1. До великої кризи та депресії 30-х років хх сторіччя, коли макроекономіка виконувала здебільшого позитивну функцію;

2. Починаючи з 30-х років хх сторіччя і по теперішній час, коли макроекономіка активно виконує нормативну функцію.

Цей перехід до другого етапу пов’язаний з розвитком кейнсіанської школи макроекономіки та переглядом поглядів на місце та роль держави в економіці.

Макроекономічні ідеї почали виникати в міру виникнення централізованих держав.

Меркантилісти заклали основу теорії платіжного балансу і зосередили увагу на аналізі впливу зовнішньої торгівлі на економ. розвиток країни, доводили необхідність захисту внутрішнього ринку від імпорту і стимулювання експорту для забезпечення припливу в країну грошових металів, в яких вбачали втілення багатства нації. Обґрунтовували активний вплив держави на розвиток економ. процесів у країні.

Школа фізіократів (ХVІІІ ст.) (Ф.Кене). Відобразив рух продуктів між секторами економіки в таблицях (розробка макро- кругопотоку). Вважали, що втручання держави в економіку повинно бути мінімальним.

Класична школа (В. Петі, А. Сміт, Д. Рікардо). Втілення багатства країни  продукція; його джерело  в-тво, побудоване на засадах суспільного поділу праці; умова зростання вва і багатства  нагромадження капіталу. Держава має втручатись в економіку мінімально, бо ринкова система містить механізми встановлення рівноваги на максимально можливому за наявних ресурсів рівні в-ва. Заклали основи нац. рахівництва здійснивши оцінку нац. доходу Англії – найбільш економічно розвиненої на той час країни.

Карл Маркс виклав схеми простого та розширеного відтворення, побудовані на обміні між 2 секторами економіки, які виробляють засоби виробництва та предмети споживання. Довів, що джерело економ. зростання  частина нової вартості, створеної у матеріальному в-ві; а саме – перетворення на капітал частини прибутку.

Дж.М. Кейнс довів необхідність державне втручання в розвиток економіки і стимулювання сукупного попиту головним чином засобами фіскальної політики.

Монетаристи,  причини нестабільності розвитку економіки в грошовій сфері, втручання в економіку має бути мінімальним і зосередженим на регулюванні грошової пропозиції.

“Економіки пропозиції”  економ. політика держ. з метою підтримки економ. зростання має бути спрямоване на стимулювання пропозиції скороченням рівня оподаткування п-в.

Інституціоналісти  розвиток економіки  це єдність еволюції господарчих форм і інститутів, в сучасних умовах класичну модель саморегулювання економіки є несприятливою.

3.Проаналізуйте, чи доцільно уряду надавати субсидії фірмам виробникам у разу позитивного зовнішнього ефекту, створеного впровадженням нових технологій. Дослідіть позитивні ефекти в Харківському регіоні.

На мою думку це э дуже доцільно, так як виробники мають ідеї, певний капітал, звязки, але мають певні проблеми чи з фінансуванням чи з якоюсь іншою неспроможністю покрити деякі витрати. Саме в цей час виробник і потребує допомоги держави, яку вона б йому має надати для підтримання його діяльності та допомоги щодо впровадження новітніх технологій, що в майбутньому призведе до збільшення товарів виготовлених в країні та стимулюванні в свою чергу економічного розвитку.

Білет № 32