- •1. Філософія – духовно-теоретична форма опанування світу. Специфіка філософських проблем та характер філософського знання.
- •2 Структура філософського знання
- •3. Філософія і світогляд. Структура світогляду та його історичні форми.
- •4.Філософія і міфологія. Особливості міфологічного світогляду древніх слов'ян.
- •5. Філософія і релігійний світогляд. Світові релігії. Прийняття християнства в Київській Русі та його вплив на розвиток культури України. Релігійне життя в сучасній Україні.
- •6.Філософія і наука. Методологічна роль філософії в науковому пізнанні.
- •7.Давньоіндійська філософія: брахманізм, буддизм, індуїзм.
- •8.Філософія давнього Китаю: даосизм та конфуціанство
- •10. Філософія Платона: теорія ідей, вчення про суспільство та державу.
- •13 Філософія доби Відродженя гуманізм та антропоцентризм натуралізм пантеїзм
- •14. Особливості філософії Нового часу: емпіризм та раціоналізм. Проблема методу пізнання (ф. Бекон, р.Декарт).
- •15. Філософія французького просвітництва XVII ст. Погляди на матерію, суспільство, релігію та людину. (Монтеск'є “Про дух законів”)
- •16.Філософія Канта: вчення про антиномії, теорія пізнання, етика
- •17.Філософія Гегеля: принцип тотожності мислення та буття, діалектика, розуміння історії
- •18. Філософія Фейєрбаха: антропологічний принцип та вчення про релігію
- •19.Марксистская философия
- •24. Російська релігійна філософія кінця 19 – початку 20ст.
- •25. Соціально-філософські мотиви в творчості т.Г.Шевченка та їх значення для розвитку національної свідомості.
- •28.Антропологічний ренесанс в філософії 20 століття.
- •29. Людське існування як головна тема філософії екзистенціалізму.
- •30.Герменевтика: проблема інтерпретації та розуміння, герменевтичне коло
- •31. Комунікативна філософія: проблеми, представники, напрямки
- •33. Буття, субстанція, універсум. Еволюція уявлень про матерію. Атрибути матерії.
- •34. Діяльність як спосіб буття людини у світі. Структура і форми діяльності: предметно-практична, духовно-практична і духовно-теоретична. Поняття духовності.
- •35. Культура: поняття, сутність, властивості.
- •36. Модерн і постмодерн.
- •37. Проблема свідомості. Свідоме, несвідоме, підсвідоме. Свідомість людини, психіка тварин (марксизм, фрейдизм, Юнг). Проблема ідеального.
- •38. Свідомість як суспільний феномен. Колективне несвідоме (концепція архетипів к.Юнга). Свідомість і мова. Національна свідомість.
- •39. Філософські категорії, їх специфіка, функції, х-р (с-ми категорій Платона, Арістотеля, Канта, Гегеля)
- •40.Категорії рух, простір, час та їх світоглядне та методологічне значення
- •42.Категорії сутність і явище та їх роль в теоретичному мисленні та науковому пізнанні.
- •44. Категорії форма і зміст, структура і елемент, система і функція. Структуралізм та постструктуралізм.
- •45. Проблема пізнання. Суб'єкт та об'єкт пізнання. Еволюційна епістемологія.
- •46.Співвідношення абстрактного і конкретного в пізнанні.
- •47. Істина як гносеологічна та культурологічна функція. Концепції істини. Істина як процес.
- •48. Чуттєве та раціональне, емпіричне та теоретичне в пізнанні. Сенсуалізм та раціоналізм. Роль емоцій у пізнанні. Проблема інтуіції.
- •49. Поняття науки. Критерії наукового знання. Ідеали та норми наукового знання.
- •50. Основні форми наукового пізнання.: науковий факт, проблема, гіпотеза, концепція, теорія.
- •51. Наука і гуманізм. Етика вченого.
- •52. Особливості технічного пізнання. Наука, технологія культура: проблеми гуманізації та соціальної відповідальності.
- •53. Класична, некласична та постнекласична науки.
- •54. Поняття наукового методу. Методи емпіричного та теоретичного рівнів пізнання.
- •55.Философія позитивізма. Позитивістське тлумачення науки.
- •56. Соціальне буття як проблема єдності суб`єктивного і об`єктивного чинників. Філософія історії: специфіка, головні проблеми.
- •57.Проблема типологізації історії. Культура, цивілізація, формація, епоха.
- •60.Людина і суспільство: проблема відчуження
- •64. Мораль як соціокультурний феномен. Категорії моралі. Мораль та право.
- •65. Політика і політична організація.
- •66. Право і правосвідомість.
- •67. Громадянське суспільство і держава. Проблеми встановлення громадянського суспільства в Україні.
- •68. Соціальна структура і соціальні відносини. Роль інтелігенції в суспільному розвитку. Проблема формування національної еліти.
- •69. Історичні форми людських спільнот. Етнос і нація. Особливості формування української нації. Національна ідея.
- •70. Проблема суб’єктів історії: народні маси, особистості, класи, нації, цивілізації (к.Маркс “До критики політичної економії (передмова)”).
- •71. Реформи і революції, війна і мир, конфлікти і консенсус як форми суспільних трансформацій.
- •72. Проблема сенсу і спрямованості історії. Дискусії щодо ідеї та критеріїв суспільного прогресу. (Ясперс “Смысл и назначение истории”.)
- •73. Людина, як субєкт власного життя. Життєвий шлях людини: поняття, проблеми, цілісність
- •74. Глобальні проблеми сучасності
- •75. Наука в контексті формування нової моделі світу.
- •76. Техніка і технологія в системі культури.
- •77. Прогнози і перспективи розвитку сучасної цивілізації
- •78. Основні проблеми та ідеї в сучасній вітчизняній філософії.
77. Прогнози і перспективи розвитку сучасної цивілізації
Проблема майбутнього та його передбачення належить до тих вічних тем інтерес до яких закономірно зростає в міру суспільного прогресу.
Наукове передбачення і соціальне прогнозування мають дати відповідь не тільки на питання про те що може реально здійснитись в майбутньому а також і відповіді на запитання коли цього слід чекати які форми майбутнє здобуде і яка ймовірність даного прогнозу. Щодо безпосереднього майбутнього наука вже сьогодні використовує багато конкретних даних які дають змогу складати обгрунтовані прогнози на 20-30 років вперед. Теоретичною розробкою та обгрунтуванням різних варіантів розвитку суспільства і людства в майбутньому займається футурологія (наука про майбутнє). Особливе місце серед футуролістичних організацій займає Римський клуб – міжнародна неурядова організація (1968). Мета обговорення проблем розвитку людства розвязання глобальних проблем дослідження перспектив розвитку сучасної цивілізації.
Вже зараз запобігання небажаним результатам НТР (науково-технічної революції) стало нагальною проблемою для людства в цілому. Воно вбачає сучасне передбачення цих небезпек в поєднанні з здатністю суспільства протидіяти їм опираючись на екологічні соціальні і політичні мотиви нашої епохи вбудовані в науково-технічний прогрес. Саме це в основному визначить які альтернативи в кінцевому розрахунку переможуть в майбутньому людини
нездатність передбачити і запобігти негативним наслідкам НТР загрожує людству ядерною екологічною соціальною катастрофою
зловживання досягненнями НТП може привести до створення тоталітарного технократичного ладу в якому переважна більшість населення може на тривалий історичний термін опинитися під владою привілейованої правлячої еліти
пересічення цих зловживань гуманістичне використання досягнень НТР в інтересах всього людства і всебічного розвитку особистості супроводжується прискоренням соціального прогресу.
Від моральної відповідальності вчених від політичної свідомості самих “широких верств населення” від соціального вибору народів залежить в руслі якої з цих альтернатив НТП буде формувати майбутнє людства. В історичній перспективі НТП є могутнім засобом соціального звільнення і духовного збагачення людини.
Щоб мати майбутнє людина має вижити як вид. Людський фактор – це не тільки першооснова нашого подальшого суспільного розвитку а й одна з історичних причин наших невдач і поразок. Зміни що відбуваються у світі - важливий крок на шляху переходу людства до нової цивілізації яка може бути сформована на шляхах розвязання глобальних проблем. Ця нова майбутня цивілізація повинна знищити відчуження людини від людини суспільства природи і від продукту праці покладе кінець поділу людства на антагоністичні класи і створить реальні умови для самопізнання і вільного самообєднання на принципах нового гуманізму. Нова цивілізація в тенденції свого розвитку являє собою якісно новий ступінь в розвитку людини і суспільства що інтегрується в єдине людство системність якого можна порівняти в якісному відношенні з природними системами залученими в сферу людської діяльності. Тільки на цьому етапі людство займає своє гідне відносно самостійне місце в системі оточуючих космічних процесів і сил стане специфічним єдиним утворенням.
Тоффлер “Третя хвиля”.
В книзі Тоффлера розглядаються проблеми розвитку суспвльства на різних етапах. Він запропонував таку модель розвитку суспільства: 1 хвиля – утворення суспільства аграрного типу; 2 хвиля – індустріальне суспільство; 3 хвиля постіндустріальне суспільство. Індустріальне суспільство характкризується монолітною структурою, централізацією, відчудженням людини. При переході до третьої хвилі буде спостерігатись гуманізація суспільства по мірі знецінювання капіталу.
При переході до постіндустріального суспільства необхідно втрвшити ряд проблем:
Проблема спільності людей (виникла в 2 хвилі у зв’язку з радом соціально-економічних проблем);
Проблема структурної невизначеності. Руйнування другої хвилі веде до поступового руйнування структури, тоді як нова ще не склалась – проблема перехідного періоду. Невипадково в цей період з’являється таке явище, як перехід до культів.
Тоффлер вважає що в даний час людство насамперед розвинуті країни виступило в епоху третьої технологічної хвилі. Третя технологічна хвиля повязана з широким використанням автоматики електроніки та компютерної техніки. Економіка третьої хвилі вимагає від людини не стільки простого виконання скільки творчості здатності швидко реагувати на зміни ініціативності комунікабельності різностороннього розвитку. В суспільстві яке вступило в третю хвилю різко зростає значення освіти підвищується статус високоосвічених та культурних людей. В ньому особлива увага приділяється проблемам виховання дитинства і старості охорони здоровя.
Прискорюється темп життя і людина почуває себе в цьому світі самотнішою і частіше опинається в стані футурошоку від зіткнення з майбутнім. Майбутнє не можна визначити наперед. Воно не зумовлене повністю технологічним прогресом і його не можна проаналізувати.