1. Розкрийте сутність та функції ринку. Проаналізуйте структуру та функції ринку, історичні етапи його розвитку

Ринок – це система економічних відносин, пов’язаних з обміном товарів та послуг на основі широкого використання різнамонітних форм власності, товарно-грошових і фінансових механізмів. Провідні функції ринку такі:Функція регулювання. Ринок регулює всі економічні процеси – виробництво, обмін, розподіл та споживання, визначаючи пропорції і напрями розподілу економічних ресурсів на мікро- та макрорівні за рахунок розширення або звуження попиту і пропозиції.Функція стимулювання. Ринок спонукає виробників товарів і послуг до зниження витрат, підвищення якості та споживчих властивостей товарів. Він створює дієвий механізм мотивації праці, стимулює підвищення ефективності економіки на основі впровадження найпередовіших досягнень НТП.Розподільча функція. Доходи виробників і споживачів у ринковій економіці диференціюються через ціни, зумовлюючи соціальне розшарування суспільства за доходами.

Функція санації. Ринок через конкуренцію очищає економічне середовище від неконкурентоспроможних господарств і підтримує найефективніші.

Алокаційна функція. Ринок забезпечує виробництво оптимальної комбінації товарів та послуг за допомогою найефективнішою комбінації ресурсів. Ефективною є така комбінація ресурсів, за якою товари та послуги виробляються з мінімальними альтернативними витратами.

Інформативна функція. Ринок через ціни інформує виробника, торговця, споживача про те, що вигідно виробляти й купувати, а що – ні, скільки чого треба запропонувати, на які верстви населення варто орієнтуватися у своїй господарській діяльності тощо.

Функції інтеграції. Ринок об’єднує суб’єктів економічної системи в одне ціле, сприяючи формуванню єдиного економічного простору як у межах держави, так і в межах світової економіки.

Струк-ра ринку.Р. за різними критеріями:

а) за об'єктами обміну:Р. праці;Р. капіталу;Р. землі та нерухомості;Р. споживчих товарів;Р.послуг;

б) залежно від умов, в яких діють господарюючі суб'єкти: вільний р.; монополізований (олігополія, монополія), монополістична К. регульований;

за територіальною ознакою: місцевий;регіональний;національний;світовий;

Інфраструктура ринку — комплекс інститутів, служб, підприємств, організацій, які забезпечують нор­мальний режим безперебійного функціонування ринку:

1. організаційно-технічний(біржа, опціон, оптові ринки, аукціони ямарки)

2. фінансово- кредитний(банки, фондові та валютні біржі,страх, інвест та пенс фонди.)

3. державно-регулятивний(біржі праці, ліцензування, оподаткування, митна система)

4. науково-дослідні(рекламні агентства, навчальні заклади)

2. Дослідить предмет, функції та етапи розвитку макроекономіки.

Предмет макро-  механізм функціонування всієї нац. економіки та чинники, що визначають його зміни у коротко- та довгостроковій перспективі і способи впливу на них держави. Макро- вивчає найсуттєвіщі взаємозв’язки у нац. економіці, поведінку в-ва в цілому, на відміну від мікро-, що вивчає поведінку окремої фірми чи ринку. Але між ними є численні “точки дотику” тому, що макро- явища формуються як наслідок дій суб’єктів мікроекономіки.

В центрі уваги  4 сфери економіки та пов’язані з ними проблеми:

Сфера в-ва. Сус-во зацікавлене в збільшенні обсягів в-ва товарів та послуг. Проблема  досягнення максимального економ. зростання, збереження темпів і запобігання спаду в-ва.

Сфера зайнятості. Наявність робочих місць є запорукою отримання доходу більшістю населення будь-якої країни. Проблема вимушеного безробіття, чинники, шляхів подолання.

Сфера цін та проблема інфляції, причини та наслідки її розвитку, взаємозв’язок з безробіттям та економ. зростанням, а також на створення механізмів регулювання інфляції.

Зовнішній сектор. Сьогодні всі нац. економіки є більш-менш відкритими і їх розвиток залежить від кон’юнктури зовнішніх товарних, фін. та валютних ринків, особливостей зовнішньоеконом. зв’язків країни. Проблема  зовнішньоекономічна рівновага, умови її досягнення і вплив порушення цієї рівноваги на нац. економіку.

Вдале вирішення проблем дозволить досягти ідеальної макро- моделі: сталого економ. зростання за повної зайнятості всіх ресурсів, стабільності цін і зовнішньоеконом. рівноваги.

Макро- виконує дві функції:

1. Позитивну: аналіз фактів, їх оцінка та визначення об’єктивних закономірностей;

2. Нормативну – вироблення принципів і механізмів економ. політики.

Історію розвитку макроекономіки доцільно поділити на 2 періоди: перший – до 30 рр. ХХ ст., коли головною була позитивна функція; другий – від 30 рр. ХХ ст., коли на перший план вийшла нормативна, посилилась практична роль науки як основи економ. політики держави.

Етапи розвитку макроекономіки можуть визначатися по-різному у різних виданнях. Досить часто їх пов’язують з розвитком напрямків економічної думки (меркантилізм, класична школа і т. ін.). Слід зазначити, що періодизація розвитку будь-якого явища може бути різною згідно із різними критеріями. Якщо брати до уваги функції макроекономіки, то можна виділити два етапи у її розвитку: