Медичний факультет імп. Новоросійського університету - Одеський медичний інститут

У четвертому (за хронологією) в Україні університеті — Новоро­сійському (м. Одеса), заснованому 10 червня 1862 p., відкритому 1 травня 1865 p., медичний факультет розпочав навчальне і науково-дослідницьке життя 5 вересня 1900 р.

Патологічна анатомія в м.Одесі започаткована в 1837 p., під час епідемії чуми. Трупи хворих, що померли від чуми, "анатомували в карантині" в чумному кварталі, ввіреному штаб-лікарю Черникову та особливій дорадчій комісії з докторів Уміса, Андреєвського, Арпа; всю "хірургію в кварталі чинив" фельдшер Житомирського єгерського полку Іван Рогожин. Відомості про кількість, про виявлені патологоанатомічні зміни в органах і тканинах і тлумачення їх не опубліковані.

Вивчення патологічної анатомії в м. Одесі почали лікарі Старої міської лікарні (заснованої 1806) участю в автопсіях, а згодом і дослідженнями в прозекторії цієї лікарні, організованій в 1869 р. зі штатною посадою патологоанатома. Прозекторію Старої міської лікарні Одеси очолив (за конкурсом) на початку 1872 р. доктор медицини Григорій Миколайович Мінх (1835-1896). Прозектор Мінх — основоположник патологоанатомічної справи в м. Одесі, він обладнав "прозекторський кабінет", гістологічну лабораторію, започаткував музей патологоанатомічних препаратів. Невдовзі прозекторський кабінет став науково-теоретичним центром лікарні. У цій лікарні Г.М.Мінх у квітні 1874 р. відкрив прищепливість (заражуваність) крові хворих на поворотний тиф.

Справу, розпочату Г.М.Мінхом, продовжив з квітня 1877 р. патологоанатом, доктор медицини Микола Олексійович Строганов (1842-1894) — вихованець Медико-хірургічної академії (м. С.-Пе­тербург). Докторську дисертацію "К патологии небеременной матки при констуциональном сифилисе" М.О.Строганов захистив 15 квітня 1873 р. у Медико-хірургічній академії. Прозектор Строганов, зміц­нюючи і розвиваючи прозекторську справу, заснував бактеріологічну лабораторію при прозекторському кабінеті та створив музей патологоанатомічних препаратів.

У лютому 1887 р. М.О.Строганова змінив на посаді його учень і помічник доктор медицини Неслав Іванович Хенцинський (1851-1916) — виученик Варшавського університету. Докторську дисер­тацію "К учению о микроорганизмах малярии" Ч.I.Хенцинський захистив 20 травня 1889 р. у Військово-медичній академії. В дисертації, виконаній у прозекторському кабінеті Старої міської лікарні Одеси, Ч.І.Хенцинський опрацював новий метод пофарбу­вання паразитів крові, малярійного плазмодія. Прозекторська діяль­ність Ч.І.Хенцинського — досвідченого патологоанатома, глибокого аналітика, вдумливого дослідника - позначена розширенням науково-дослідницького ареалу прозекторського кабінету Старої міської лікарні на три прозекторії м. Одеси — Військового госпіталю, Єврейської лікарні, Нової міської л і карні.

Прозектори Г.М.Мінх, М.О.Строганов, Ч.І.Хенцинський вико­нали велику підготовчу роботу для заснування медичного факультету в Одесі: факультет одержав прозекторські для патологоанатомічних досліджень, музей патологоанатом ічних препаратів.

Кафедра патологічної анатомії, що розміщувалася в Анатоміч­ному театрі університету, почала навчальну і дослідницьку діяль­ність у вересні 1902 р. На завідувача і професора кафедри був обраний доктор медицини Дмитро Павлович Кишенський (1858-1933) — виученик Московського університету (портрет). Докторську дисертацію "Влияние чревосечения на туберкулез брюшины (Экспе­риментальное исследование)" Д.П.Кишенський захистив ЗО квітня 1894р. у Московському університеті. У 1900-1901 pp. він спеціалізу­вався в патологічних інститутах міст Берліна, Лейпціга, Бреславля, Фрейбурга, Парижа, Відня, а відтак переніс на "грунт" кафедри в м.Одесі методологію і методи авторитетних наукових шкіл Західної Європи.

Штат кафедри складали професор Д.П.Кишенський, приват-доцент Ч.І.Хенцинський, в.о. прозектора А.І.Синєв, помічник прозектора М.М.Тизенгаузен, лаборант М.О.Костяницин. У 10-ті й 20-ті роки в штаті кафедри прозекторами, помічниками прозекторів, лаборантами були Г.І.Баджієв, І.Є.Корнман, М.Н.Заєвлошин, В.К.Жгенті, Н.О.Бузні, А.А.Красунська. Всі вони в Одеській патологоанатомічній школі залишили помітний слід.

Наукові напрямки кафедри: І) патоморфологія натуральної віспи; 2) черевний тиф; 3) висипний тиф; 4) холера; 5) чума.