Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
konsp.doc
Скачиваний:
4
Добавлен:
06.11.2018
Размер:
393.22 Кб
Скачать

3. Фактори економічного зростання.

Виділяють такі групи факторів, що впливають на зростання економіки держави:

І. Об’єктивні економічні фактори (дія об’єктивних економічних законів; наявність підприємницьких ризиків; час; циклічні коливання).

ІІ. Фактори державного регулювання економіки (законодавча база; бюджетно-податкова політика; грошово-кредитна політика; політика в сфері зовнішньоекономічної діяльності; соціальна політика; структурна політика).

ІІІ. Інноваційні фактори (рівень розвитку науки; сприяння НТП; технічна оснащеність виробництва, оновлення основних виробничих фондів; інформаційні ресурси).

ІV. Інвестиційні фактори (рівень залучення іноземних інвестицій; інвестиційна активність в середині держави; ефективність розміщення інвестиційних ресурсів; капітальні блага).

V. Об‘єктивні природні чинники (географічне положення країни; кліматичні умови; наявність корисних копалин, мінеральних ресурсів; багатство флори і фауни; родючість земель).

VІ. Демографічні фактори (кількість населення; склад населення; рівень зайнятості; рівень освіти населення).

VІІ. Суб’єктивні психологічні фактори (ментальність, рівень свідомості нації; ставлення до праці; економічна культура – рівень економічної злочинності, корупція; підприємницькі здібності; загальна соціально-політична атмосфера в державі).

VІІІ. Форс-мажорні фактори (природні катастрофи, стихійні лиха; техногенні катастрофи, аварії; війни, терористичні акти).

4. Сутність і форми зайнятості.

Зайнятість – це економічна категорія, що означає діяльність громадян, пов‘язану із задоволенням особистих і суспільних потреб, яка приносить їм дохід у грошовій чи іншій формі. Зайнятість тісно пов‘язана з відносинами власності: по-перше, залежно від типу власності формуються різні види зайнятості; по-друге, зайнятість здійснюється з неоднаковою інтенсивністю праці, а отже, по-різному використовується робоча сила, привласнюється створений нею необхідний і додатковий продукт; по-третє, зайнятість у масштабі країни передбачає розподіл робочої сили між регіонами в тісному взаємозв‘язку з переміщенням капіталу (капіталістичної власності) на галузевому і міжгалузевому рівнях.

За умов ринкової економіки людина вільно обирає професію та місце праці відповідно до власних уподобань та здібностей, також допускається добровільна незайнятість громадян та виключається примусова діяльність населення, крім законодавчо передбачених винятків. Існують три основні категорії зайнятих: 1) наймані працівники, що отримують з/п; 2) самостійно зайняті працівники або підприємці; 3) неоплачувані працівники сімейних господарств.

Розрізняють повну та неповну зайнятість. Повна зайнятість означає надання суспільством усьому працездатному населенню, що бажає працювати, робочих місць. У разі, якщо в економіці не створюється необхідної кількості робочих місць, то має місце неповна зайнятість, за якої частина працездатного населення, що бажає працювати, вимушено залишається без роботи.

Форма зайнятості – це спосіб залучення праці людини. Основними формами зайнятості є: 1) наймана праця за трудовою угодою; 2) праця осіб – співвласників кооперативних, колективних та акціонерних підприємств; 3) праця громадян, зайнятих у фермерських господарствах; 4) праця громадян, зайнятих в особистому підсобному с/г; 5) праця осіб, зайнятих громадською роботою; 6) праця осіб, зайнятих індивідуальною трудовою діяльністю (будівельні та ремонтні роботи, дрібна торгівля тощо).

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]