65. Політика і політична організація.

Політика – особлива сфера діяльності індивідів та соціальних груп, де має місце боротьба за завоювання, зміцнення та використання влади в своїх інтересах. Політика включає в себе такі елементи

Політичні потреби та інтереси

Політичну свідомість

суб'єкт політичного життя

інститут політичної культури

власне політику

політичні відносини, принципи, норми.

Політична організація – це держава, політичні партії, профспілки, молодіжні об'єднання та ін.

Демократія – це механізм узгодження багатоманітних соціологічних інтересів в с-ві. Демократія – це спосіб суспільного політичного устрою, при якому всім громадянам і соц.групам надані рівні правові відносини для реалізації своїх інтересів.

Ознаками тоталітаризму є жорстока пірамідальна структура влади, масовий терор, панування офіційної ідеології, що нав'язана владним режимом.

Макіавеллі відстоював способи створення сильної держави в умовах, коли в народу не розвинена національна свідомість. Всі засоби є дозволеними для досягнення політичної мети. Виступаючи як приватна особа, правитель повинен керуватися загальноприйнятими нормами поведінки, але він може і не рахуватися з вимогами моралі, якщо його дії спрямовані на піклування і процвітання могутності держави. Держава – це вищий прояв людського духу. Служити державі – мета, сенс, щастя людського життя.

66. Право і правосвідомість.

Право відноситься до регулятивної сфери суспільної науки, воно регулює і контролює поведінку індивідуумів, вносить цю поведінку в певні рамки, які придатні для с-ва в цілому. Право, правовідносини, правова діяльність відбиваються в свідомості людей в деяких знаннях, оцінок, відчуттів, звичок, що в сукупності утворюють особливу форму суспільної свідомості – правосвідомості.

Правосвідомість складається з :

повсякденного рівня – правові звички, почуття, емоції, несистематизоване знання.

Теоретичного рівня – відбувається осмислення сутності права, його можливостей та обмежень, отримання досвіду правового життя, діяльності. Це сфера теоретиків та професіоналів.

Правова держава х-ся:

Категоричним дотриманням основних прав і свобод особистості

Верховенство закону

Поділ влади на законодавчу, виконавчу та судову.

Право і закон.

Субстанцію права складають не самі правила поведінки, тобто норми, закони, кодекси, а те, що вони приречені регулювати. Закон це лише внутрішнє відображення права, його історична форма. Закон і право відрізняються так, як гроші і капітал, ціна і вартість товару. Вищий законодавчий орган може прийняти будь-який закон, але це буде лише як видимість, якщо цей закон буде надто далеким від об'єктивної ситуації, яка склалася в правовому с-ві,– тоді його потрібно удосконалювати.

Право і справедливість. Справедливість складає суть права. Не примусова сила закону створює справедливість, а об. принцип справедливості проявляється в тому чи іншому законі. Правова справедливість і є дотриманням балансу між зв'язаними один з одним суб'єктами права.

Конституція. Розкриваються громадянські права і політичні свободи (право на життя, свободу, безпеку особистості, рівність перед законом і т.д.) особливістю конституції є те, що вона прийнята на демократичних засадах.