2. Розкрийте сутність макроекономічної рівноваги, види і моделі. Порівняльний аналіз класичної (неокласичної) і кейнсіанської теорії макроекономічної рівноваги.

Макро - рівновага є центральною проблемою нац. економіки і ключовою категорією економ. теорії та економ. політики. Вона характеризує збалансованість і пропорційність економ. процесів: в-ва і споживання, пропозиції і по­питу, в-чих затрат і результатів, мат.-речових і фін. потоків. Рівновага відображає той вибір, який влаштовує всіх у суспільстві.

Загальною рівновагою називають рівноважний стан усієї ринкової системи, під якою розуміється встановлення рівності попиту і про­позиції на усіх взаємопов'язаних ринках.

Найбільш важливі умо­ви загальної рівноваги в економіці:

1. Відповідність сус-них цілей та економ. можливостей. Цілі і пріоритети суспільного розвитку змінюють­ся, змінюються і потреби в ресурсах, а отже, проходять зміни у про­порціях, виникає необхідність у забезпеченні нового рівноважного стану.

2. Використання усіх економічних ресурси країни. При наявності резервів потужностей і нормальному рівені зайнятості в економіці не повинно бути величезної кількості потужностей, які простоюють, ні надмірної продукції, ні надмірного перенапруження у застосуванні ресурсів.

3. Загальна структура виробництва приве­дена у відповідність зі структурою споживання.

4. Наявність ринкової рівновага, рівноваги попиту і пропозиції на всіх основних ринках.

Таким чином, загальна економічна рівновага характеризує співпадання планів усіх покупців відносно обсягів покупок з планами про­давців відносно обсягів продажу. Неспівпадання цих планів викли­кає нерівновагу у національній економіці.

В економічній теорії розрізняють ідеальну і реальну рівновагу.

Ідеальна (теоретично бажана) рівновага досягається в економічній поведінці індивідів при повній оптимальній реалізації їх інтересів в усіх структурних елементах, секторах, сферах народного господар­ства. Досягнення такої рівноваги передбачає дотримання наступних умов відтворення: усі індивіди повинні знайти на ринку предмети споживання; усі підприємці повинні знайти на ринку фактори виробництва; весь продукт минулого року має бути реалізований.Ідеальна рівновага виходить з передумов досконалої конкуренції і відсутності екстерналій — побічних ефектів.

В реальній економіці спостерігаються різні порушення цих ви­мог. Циклічні і структурні кризи та інфляція виводять економіку зі стану збалансованості. Разом з тим навіть в умовах цих диспропорцій економічну систему можна привести до динамічної рівноваги, яка буде відображати ринкові реалії з усіма їх суперечностями.

Реальна макро- рівновага — це рівновага, яка встанов­люється в економ. системі в умовах недосконалої конкуренції і за наявності зовнішніх факторів впливу на ринок.

Класична теорія стверджувала, що в ринковій економіці закладені достатні внутрішні можливості щодо саморозвитку, і що пропозиція створює власний попит, в результаті чого в економіці забезпечується стабільність і рівновага.

Неокласична теорія (А. Маршалл) (1842-1924)  попит і пропозиція формуються не самі по собі, а в процесі взаємодії. В відносно короткі відрізки часу (при незмінних розмірах в-ва) «тисне» попит. У тривалі періоди попит вирівнюється і визна­чальну роль відіграє пропозиція. В умовах вільної конкуренції ринок, в силу дії внутрішніх закономірностей, спрямовується на досягнення рівноваги.

Кейнсіанство (Дж.М. Кейнс)  основною причиною порушення економічної рівноваги  нестача сукупного попиту, що викликається неповною зайня­тістю, тому й поставив за мету створити модель повної зайнятості, яка є моделлю рівноваги.

Дж.М.Кейнс розглядав два варіанти своєї моделі — базовий і роз­ширений.

Базова макроекономічна модель розглядає умови досягнення рівно­ваги в закритій ринковій економіці без державного регулювання (AD=C+I).

Розширена макроекономічна модель виявляє умови рівноваги відкритої ринкової економіки з державним регулюванням. Відкритість чи закритість економіки пов'язана з існуванням зовнішнього ринку (AD=C+I+G+X).

3.Група підприємців намірилися відкрити свою справу. Вони зацікавилися проблемою у чому полягає розходження основного і оборотного капіталу. Проведіть порівняння за такими критеріями: а) характер функціонування у виробничому процесу, б) тривалість обороту, в) спосіб перенесення вартості на виготовлений продукт. Відповідь обґрунтуйте і пов’яжіть з економікою України.

Основний капітал - це та частина продуктивного капіталу, яка бере участь в кількох виробничих циклах, свою вартість переносить на створюваний продукт частинами і в процесі виробництва не змінює своєї натуральної форми (будівлі, споруди, машини, обладнання і т.д.). Основний капітал підприємства – це сукупність майнових цінностей підприємства, які багаторазово беруть участь у процесі господарської діяльності (на новостворений продукт частинами в міру їх зношування)Оборотний капітал - це та частина продуктивного капіталу, яка бере участь лише в одному виробничому циклі, свою вартість переносить на створюваний продукт відразу повністю і в процесі виробництва змінює натуральну форму (сировина, матеріали, паливо і робоча сила). Правда, робоча сила не переносить свою вартість на продукт, вона створює нову вартість.Оборотний капітал підприємства – це сукупність майнових цінностей підприємства, які обслуговують господарський процес і повністю використовуються протягом одного виробничого циклу(повністю переносить свою вартість на новостворений продукт).На основні й оборотні поділяється лише продуктивна частина виробничих фондів. Та частина фондів підприєм­ства, яка перебуває у грошовій і товарній формі, є фон­дами обігу. Оборотні фонди та фонди обігу — оборотні за­соби. Розрізняють фізичне та моральне зношування основ­них фондів. Фізичне (або матеріальне) зношування -— поступова втрата основними виробничими фондами своєї споживчої вартості, а водночас і вартості. Основні вироб­ничі фонди в Україні фізично зношені в середньому на 70%. Морал. зношув. — втрата основним капіт. своєї вартості, яка не перенос. на вартість створюв.продукту. В Україні осн. к. морально зношений на 95%. У розв. країнах світу принципово но-а технологія у промисловості з'являється приблизно че­рез 3—5 років. Проте у розв. країнах світу не чекають, поки основні фонди повністю фізик. зносяться. Під впливом внутрішн., особливо міжнар., конкурентної бо­ротьби підприємці та держава переважно орієнтуються на моральне зношування.

Білет № 29