2. Безмежність потреб. Закон зростання потреб.

Основною метою політичної економії як науки є вирішення проблеми задоволення постійно зростаючих (безмежних) потреб суспільства за умови обмеженості ресурсів. Безмежність потреб і обмеженість ресурсів породжують дію двох законів суспільного розвитку – закону зростання потреб і закону розвитку факторів виробництва. Суть останнього полягає у підвищенні ефективності виробничих ресурсів з послідовним нарощенням обсягу відтворюваних ресурсів та їх якісних показників (продуктивності, корисності тощо).

Закон зростання потреб – це закон, що виражає суттєві взаємозв‘язки між рівнем розвитку суспільного господарства, з одного боку, і зростанням потреб людства – з другого. Цей закон діє у кожному суспільстві, оскільки в міру розвитку суспільного виробництва, а разом з ним і людини (як особистості та продуктивної сили) відбувається поступове зростання її потреб. Схематично закон зростання потреб виглядає наступним чином:

…П' → В' → П''→ В''…

Це означає, що збільшені потреби П' (П'=П+∆П) стимулюють зростання виробництва, підвищення якого веде до зростання потреб П'', а це, в свою чергу, є причиною подальшого зростання виробництва В''. Такий процес є безперервним, оскільки потреби людини є безмежними.

Закон зростання потреб проявляється у двох формах: у зростанні особистих потреб і в зростанні виробничих потреб. Особисті потреби – це потреби в предметах і послугах особистого споживання. Виробничі потреби є загальними потребами членів суспільства в засобах виробництва, використання яких призведе до розширення виробництва матеріальних благ і послуг, а відтак і до задоволення зростаючих особистих потреб.

3. Економічні інтереси та їх структура. Економічні суперечності.

Економічні інтереси – це усвідомлені економічні потреби людей, соціальних верств, груп та класів, що знаходять своє відображення у формі поставлених цілей, конкретних завдань та дій щодо їх досягнення. Поняття «економічний інтерес» є похідним від категорії «потреба» і виступає як форма прояву економічних відносин людей.

Розрізняють класові економічні інтереси, особисті, економічні інтереси трудових колективів та держави.

Існування класових інтересів обумовлене відповідною структурою суспільства, де кожному окремому його прошарку притаманне власне коло економічних інтересів. Так, інтереси підприємця-власника відрізняються від інтересів найманого робітника. Перший зацікавлений у розширенні власного виробництва, нагромадженні капіталу; другий – у пошуках роботи, у можливостях підвищення кваліфікації тощо.

Індивідуальні інтереси виявляють відносини між окремою людиною і суспільством в цілому. Вони залежать від самого соціального суб‘єкта, його свідомості, соціальної активності, місця в суспільстві тощо. Проте важко провести межу між класовими і індивідуальними інтересами, оскільки досить часто людина виступає не тільки як представник певного класу, а і як індивід з власним баченням економічних питань.

Інтереси трудових колективів фіксуються при укладанні трудових договорів і реалізуються у процесі спільної праці, участі в розподілі прибутку, підтриманні соціального партнерства тощо.

Державні інтереси можна також назвати загальнонародними, вони полягають у створенні засобів економічної політики, розподілі національного доходу, регулюванні суспільного виробництва, проведенні політики соціального захисту населення тощо.

За умови перетину різних інтересів виникає їх конфлікт або суперечність. Саме суперечність науковці вважають важливим джерелом прогресу людської цивілізації, в тому числі й економічного. Суперечності, що властиві економічним інтересам, мають як суб‘єктивну, так і об‘єктивну основи. Перша обумовлена індивідуальним (суб‘єктивним) підходом людей до інтересів, а друга породжена відмінностями становища фізичних та юридичних осіб в процесі реалізації економічних інтересів. Проте в суспільстві кожен індивідуальний інтерес органічно пов‘язаний з колективним і суспільним інтересом. Цим створюється основа для співробітництва людей в узгодженні економічних інтересів та своєчасного розв‘язання економічних суперечностей.