2. Дослідить взаємозв’язок доходу, споживання і заощадження в кейнсіанській моделі макрорівноваги. Середня та гранична схильність до споживання та заощадження.

Доход, отриманий економікою в результаті виробництва ВВП використовується на споживання і заощадження.

Споживання – це витрати домогосподарств на придбання товарів і послуг для задоволення матеріальних і духовних потреб людей (придбання товарів поточного споживання, оплата послуг, придбання товарів тривалого користування.) Взаємозв'язок між споживанням і доходом виражає функція споживання: C=C(Y).

Споживання тим більше, чим більше розмір доходу. При нульовому доході здійснюється споживання за рахунок запасів чи позикових засобів.

Неспожита частина доходу використовується на заощадження.

Заощадження – це використовуваний дохід із вилученням споживання. Вони зростають із збільшенням доходу. Точка А показує рівень граничного доходу, при якому весь дохід споживається, а заощадження дорівнюють нулю. Якщо дохід нижче граничного рівня, крива функції заощаджень іде у від’ємну область. Це означає, відбувається скорочення заощаджень попередніх періодів для підтримки споживання.

Частка доходу, що використовується на споживання, відбивається показником середньої схильності до споживання (АРС):

Частка доходу, що використовується для здійснення заощаджень відбивається показником середньої схильності до заощадження (APS):

Оскільки дохід або споживається, або зберігається, можна стверджувати, що:

Для економічної теорії й економічної політики дуже важливе питання про те, що відбувається з заощадженнями при збільшенні доходу.

Частка приросту доходу, що направляється на приріст споживання, відбивається показником граничної схильності до споживання (МРС):

де, ΔС – зміна витрат на споживання;

ΔY – зміна доходу.

МРС може змінюватись від 0 до 100%,.

Частка приросту доходу, що направляється на приріст заощаджень, називається граничною схильністю до заощадження (МРS):

де, ΔS – зміни в заощадженнях;

ΔY – зміни в доходах.

Значення МРS може знаходиться в діапазоні між 0 і 100%.

Весь приріст доходу направляється на приріст споживання і заощадження: MPC+MPS=100%

На споживання та заощадження вплавають чисельні фактори. Вцілому їх дія є протилежною  збільшуючи споживання, вони призводять до зменшення заощадження, та навпаки.

Величина накопиченого майна (багатства). До багатства можна віднести: 1) нерухомість і товари тривалого споживання; 2) гроші на рахунках і наявні; 3) фінансові активи: державні і приватні облігації, акції, нагромадження в страхових і пенсійних фондах і т.п.

Оцінка доходу в довгостроковому періоді зв'язана з чеканнями.

Рівень цін.

Податки і відрахування на соціальне страхування.

Заборгованість споживачів. Відволікання частини поточних доходів на погашення боргів попередніх періодів знижує і споживання, і заощадження в поточному періоді.

3.Розглянемо таку ситуацію – є однакові за розміром і родючістю ділянки, на кожній з яких вирощують однакові сг продукти На одній – ручна праця , на іншій – машинна. Чи будуть відрізнятися товари за споживчою вартістю та вартістю?

Споживча вартість - здатність товару задовольняти яку-небудь суспільну потребу. Ручна праця, хоча він і дешевше для виробника в коротко строк періоді, не виправдовує себе – не економія часу, менше виробництва і продукція є неконкурентоспроможною з точки зору собівартості.

Білет № 31