4. Ринковий попит та його чинники. Закон попиту.

Попит – це платоспроможні потреби людей, тобто це кількість благ, яку покупці бажають і можуть купити на ринку за певну ціну за певний проміжок часу. Розрізняють індивідуальний та ринковий попит. Перший характеризує попит з позиції одного споживача. Другий є сукупністю попитів усіх споживачів за різних можливих цін. Закон попиту говорить про існування оберненої залежності між ціною і величиною попиту на товар.

Графічно попит відображається за допомогою кривої попиту, що показує кількість товарів чи послуг, що бажають придбати покупці за різних рівнів цін.

Рис. 1. Крива попиту.

Рух по кривій попиту (рис. 1) характеризуватиме зміну величини попиту, що відбувається під впливом цінового чинника (ціни товару чи послуги). Переміщення самої кривої (вправо або вліво) характеризуватиме зміну попиту (збільшення або зменшення), що відбувається внаслідок дії нецінових чинників попиту, якими є: 1) грошові доходи споживачів; 2) кількість споживачів на ринку; 3) ціни на товари-замінники; 4) смаки та уподобання споживачів; 5) очікування споживачів щодо зміни ціни на товар та ін.

5. Ринкова пропозиція та її фактори. Закон пропозиції.

Пропозиція – це кількість благ, яку виробники бажають і можуть виробити та доставити на ринок з метою продажу за певну ціну за певний проміжок часу. Розрізняють індивідуальну та ринкову пропозицію. Перша характеризує пропозицію з боку одного виробника. Друга є сукупністю пропозицій усіх виробників за різних можливих цін. Закон пропозиції говорить про існування прямої залежності між ціною і величиною пропозиції товару.

Графічно пропозиція відображається за допомогою кривої пропозиції, що показує кількість товарів чи послуг, що бажають реалізувати продавці за різних рівнів цін.

Рис. 2. Крива пропозиції.

Рух по кривій пропозиції (рис. 2) характеризуватиме зміну величини пропозиції, що відбувається під впливом цінового чинника (ціни товару чи послуги). Переміщення самої кривої (вправо або вліво) характеризуватиме зміну пропозиції (збільшення або зменшення), що відбувається внаслідок дії нецінових факторів пропозиції, якими є: 1) ціни на ресурси; 2) технологія та організація виробництва; 3) податки та субсидії; 4) кількість продавців на ринку; 5) очікування продавців щодо зміни ціни на товар та ін.

6. Ринкова рівновага.

Ринкова рівновага характеризує ситуацію на ринку, коли попит дорівнює пропозиції. Рівноважний стан ринку означає повну відповідність інтересів покупців і продавців.

Графічно ринкову рівновагу можна визначити у точці перетину кривих попиту і пропозиції.

Рис. 3. Ринкова рівновага.

Проекція з точки ринкової рівноваги на вертикальну вісь дозволить визначити рівноважну ціну, а проекція на горизонтальну вісь – рівноважний обсяг виробництва. Рівноважна ціна – це ціна на конкурентному ринку, за якої немає ані дефіциту, ані надлишку товарів, а також яка не виявляє тенденції до зростання чи зниження. Рівноважний обсяг виробництва на конкурентному ринку має місце тоді, коли кількість продукції, яку бажають придбати покупці дорівнює кількості продукції, що прагнуть реалізувати продавці.

За умови перебування ринку в нерівноважному стані, можливі утворення дефіциту або надлишку товарів. Якщо ринковий попит перевищуватиме ринкову пропозицію, то виникатиме дефіцит товарів, який буде спостерігатися за будь-якої ціни, що є нижчою від рівноважної. І навпаки, якщо ринкова пропозиція перевищуватиме ринковий попит, то виникатиме надлишок товарів, який буде спостерігатися за будь-якої ціни, що є вищою за рівноважну.