2.Дослідить сутність та види валютного курсу, його види, вплив на макроекономічну рівновагу. Валютні режими та державне регулювання валютного курсу.

Валюта - це грошова одиниця будь-якої країни.Вартість грошової одиниці одної країни, виражена в грошових одиницях іншої країни, або пропорція обміну валют називається валютним курсом.

Валютні курси виконують такі функції:

1) виступають засобом подолання нац. обмеженості грошової одиниці;

2) обслуговують торгівлю товарами та послугами та рух капіталів та кредитів;

3) є засобом співставлення цінових структур, умов та результатів в-ва окремих країн;

4) використовуються для періодичного перерахунку капіталу та рахунків фірм та банків.

Валютний курс виражається шляхом прямого або зворотного котирування. Пряме котирування полягає у прирівненні одиниць або сотні одиниць ін. валюти до певної кількості одиниці нац. валюти. Зворотне котирування  одиниць або сотні одиниць нац. валюти до певної кількості одиниці ін. валюти. Крос-котировка полягає у вираженні курсів двох валют через курс кожної з них відносно третьої валюти.

В залежності від того, які інституції його здійснюють, валютне котирування поділяється на офіційне ( централ. банком) та ринкове. У другому випадку встановлюється курс покупця, за яким банк купує валюту, і курс продавця, за яким банк продає. Різниця між курсами покупця і продавця називається маржа.

Валютні курси мають декілька різновидів: фіксований  держава фіксує курс нац. валюти відносно ін. валюти або кошика валют. Вільноплаваючий  встановлюються на валютному ринку під впливом співвідношення попиту і пропозиції валюти. Плаваючий курсу  центр. банк не бере на себе конкретних зобов’язань по утриманню курсу на певному рівні чи в певних межах, але реально впливає на формування валютного курсу різними засобами.

У сучасній валютній системі застосовуються різні види змішаних валютних курсів. Так у другій половині 90-х рр. в Україні використовувався так званий “валютний коридор”. У цьому режимі курсоутворення встановлюються певні межі коливання курсу вгору і вниз (“коридор”), в яких курс коливається вільно. Центр. банк починає втручатися лише тоді, коли рівень курсу або його відхилення від центрального курсу переходить за межі “інтервенційних точок”. Інтервенційних точок відхилення курсу досягає тоді, коли його рівень досяг певного відсотка від встановленого відхилення.

Зниження курсу нац. валюти впливає на експортерів, імпортерів, боржників та кредиторів, іноземних інвесторів, платіжний баланс.

Експортери можуть знижувати ціни і підвищувати свою конкурентноздатність та отримують експортну премію при обміні ін. валюти на здешевілу нац.. Така ситуація за інших рівних умов сприяє експортоорієнтованому зростанню ВВП та підвищенню рівня зайнятості.

Ціни імпорту у нац. валюті зростають, ввіз товарів скорочується, обсяг споживання знижується, загальний рівень цін зростає, рівень життя погіршується. Але скорочення імпорту може сприяти імпортозаміщуючому росту в-ва у відповідних галузях і загальному економ. зростанню, скороченню безробіття, розширенню бази оподаткування і можливостей бюджету для розвитку соц. сфери. У зв’язку з цим у сучасній економ. історії можна знайти ситуації, коли центр. банк підтримує ін. валюту в інтересах нац. економ. суб’єктів.

З падінням нац. валюти зростає тягар боргів в ін. валюті, оскільки на їх погашення необхідно більше нац. валюти, скорочується реальна вартість заборгованості у нац. валюті.

Іноземним інвесторам стає невигідним вивозити прибутки, % та дивіденди, які вони отримують у нац. валюті. Це може вплинути на прийняття нових рішень про рух капіталу. З іншого боку, інвестори можуть приймати рішення про використання прибутку для реінвестицій або закупівлі товарів країни перебування для подальшого експорту, що сприятиме пожвавленню макроекономічної ситуації в країні.

Платіжний баланс країни, валюта якої девальвувала, активізується (за інших рівних умов). Тому зниження курсу нац. валюти може свідомо використовуватись для вирівнювання зовнішньоекономічних диспропорцій та пожвавлення внутрішньоекономічної ситуації. Оскільки це впливає на іноземних партнерів, у Євросоюзі, серед інших умов конвергенції, застосовується правило про неприпустимість односторонньої необґрунтованої