Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
konsp.doc
Скачиваний:
4
Добавлен:
06.11.2018
Размер:
393.22 Кб
Скачать

3. Продукт виробництва та його форми.

Результатом виробництва у матеріальній сфері є сукупний суспільний продукт. Розрізняють необхідний та додатковий продукт. Необхідний продукт – це частина суспільного продукту, необхідна для відтворення робочої сили нормальної якості, тобто для підтримки її працездатності (на задоволення потреб в їжі, одязі, житлі, послугах, освіті, охороні здоров‘я, культурних потреб тощо), включаючи підготовку нового покоління працівників, які прийдуть на зміну тим, що пішли на пенсію. Мінімальна величина необхідного продукту визначається мінімумом життєвих засобів, необхідних працівникові для відтворення його робочої сили. У багатьох країнах світу встановлюється державою у формі мінімального прожиткового мінімуму на одну особу.

Необхідний продукт є категорією безпосередньо виробництва, оскільки в інших сферах суспільного відтворення набуває інших форм. Так, наприклад, в сфері обміну від набуває форми вартості товару, робочої сили, у сфері розподілу – заробітної плати, у сфері споживання – споживання працівником та членами його сім‘ї певної сукупності благ.

Додатковий продукт – це частина суспільного продукту, що створена працівниками різних сфер суспільного виробництва понад необхідний продукт. Додатковий продукт виникає через появу нових знарядь праці, на основі поділу праці. Його поява звільнила частину людей від створення засобів фізичного існування і дала їм змогу займатися мистецтвом, наукою, державними справами, сформувала необхідні умови для розвитку людської цивілізації. Водночас поява додаткового продукту створила умови для виникнення і посилення майнової нерівності в суспільстві. Як і необхідний продукт, додатковий набуває різних форм в залежності від сфери суспільного відтворення: у сфері обміну – набуває форми додаткової вартості, у сфері розподілу – форми прибутку, у сфері споживання – форми інвестицій.

Тема 3 економічні потреби та інтереси

План

1. Економічні потреби, їх сутність та структура.

2. Безмежність потреб. Закон зростання потреб.

3. Економічні інтереси та їх структура. Економічні суперечності.

1. Економічні потреби, їх сутність та структура.

Економічні потреби – це рушійна сила, що спонукає людину до економічної діяльності з метою задоволення власних бажань у користуванні різноманітними товарами і послугами.

Економічні потреби відображають необхідність людей у життєвих благах. Економічні потреби тісно пов‘язані з усіма сферами суспільного відтворення, оскільки спожитий продукт або послуга породжує нові потреби, необхідність їх задоволення спонукає до виробництва благ, які, пройшовши через сфери обміну і розподілу, задовольняють економічні потреби людей в процесі споживання.

Існують різні класифікації потреб за різними ознаками. Так, наприклад, за суб‘єктами потреби поділяють на три групи: 1) індивідуальні, колективні, суспільні; 2) потреби домогосподарств, підприємств, держави; 3) потреби суспільно-економічних класів і соціальних груп.

За об‘єктами потреби поділяються на: 1) потреби, породжені існуванням людини як біологічної істоти; 2) матеріальні; 3) духовні.

За ступенем реалізації потреби класифікують як абсолютні, дійсні, платоспроможні та перспективні. Абсолютні потреби – це потреби, задоволення яких відбувається за умов максимально можливого обсягу виробництва та повної зайнятості економічних ресурсів. Дійсні потреби – це ті потреби, що можуть бути задоволені за реально існуючих розмірів виробництва і за умов недовантаження виробничих потужностей. Платоспроможними є ті потреби, котрі людина може задовольнити відповідно до власних доходів і рівня цін. Перспективні потреби – це такі, що породжені сучасним рівнем розвитку економіки, і виробництво яких лише починає освоюватися.

Відомою також є класифікація потреб запропонована Маслоу, в якій автор розташовує їх за принципом вагомості і подає у формі піраміди. Основу піраміди потреб складають фізіологічні потреби (голод, спрага, одяг, житло), що є потребами першого рівня. Другий шабель посідають потреби в безпеці і захисті (гарантія зайнятості, надійність заощаджень, забезпечення старості, захист у разі непрацездатності, кваліфіковане медичне обслуговування). Третій щабель посідають соціальні потреби (потреба спілкування, перебування у колективі, відчуття духовної близькості та розуміння). На четвертій позиції потреби у повазі (статус, самоповага, визнання в суспільстві). Завершують піраміду Маслоу потреби у самовираженні (саморозвиток, самореалізація, бажання досягнути більшого тощо). З ієрархії потреб Маслоу видно, що потреби, які складають основу піраміди, мають найбільш розповсюджений характер, а потреби кожного наступного рівня притаманні все меншому колу особистостей.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]