49. Поняття науки. Критерії наукового знання. Ідеали та норми наукового знання.

Питання про природу науки, про вивчення науки вже давно стало предметом уваги в філософії.

Кант: Н. – це система знань, складовими елементами якої є факти, певний метод, закони і принципи.

Суч.авт.: Н. – спеціалізований орган с-ва, функцією якого є пізнання дійсності, визначення шляхів його практичного використання. Н. – сфера людської діяльності, функцією якої є вироблення і теоретична систематизація об. знання про дійсність.

Риси Н. (критерії):

системність та об. наукового знання

діяльнісний х-р Н. (наука як особлива сфера людської діяльності)

соціальна природа Н.

Науку визначає лише єдність цих критеріїв.

Н. – це знання в динаміці, це пошук і вироблення нового знання. Діяльнісний підхід зосереджує увагу на питаннях наукової методології і стосується актуальної проблеми раціональної Н. – відповідності пізнавальної діяльності певним нормам, ідеалам, стандартам і критеріям.

Н. слід розглядати як один з феноменів культури. Соц.природа Н. виявляється в тому, що Н. виникає і розвивається лише в певних соц.умовах. Соціально визначеними є об., які досліджує Н., її методи, сам суб. пізнання, його спосіб мислення, категоріальний апарат, засоби і знаряддя пізнавальної діяльності. Соціальність науки знаходить своє вираження в тому, що вона перетворюється в соц.інститут, що зумовлено наступними явищами:

досягнення високого рівня розвитку системи наукових знань

формування особливих критеріїв, норм, стандартів

формування корпорації науковців з спільними пізнавальними інтересами

визначення з боку с-ва необхідності наукової діяльності.

Ідеали і норми наукового знання визначають обов'язкові вимоги до форм і результатів наукової діяльності.

До ідеалів наукового пізнання відносяться:

Ідеал об'єктивності знання, яке сприймається як вища цінність науки

Ідеал єдності науки і наукового методу – Н. повинна бути системою знань

Ідеал редукції – зведення складних явищ до більш простих.

Норми наукової діяльності стосуються безпосередньо технологій наукових процедур, вимог до результатів наукових досліджень ( для експериментальних досліджень нормами є: дотримання чистоти експерименту, можливість точного об. опису, можливість відтворення).

В цілому до норм наукового знання відносять

забезпечення об'єктивності знання, доведеність і обґрунтованість знання

забезпечення логічності несуперечності теорії, обов'язкова експериментальна перевірка

не лише описувати явища, але й пояснювати їх, виходячи з законів і принципів, що відображають суттєві зв'язки між ними

недопущення плагіату, тобто забороняється використання ідей, наукових відкриттів без посилання на автора.

50. Основні форми наукового пізнання.: науковий факт, проблема, гіпотеза, концепція, теорія.

Наукове дослідження починається з постановки проблеми, поняття проблеми пов`язане з непізнанним та включає знання про шляхи розв`язання проблеми. Проблема –це знання про незнання. Здогадка відіграє важливу роль в наук-ому досл-нні, виступає як вихідна форма узагальнення емпіричного матеріалу. Здогадка-це ймовірність незнання. Надбання науки здогадку перетворюють в гіпотезу. Гіпотеза- це форма ймовірного знання, що намагається вийти за межі відомого знання. Теорія: сис-ма знань, форма орган-ії наук-ого знання, що відображає зв`язки предметної області; завданням має розкриття сутності і несутності явищ. Відмінність гіпотези і теорії з гнос-ної точки зору в тому, що гіпотеза- ймовірне знання, а теорія- достовірне знання. Струк-ні елементи теорії: основні поняття, принципи, закони, ідеї, аксіоми. Теорія утв-рює вищий рівень наук-ого знання. Етап створення наук-ої теорії мислення: конструювання ідеалі-ого об`єкта, що являє собою об`єктивну реальність. Ідеалізація – процес мисленного конструювання понять про об`єкт, які в такому вигляді як ми уявляємо не існують (приклад, хім-ий зв`язок). Реальний хім-ий зв`язок носить проміжний хар-р між ков-им та йон-им. В основі теорії- створення ідеал-ого об`єкта. Суб`єкт виділяючи об`єкт, вже якось на нього впливає, навіть самим його виділенням з об`єкт-ої реальності. Наукові теорії виходять з факту і спираються на факт. Факт-це об`єктивна подія, явище, процес, незаперечне теор-не положення, що може бути багатозначним. З точки зору гносеології, факт- певний вид знання, зокрема вид достовірного знання. Факти відіграють важливу роль в підтвердженні та спростуванні теорії, якщо теорія суперечить фактам, то її треба вдосконалити чи змінити. Факт протиставляється теорії чи гіпотезі, він зберігає свій зміст навіть тоді, коли теорія стає недосконалою. Факт-це вихідний пункт наук-ого досл-ння. Теорія не вказує на способи практичної реаліз-ії об`єкта, а в ідеї два момента: створений теорією ідеальний об`єкт і план спрямований на його реалізацію. В науці ідея виконує синтезуючу фун-ію: об`єднує знання в єдину сис-му теорій. Ідею можна покласти як в основу теорії так і в основу гіпотези. Концепція- певний спосіб розуміння тих чи інших явищ та основна керівна ідея для їх опису і розуміння. Ідея розвиваючись перетворюється в концепцію, а концепція в теорію