
- •Моз України
- •Передмова до першого видання
- •Ф. Бекон
- •І.В.Давидовський вступ
- •Термінологія
- •Перші документальні автопсії. Дослідження з допомогою мікроскопа
- •Медичний факультет імп. Київського університету св. Володимира — Київський медичний інститут
- •Медичний факультет Львівського університету — Львівський медичний інститут
- •Медичний факультет імп. Новоросійського університету - Одеський медичний інститут
- •Кишенсъкий
- •Розділ 1 елементи ультраструктурної патології клітини
- •Балтики
- •Причини пошкодження клітин можуть бути різні:
- •Усю різноманітність реакцій клітини в патології можна звести до таких ознак:
- •Патологія поверхневого комплексу
- •Патологія клітинних з'єднань
- •Патологія органел цитоплазми
- •Патологія ядра
- •1. Пошкодження хромосом:
- •II. Пошкодження мітотичного апарату:
- •III. Розлад цитотомії:
- •Хромосомні аберації та хромосомні хвороби
- •Структури клітини та їх можливі зміни при патологічних станах, хворобах і дії різноманітних чинників
- •Структури клітини та їх можливі зміни при патологічних станах, хворобах і дії різноманітних чинників
- •Структури клітини та їх можливі зміни при патологічних станах, хворобах і дії різноманітних чинників
- •Структури клітини та їх можливі зміни при патологічних станах, хворобах і дії різноманітних чинників
- •Розділ 2 морфологія порушень обміну речовин. Дистрофії. Некроз
- •Загальна характеристика
- •Паренхіматозні дистрофії
- •Мал. Жирова дистрофія печінки, макропрепарат
- •Мал. Жирова дистрофія печінки, мікропрепврат
- •Стромально-судинні мезенхімальні дистрофії
- •Мал.Фібриноїдний некроз артеріоли
- •Класифікація змішаних дистрофій
- •Класифікація ендогенних пігментів
- •Класифікація некрозу
- •Термінологія до розділу "морфологія порушень обміну речовин. Дистрофії. Некроз"
- •Ситуаційні завдання до розділу "морфологія порушень обміну речовин. Дистрофії. Некроз"
- •Розділ з порушення крово - та лімфообігу
- •Загальна характеристика
- •Класифікація порушень кровопостачання
- •Класифікація порушень кровопостачання
- •Міграція ембола
- •Термінологія до розділу "порушення крово- та лімфообігу"
- •Питання з комп'ютерної програми та самонавчання до розділу "порушення крово- та лімфообігу"
- •Ситуаційні завдання до розділу "порушення крово- та лімфообігу"
- •Запалення. Імунопатологічні процеси Ніщо не відбувається
- •М. В.Ломоносов загальна характеристика
- •1. Система т- та в-лімфоцитів.
- •2. Система моноцитарних фагоцитів.
- •3. Системна поліморфпоядерного лейкоцита, або система мікрофага.
- •Класифікація ексудативного запалення
- •Класифікація грануломатозного запалення
- •Динаміка розвитку туберкульозного запалення (а.І.Струков, в.В.Серов, 1979)
- •Імунопатологічні процеси
- •Термінологія до розділу "запалення. Імунопатологічні процеси"
- •Питання з комп 'ютерної програми та самонавчання до розділу "запалення. Імунопатологічні процеси"
- •Ситуаційні завдання до розділу "запалення. Імунопатологічні процеси"
- •Розділ 5 пристосувально-компенсаторні процеси
- •Загальна характеристика
- •Класифікація регенерації
- •Форми репаративної регенерації
- •Термінологія до розділу
- •Питання з комп 'ютерної програми та самонавчання до розділу "пристосувально-компенсаторні процеси"
- •Ситуаційні завдання до розділу 'тіристосувально-компенсаторні процеси"
- •Пухлини Красота і велич людського
- •Загальна характеристика
- •Класифікація видів росту та типів будови пухлини пухлина
- •Мал. Метастаз аденокарциноми в реґіонарний лімфатичний вузол
- •Мал. Віддалені метастази у печінку
- •Метастазування пухлини
- •Пухлинна прогресія
- •Порівняльна характеристика доброякісних та злоякісних пухлин
- •Мал. Внутрішньопротокова папілома молочної залози
- •Мал. Фолікулярна аденома щитоподібної залози
- •Мал. Рак на місці, шийка матки
- •Мал. Аденокарцинома товстої кишки
- •Мал. Слизовий рак шлунку
- •Мал. Солідний рак легені
- •Мал. Медулярний рак щитоподібної залози
- •Пухлини молочної залози
- •Пухлини жіночого статевого тракту
- •Шийка матки
- •Тіло матки
- •Маткові труби
- •Бартолінова залоза
- •Яєчники
- •II. Пухлини строми статевого тяжа
- •III. Ліпідно-клітинні (ліпоїдно-клітинні) пухлини
- •IV. Герміногенні пухлини
- •I. Герміногенні пухлини
- •Ендокринні залози
- •Щитовидна залоза
- •Наднирники
- •II. Предракові стани
- •III. Пухлини і ураження меланогенної системи
- •IV. Пухлини м 'яких тканин і пухлиноподібні процеси
- •V. Пухлини і пухлиноподібні зміни гематопоетичної ілімфоїдної тканини
- •Мезенхімальні пухлини
- •Рівень проростання шарів шкіри меланомою (за Кларком)
- •Пухлини нервової системи та оболонок мозку
- •II. Пухлини, що походять з оболонок нервів
- •III. Пухлини мозкових оболонок і споріднених тканин
- •Пухлини у дітей
- •Термінологія до розділу "пухлини"
- •Питання з комп 'ютерної програми та самонавчання до розділу "пухлини"
- •Ситуаційні завдання до розділу 'пухлини"
- •Приложение (для иностранных студентов) ситуационные задачи 1 категории сложности
- •Ситуационные задачи II категории сложности
- •Вопросы для компьютерного контроля
- •Вопросы для бескомпьютерного контроля
- •Основна література
Термінологія
Агонія (гр. agonia — боротьба) — один із етапів вмирання з ознаками порушень компенсаторно-пристосувальних процесів організму.
Алопеція (гр. alopekia) — постійна або тимчасова відсутність волосся у зв'язку з його випадінням.
Амелія (а + гр. melos — частина тіла, кінцівка) — спадкова відсутність кінцівок.
Аненцефалія (гр. аn — заперечення, enkephalon — головний мозок) — природжена часткова або повна відсутність головного мозку.
Аутоліз (гр. auto — сам; lysis — розпад) — розпад (розчинення) клітин та тканин організму під впливом гідролітичних ферментів лізосом.
Аутопсія, секція (гр. auto — сам, opso, opsis — око, зір; лат. sectio — розріз, розтин) — розтин трупа з послідовним вийманням, препаруванням та вивченням органів і тканин з метою встановлення причин смерті та характеру патологічних змін в організмі.
Біопсія (гр. bios — життя та opso, opsis — око, зір) - мікроскопічне дослідження прижиттєве взятих кусочків тканини та внутрішніх органів з метою морфологічної діагностики;
— біопсія аспіраційна: взяття для гістологічного дослідження вмісту порожнин шляхом аспірації за допомогою медичного шприца або спеціальним інструментом (аспіратором);
— біопсія інцизійна (лат. incisio — вирізування): взяття для дослідження кусочка тканини шляхом його вирізування;
— біопсія відкрита (інтраопераційна): інцизійна біопсія, якій передує попередній розріз поверхнево розташованих тканин;
— біопсія прицільна: виконується під час ендоскопічного дослідження з використанням спеціальних інструментів та приладів (фіброгастроскопа, бронхоскопа та ін.);
— біопсія пункційна: виконується шляхом проколу органа;
— біопсія ексфоліативна (лат. folio — листок): виконується шляхом змивів або вишкрібання порожнин, у тому числі і внутрішніх органів.
Беклара (P.Beclard) ядро — ядро осифікації в нижньому епіфізі стегневої кістки, що з'являється на 9-му місяці та у другій половині 10-го місяця внутрішньоутробного розвитку плоду (діаметром 0,3-0,9 мм).
Задубіння (застигання) трупа (лат. rigos mortis — обійми смерті) — одна з пізніх (абсолютних) ознак смерті, що характеризується поступово виникаючою ригідністю соматичних та гладких м'язів тіла.
Евісцерація (лат. eviscero — виймання внутрішніх органів) — виймання внутрішніх органів при розтині.
Екстирпація (лат. extirpo — викорінювати) — повне видалення хірургічним шляхом внутрішнього органу.
Ексцизія (лат. excisio — вирізування) — видалення хірургічним шляхом патологічне змінених тканин.
Ектазія (гр. ektasis — розширення) - стійке розширення порожнини внутрішнього органу.
Імбібіція (лат. іт - bebere — всмоктувати, поглинати) - процес всмоктування рідини ущільненими тілами.
Ішіопагус (лат. iscltio — таз; pagere — забивати, заганяти) - вада розвитку організму, при якій близнюки зростаються у тазовому відділі.
Конституція (лат. constitutio — організація, становлення) - сукупність генетично зумовлених морфологічних та функціональних ознак людини.
Летальність (гр. latus — смерть, letalis — смертельний) - статистичний показник: співвідношення (в %) числа померлих від даного захворювання до загального числа хворих за певний проміжок часу.
Макромелія (гр. melos—частина тіла, кінцівка) — зменшення розмірів кінцівок спадкового характеру.
Макроскопія (лат. macros — великий; skopia — спостерігати) — метод вивчення біологічних об'єктів шляхом зовнішнього огляду, без застосування оптичних приладів.
Мікрофтальм (гр. ophtalmos — око) — зменшення розмірів очного яблука спадкового характеру.
Мікроцефалія (гр. kephale — голова) — зменшення розмірів головного мозку та черепа спадкового характеру.
Літопедіон (гр. lithos—камінь, paedion — маленька дитина) — плід, що загинув у період черевної вагітності і в тканинах якого в подальшому відклались солі вуглецевої кислоти (вапно).
Новонароджена дитина — дитина з моменту народження до 28 дня життя включно; у судово-медичній практиці це дитина до З діб включно.
Номенклатура (лат. потеп — ім'я, назва; colare — називати) — система найменувань, сукупність термінів, назв, що вживаються в тій чи іншій дисципліні, галузі знань (гістологічна номенклатура, анатомічна номенклатура).
Патологічна анатомія — медико-біологічна наука, що вивчає структурні основи патологічних процесів і захворювань, причини та механізми їх розвитку;
— медична спеціальність, що здійснює прижиттєву морфологічну діагностику захворювань, контроль за ходом лікування, а також вивчає механізми розвитку ускладнень та причини смерті, проводить аналіз помилок клінічної діагностики;
— навчальна дисципліна, що вивчає матеріальний субстрат захворювань.
Прозектор (лат. prosecto — розтинати, розсікати) — лікар, який проводить розтин.
Смертність — демографічний показник, що характеризує зміни кількості населення внаслідок смерті;
— смертність антенатальна: смерть життєздатних плодів до початку пологової діяльності;
— смертність інтранатальна: смерть життєздатних плодів під час пологів;
— смертність дитяча рання (неонатальна — смертність новонароджених): смерть упродовж першого місяця життя;
— смертність материнська: смерть жінок після 28 тижня вагітності, а також в період пологів або в післяпологовому періоді;
— смертність перинатальна: а) анте-, інтра- та постнатальна смертність разом взяті; б) смертність в період, починаючи з 29 тижня антенатального розвитку плода до 7 дня включно після народження.
Статура (лат. habitus — будова тіла) — сукупність особливостей будови, форми, величини та співвідношення різних частин тіла людини;
— статура астенічна: характерним є високий зріст, довгі кінцівки, вузьке огруддя, незначна кількість підшкірної жирової клітковини;
— статура атлетична: характерним є добре розвинутий скелет та м'язи, широкий плечовий пояс, незначний розвиток підшкірної жирової клітковини;
— статура диспластична: характерним є непропорційність розмірів окремих частин тіла;
— статура пікнічна (гр. piknos — щільний, міцний): характерним є невисокий зріст, великих розмірів голова, короткі кінцівки та шия, схильність до надмірного розвитку підшкірної жирової клітковини.
Танатоггнез (гр. thanatos — смерть, genesis —розвиток) - в основі своїй має вивчення механізму смерті, а також динаміки змін в організмі в процесі вмирання.
Танатологія (гр. thanatos — смерть, logos — вчення, наука) - вчення про закономірності розвитку процесу вмирання організму та про зміни, що виникають при цьому.
Трупні зміни — загальна назва морфологічних змін, що наступають у організмі після біологічної смерті.
Трупні плями — одна із ранніх (абсолютних) ознак смерті, розвиток якої пов'язаний з перерозподілом крові (трупні гіпостази) або виходом її в навколосудинний простір (трупна імбібіція).
Ятрогенія (гр. iatros — лікар, genesis — виникаючий) - захворювання, патологічні процеси, стани, незвичайні реакції, виникнення яких однозначно зумовлено медичною дією у ході обстеження, лікування хворих, виконання діагностичних або профілактичних процедур.
ВИНИКНЕННЯ ТА РОЗВИТОК
ПАТОЛОГІЧНОЇ АНАТОМІЇ
В УКРАЇНІ
С. М Старченко
"Нікому не повинно видатися дивним, якщо ми возведемо початок патологічної анатомії до початку медицини взагалі. Перший лікар, запрошений до першого хворого, мусив спочатку запитати себе: де хвороба? У вирішенні цього питання лікар зобов'язаний був вдатися до автопсії тіла задля встановлення причини смерті; відтак окрім автопсії, немає іншого способу з'ясувати остаточно свої нерозуміння та вагання".— Jean Gruveilhier (Жан Крювельє, 1843).