
- •1.1. Гігієнічна оцінка фізичних та хімічних чинників повітря
- •1.2. Термометрія
- •1.3. Гігрометрія
- •1.4. Барометрія
- •1.5. Визначення напряму і швидкості руху повітря
- •1.6. Гігієнічна оцінка комплексного впливу мікроклімату на теплообмін людини
- •1.7. Гігієнічна оцінка впливу погодно-кліматичних умов на здоров'я людини
- •1.9. Визначення і оцінка вмісту хімічних домішок у повітрі
- •10°О розчином йодиду калію; 5 — бутель з повітрям; 9 — напірний циліндр з 26%
- •1.10. Вивчення впливу забруднень атмосферного повітря на організм людини
- •Гігієна світлового клімату
- •2.1. Ппєнрша оцінка світлового клімату
- •2.2. Визначення інтенсивності інфрачервоного випромінювання
- •Випромінювання
- •2.4. Визначення природної та штучної освітленості приміщень
- •Значення коефіцієнта д
- •З люмінесцентними лампами
- •2.5. Дослідження впливу освітлення на зорові функції
- •Гігієна води
- •3.1. Гігієнічна оцінка якості води
- •3.5. Методи очищення та знезараження води
- •3.6. Вивчення впливу води на здоров'я людини
- •7 Гігієна грунту
- •4.1. Гігієнічна оцінка якості грунту
- •4.2. Методика вщбору проб грунту для дослідження
- •4.3. Дослідження механічного складу та фізичних властивостей грунту
- •4.4. Дослідження хімічних властивостей грунту
- •V 4.5. Вивчення впливу грунту на здоров'я людини
- •5.1. Визначення енергетичних витрат організму
- •Енергетична й харчова цінність добового раціону
- •6.1. Дослідження м'яса
- •6.3. Дослідження борошна
- •6.4. Дослідження хліба
- •6.5. Дослідження консервів
- •6.6. Оцінка адекватності харчування за вітамінним складом
- •Санітарно-гігієнічний контроль за організацією харчування у лікувально-профілактичних закладах
- •II група. Кулінарна обробка харчових продуктів (20 балів)
- •III. Неви значеної етіології
- •Термінове повідомлення про інфекційне захворювання, харчове, гостре професійне отруєння, нетипову реакцію на щеплення*
- •9.1. Гігієнічні аспекти роботи лікаря дитячого закладу
- •9.2. Гігієнічне обстеження дитячих закладів
- •9.3. Гігієнічна оцінка дитячих меблів
- •9.4. Гігієнічна оцінка дитячих іграшок
- •9.5. Гігієнічна оцінка шкільних підручників
- •9.6. Оцінка режиму дня дітей та підлітків і організації навчального процесу
- •10.2. Дослідження та оцінка функціонального стану дітей і підлітків
- •11.1. Гігієнічні аспекти роботи цехового лікаря
- •1 1.2. Гігієнічне обстеження цехової дільниці
- •II. Гігієнічне обстеження цеху.
- •III. Гігієнічна характеристика детальної професії.
- •1 1.3. Гігієнічна оцінка умов і характеру праці
- •12.1. Виробничий мікроклімат
- •12.3. Виробнича вібрація
- •12.5. Електромагнітні поля на виробництві
- •12.6. Іонізація повітря виробничих приміщень
- •13.1. Дослідження запиленості повітря
- •13.2. Дослідження токсичних речовин у повітрі виробничих приміщень
- •13.3. Гігієнічна оцінка токсичності шкідливих хімічних речовин
- •14.1. Організація і проведення медичних оглядів
- •14.2. Облік. Реєстрація та розслідування професійних захворювань і нещасних випадків
- •14.3. Аналіз захворюваності працюючих
- •14.4. Дослідження функціонального стану працюючих
- •Закладів
- •15.1. Гігієнічні аспекти роботи лікарів лікувального профілю
- •15.2. Гігієнічна експертиза проектів лікувальних закладів
- •2 Ліжка; 5 — палати на 1 ліжко; 6 — процедурна;
- •100% 80 М;| на 1 ліжко 100% Не менше 10 разів з подаванням стериль- ного повітря 100°о 80% асептпч. 80% 100% септич.
- •15.3. Гігієнічний контроль за експлуатацією лікувально- профілактичних закладів
- •(Вооз, 1979)
- •16.1. Радіоактивні перетворення і види випромінювань
- •16.4.Розрахункові методи захисту в(д зовнішнього опромінення
- •16.5. Особливості планування та обладнання радіологічних відділень лікарень
- •16.6. Гігієнічні вимоги до розташування та планування радіологічних. Рентгенологічних відділень та рентгенкабінетів
- •25 „ / Військова гігієна
- •Медичний контроль за розташуванням військ
- •Гігієна харчування військ
- •18.1. Гігієнічна оцінна харчування у військовій частині
- •18.2. Методика визначення й оцінка харчового статусу військовослужбовців
- •18.3. Дослідження борошна та хліба в польових умовах
- •19.1. Вибір джерел водопостачання в польових умовах
- •19.2. Відбір проб води з різних джерел
- •19.3. Дослідження фізико-хімічних властивостей води
- •19.4. Очищення та знезараження води
- •19.5. Визначення радіоактивного забруднення води та харчових продуктів
- •Ситуаційні задачі ситуаційні задачі до розділу 1
- •Ситуаційні задачі до розділу з
- •Ситуаційні задачі до розділу 5
- •Ситуаційні задачі до розділу 6
- •Ситуаційні задачі до розділу 7
- •Глава 1. Гігієна повітряного середовища б
- •Глава 2. Гігієна світлового клімату 74
- •Глава 16. Гігієнічна оцінка іонізуючих випромінювань 394
1.5. Визначення напряму і швидкості руху повітря
У гігієнічній практиці рух повітря характеризується напрямом повітряних потоків і швидкістю їх руху.
Напрям повітряних потоків визначається стороною світу, звідки дме вітер, або румбом. Розрізняють 8 румбів - чотири основні та 4 проміжні, які позначаються абревіатурами від найменувань сторін світу: основні - Пн - північ, Пд — південь, Сх - схід, Зх - захід, проміжні ПнСх — північ-схід, ПнЗх - північ-захід, ПдСх - південь —схід, ПдЗх - південь-захід.
Напрям повітряних течій в атмосферному повітрі визначається за допомогою флюгера, який являє собою металеву пластинку (ло- пать), що обертається на вертикальній осі за напрямом вітру.
24
25
Млі. 12. Роза вітрів.
Повторюваність вітрів, зобра- жена графічно по румбах, на- зивається розою вітрів. її бу- дують відкладанням у певно- му масштабі від центра на ліні- ях румбів відрізків, що відпові- дають числу (повторюваності) вітрів у даному напрямі за пе- ріод спостережень. Крайні точ- ки відрізків з'єднують прями- ми лініями. Штиль (відсутність вітру) зображується колом у центрі рози вітрів, радіус якого дорівнює числу штилів. Роза віт- рів може бути складена за мі- сячними, річними та сезонними даними (мал. 12).
У гігієнічній практиці роза вітрів використовується при запобіжному санітарному нагляді для раціонального розташування житлових будинків, дитячих та ліку- вальних закладів, оздоровчих об'єктів та зон відпочинку відносно промислових підприємств та інших джерел забруднення атмосфер- ного повітря та шуму. Крім того, роза вітрів допомагає обирати під будівництво ділянки з оптимальним вітровим режимом.
У метеорології швидкість та сила вітру в атмосферному повітрі визначаються за 12-бальною шкалою Бофорта — від штилю до урага- ну (табл. 6).
Таблиця б Оцінка швидкості та сили вітру за шкалою Бофорта
Баї |
Штифт флюгера |
Швидкість вітру, м с |
Характеристика вітру |
Візуальна оцінка | |
0 |
0 |
0- |
0,5 |
Штиль |
Дим підіймається вертикально, |
1 |
0-1 |
0,6- |
-1,7 |
Тихий |
листя нерухоме Порухи флюгера непомітні; |
2 |
1-2 |
1,8 |
-3,3 |
Легкий |
напрям визначається за димом Подуви вітру відчутно обличчям; листя ворушиться |
3 4 |
2 і 2-3 3 і 3-4 |
3,4- 5,3- |
-5,2 -7,4 |
Слабкий Помірний |
Листя іі тонкі гілки ворушаться Тонкі гілки ворушаться; здіймається пилюка |
5 6 7 |
4 і 4-5 5 і 5 — 6 6 |
7,5- 9,9- 12,5- |
-9,8 12,4 -15,2 |
Свіжий Сильний Дужий |
Хитаються тонкі стовбури дерев Хитаються товсті стовбури дерев Хитаються стовбури дерев, гнуться великі гілки, протії вітру відчувається опір |
8 |
6-7 |
15,3- |
-18.2 |
Дуже |
Нігер ламає тонкі гілки, |
9 |
7 |
18,3- |
-21.5 |
сильний Шторм |
утруднює рух Вітер завдає великих руйнувань |
10 1 1 |
|
21,6- 25,2- |
-25,1 -29,0 |
Сильна буря Луже сильна б\-ря |
Вітер завдає великих руйнувань Те ж саме |
12 |
|
29 і ( |
ільше |
Ураган |
|
У гігієнічній практиці для визна- чення великих швидкостей руху ат- мосферного повітря і повітря у вен- тиляційних отворах використовують анемометри.
Чашковий анемометр (мал. 13) складається із чотирьох по- рожнистих металевих півкуль (ча- шок), які під впливом тиску струме- ня повітря обертаються навколо вер- тикальної осі. Нижній кінець осі за допомогою зубчастої передачі сполу- чається з лічильним механізмом у ви- гляді великого циферблата зі стріл- кою і поділками від 0 до 100 умов- них одиниць та розташованих по ко- лу декількох малих циферблатів зі стрілками, що відповідають сотням, ти- сячам, десяткам тисяч умовних оди- ниць. Результат визначають шляхом додавання показів на окремих ци- ферблатах. Наприклад, стрілка мало- го циферблата, що відповідає десят- кам тисяч, вказує на нуль, цифербла- тів "тисячі" - на 1, "сотні" — на 7, Мал. 13. Чашковий анемометр. великого циферблата — на 40. Ре- зультат вимірювання відповідає 1740 у. о. Збоку від циферблата є кнопка (або кільце), за допомогою якої вмикається або вимикається лічильник обертів стрілок.
За допомогою чашкового анемометра вимірюють швидкість руху атмосферного повітря у межах 1 — 50 м/с. Перед визначенням записують вихідні покази лічильника і розташовують анемометр у досліджуваному місці таким чином, щоб чашки були спрямовані перпендикулярно до потоку повітря. Не вмикаючи лічильник, уп- родовж 1 — 2 хв дають змогу чашкам вільно обертатися, після чого одночасно вмикають лічильник і секундомір. За 3 —5 хв лічильник вимикають, записують його нові покази і розраховують швидкість обертання крильчатки А = (\Т2 - ЛГ):£, де А -- кількість поділок шкали за секунду; ЛГ, і Лг, — покази приладу до і після вимірю- вання; і — термін вимірювання у секундах. За значенням А в графіку, що додається до анемометра, знаходять швидкість руху повітря (м/с).
Крильчастий анемометр (мал. 14) побудований подібно до чашкового, але сприймальною частиною є легкі алюмінієві крила, закріплені на осі. Цей прилад більш чутливий і застосовується для вимірювання швидкості руху повітря у вентиляційних отворах в межах 0,5-15 м с. За допомогою крильчастого анемометра швидкість руху повітря визначають так само, як і чашковим.
26
27
Мал. 14.Крильчастий анемометр.
Швидкість руху повітря в приміщеннях у межах до 1,5-2 м/с визначають за допомогою кататермометрів — спиртових термо- метрів з циліндричним або кулястим резервуаром і розширеним зверху капіляром (мал. 15). Шкала циліндричного кататермометра нанесе- на в межах 35-38°, кульового — 34-40°. Зануривши кататермометр у водяну баню (75~80°С), стежать, щоб спирт заповнив верхнє роз- ширення капіляра на 1/2-1/3. Потім прилад виймають із води, ви- тирають і підвішують у місці дослідження.
Віддаючи тепло у зовнішнє середовище, нагрітий резервуар ка- татермометра поступово охолоджується, що супроводжується пере- ходом спирту з верхнього розширення капіляра у резервуар. При охолодженні кататермометра реєструють час (у секундах), за який спирт опускається від максимальної поділки шкали до мінімальної. Вимірювання повторюють 2 — 3 рази і визначають середній час охо- лодження, що залежить від швидкості руху, температури і вологості повітря, тобто від охолоджувальної здатності повітря Я, яку для ци- ліндричного кататермометра обчислюють за формулою Я = Р /і, а для кульового — за формулою Я = [Ф ((^ — ()2] /і, де Р — фактор приладу, що означає кількість мілікалорій тепла, яке втрача- ється з 1 см2 поверхні резервуара даного приладу при охолодженні від максимальної (){ до мінімальної ()2 поділки шкали; Ф — кон- станта приладу, що дорівнює Р/3; і — час охолодження.
Поверхні спиртового резервуара не завжди однакові для всіх при- ладів, тому на кожному з них є відповідне позначення фактора.
Швидкість руху повітря можна знайти за формулою
де V — швидкість руху повітря, м/с; Я — охолоджувальна здатність повітря, мкал/ см2с; О — різниця між середньою темпе- ратурою кататермометра ((^ + £)2)/2 і температурою навколишнього повітря; А і В — емпіричні коефіцієнти, які становлять 0,20 і 0,40, якщо Я/£)<0,6, і 0,14 і 0,49, якщо Я/ С»0,6.
Швидкість руху повітря можна визна- чити також за таблицями, знайшовши по- передньо виразЯ/ф (табл. 7, 8).
Останнім часом у гігієнічній практиці для вимірювання швидкості руху повітря в діапазоні 0,03 — 5 м/с широко застосо- вується електротермоанемометр (мал. 16), принцип роботи якого полягає в охолодженні повітряним потоком сприй- мального датчика (металевої спіралі), що нагрівається від джерела постійного стру- му (звичайних батарей або блока живлен- ня, який вмикається у побутову електро- мережу). Перед вимірюванням швидкості руху повітря до приладу під'єднують дат- чик і блок живлення, вмикають прилад. Кнопку перемикача "вимірювання —кон- троль" переводять в положення "контроль", а перемикача "зовнішнє-внутрішнє жив- лення" встановлюють залежно від джере-
ВИї'І
Мал. 15. Циліндричний (а)
і кульовий (б)
кататермометри.
V
;
Мал. 16. Електротермоанемометр ЕА-2М:
/ — гальванометр; 2 — перемикач живлення від зовнішнього джерела або
внутрішніх батарей; 3 — клема під'єднання блока живлення; 4 — гніздо для
'під'еднання датчика: 5 — перемикач вимірювання швидкості; 6 — перемикач "вимі-
^рювання-контроль"; 7 — ручка регулювання напруги; 8 —ручка підігріву датчика;
9 — датчик; 10 — захисний футляр датчика.
28
29
І
« Таблиця
7
Обчислення до формули для визначення швидкості руху повітря менше 1 м/с з урахуванням поправок на температуру
Швидкість (м с) при температурі, 3С
Н 0 |
10 |
12,5 |
15 |
17.5 |
20 |
22,5 |
25 |
26 |
0,27 |
— |
|
— |
_ |
0,044 |
0,047 |
0.051 |
0,059 |
0,28 |
— |
— |
— |
0,049 |
0,051 |
0,061 |
0,070 |
0,074 |
0,29 |
0,041 |
0,050 |
0,051 |
0,060 |
0,067 |
0,076 |
0,085 |
0,089 |
0,30 |
0,051 |
0,060 |
0,065 |
0,073 |
0,082 |
0,091 |
0,101 |
0,104 |
0,31 |
0,061 |
0,070 |
0,079 |
0,088 |
0,098 |
0,107 |
0,116 |
0.119 |
0,32 |
0,076 |
0,085 |
0,094 |
0,104 |
0,113 |
0,124 |
0,136 |
0,140 |
0,33 |
0,091 |
0,101 |
0,110 |
0,119 |
0,128 |
0,140 |
0,153 |
0,159 |
0,34 |
0,107 |
0,115 |
0,129 |
0,139 |
0,148 |
0,160 |
0,174 |
0,179 |
0,35 |
0,127 |
0,136 |
0,145 |
0,154 |
0,167 |
0,180 |
0,196 |
0,203 |
0,36 |
0,142 |
0,151 |
0,165 |
0,179 |
0,192 |
0,206 |
0,220 |
0,225 |
0,37 |
0,163 |
0,172 |
0,185 |
0,198 |
0,212 |
0,226 |
0,240 |
0,245 |
0,38 |
0,183 |
0,197 |
0,210 |
0,222 |
0,239 |
0,249 |
0,266 |
0,273 |
0,39 |
0,208 |
0,222 |
0,232 |
0,244 |
0,257 |
0,274 |
0,293 |
0,301 |
0,40 |
0,229 |
0,242 |
0,256 |
0,269 |
0,287 |
0,305 |
0,323 |
0,330 |
0,41 |
0,254 |
0,267 |
0,282 |
0,299 |
0,314 |
0,330 |
0,349 |
0,364 |
0,42 |
0,280 |
0,293 |
0,311 |
0,325 |
0,343 |
0,361 |
0,379 |
0,386 |
0,43 |
0,310 |
0,324 |
0,342 |
0,356 |
0,373 |
0,392 |
0,410 |
0,417 |
0,44 |
0,340 |
0,354 |
0,368 |
0,385 |
0,401 |
0,417 |
0,445 |
0,449 |
0,45 |
0,366 |
0,381 |
0,398 |
0,412 |
0,429 |
0,449 |
0,471 |
0,478 |
0,46 |
0,396 |
0,415 |
0,429 |
0,446 |
0,465 |
0,483 |
0,501 |
0,508 |
0.47 |
0,427 |
0,445 |
0,464 |
0,482 |
0,500 |
0,518 |
0,537 |
0,544 |
0,48 |
0,468 |
0,480 |
0,499 |
0,513 |
0.531 |
0,551 |
0,572 |
0,579 |
0,49 |
0,503 |
0,516 |
0,535 |
0,556 |
0,571 |
0,590 |
0,608 |
0,615 |
0,50 |
0,539 |
0,557 |
0,571 |
0,589 |
0,604 |
0,622 |
0,640 |
0,651 |
0,51 |
0,574 |
0,593 |
0,607 |
0,628 |
0,648 |
0,666 |
0,684 |
0,69) |
0,52 |
0,165 |
0,633 |
0,644 |
0,665 |
0,683 |
0,701 |
0,720 |
0,727 |
0,53 |
0,656 |
0,674 |
0,688 |
0,705 |
0,724 |
0,742 |
0,760 |
0,768 |
0,54 |
0,696 |
0,715 |
0,729 |
0,746 |
0,764 |
0,783 |
0,801 |
0,808 |
0,55 |
0,737 |
0,755 |
0.770 |
0,790 |
0,827 |
0,827 |
0,844 |
0,851 |
0,56 |
0,788 |
0,801 |
0,815 |
0,833 |
0,851 |
0,867 |
0,884 |
0,894 |
0,57 |
0,834 |
0,852 |
0,867 |
0,882 |
0,898 |
0,915 |
0,933 |
0,940 |
0,58 |
0,879 |
0,898 |
0,912 |
0,929 |
0,941 |
0,959 |
0,972 |
0,977 |
0,59 |
0,930 |
0,943 |
0,957 |
0,971 |
0,985 |
1,001 |
1,018 |
1,023 |
0,60 |
0,981 |
0,994 |
1,008 |
1,022 |
1,033 |
1,044 |
1,056 |
1,060 |
ла живлення, що використовується. Повільним обертанням ручки ре- гулювання підігріву виводять стрілку гальванометра на максималь- ну поділку шкали. Датчик у цей момент закритий футляром і пере- буває в горизонтальному положенні. Зсувають захисний футляр дат- чика і розташовують його у потоці повітря, що вимірюється, відлічу- ють покази гальванометра і за графіком, що додається до приладу, визначають швидкість руху повітря.
За БНіП П-33-75 "Опалення, вентиляція і кондиціювання повіт- ря" оптимальна швидкість руху повітря у житлових і громадських приміщеннях в холодний та перехідний сезони повинна становити 0,1 — 0,15 м/с, в теплий сезон — не більше 0,25 м/с. Допускається збільшення швидкості руху повітря у житлових і громадських прн-
і - ' Таблиця 8
Обчислення до формули для визначення швидкості руху повітря понад 1 м/с
н 0 |
Швішкість, м с |
Н 0 |
Швидкість, м с |
Н О |
Швидкість, > |
0,60 |
1,00 |
0,83 |
2,22 |
1,15 |
4,71 |
0,61 |
1,04 |
0,84 |
2,28 |
1,18 |
4,99 |
0,62 |
1,09 |
0,85 |
2,34 |
1,20 |
5,30 |
0,63 |
1,13 |
0,86 |
2,41 |
1,23 |
5,48 |
0,64 |
1,18 |
0,87 |
2,48 : = |
1,25 |
5,69 |
0,65 |
1,22 |
0,88 |
2,54 |
< 1,28 |
5,95 |
0,66 |
1,27 |
0,89 |
2,61 |
1,30 |
6,24 |
0,67 |
1,32 |
0,90 |
2,68 |
1,35 |
6,73 |
0,68 |
1,37 |
0,91 |
2,75 |
1,40 |
7,30 |
0,69 |
1,42 |
0,92 |
2,82 |
1,45 |
7,88 |
0,70 |
1,47 |
0,93 |
2,90 |
1,50 |
8,49 |
0,71 |
1,52 |
0,94 |
2,97 |
1,55 |
9,13 |
0,72 |
1,58 |
0,95 |
3,04 |
1,60 |
9,78 |
0,73 |
1,63 |
0,96 |
3,12 |
1,65 |
10,5 |
0,74 |
1,68 |
0,97 |
3,19 |
1,70 |
11,2 |
0,75 |
1,74 |
0,98 |
3,26 |
1,75 |
11,9 |
0,76 |
1,80 |
0,99 |
3,35 |
1,80 |
12,6 |
0,77 |
1,85 |
1,00 |
3,43 |
1,85 |
13,4 |
0,78 |
1,91 |
1,03 |
3,66 |
1,90 |
14,2 |
0,79 |
1,97 |
1,05 |
3,84 |
1,95 |
15,0 |
0,80 |
2,03 |
1,08 |
4,08 |
2,00 |
15,8 |
0,81 |
2,09 |
1,10 |
4,26 |
|
|
0,82 |
2,16 |
1,13 |
4,52 |
|
|
міщеннях до 0,3 м/с у холодний і перехідні сезони і до 0,5 м/с у теплу пору року.
Визначення кратності обміну повітря за швидкістю руху повіт- ря у вентиляційному отворі. Кратність повітрообміну — показник ефективності вентиляції приміщень — це число, яке показує, скільки разів упродовж однієї години повітря в приміщенні заміщується зовнішнім атмосферним повітрям. Кратність повітрообміну 5 отри- мують, поділивши кількість вентиляційного повітря V (об'єм венти- ляції), яке надходить (приплив) у приміщення або усувається (ви- тяжка) з нього через вентиляційний отвір за одну годину, на об'єм приміщення К:
к
Об'єм вентиляції V обчислюють за швидкістю руху повітря у вентиляційному отворі, яку визначають за допомогою крильчастого анемометра, за формулою
V = 3600 ав, де а — площа вентиляційного отвору, м2; в — швидкість руху повіт- ря, м/с; 3600 — коефіцієнт перерахунку м3/с у м3/год.
Норми вентиляції житлових приміщень різного призначення на- ведено в табл. 9
30
зі
Таблиця
Показники
вентиляції житлових будинків
(БНІП
2.08.01-89)
Приміщення
Об'єм вентиляційного повітря (витяжка), м1 гол
Житлова кімната квартири й гуртожитку 3 м3 на 1 м2 плоші
Кухня з електроплитами квартири й гуртожитку не менше 60 м3
Кухня з газовими плитами квартири й гуртожитку не менше 60 м3
при 2-камфорннх плитах . ' не менше 75 м3
■' ' при 3-камфорних плитах не менше 90 м3 прп 4-камфорнпх плитах 25 м3 50 м3
Убиральня, ванна індивідуальні Суміщений санітарний вузол