42.Категорії сутність і явище та їх роль в теоретичному мисленні та науковому пізнанні.

Категоріальна структура явища і сутності припускає роздвоєння світу на видиму (відкриту) і невидиму (неявну). Припускає взаємовизначеність, взаємопроникнення і взаємовідштовхування між ними. Цей взаємозв'язок зумовлює рух пізнання від явища до сутності і навпаки. Категорії формуються в процесі практичної діяльності с-ва, пов'язані з певним ступенем розвитку практики і культури.

Сутність – це внутрішній зміст предмета, що виражається в єдності всіх різновидних і протилежних форм його буття.

Явище – вираження предмета, зовнішньої форми його існування.

В мисленні категорії С. і Я. Виражають перехід від багатоманітних форм предмета до його внутрішнього змісту і єдності – до поняття. Осмислення сутності предмета складає завдання науки.

В античній ф. Сутність – “начало” розуміння всіх речей, явище – те що існує лише на “думку”. Платон: сутність – “ідея”, має нематеріальний х-р, вічна, безконечна.

Серед.вічна ф.: с. протиставляється явищу, носієм сутності виступає Бог.

Новий час: протиставлення С і Я знаходить своє вираження в концепції первинних і вторинних якостей. Кант: сутність не може бути пізнана людиною. Ґегель: сутність являється, а явище – явище сутності.

Марксизм: С і Я – універсальні об. х-ки предметного світу, в процесі пізнання вони виступають як ступені осягнення об. Кат. С. і Я. Завжди нерозривно зв'язані: явище являє собою форму проявлення сутності, сутність розкривається в явищі, але вони не співпадають. Маркс: “Якби форми С. і Я. співпадали, то будь-яка наука була б зайвою.” Явище також включає в себе випадкові відношення, особливі риси відношення. Явище – динамічне, змінюється, а сутність утворює щось постійне у всіх змінах. У діалектичному матеріалізмі категорії С і Я не розглядаються як ступені пізнання.

В будь-якому науковому дослідженні емпіричне і теоретичне існує в єдності. Явище – це спосіб, яким нам речі даються, сутність – якими осмислюються, – тут не враховується те, що чуттєві сприйняття речей не відгороджуються від раціонального. Воно носить вибірковий характер у відповідності з технологічними принципами, ідеями наук. емпіричне і теоретичне дослідження здатне розкрити сутність. Емпірично пояснити явище – встановити специфіку на основі використання нових знань і даних, що отримані в ході емпіричного опису. Теоретично описати явище – включити його в систему даних, що пояснюються певною теорією. Теоретичний опис відрізняється від теоретичного пояснення, бо опис може не торкатися сутності явища. Наукове пізнання повинно поглиблюватись не в “сутності взагалі”, а з сутності речей, тобто носити багатосторонній х-р. теоретичне мислення починається з філософських категорій С. і Я. і переходить до пізнання конкретного явища і його сутності, включається у наукові поняття.

Існує ще така категорія як видимість – це явище, що неправильно відображає сутність.

Пізнання – безкінечний процес поглиблення думки в сутність різноманітних явищ. Рух від емпіричного до теоретичного – перехід від явищ до сутності. Його засобами виступають аналіз, ідеалізація, гіпотеза, проблема, теорія. В основі поділу знань лежить розділення дійсності на сутність і явище.