2. Проаналізуйте взаємодію попиту та пропозиції.Ринкова рівновага.Вплив концепцій а. Маршалла та л.Вальраса на подальшій розвиток аналізу попиту і пропозиції.

Наступним елементом механізму саморегулювання ринкової економіки є ціна. Ринковий механізм приводить до того, що виробники пропонують рівно стільки товарів, скільки необхідно споживачу. У цьому випадку попит і пропозиція збігатимуться, і ринок перебуватиме у рівноважному стані. Інакше кажучи, за даної ціни величина пропозиції дорівнюватиме величині попиту.

Ринкова рівновага — це ситуація, за якої наміри покупців і продавців на ринку повністю збігаються так, що за певної ціни товару обсяг пропозиції дорівнює обсягу попиту. Стану ринкової рівноваги відповідають певні значення рівноважної ціни та рівноважної кількості товару (рис. 5.5).

Якщо ринкова ціна P1 буде вище рівноважної, то при такій ціні обсяг попиту складе QD1, тоді як обсяг пропозиції – QS1. У цьому випадку на ринку існуючий надлишок (QS1 – QD1) буде знижувати тиск на ціну Р¹. Якщо ж реальна ринкова ціна виявиться нижче рівноважної (P2), обсяг попиту (QD2) буде вище за обсяг пропозиції (QS2), що викличе появу дефіциту. Надлишок попиту буде підвищувати тиск на ціну P2. У першому випадку цей тиск буде виявлятися через конкуренцію продавців, у другому – через конкуренцію покупців. Такий підхід до опису рівноваги називають рівновагою за Л.Вальрасом.

P P

P1 P2

s

PE

PE

P1

P2 Q

Q

QS2 QD1 QE QS1 QD2 Q1 QE Q2

Рис. 5.5. Рівновага на ринку

Рис. 5.6. Рівновага за А.Маршаллом

Існує також пояснення рівноваги за А.Маршаллом. Маршалл виходить з того, що продавці перш за все реагують на різницю ціни попиту і ціни пропозиції. Чим більший цей розрив, тим більше стимулів для збільшення пропозиції. Збільшення (зменшення) обсягу пропозиції скорочує цю різницю і тим самим сприяє досягненню рівноважної ціни (рис. 5.6). Короткостроковий період краще характеризувати моделлю Л.Вальраса, довгостроковий – моделлю А.Маршалла.

Моделі, що описують економічні процеси, поділяються на статичні і динамічні. У статичних моделях фактор часу не враховується. Цей спосіб розгляду називається порівняльною статистикою. Саме його в основному застосовують при аналізі встановлення рівноваги на ринку. Але цілком можливо зосередитися і на переходах від одного рівноважного положення до іншого, використовуючи динамічний підхід. Хоча метод порівняльної статистики не враховує в явному виді фактор часу, непряме його включення стає можливим за допомогою обліку розходжень у швидкості пристосування пропозиції до змін у попиті. Розглядають три періоди: миттєвий, в якому всі фактори виробництва розглядаються як постійні; короткий (короткостроковий) період, в якому одна група факторів розглядається як постійна, а інша як змінна; тривалий (довгостроковий) період, в якому усі фактори виробництва змінні. Стабільністю рівноваги називають здатність ринку, виведеного зі стану рівноваги, знову повернутися до рівноваги під впливом лише своїх внутрішніх сил.

З поняттям ринкової рівноваги пов’язане й таке важливе явище, як надлишок покупця і надлишок продавця. Споживчий надлишок є різниця між максимумом того, що готові були б заплатити споживачі і тією величиною, що вони фактично сплачують за ринковою ціною. Надлишок продавця – це різниця між тією величиною, що він фактично одержав, продавши товар за ринковою ціною, і тим мінімумом, на який він охоче погодився б.

СИТУАЦІЯ ниже…

Міру нерівності доходів можна визначити, використовуючи криву Лоренца, що відображає фактичний розподіл доходів, бу­дується за реальними даними  20% найбідніших сімей одержують 7 % доходу, 40% сімей - 18%, 80% сімей - 56%. Можна, визначити і дохід 20% найбагатших сімей. Він складає 44% від усього доходу.

Область між лінією абсолютної рівності та кривою Лоренца вказує на ступінь нерівності у розподілі доходів. Чим вона більше, тим більша нерівність розподілу доходів у сус-ві. Реальне сус-во не характеризується ні абсолютною рівністю, ні абсолютною нерівністю. На­ближення кривої Лоренца до лінії абсолютної рівності убиває стимули до продуктивної праці, а надмірна її вигнутість може викликати соц. напругу у сус-ві. Враховуючи ці обставини, вчені-економісти прийшли до висновку, що межа на­тягу "лука Лоренца" наступає у той момент, коли найбідніші 40 % населення починають усі разом отримувати менше 12-13% загальної суми доходів. Значна диференціація у роз­поділі доходів може викликати різкі політичні потрясіння і при­вести до вкрай небажаних для країни наслідків.

Тому держава повинна регулювати натяг "лука Лоренца" (розподіл доходів) і через оподаткування найбагатших та випла­ти найбіднішим змінювати ситуацію в розподілі доходів. Але певна нерівність все ж повинна зберігатись, зрівнялььий розподіл суперечить ринковим принципам, історичний досвід вказав на його безперспективність і навіть шкідливість для суспільства.

Білет № 37