2.Проаналізуйте структуру платіжного балансу відкритої економіки. Проблеми зовнішньоекономічної збалансованості в Україні.

Платіжний баланс є статистичним звітом, в якому в систе­матизованому вигляді подається інформація про зовнішньоеко­номічні операції резидентів країни за певний період.

Платі. баланс розраховується в нац. або ін. валюті й складається із стандартних рахунків і статей, в яких відображуються результати зовнішньоекономічних операцій.

Всі економ. операції, які відображуються в плат. ба­лансі, поділяються на поточні та капітальні. Відповідно до цього платіжний баланс складається з двох рахунків — рахун­ка поточних операцій та рахунка операцій з капіталом і фінансо­вих операцій.

За кредитом відповідних статей відображуються зі знаком «+» такі операції, які забезпечують надходження в країну ін. валюти. За дебетом відповідних статей обліковуються зі знаком «-» операції, пов'язані з витрачанням країною іноземної валюти. Різниця між кредитовими та дебетовими статтями визначає сальдо платіжного балансу.

Згідно з бухгалтерським методом подвійного запису обсяги зовнішньоекономічних операцій по кредиту мають збігатися з обсягом цих операцій по дебету і тому сальдо платіжного балан­су має завжди дорівнювати нулю. Проте на практиці цього не спостерігається. Це пояснюється тим, що інформація про зустрі­чні потоки економічних цінностей за кожною операцією надхо­дить з різних джерел. Між інформацією, що надходить із зазначених джерел, як правило, виникають часові та вартісні розбіжності, внаслідок чого кредитові та дебетові прово­дки не збігаються. У платіжному балансі України різниця між цими проводками визначається як чисті помилки та упущення, які знаходять відображення в автономній статті «Помилки та упущення».

Рахунок поточ­них операцій складається з: І.баланс товарів та по­слуг  відображує співвідношення між експортом та імпор­том товарів і нефакторних послуг; ІІ.доходи  відображається міжнародний рух доходів від факторних послуг, до яких відносяться послуги, пов'язані з вико­ристанням факторів в-ва. До складу доходів від фактор­них послуг входять: зарплата, зароблена за кордоном; ди­віденди з прямих і портфельних інвестицій, вкладених за кор­доном; % від позичкового капіталу (наданих або отрима­них кредитів). ІІІ.поточні трансферти  некомпенсована передача іншій країні або отримання від інших країн мат. і фін. цінностей. Поточні трансферти на безоплатній основі збі­льшують рівень доходу та споживання товарів і послуг країни-реципієнта за рахунок країни-донора. До складу поточних трансфертів відносяться: пенсії, дарунки, грошові перекази, гу­манітарна та технічна допомога тощо.

Рахунок операцій з капіталом та фінансових операцій  відображує пото­ки капіталу, пов'язані з капітальними трансфертами, купівлею-продажем мат., нефін. і фін. активів та­ зобов'язаннями. Він має дві частини: 1)рахунок операцій з капіталом відбиває рух капітальних трансфертів і нефінансових активів. До капітальних відно­сяться трансферти, щоведуть до зміни в обсягах активів чи пасивів донора та реципієнта. В результаті операцій з капіталь­ними трансфертами капітал в країні-реципієнті збільшується, а в країні-донорі зменшується; 2)Фін. рахунок відображує операції з фін. акти­вами та зобов'язаннями, які виникають у резидентів відносно не­резидентів.

Зв'язок між рахунками проявляється в тому, що в рахунку поточних операцій відображується вартість реальних потоків, тобто рух товарів і послуг, а в рахунку капітальних операцій — переважно обсяги фін. потоків, тобто рух фін. активів і зо­бов'язань, що виникають у зв'язку з рухом товарів і послуг. Як­що між реальними і фін. потоками виникає дисбаланс, то він усувається за допомогою рахунка капітальних операцій.

Плат баланс є рівноважним, незбалансованими можуть бути лише окремі статті та рахунки. Але економісти і політики, оцінюючи плат. ба­ланс часто кажуть про його дефіцит або профіцит. Така оцінка платіжного балансу є правомірною, оскільки мова йде про неповний платіжний баланс, що охоплює поточний рахунок і ра­хунок капітальних операцій, з якого виключається стаття «Резер­вні активи». Неповний платіжний баланс, визначений на цих умовах, називається балансом автономних операцій, тобто опе­рацій, які здійснюються суб'єктами приватної економіки без уча­сті держави. На противагу цьому операції, що пов'язані з резерв­ними активами, здійснюються державою і називаються неавто­номними.

3. Припустимо, що уряд регулює ціни на яловичину і курей і утримує їх нижче ніж рывноваж ринку…. Дефіцит товару може бути викликаний за умов, коли попит превалює над пропозицією. В даному випадку це могло бути викликано тим. що ціна на товар була меншою за рівноважну, внаслідок цього ті покупці, що не могли собі дозволити придбання яловичини та курей у той кількості, у якій вони потребували, змогли їх придбати. Оскільки задовольнили свою потребу у даних товарах не усі покупці, а ціна на товар не змінилася, то залишилася частка покупців, що не встигла задовольнити свої потреби у яловичині та курях. Природнім було б, якщо при збільшенні попиту на товари продавці б підвищили ціни на нього, відсікаючи неплатоспроможніх покупців і тим самим встановлюючи нову рівновагу, але це не відбулося і ми спостерігаємо дефіцит, що був спровокований встановленням на деравному рівні наднизької ціни на дані товари.

Іншою причиною дефіциту могло бути зменшення обсягів яловиничи та курей, що продаються на ринку з об’єктивних причин, а занижена ціна була тільки чинником, що збільшило обсяги дефіциту на аналізовані товари. Єдиницй фактор, що буде визначати обсяг дефіциту – величина платоспроможного попиту, оскільки ціна закріплена законодавчо. Також це стане причиною появи тіньового ринку яловичини та курятини – там ціна буде вище, за встановлену державою, однак нижче за ціну на свинину (приклад подібної ситуації ми спостерігали на початку 90х років).

Розглянувши причини дефіциту перейдемо до аналізу замінників яловичини та курятини – свинини (як представлено у даному прикладі): на момент достатності яловичини та курей на ринку ціна на сининиу була незмінною. Коли виявилося, що бажаючих придбати яловичину та курятину ще вдосталь, а товар майже закінчився, ціни на свинину почнуть підвищуватися, адже ті покупці, що не встигли придбати яловичину та курятину почнуть шукати нове благо, що спроможно задовольнити їх потребу у м’ясі (згідно із аналізованими умовами єдиним замінником представлених товарів є свинина). У розгар дефіциту ціна на свинину будуть значно перевищувати цінт на яловичину та курятину, що була закріплена законодавчо, але будуть дещо вищими або майже рівними ціні, що склалася а тіньовому ринку на курятину та яловичину.

БИЛЕТ 15