- •1. Предмет і об‘єкт політичної економії.
- •2. Функції політичної економії.
- •3. Методи дослідження дисципліни.
- •4. Виникнення і розвиток політичної економії як науки.
- •Тема 2 виробництво матеріальних благ і послуг. Продукт і характер праці
- •1. Матеріальне виробництво – основа життя людського суспільства.
- •2. Виробничі можливості суспільства.
- •3. Продукт виробництва та його форми.
- •Тема 3 економічні потреби та інтереси
- •1. Економічні потреби, їх сутність та структура.
- •2. Безмежність потреб. Закон зростання потреб.
- •3. Економічні інтереси та їх структура. Економічні суперечності.
- •Тема 4 соціально-економіний устрій суспільства. Економічна система та закони її розвитку
- •1. Сутність і основні структурні елементи економічної системи.
- •2. Типи економічних систем та критерії їх класифікації.
- •3. Продуктивні сили як матеріальна основа економічної системи.
- •4. Головна продуктивна та соціальна сила.
- •Тема 5 товарна форма організації суспільного виробництва. Товар і гроші
- •1. Форми економічного життя людей: натуральне і товарне виробництво.
- •2. Проста і розвинена форми товарного виробництва. Товар та його властивості.
- •3. Виникнення, еволюція та типи грошей.
- •4. Функції грошей і грошові агрегати.
- •5. Закон грошового обігу та інфляція.
- •Тема 6 капітал: процес виробництва і нагромадження. Наймана праця і заробітна плата
- •1. Причини виникнення та сутність капіталу.
- •2. Альтернативні теорії капіталу.
- •3. Наймана праця. Номінальна і реальна заробітна плата.
- •Тема 7 витрати виробництва і прибуток
- •1. Сутність витрат виробництва. Бухгалтерські та економічні витрати.
- •2. Види виробничих витрат.
- •3. Витрати виробництва, вартість товару і його ціна.
- •4. Прибуток, його сутність і структура.
- •Тема 8 ринок, його суть і функції. Моделі ринку. Конкуренція і ціноутворення
- •1. Ринкові відносини, їх суб‘єкти і об‘єкти.
- •2. Суть та функції ринку. Моделі ринку.
- •3. Конкуренція і ціноутворення.
- •4. Ринковий попит та його чинники. Закон попиту.
- •5. Ринкова пропозиція та її фактори. Закон пропозиції.
- •6. Ринкова рівновага.
- •Тема 9 домогосподарство в системі економічних відносин
- •1. Сутність і функції домогосподарств.
- •2. Доходи домогосподарств та їх джерела.
- •3. Розподіл доходів між домогосподарствами.
- •4. Витрати домогосподарств.
- •Тема 10 підприємство як товаровиробник. Валовий дохід і прибуток
- •1. Підприємство як суб‘єкт ринкових відносин. Класифікація підприємств.
- •2. Сутність підприємництва та його роль в ринковій економіці.
- •3. Валовий дохід і прибуток.
- •Тема 11 галузеві особливості виробництва і функціонування капіталу. Форми прибутку, процент і рента
- •1. Поняття «капітал підприємства» та його види.
- •2. Кругообіг капіталу та його функціональні форми.
- •3. Основний та оборотний капітал.
- •4. Форми прибутку, процент і рента.
- •Тема 12 суспільне відтворення. Суспільний продукт і його основні форми
- •1. Сутність економічного відтворення та його види.
- •2. Суспільний продукт, його структура та методи обчислення.
- •3. Сучасні форми суспільного продукту.
- •Тема 13 економічний розвиток. Зайнятість, відтворення робочої сили та їх регулювання державою
- •1. Економічні цикли, їх види та причини.
- •2. Економічне зростання, його типи, переваги та недоліки.
- •3. Фактори економічного зростання.
- •4. Сутність і форми зайнятості.
- •5. Безробіття та його види. Державне регулювання зайнятості.
- •Тема 14 господарський механізм у системі суспільного відтворення. Держава та її економічні функції
- •1. Господарський механізм, його елементи та функції.
- •2. Основні завдання ринкового механізму саморегулювання.
- •3. Держава та її економічні функції.
- •4. Державне регулювання суспільного відтворення.
- •Тема 15 сучасні економічні системи. Особливості розвитку перехідних економік
- •1. Формування і розвиток соціально-економічних систем.
- •2. Сутність, передумови виникнення та моделі змішаної економічної системи.
- •3. Особливості розвитку перехідних економік.
- •Тема 16 сутність і структура сівітового господарства. Форми міжнародних економічних відносин
- •1. Сутність світового господарства та його структура.
- •2. Міжнародний поділ праці.
- •3. Економічна інтернаціоналізація.
- •4. Міжнародна економічна інтеграція.
- •5. Міжнародні економічні відносини та їх форми.
- •6. Міжнародна торгівля.
- •7. Міжнародні валютні відносини.
- •Тема 17 економічні аспекти глобальних проблем та їх вплив на економічний розвиток україни
- •1. Причини виникнення, сутність і класифікація глобальних проблем.
- •2. Глобальні проблеми людства та шляхи їх розв‘язання.
- •3. Вплив глобальних проблем на економічний розвиток України.
Тема 16 сутність і структура сівітового господарства. Форми міжнародних економічних відносин
План
1. Сутність світового господарства та його структура.
2. Міжнародний поділ праці.
3. Економічна інтернаціоналізація.
4. Міжнародна економічна інтеграція.
5. Міжнародні економічні відносини та їх форми.
6. Міжнародна торгівля.
7. Міжнародні валютні відносини.
1. Сутність світового господарства та його структура.
Світове господарство являє собою сукупність національних господарств, що об‘єднані системою міжнародних економічних відносин. Воно є цілісним економічним організмом, який утворюють взаємопов‘язані та взаємозалежні економіки окремих країн.
Світове господарство пройшло тривалий шлях розвитку, що пов‘язаний з еволюцією людської цивілізації. Воно не завжди характеризувалося великими масштабами та високим рівнем виробництва. Суттєвим поштовхом для його розвитку стало формування міжнародного ринку, а згодом і поширення в світі індустріального типу господарства. На рубежі ХІХ – ХХ ст. відбулося формування єдиної системи світового господарства. Розвиток світового господарства протягом ХХ ст. супроводжувався економічним розподілом світу внаслідок негативної діяльності міжнародних монополій, формуванням колоніального поділу парці через територіальний поділ світу великими державами та протистоянням двох соціально-економічних систем (капіталістичної та соціалістичної).
Структуру світового господарства утворюють три великі групи країн: економічно розвинуті країни, країни, що розвиваються та країни з перехідною економікою. Розвиненим країнам світу властивий високий ступінь розвитку технологічного способу виробництва у промисловості, поступове наближення до цього рівня сфери будівництва, сільського господарства, високий ступінь розвитку та значна частка сфери послуг. До цих держав належать США, Канада, Західноєвропейські країни, Ізраїль, Японія тощо. На частку цих країн припадає близько 60% обсягу світової торгівлі та міжнародного руху капіталу.
Країни, що розвиваються, поділяють на три групи: 1) держави, що належать до Організації країн-експортерів нафти (ОПЕК), а саме Іран, Ірак, Саудівська Аравія, Лівія, Кувейт, ОАЕ; 2) нові індустріальні країни – Гонконг, Південна Корея, Сінгапур, Мексика, Бразилія, Індонезія, Філіппіни та ін.; 3) найменш розвинуті країни – переважно до їх числа належать країни Африканського континенту. До країн з перехідною економікою належать країни, що утворились після розпаду Радянського Союзу та інші колишні соціалістичні країни, котрі переходять до ринкового господарювання.
2. Міжнародний поділ праці.
Міжнародний поділ праці – це поділ праці між окремими країнами, він являє собою інтернаціональну форму суспільного поділу праці, що базується на спеціалізації та кооперації країн у виробництві товарів і послуг, якими вони обмінюються шляхом міжнародної торгівлі.
Міжнародна спеціалізація виробництва – це форма поділу праці, яка полягає в тому, що виробництво одних видів продукції зосереджується в одних країнах, а інших видів продукції – в інших країнах. Розрізняють міжгалузеву та внутрішньогалузеву міжнародну спеціалізацію. Міжгалузева спеціалізація передбачає зосередження в окремих країнах певних галузей виробництва при відсутності цілого ряду інших галузей. Вона пов‘язана з наявністю тих чи інших природних ресурсів у різних країнах і в основному спостерігається в державах з менш розвинутою економікою. Внутрішньогалузева спеціалізація передбачає наявність певної галузі у декількох країнах, які виробляють окремі види продукції з цієї галузі. Вона пов‘язана з галузями, що засновані більшою мірою на результатах науково-технічної діяльності, і притаманна економічно розвинутим країнам.
Міжнародна кооперація виробництва – це форма поділу праці, що своєю техніко-економічною метою має випуск узгодженої продукції, що здійснюється зазвичай на основі міжурядових угод за участю компаній, організацій тощо. Так, міжнародна науково-виробнича кооперація передбачає спільне вирішення науково-технічних проблем, обмін науково-технічною інформацією, продаж і купівлю ліцензій, «ноу-хау», обмін ученими тощо. Завдяки участі в міжнародному поділі праці кожна країна отримує певні переваги, зумовлені вибором ними форм спеціалізації та кооперування, які найбільшою мірою відповідають: 1) її природним умовам; 2) досягнутому рівню розвитку продуктивних сил; 3) національним затратам праці, які визначаються з урахуванням витрат на виробництво, з одного боку, товарів, які країна виробляє й які обходяться їй відносно дешевше, а з другого – товарів, які за відсутності міжнародної торгівлі обійшлися б їй дорожче при організації власного виробництва.