6.Філософія і наука. Методологічна роль філософії в науковому пізнанні.

Проблема взаємозв'язку чи взаємовпливу філософії та науки – одна з істотних світоглядних і отже філософських проблем.

Філ. та наука виникли неодночасно . Філ. передує науці.

Людський розум мав пройти тривалий “вишкіл” інтелектуальної праці, самоусвідомлення, розвитку логічного мислення, щоб врешті виникла наука в сучасному розумінні. Починаючи з античності, коли виникає новоєвропейська наука, філ-ію розглядають, як першу, вищу науку, Яка визначає загальні принципи і перші начала всього буття і якій всі інші науки підпорядковані або складають її частини. Декарт порівнював філ. з деревом: коріння-метафізика, стовбур-фізика, гілки-всі інші науки.

На початку 19 ст. Домінуюче становище критикується. “Для більшості вчених натурфілософія набула характеру пишномовних безглуздих спекуляцій, які свавільно проводяться з фактами і які на кожному кроці на кожному кроці фактами спростовуються. (И.Пригожин. Порядок із хаоса)

Виникла філ-я позитивізму (позитивізм –філ. напрямок, що заперечує зв'язок між філ-ю і наукою. Прагнучи звільнити науку від абстрактних, напівфантастичних теорій, позитивізм єдиною і абсолютною пізнавальною цінністю проголошує “позитивну науку”, яка спирається на досвід і факти. Отже позитивізм підпорядкував філ-ю конкретній науці: філ-я має обслуговувати конкретні науки і відповідати канонам конкретного наукового знання.

Особливе місце в критиці позитивіської доктрини посідає “постпозитивізм” (Поппер, Кун, Дж. Агассі), який визнає цінність філ-ії для розвитку науки, і стверджує, що метафізичні твердження “входять в науку”. Ейнштейн, Бор, Вернадський вказували на плідність і ефективність взаємодії філос-го і конкретно-наукового мислення.

Роль філ-ї в розвитку науки:

1.Філ-я розробляє і вдосконалює логічний апарат мислення, який необхідний для функціонування наукового мислення, наукового методу, створення наукової картини світу. Наука користується широкою сіткою загальнофілософських і загальнонаукових категорій, вивчення і аналіз яких є предметом філ-ії.

2. Філ-я впливає на наукове мислення як загальна концепція світу, як певне світосприйняття і світорозуміння, як світогляд.

3 .Світоглядні настанови, які сприймає вчений, тісно пов^,язані з теорією пізнання і з методологією науки. Вчений спирається на уявлення, які стосуються розуміння знання і пізнання, істинної чи хибної теорії, виходить з певних уявлень про структуру наукового дослідження і користується поняттями “проблема”, “гіпотеза”, “закон”, “теорія”.

Філ-я виконує роль ланки, що поєднує, з одного боку, природничо-технічні науки з соціогуманітарними, створюючи можливість для збереження цілісності наукового знання, і, з другого боку, поєднуючи науку в цілому з культурою, забезпечуючи в такий спосіб можливість збереження цілісності культури.

Розвиток науки призвів до великих досягнень в технології, призвів до зростання комфортності життя, але і створив проблеми з екологією. Філ-я виконує функцію “виправдання” науки від “антинаукових” течій в культурі, розділяє з наукою відповідальність за майбутнє науки і майбутнє нашої цивілізації.

Якщо коротко: метод. роль філ.у розробці найбільш загальної методології, яка вчить, як потрібно пізнавати навколишню дійсність, щоб одержати знання.