- •1. Філософія – духовно-теоретична форма опанування світу. Специфіка філософських проблем та характер філософського знання.
- •2 Структура філософського знання
- •3. Філософія і світогляд. Структура світогляду та його історичні форми.
- •4.Філософія і міфологія. Особливості міфологічного світогляду древніх слов'ян.
- •5. Філософія і релігійний світогляд. Світові релігії. Прийняття християнства в Київській Русі та його вплив на розвиток культури України. Релігійне життя в сучасній Україні.
- •6.Філософія і наука. Методологічна роль філософії в науковому пізнанні.
- •7.Давньоіндійська філософія: брахманізм, буддизм, індуїзм.
- •8.Філософія давнього Китаю: даосизм та конфуціанство
- •10. Філософія Платона: теорія ідей, вчення про суспільство та державу.
- •13 Філософія доби Відродженя гуманізм та антропоцентризм натуралізм пантеїзм
- •14. Особливості філософії Нового часу: емпіризм та раціоналізм. Проблема методу пізнання (ф. Бекон, р.Декарт).
- •15. Філософія французького просвітництва XVII ст. Погляди на матерію, суспільство, релігію та людину. (Монтеск'є “Про дух законів”)
- •16.Філософія Канта: вчення про антиномії, теорія пізнання, етика
- •17.Філософія Гегеля: принцип тотожності мислення та буття, діалектика, розуміння історії
- •18. Філософія Фейєрбаха: антропологічний принцип та вчення про релігію
- •19.Марксистская философия
- •24. Російська релігійна філософія кінця 19 – початку 20ст.
- •25. Соціально-філософські мотиви в творчості т.Г.Шевченка та їх значення для розвитку національної свідомості.
- •28.Антропологічний ренесанс в філософії 20 століття.
- •29. Людське існування як головна тема філософії екзистенціалізму.
- •30.Герменевтика: проблема інтерпретації та розуміння, герменевтичне коло
- •31. Комунікативна філософія: проблеми, представники, напрямки
- •33. Буття, субстанція, універсум. Еволюція уявлень про матерію. Атрибути матерії.
- •34. Діяльність як спосіб буття людини у світі. Структура і форми діяльності: предметно-практична, духовно-практична і духовно-теоретична. Поняття духовності.
- •35. Культура: поняття, сутність, властивості.
- •36. Модерн і постмодерн.
- •37. Проблема свідомості. Свідоме, несвідоме, підсвідоме. Свідомість людини, психіка тварин (марксизм, фрейдизм, Юнг). Проблема ідеального.
- •38. Свідомість як суспільний феномен. Колективне несвідоме (концепція архетипів к.Юнга). Свідомість і мова. Національна свідомість.
- •39. Філософські категорії, їх специфіка, функції, х-р (с-ми категорій Платона, Арістотеля, Канта, Гегеля)
- •40.Категорії рух, простір, час та їх світоглядне та методологічне значення
- •42.Категорії сутність і явище та їх роль в теоретичному мисленні та науковому пізнанні.
- •44. Категорії форма і зміст, структура і елемент, система і функція. Структуралізм та постструктуралізм.
- •45. Проблема пізнання. Суб'єкт та об'єкт пізнання. Еволюційна епістемологія.
- •46.Співвідношення абстрактного і конкретного в пізнанні.
- •47. Істина як гносеологічна та культурологічна функція. Концепції істини. Істина як процес.
- •48. Чуттєве та раціональне, емпіричне та теоретичне в пізнанні. Сенсуалізм та раціоналізм. Роль емоцій у пізнанні. Проблема інтуіції.
- •49. Поняття науки. Критерії наукового знання. Ідеали та норми наукового знання.
- •50. Основні форми наукового пізнання.: науковий факт, проблема, гіпотеза, концепція, теорія.
- •51. Наука і гуманізм. Етика вченого.
- •52. Особливості технічного пізнання. Наука, технологія культура: проблеми гуманізації та соціальної відповідальності.
- •53. Класична, некласична та постнекласична науки.
- •54. Поняття наукового методу. Методи емпіричного та теоретичного рівнів пізнання.
- •55.Философія позитивізма. Позитивістське тлумачення науки.
- •56. Соціальне буття як проблема єдності суб`єктивного і об`єктивного чинників. Філософія історії: специфіка, головні проблеми.
- •57.Проблема типологізації історії. Культура, цивілізація, формація, епоха.
- •60.Людина і суспільство: проблема відчуження
- •64. Мораль як соціокультурний феномен. Категорії моралі. Мораль та право.
- •65. Політика і політична організація.
- •66. Право і правосвідомість.
- •67. Громадянське суспільство і держава. Проблеми встановлення громадянського суспільства в Україні.
- •68. Соціальна структура і соціальні відносини. Роль інтелігенції в суспільному розвитку. Проблема формування національної еліти.
- •69. Історичні форми людських спільнот. Етнос і нація. Особливості формування української нації. Національна ідея.
- •70. Проблема суб’єктів історії: народні маси, особистості, класи, нації, цивілізації (к.Маркс “До критики політичної економії (передмова)”).
- •71. Реформи і революції, війна і мир, конфлікти і консенсус як форми суспільних трансформацій.
- •72. Проблема сенсу і спрямованості історії. Дискусії щодо ідеї та критеріїв суспільного прогресу. (Ясперс “Смысл и назначение истории”.)
- •73. Людина, як субєкт власного життя. Життєвий шлях людини: поняття, проблеми, цілісність
- •74. Глобальні проблеми сучасності
- •75. Наука в контексті формування нової моделі світу.
- •76. Техніка і технологія в системі культури.
- •77. Прогнози і перспективи розвитку сучасної цивілізації
- •78. Основні проблеми та ідеї в сучасній вітчизняній філософії.
73. Людина, як субєкт власного життя. Життєвий шлях людини: поняття, проблеми, цілісність
В современной филос. антропологии для раскрытия сущности человека как субьекта собственной жизни используют ряд понятий: “Я”, “Сознание”, ”Личность”, “Дух”.
Понятие “Я” – побужлает человека осознать свою уникальность и отличную от других экзистенцию, ощущение своего собственного существования.
“сознание” – ясность сконцентрированная в “я”.
“личность” – фиксирует автономность, суверенность человека.
Понятие “духа” – осуществляется через самоанализ, самоуглубление в свой внутренний мир. Главным в человеке является свобода, это непременное условие функционирования и развития личности. Именно благодоря свободе личности, человек приобретает способность преобразовывать мир в соответствии со своими целями.
74. Глобальні проблеми сучасності
Вже на початку ХХст. Людство зіткнулося з проблемами, що набувають величезного значення для долі людської цивілізації в цілому і вони називаються глобальними. До глобальних проблем належать такі, які зачіпають життєво важливі інтереси всіх народів та країн світу і які породженні загальними законами існування та розвитку людства. – питання війни та миру, економічна відсталість багатьох країн, забруднення навколишнього середовища, повітряного басейну, океанів, вичерпання природних ресурсів енергетики, сировинна, продовольча проблеми, поширення ряду нових захворювань. Глобальні проблеми мають спільну основу. Вони пов'язані з життєдіяльністю людини – світовою політикою, економікою, екологічними умовами, міждержавними та міжнародними відносинами. Ці проблеми створюють небезпеку життю людини. Розвиток науки і техніки, створення ядерної зброї привели до того, що людина може покласти край своєму існуванню.
Проблема збереження миру. Найважливішою проблемою сучасності є відвернення війни (насамперед ракетно-ядерної). Світогляд війни тримається на поділі світу й людей на “наших” і “чужих”, “добрих” та “злих”. Війна веде до загибелі людей, до розрухи (Афганістан, Близький Схід, Чечня). У ІІ половині ХХ ст. величезних масштабів набула гонка озброєнь (витрати інтелектуальних та фізичних сил, матеріальних та фінансових ресурсів). У виграші залишається лише ВПК (державна бюрократія, виробники зброї, мілітаризована наука). Вихід з ситуації – розумна політика військової достатності, довіри між країнами і народами, перехід від економіки мілітаризації до економіки роззброєння.
Шляхи зміцнення міжнародної стабільності. У центрі міжнародної політики постають проблеми досягнення балансу інтересів при визнанні права кожного народу і країни на свободу вибору власного шляху розвитку. Відносини між державами мають визначатися розумом і знаннями, моральними нормами, а не егоїстичними національними прагненнями. Людство повинно позбутися війни, расизму, проявів національної та релігійної винятковості. Українська держава бере участь у творенні політики миру і співробітництва. Україна не має територіальних претензій до жодної з країн світу водночас проголошує свої кордони і територіальну цілісність непорушними.
Екологічна проблема. Внаслідок стихійної неконтрольованої діяльності людей природні багатства втрачають свою життєдайність. Екологічні потрясіння – Чорнобиль, засуха в Африці, повені на Закарпатті, кислотні дощі. За останні 500 років на планеті знищено 2/3 лісів, міліють річки, озера, знищення тропічних лісів, надмірне використання в народному господарстві хім.добрив. внаслідок непродуманої меліорації на Україні зіпсовано 60% наших чорноземів. Політика СРСР привела до значної локалізації атомних електростанцій на Україні, яку Москва розглядала як енергетичну колонію, адже більша частина енергії експортувалася за кордон, а всі доходи – в союзний бюджет. Після 1986 року дитяча смертність виросла вдвоє. Прогрес науки і техніки, породжуючи екологічну проблему, одночасно виступає основним засобом її розв'язання. Треба забезпечити впровадження і дотримання екологічних нормативів чистоти повітря, води, раціонального споживання енергії (партія “Зелених”).
Демографічний вибух. Зростання к-ті населення (Африка, Латинська Америка, Індія) – продовольча проблема, голод, нестача фінансів, безробіття.
Ресурсна проблема – нестача води, повітря, корисних копалин.
Ліквідація небезпечних хвороб – негативні зміни навколишнього середовища – онкозахворювання, психічні, серцево-судинні, шкіряні, СНІД.
Збереження і розвиток людської культури: знищення її – крок до бездуховності, аморальності, зла, насильства.
Проблема глобальної злочинності – індивідуальний та міжнародний тероризм, наркобізнес, електронні злочини, торгівля дітьми.
Проблеми зачіпають інтереси всього людства. Комплексний підхід до розв'язання цих проблем, їх треба вирішувати в тісному зв'язку зі світовою спільнотою. Суспільний прогрес можливий лише за умови вирішення глобальних проблем разом узятих.