- •1. Філософія – духовно-теоретична форма опанування світу. Специфіка філософських проблем та характер філософського знання.
- •2 Структура філософського знання
- •3. Філософія і світогляд. Структура світогляду та його історичні форми.
- •4.Філософія і міфологія. Особливості міфологічного світогляду древніх слов'ян.
- •5. Філософія і релігійний світогляд. Світові релігії. Прийняття християнства в Київській Русі та його вплив на розвиток культури України. Релігійне життя в сучасній Україні.
- •6.Філософія і наука. Методологічна роль філософії в науковому пізнанні.
- •7.Давньоіндійська філософія: брахманізм, буддизм, індуїзм.
- •8.Філософія давнього Китаю: даосизм та конфуціанство
- •10. Філософія Платона: теорія ідей, вчення про суспільство та державу.
- •13 Філософія доби Відродженя гуманізм та антропоцентризм натуралізм пантеїзм
- •14. Особливості філософії Нового часу: емпіризм та раціоналізм. Проблема методу пізнання (ф. Бекон, р.Декарт).
- •15. Філософія французького просвітництва XVII ст. Погляди на матерію, суспільство, релігію та людину. (Монтеск'є “Про дух законів”)
- •16.Філософія Канта: вчення про антиномії, теорія пізнання, етика
- •17.Філософія Гегеля: принцип тотожності мислення та буття, діалектика, розуміння історії
- •18. Філософія Фейєрбаха: антропологічний принцип та вчення про релігію
- •19.Марксистская философия
- •24. Російська релігійна філософія кінця 19 – початку 20ст.
- •25. Соціально-філософські мотиви в творчості т.Г.Шевченка та їх значення для розвитку національної свідомості.
- •28.Антропологічний ренесанс в філософії 20 століття.
- •29. Людське існування як головна тема філософії екзистенціалізму.
- •30.Герменевтика: проблема інтерпретації та розуміння, герменевтичне коло
- •31. Комунікативна філософія: проблеми, представники, напрямки
- •33. Буття, субстанція, універсум. Еволюція уявлень про матерію. Атрибути матерії.
- •34. Діяльність як спосіб буття людини у світі. Структура і форми діяльності: предметно-практична, духовно-практична і духовно-теоретична. Поняття духовності.
- •35. Культура: поняття, сутність, властивості.
- •36. Модерн і постмодерн.
- •37. Проблема свідомості. Свідоме, несвідоме, підсвідоме. Свідомість людини, психіка тварин (марксизм, фрейдизм, Юнг). Проблема ідеального.
- •38. Свідомість як суспільний феномен. Колективне несвідоме (концепція архетипів к.Юнга). Свідомість і мова. Національна свідомість.
- •39. Філософські категорії, їх специфіка, функції, х-р (с-ми категорій Платона, Арістотеля, Канта, Гегеля)
- •40.Категорії рух, простір, час та їх світоглядне та методологічне значення
- •42.Категорії сутність і явище та їх роль в теоретичному мисленні та науковому пізнанні.
- •44. Категорії форма і зміст, структура і елемент, система і функція. Структуралізм та постструктуралізм.
- •45. Проблема пізнання. Суб'єкт та об'єкт пізнання. Еволюційна епістемологія.
- •46.Співвідношення абстрактного і конкретного в пізнанні.
- •47. Істина як гносеологічна та культурологічна функція. Концепції істини. Істина як процес.
- •48. Чуттєве та раціональне, емпіричне та теоретичне в пізнанні. Сенсуалізм та раціоналізм. Роль емоцій у пізнанні. Проблема інтуіції.
- •49. Поняття науки. Критерії наукового знання. Ідеали та норми наукового знання.
- •50. Основні форми наукового пізнання.: науковий факт, проблема, гіпотеза, концепція, теорія.
- •51. Наука і гуманізм. Етика вченого.
- •52. Особливості технічного пізнання. Наука, технологія культура: проблеми гуманізації та соціальної відповідальності.
- •53. Класична, некласична та постнекласична науки.
- •54. Поняття наукового методу. Методи емпіричного та теоретичного рівнів пізнання.
- •55.Философія позитивізма. Позитивістське тлумачення науки.
- •56. Соціальне буття як проблема єдності суб`єктивного і об`єктивного чинників. Філософія історії: специфіка, головні проблеми.
- •57.Проблема типологізації історії. Культура, цивілізація, формація, епоха.
- •60.Людина і суспільство: проблема відчуження
- •64. Мораль як соціокультурний феномен. Категорії моралі. Мораль та право.
- •65. Політика і політична організація.
- •66. Право і правосвідомість.
- •67. Громадянське суспільство і держава. Проблеми встановлення громадянського суспільства в Україні.
- •68. Соціальна структура і соціальні відносини. Роль інтелігенції в суспільному розвитку. Проблема формування національної еліти.
- •69. Історичні форми людських спільнот. Етнос і нація. Особливості формування української нації. Національна ідея.
- •70. Проблема суб’єктів історії: народні маси, особистості, класи, нації, цивілізації (к.Маркс “До критики політичної економії (передмова)”).
- •71. Реформи і революції, війна і мир, конфлікти і консенсус як форми суспільних трансформацій.
- •72. Проблема сенсу і спрямованості історії. Дискусії щодо ідеї та критеріїв суспільного прогресу. (Ясперс “Смысл и назначение истории”.)
- •73. Людина, як субєкт власного життя. Життєвий шлях людини: поняття, проблеми, цілісність
- •74. Глобальні проблеми сучасності
- •75. Наука в контексті формування нової моделі світу.
- •76. Техніка і технологія в системі культури.
- •77. Прогнози і перспективи розвитку сучасної цивілізації
- •78. Основні проблеми та ідеї в сучасній вітчизняній філософії.
78. Основні проблеми та ідеї в сучасній вітчизняній філософії.
(Лук’янець В., Соболь О. Філософський постмодерн. – К., 1998).
В сучасній філософії спостерігається зсув в сторону духовної проблематики, з’являється багато робіт етичного і естетичного змісту. Ще одна тенденція сучасної філософії – в конкретизації філософського знання з ретельним використанням апарату науки. Невпинно зростає значимість аналітичних і раціоналістичних тенденцій в філософії, подальший розвиток отримали некласична і посткласична тенденції при збереженні сприймання з класичною. Все більш продуктивним стає діалог різних філософських направлень. Все людське життя в цілому стає, у філософському відношенні, все більш насиченим. Чим більше в світі новацій, творчості, тим більше філософія необхідна людству.
Особливість нової культури філософствування – стурбованість становищем особистості в інформаційному суспільстві, яке постійно вдосконалює індустрію комп’ютерних засобів, які ідейно, інтелектуально, світоглядно оволодівають людиною. Постмодерністський світ – це світ процесів самоорганізації, спонтанного встановлення незворотних змін. Це світ – відкритий, плюралістичний, в ньому домінують випадковість, незворотність, нестабільність, спонтанність, тому він являє собою середовище вільного становлення, в якому виникає щось нове. Постмодерн спрямовує вченого на виявлення аномалії, плюральності, мінливості. Тут творець науки – “художник”, “слуга безладдя”, “деконструктор метафізики”. Постмодерністська свідомість орієнтована на неперервне оновлення. Для неї можливий консенсус, але як тимчасовий і локальний стан. (У філософії постмодернізм протистоїть сцієнтизму).
Лук’янець В., Соболь О. Філософський постмодерн.
Сучасна світова філософська думка занепокоєна питаннями, які породжені проблемами входження нашої цивілізації у нову епоху – епоху зживання тоталітаристських ідеологій, все пояснюючих систем і інших фантомів “ілюзорної свідомості”. Утопічні проекти модерну, які орієнтують цивілізацію на тотальне перевлаштування світу, на оволодіння його ресурсами і більш надійне формування “нової людини”. Створення “світлого майбутнього” постмодерном критикується. Філософія входить у новий стан, у форму свого існування в Європейській культурі. Цей її стан домінується нині неологізмом “філософський постмодерн”.
Філософський постмодерн – своєрідний стан практики колективного обговорення філософських проблем, яке чиниться не заради досягнення загального консенсусу всіх філософів, бо консенсус – несвобода творчої індивідуальності, диктатура загального над індивідуальним.
Постмодерністське обговорення проблем – конфлікт ситуацій (Ріквор), агоністика, розбрат (Ліотар). Консенсус тут – стан процесу обговорення, що є випадковим, локальним.
У центрі постмодерністського філософського дискусу спочатку стояли питання про роль, місце, значення тієї культури, яка домінувала в епоху модерну – епоху Декарта – Канта –Гегеля. Обговорювалося питання: який сенс та призначення має філософія модерну в історії Європейської цивілізації?
Чи заслуговує на увагу філософський постмодерн? Постмодерністське мислення шукає відповіді на філософські питання: Що являє собою світ? Хто ми у ньому після Чорнобиля? Які стратегії поведінки прийме цивілізація, щоб зберегти себе? Чи збереже метафізичний спосіб філософствування свою універсальність? Чи померла філософія учора після Гегеля-Маркса?
Книга орієнтує на виконання завдань:
Сприяння становленню України як незалежної європейської держави з плюралістичною демократією.
Емансипація реальної практики освіти в Україні від влади ідеологізмів.
Дезактивування утопічно-тоталітаристських метамоделей гуманітарної освіти (комуністичних, технократичних).
Подолання однобічної, одномірної свідомості модерну і формування критичного мислення, що сприяє становленню громадянського суспільства в Україні, у якому свобода особистості – пріоритетна цінність.
Розвиток практики толерантності, тобто, повноважного відношення до альтернативних точок зору у релігійній, філософській, інтелектуальній та інших сферах нашого життя.
