.

З мікроекономічної точку зору більш раціонально вчинив той хокеїст, що придбав квартиру в Москві, адже таким чином він задовольнив свої власні потреби у поліпшення житлових умов, а той, що купив дитячий комплект діяв нераціонально, адже він не задовольнив власні потреби.

Щодо макроекономічної точки зору, то вартість квартири є вищою за вартість комплектів дитячої форми, а для економіки країни збільшення ВВП є більш позитивним моментом, а споживання є складовою ВВП.

Y=C+I+G+NX(+T)

Де С- споживання.

БИЛЕТ 17

1. Розгляньте модель чистої монополії та її характеристика. Ознаки чистої монополії…

Найяскравішим прикладом недосконало конкурентного ринку і повною протилежністю чистої конкуренції виступає чиста монополія. В чистому вигляді вона зустрічається дуже рідко, і тому також вважається майже ідеальною ринковою моделлю.Монополія взагалі – це виключне право виробництва, промислу, торгівлі та інших видів діяльності, що належать одній особі, певній групі осіб або державі.

В економічній літературі дається наступна класифікація видів монополії.1. З урахуванням ступеня охоплення економіки розрізняють такі види монополістичних організацій:- в масштабі певної галузі – чиста монополія. В цьому випадку діє один продавець, доступ на ринок для можливих конкурентів закритий, продавець має повний контроль над кількістю продукту, призначеного для продажу, і його ціною;- в масштабі національного господарства – абсолютна монополія. Вона знаходиться в руках держави або її господарських органів (наприклад, державна монополія зовнішньої торгівлі тощо).Монопсонія (чиста і абсолютна) – в цьому випадку діє один покупець ресурсів, товарів.

2.В залежності від характеру і причин виникнення розрізняють такі види монополій: Природна монополія. Нею володіють власники і господарські організації, що мають у своєму розпорядженні рідкісні і вільно не відтворювані елементи виробництва (напр., рідкісні метали, особливі земельні ділянки тощо. Тут створюють товари з меншими витратами порівняно з витратами ресурсів, які б мали місце на великій кількості аналогічних фірм. Легальні монополії утворюються на законних підставах (їх називають «захищеними» від конкуренції). До бар’єрів, що їх створюють, можна віднести: патентну систему, авторське право, торгові знаки тощо. Штучні монополії. Під цією умовною назвою мається на увазі об’єднання підприємств, які створюються заради отримання монополістичних вигод.. Штучні монополії можуть утворювати такі форми: картель, синдикат, трест, концерн тощо.

3. Виходячи з існуючих бар’єрів входу-виходу виділяють такі види монополій: закрита, як створюється завдяки адміністративно правовим бар’єрам; природна, яка виникає завдяки економічним бар’єрам; відкрита, яка виникає при тимчасовій відсутності будь-яких бар’єрів.

4. Виходячи з застосування (або незастосування) цінової дискримінації: проста монополія, яка реалізує весь випуск за однією ціною і не займається ціновою дискримінацією; монополія, яка максимізує прибуток завдяки застосуванню цінової дискримінації.

Характерними рисами чистої монополії є: наявність єдиного виробника якоїсь продукції. Як правило, це галузь, яка складається з однієї фірми.; товар, який виробляє монополіст, не має близьких замінників або є ексклюзивним. Тому у споживача майже немає вибору: він може або придбати його у монополіста, або взагалі відмовитися від нього; чистий монополіст сам встановлює ціну на свій товар (диктує її). Монопольна ціна – особливий вид ринкової ціни, яка встановлюється на рівні вище або нижче суспільної вартості або рівноважної ціни з метою отримання монопольного прибутку. Оскільки для монополіста попит збігається з ринковим попитом, останній можна розглядати як заданий, отже встановлювати рівноважну ціну монополіст може, маневруючи пропозицією: збільшення пропозиції знижує ціну, і, навпаки, зменшення пропозиції призводить до зростання цін;вступ у галузь можливих конкурентів заблокований завдяки різноманітним бар’єрам; фірма-монополіст іноді впроваджує інституціональну рекламу з метою створення штучного бар’єру для майбутніх конкурентів, отже на чисто монопольному ринку є нецінова конкуренція.

Чиста монополія виникає там, де відсутні реальні альтернативи і немає близьких замінників, а продукт, що виробляється, - унікальний ( муніципальні комунальні служби). Ще монополії виникають там і тоді, де великі бар’єри для входження в галузь. Це може бути пов’язано з економією від масштабу (автомобільна, сталева промисловість тощо) або з природною монополією (компанії в сфері зв’язку, пошти, газо- та водопостачання тощо).

У короткостроковому періоді монополіст, як і конкурентна фірма, здійснює виробництво, доки покриває свої змінні витрати, тому деякий час монополія також може працювати з мінімальними збитками. Мінімальні збитки виникають у випадку, коли за оптимального обсягу випуску монопольна ціна нижча, ніж середні сукупні витрати, але вища за середні змінні витрати. Таке становище може виникнути, коли фірма залишається єдиним виробником товару, попит на який ще існує, але є досить незначним.

Як і для конкурентної фірми, для монополії існують також умова беззбитковості, коли  і умова закриття, коли . У всіх випадках, коли ціна нижча за середні змінні витрати для будь-якого рівня випуску, найкращим стратегічним рішенням для монополіста у короткостроковому періоді буде припинення виробництва. Однак ситуації збитковості і закриття для монополії трапляються досить рідко.