1.Розгляньте сутність аграрних відносин. Форми земельної ренти. Ціна землі. Особливості розвитку аграрних відносин в Україні.

Аграрні відносини - це складова частина економічних відносин, які виникають у сільському господарстві з приводу володіння й використання землі як головного засобу с/г-го в-ва, а також в-ва, розподілу, обміну й споживання с/г продукції та послуг.

Земельна рента (Рн) - це Ціна, сплачувана землевласнику за надання в користування товаровиробнику, на правах оренди або в іншій формі с/г земель. Землевласник безпосередньо створює й одержує земельну ренту, якщо він сам або із застосуванням найманої праці обробляє належну його землю. Земельна рента, як економічна категорія виражає відносини привласнення додаткового продукту власником землі у формі орендної плати за право користування землею. Проте рента не тотожна орендній платі. Крім ренти як плати за користування землею, орендна плата містить % на вкладений у землю Капітал, а також Ам цього Капіталу. Земельна рента виникла з появою земельної власності.

Види земельної ренти:

1. Диференційна рента (І і ІІ).

2. Абсолютна рента.

3. Монопольна рента.

Диференційна рента І — це додатковий чистий дохід, одержуваний у результаті продуктивнішої праці на кра­щих за природною родючістю і місцезнаходженням землях.

Диференційна рента II — виникає в результаті штуч­ного підвищення продуктивності землі завдяки викорис­танню ефективніших засобів виробництва, тобто за раху­нок додаткових вкладень капіталу в землю.

Монопольна рента утворюється через обмеженість і невідтворюваність земель особливої якості чи певних кліматичних умов. Тільки на певних землях і за певних природно-кліматичних умов можливе виробництво сільсько­господарських продуктів з особливими унікальними якіс­ними характеристиками (наприклад, особливих сортів ви­нограду та вина із нього, чаю, тютюну, трояндової олії). Оскільки виробництво такої продукції не може бути збільшене за рахунок залучення у сільськогосподарський оборот но­вих земель, а постійний попит на продукцію не задоволь­няється, з'являється можливість реалізувати таку продук­цію за монопольно високими цінами. Рівень цих цін ви­значається не реальними витратами виробництва продукції,а виключно платоспроможністю попиту заможних спожи­вачів цих рідкісних продуктів. Різниця між монопольно високою ціною такого продукту і його вартістю й станови­тиме монопольну земельну ренту, яка надходить у розпо­рядження землевласника.

На відміну від інших товарів, земля — особливий товар, ціна якого ґрунтується не на вартості, а на тому доході, який вона приносить своєму власникові, — ренті. Ціна землі — це дисконтований потік її доходу (ренти).

Дисконтування — це метод визначення поточної вар­тості (ціни) будь-якого капітального ресурсу (в тому числі й землі) з урахуванням надання ним майбутнього прибут­ку при існуючій ставці банківського відсотка. Інакше ка­жучи, дисконтування дозволяє визначити, яку ціну необхід­но заплатити за капітальний ресурс (землю) сьогодні, щоб від його використання через визначений час отримати ба­жаний результат. Щоб визначити теперішню цінність ка­пітального блага, необхідно здійснити операцію дисконту­вання.

Ціна землі прямо пропорційна величині ренти і оберне­но пропорційна ставці позичкового відсотка. Так, якщо ділянка землі приносить щорічно К доходу (ренти), а став­ка позичкового відсотка дорівнює 5, то поточна ціна (V) ділян­ки визначатиметься за формулою

Власник погоджується продати свою ділянку за таку суму, яка, будучи покладеною до банку, принесе йому річний дохід у вигляді процента не нижчий від того, який він одержував би у формі ренти.

Факт. ціна може коливатися залежно від маси ренти, норми позичкового відсотка, вартості освоєння і поліпшення землі, співвідношення попиту і пропозиції на продукцію сільського господарства, напрямків економічної політики щодо державного регулювання аграрного сектору економіки.