Основні способи створення таблиці бази даних та збереження її структури.
Процес розробки бази даних у СУБД МS Accessі починається з завдання опису структур таблиць. Розглянемо цей процес більш докладно для таблиць приклала, описаною в попередньому розділі.
Отже, для початку нам необхідно створити опис таблиці. Натиснувши кнопку Створити і вибравши в діалоговому вікні, що з'явилося вслід, режим Конструктор, ми попадаємо у вікно, призначене для введення опису структури створюваної таблиці.
При створенні баз даних, призначених для рішення фінансових і економічних задач, процес опису атрибутів полів у створюваній таблиці здобуває особливе значення. Процес опису атрибутів поля починається з присвоєння йому імені (ідентифікатора). Бажано, щоб це ім'я було, з одного боку, інформативним, а з іншого боку ─ коротким, шо забезпечує безсумнівні зручності при подальших маніпуляціях з ним. Далі необхідно визначити тип поля, що. мабуть, повинне робитися, виходячи зі змісту тих даних, що будуть у ньому зберігатися.
Зверніть увагу на тип Счетчик, який належить полю Кодбум (код папера). Він означає, що СУБД буде самостійно помішати в це поле деяке числове значення для кожної знову створюваного запису таблиці, забезпечуючи в такий спосіб його унікальність.
Вибір типу даних у МS Access одночасно визначає набір додаткових атрибутів відповідного поля. Зокрема, поле Дата_эм (дата емісії) має тип Дата/Время. може мати додаткові атрибути:
формат поля, що визначає умови виводу даних з цього поля (за замовчуванням);
маска ввода, що визначає умови введення даних у поле;
подпись ─ містить розширений заголовок;
значение по умолчанию ─ дозволяє вказати значення, яке присвоюється автоматично полю при створенні нового запису. У нашому випадку за замовчуванням буде задаватися поточна дата, що повертається убудованою функцією Date;
условие на значение ─ визначає вимоги до даних, що вводиться в поле. Наприклад, для виконання вимоги, щоб дата емісії передувала поточної, варто задати вираження <=Date();
сообшение об ошибке ─ визначає текст повідомлення, що буде виводитися у випадку порушення заданого вище умови;
обязательное поле ─ вказує, вимагає чи ні поле обов'язкового введення значення;
индексированное поле ─ визначає індекс, створюваний по даному полю. Індекс прискорює виконання запитів, у яких використовуються індексовані поля, і операції сортування й угруповання.
Ґрунтуючись на досвіді проектування різних баз, необхідно помітити, що не слід зневажати можливостями керування даними, що відкривають додаткові атрибути полів. їх грамотне і продумане використання дозволяє організувати централізований і ефективний контроль за коректністю і цілісністю даних.
На завершальному етапі процесу проектування структури таблиці відбувається завдання ключів і індексів. Досить виділити рядок, що повинні скласти ключове вираження, і клацнути мишею по піктограмі Ключ на панелі інструментів.
Способи редагування даних таблиці та способи копіювання таблиці.
Копирование столбцов из одной таблицы в другую (ADP)
Допускается копирование столбцов из таблицы в другую таблицу в этой же или другой схеме базы данных. При копировании столбца копируется только определение столбца. Данные из одной таблицы в другую при этом не переносятся.
Для копирования данных из исходного столбца в новый столбец можно использовать запросы. Для копирования данных в таблицу, в которую были скопированы столбцы, создайте и выполните в конструкторе запросов запрос на обновление.
В окне базы данных выберите Схемы баз данных в списке Объекты, выберите схему базы данных, которую требуется открыть, и нажмите кнопку Конструктор на панели инструментов окна базы данных.
В схеме базы данных выделите столбцы для копирования.
Нажмите кнопку Копировать на панели инструментов. Выделенные столбцы и их текущие наборы свойств будут скопированы в буфер обмена.
Установите курсор в таблице в том месте, куда следует вставить столбцы.
Нажмите кнопку Вставить на панели инструментов. Столбцы и их свойства будут вставлены в новое расположение.
При копировании столбца, который имеет определяемый пользователем тип данных, из одной базы данных в другую определяемый пользователем тип данных может не поддерживаться в конечной базе данных. В подобном случае столбец получит наиболее близкий тип из поддерживаемых в конечной базе данных.