Кишенсъкий

Дмитро Павлович

(1858—1933)

З часом кафедра набула структури Патологоанатомічного інсти­туту: була добре устаткована, мала бактеріологічну лабораторію, експериментальний відділ. Це була авторитетна навчальна і науково-дослідницька установа, вона мала свій друкований орган "Журнал научно-исследовательских кафедр в Одессе" (виходив з 1923 p.).

У квітні 1919 р. медичним факультетом був призначений на завідувача "Інститутом патологічної анатомії з викладанням пато­логічної анатомії" приват-доцент, доктор медицини Михайло Михайлович Тизенгаузен (1877-1945) — вихованець Московського університету. Докторську дисертацію "К вопросу об этиологии опухолей" М.М.Тизенгаузен захистив 8 травня 1910 р. у Новоросійському університеті; влітку 1914р. доктор медицини Тизенгаузен за відрядженням медичного факультету відвідав патологічні інсти­тути університетів міст Берліна, Лейпціга, Мюнхена, Гамбурга, Дрездена.

У 20-ті роки кафедра — Патологоанатомічний інститут опра­цьовувала патоморфологію інфек­ційних хвороб: грипу, віспи, ін­фекційної жовтухи. З Патолого-анатомічного інституту (1910-1941 pp.) вийшли такі концепції: 1) ніколи ембріональна клітина не переходить у злоякісну; 2) проро­стання чумних бацил крізь неушкоджений епітеліальний шар слизової оболонки дихальних шляхів можливе; 3) грип не має ні певної клітинної форми, ні ясної патологоанатомічної карти­ни, ні загальновизнаної бактеріо­логічної характеристики; 4) "вуз­лики доярів" — це атипова реакція на прищеплювання людині анімалізованого віспяного вірусу; 5) ви­роблені Правила обстановки, оброблення приміщення й інвентарю та припасування при виконанні автопсій трупів хворих, що померли від чуми. Вийшли монографія "Чума и холера в Одессе в 1910 году. Патолого-анатомическая часть" (1911), за редакцію Д.П.Кишенського; праці М.М.Тизенгаузена: "Конспект-схема по частной патологической анатомии" (1924), "Программа по курсу общей патологической анатомии. Схемы и планы" (1928), "Лекции по курсу специальной патологической анатомии. Выпуск 1. Патологическая анатомия острых инфекци­онных болезней" (1938), "Краткое руководство по технике патологоанатомических вскрытий. Пособие для студентов медицинских институтов" (1939); Д.М.Хаютіна "Положение о работе клинико-анатомических конференций" (1940).

У жовтні 1944 р. кафедру патологічної анатомії очолив (за призначенням) доктор медичних наук, професор Давид Моисеевич Хаютін (1896-1957) — вихованець Новоросійського університету та Одеської державної медичної академії. Д.М.Хаютін — це, насам­перед, прозектор із широкою клінічною ерудицією, майстер автопсійного матеріалу і лекційного слова, визнаний фахівець ведення клініко-анатомічних конференцій.

У червні 1956 р. Вченою радою Одеського державного медич­ного інституту імені М.І.Пирогова був обраний на завідувача кафедри патологічної анатомії і професора доктор медичних наук Євген Олександрович Успенський (1901 -1977) — вихованець Московського університету. Докторську дисертацію "О метастазах рака в нервной системе" Є.О.Успенський захистив у квітні 1953 р. у Центральному рентгеноонкологічному, радіологічному і раковому інституті МОЗ СРСР. Кафедра опрацьовувала патологію нервової системи, морфо­генез атеросклерозу і географічну патологію.

Восени 1974 р. завідувачем і професором кафедри обрано (за конкурсом) доктора медичних наук Неонілу Мартинівну Коврижко (1922 р. народ.) - вихованку Київського медичного інституту. Докторську дисертацію "Изменения в хромаффинной системе в связи с возрастом и патологией. (Морфологическое и гистологическое исследование" Н.М.Коврижко захистила в жовтні 1970 р. у Київ­ському медичному інституті. Кафедра опрацьовувала морфологію надниркових залоз, центральної нервової системи та внутрішніх органів при лікованому і нелікованому електробольовому шоку, вивчала дію на організм стандартних і синтезованих транквілізаторів.

В університетському м. Одесі за 95 років сформувалася науково-практична школа патологічної анатомії, з Патологоанатомічним інститутом, з прозекторськими — в Євангелічеській лікарні та Новій міській лікарні, зі своєю філією Українського товариства патологів і науковим товариством патологоанатомів, зі своїми науковими напрямками - переважало опрацювання патоморфології інфек­ційних хвороб.

У наш час в Україні патологічну анатомію вивчають і дослід­жують на кафедрах патологічної анатомії більш, як у 20 вищих медичних навчальних закладах, відділах та лабораторіях науково-дослідних установ.