- •1.1. Гігієнічна оцінка фізичних та хімічних чинників повітря
- •1.2. Термометрія
- •1.3. Гігрометрія
- •1.4. Барометрія
- •1.5. Визначення напряму і швидкості руху повітря
- •1.6. Гігієнічна оцінка комплексного впливу мікроклімату на теплообмін людини
- •1.7. Гігієнічна оцінка впливу погодно-кліматичних умов на здоров'я людини
- •1.9. Визначення і оцінка вмісту хімічних домішок у повітрі
- •10°О розчином йодиду калію; 5 — бутель з повітрям; 9 — напірний циліндр з 26%
- •1.10. Вивчення впливу забруднень атмосферного повітря на організм людини
- •Гігієна світлового клімату
- •2.1. Ппєнрша оцінка світлового клімату
- •2.2. Визначення інтенсивності інфрачервоного випромінювання
- •Випромінювання
- •2.4. Визначення природної та штучної освітленості приміщень
- •Значення коефіцієнта д
- •З люмінесцентними лампами
- •2.5. Дослідження впливу освітлення на зорові функції
- •Гігієна води
- •3.1. Гігієнічна оцінка якості води
- •3.5. Методи очищення та знезараження води
- •3.6. Вивчення впливу води на здоров'я людини
- •7 Гігієна грунту
- •4.1. Гігієнічна оцінка якості грунту
- •4.2. Методика вщбору проб грунту для дослідження
- •4.3. Дослідження механічного складу та фізичних властивостей грунту
- •4.4. Дослідження хімічних властивостей грунту
- •V 4.5. Вивчення впливу грунту на здоров'я людини
- •5.1. Визначення енергетичних витрат організму
- •Енергетична й харчова цінність добового раціону
- •6.1. Дослідження м'яса
- •6.3. Дослідження борошна
- •6.4. Дослідження хліба
- •6.5. Дослідження консервів
- •6.6. Оцінка адекватності харчування за вітамінним складом
- •Санітарно-гігієнічний контроль за організацією харчування у лікувально-профілактичних закладах
- •II група. Кулінарна обробка харчових продуктів (20 балів)
- •III. Неви значеної етіології
- •Термінове повідомлення про інфекційне захворювання, харчове, гостре професійне отруєння, нетипову реакцію на щеплення*
- •9.1. Гігієнічні аспекти роботи лікаря дитячого закладу
- •9.2. Гігієнічне обстеження дитячих закладів
- •9.3. Гігієнічна оцінка дитячих меблів
- •9.4. Гігієнічна оцінка дитячих іграшок
- •9.5. Гігієнічна оцінка шкільних підручників
- •9.6. Оцінка режиму дня дітей та підлітків і організації навчального процесу
- •10.2. Дослідження та оцінка функціонального стану дітей і підлітків
- •11.1. Гігієнічні аспекти роботи цехового лікаря
- •1 1.2. Гігієнічне обстеження цехової дільниці
- •II. Гігієнічне обстеження цеху.
- •III. Гігієнічна характеристика детальної професії.
- •1 1.3. Гігієнічна оцінка умов і характеру праці
- •12.1. Виробничий мікроклімат
- •12.3. Виробнича вібрація
- •12.5. Електромагнітні поля на виробництві
- •12.6. Іонізація повітря виробничих приміщень
- •13.1. Дослідження запиленості повітря
- •13.2. Дослідження токсичних речовин у повітрі виробничих приміщень
- •13.3. Гігієнічна оцінка токсичності шкідливих хімічних речовин
- •14.1. Організація і проведення медичних оглядів
- •14.2. Облік. Реєстрація та розслідування професійних захворювань і нещасних випадків
- •14.3. Аналіз захворюваності працюючих
- •14.4. Дослідження функціонального стану працюючих
- •Закладів
- •15.1. Гігієнічні аспекти роботи лікарів лікувального профілю
- •15.2. Гігієнічна експертиза проектів лікувальних закладів
- •2 Ліжка; 5 — палати на 1 ліжко; 6 — процедурна;
- •100% 80 М;| на 1 ліжко 100% Не менше 10 разів з подаванням стериль- ного повітря 100°о 80% асептпч. 80% 100% септич.
- •15.3. Гігієнічний контроль за експлуатацією лікувально- профілактичних закладів
- •(Вооз, 1979)
- •16.1. Радіоактивні перетворення і види випромінювань
- •16.4.Розрахункові методи захисту в(д зовнішнього опромінення
- •16.5. Особливості планування та обладнання радіологічних відділень лікарень
- •16.6. Гігієнічні вимоги до розташування та планування радіологічних. Рентгенологічних відділень та рентгенкабінетів
- •25 „ / Військова гігієна
- •Медичний контроль за розташуванням військ
- •Гігієна харчування військ
- •18.1. Гігієнічна оцінна харчування у військовій частині
- •18.2. Методика визначення й оцінка харчового статусу військовослужбовців
- •18.3. Дослідження борошна та хліба в польових умовах
- •19.1. Вибір джерел водопостачання в польових умовах
- •19.2. Відбір проб води з різних джерел
- •19.3. Дослідження фізико-хімічних властивостей води
- •19.4. Очищення та знезараження води
- •19.5. Визначення радіоактивного забруднення води та харчових продуктів
- •Ситуаційні задачі ситуаційні задачі до розділу 1
- •Ситуаційні задачі до розділу з
- •Ситуаційні задачі до розділу 5
- •Ситуаційні задачі до розділу 6
- •Ситуаційні задачі до розділу 7
- •Глава 1. Гігієна повітряного середовища б
- •Глава 2. Гігієна світлового клімату 74
- •Глава 16. Гігієнічна оцінка іонізуючих випромінювань 394
12.3. Виробнича вібрація
Вібрація — механічні коливання, що генеруються ручним інстру- ментом, верстатами, машинами й механізмами і сприймаються ті- лом робітника під час безпосереднього стикання. Вібрація поділя- ється на загальну, яка передається на тіло людини, що сидить або стоїть, через опорні поверхні (сидіння, підлога, робоча площадка), і локальну, яка передається на руки при контакті з вібруючим ін- струментом або обладнанням.
Вібрація характеризується частотою (Гц), амплітудою (м) та її по- хідними за часом — віброшвидкістю (м/с) і віброприскоренням (м/с2). Критеріями для гігієнічної оцінки й нормування вібрації слу- жать віброшвидкість або віброприскорення, оскільки зміни в організ- мі під впливом вібрації залежать від кількості енергії коливань, що передається організмові; кількість енергії, у свою чергу, пропорційна квадратові коливальної швидкості або коливальному прискоренню.
Людина відчуває вібрацію в діапазоні від часток герца до 8000 Гц. Вібрація більш високої частоти сприймається як теплове випромі- нювання. За поріг сприйняття віброшвидкості прийнято вважати 10"6 м/с, а за поріг больового відчуття — 1 м/с.
Інтенсивність вібрації вимірюється не лише абсолютним значен- ням віброшвидкості або віброприскорення, але й, за аналогією із шу- мом, їх логарифмічним рівнем, який виражається в децибелах. При цьому за стандартну одиницю взято віброшвидкість 5-Ю8 м/с або віброприскорення 3-10 4 м/с2, що відповідають середньоквадратич- ній коливальній швидкості (прискоренню) при стандартному по- розі звукового тиску 2-Ю'5 Па.
Віброшвидкість, віброприскорення та їх логарифмічні рівні вимі- рюють в октавних або третинооктавних* смугах частот.
* Діапазон частот, у якому верхня межа частоти у І12 вища за нижню.
За джерелом виникнення загальна вібрація поділяється на тран- спортну (самохідні й причіпні машини, транспортні засоби), тран- спортно-технологічну (машини з обмеженою рухомістю, які перемі- щуються по спеціально підготовлених поверхнях, наприклад, екска- ватори, крани, автонавантажувачі) та технологічну (стаціонарні ма- шини, а також вібрація, яка передається на робочі місця, що не ма- ють власних джерел), локальна — на таку, що передається від руч- ного механізованого інструмента та органів ручного управління ма- шин і обладнання, а також від ручних інструментів без двигуна і оброблюваних деталей.
За характером спектра розрізняють вібрацію вузькосмугову, па- раметри якої в одній третинооктавній смузі частот більш ніж на 15 дБ перевищують значення сусідніх третинооктавних смуг, і широ- космугову, що не відповідає зазначеній вимозі.
За частотним складом загальна вібрація буває низькочастотною із переважанням максимальних рівнів в октавних смугах 1-4 Гц, середньочастотною (8-16 Гц) і високочастотною (31,5-63 Гц). Мак- симальний рівень низькочастотної локальної вібрації припадає на октавні смуги 8-16 Гц, середньочастотної — 31,5-63 Гц, високочас- тотної - 125-1000 Гц.
За часовими характеристиками вібрація поділяється на постій- ну (віброшвидкість змінюється не більше як на 6 дБ за 1 хв) і непо- стійну (зміни віброшвидкості не менше 6 дБ за 1 хв). До непостій- них вібрацій належать коливні у часі (рівень віброшвидкості безпе- рервно змінюється), імпульсні (один або кілька вібраційних впли- вів тривалістю менше 1 с), переривчасті (час вібраційної дії стано- вить більше 1 с).
Унаслідок тривалого впливу інтенсивної вібрації, особливо ло- кальної, розвивається вібраційна хвороба — специфічне професій- не захворювання з переважним порушенням тонусу капілярів до- лонної поверхні пальців, їх спазмуванням і атонією на тлі розладів вібраційної та інших видів чутливості під дією високочастотної ло- кальної вібрації або трофічними розладами та атрофією дрібних м'язів кисті та плеча, патологією кістково-суглобового апарату верх- ніх кінцівок і плечового пояса під дією низькочастотної локальної вібрації. Дія загальної високочастотної вібрації супроводиться ура- женням центральної та вегетативної нервової системи з явищами астеновегетативного синдрому, порушенням зорових функцій, спаз- мом вінцевих судин серця і розвитком кардіодистрофії, змінами пе- риферичних нервів і судин нижніх кінцівок. Під впливом загальної низькочастотної вібрації уражуються органи опори і руху, найча- стіше нижні кінцівки і хребет з розвитком ішіорадикулітів, вестибу- лярний аналізатор, статева сфера.
Параметри загальної вібрації вимірюють на робочих місцях при безпосередньому стиканні з тілом людини масою 70 кг, локальної — на вібруючому обладнанні при зусиллі натискання руками праців- ника не більше 100 Н для одноручної машини, 200 Н для дворучної та масі машини 100 Н.
266
267
•> Для вимірювання вібрації використовується вібровимірювальна апаратура ВШВ-1, ВШВ-003, ШВК-1, НВА-1, "Брюель і К'єр", КРТ, принцип роботи якої грунтується на перетворенні механічних ко- ливань на пропорційні їм електричні сигнали, які реєструються стріл- ковим індикатором, градуйованим у м/с, м/с2 або дБ.
Перетворювачем механічної енергії на електричну служить п'єзо- електричний датчик (віброприймач), принцип дії якого грунтується на виникненні електрики в матеріалі під дією стискання або розтя- гування.
Вібрацію частотою 16-8000 Гц та інтенсивністю 30-140 дБ вимі- рюють апаратурою ВШВ-1 (мал. 70).
У процесі роботи з приладом до роз'єму "вхід" замість мікро- фона підключають віброприймач. Тумблер перемикання роботи на мікрофон або віброприймач установлюють у положення "датчик". Перемикач роду вимірювання встановлюють у положення "лін", якщо визначається загальний рівень вібрації, або в положення "фільтри", якщо визначаються рівні вібрації в октавних смугах частот. Пере- микач виду робіт установлюють у положення "швидко" при безпе- рервній вібрації або "повільно" — при переривчастій. Усі інші ма- ніпуляції й техніка вимірювання такі ж, як і при вимірюванні шу- му.
Для вимірювання вібрації використовується також низькочастотна вібровимірювальна апаратура НВА-1. Вона призначена для вимірю- вання середньоквадратичних значень загальних і октавних рівнів віброшвидкості (дБ) в діапазоні інтенсивності 70-130 дБ та частот- ному діапазоні 1,4-335 Гц з октавними частотами 2, 4, 8, 16, 31,5, 63, 125, 250 Гц (мал.72).
Мал. 72. Низькочастотна вібровимірювальна апаратура НВА-1:
/ — вимірювальний підсилювач; // — октавні фільтри; /// — попередній підсилювач; IV — віброприймач.
268
Під час підготовки приладу до роботи підключають шланги, які ] з'єднують вимірювальний підсилювач з октавними фільтрами і по-, переднім підсилювачем. Віброприймач установлюють на вібруючій £ поверхні. Прилад вмикають у мережу; при живленні від акумуля- : горів перевіряють їх напругу, натискаючи кнопки перевірки на-1 пруги акумулятора, при цьому стрілка індикатора повинна встано- \ витися в межах сектора "акумулятор". '
Спеціальним тумблером вмикають живлення блока октавних філь- трів, при цьому загоряється індикатор живлення. Прилад прогріва- ють 15 хв і перевіряють калібрування, встановивши тумблер роду роботи в положення "загальний", а перемикачі меж вимірювань "де- цибели І" — у положення "калібрування", "децибели П" — на 20. Стрілка приладу повинна встановитися на рисці калібрувального рівня шкали (у випадку її відхилення встановлення нуля прово- диться шліцом). Перемикачі меж вимірювань "децибели І" і "деци- бели II" встановлюють у крайні праві положення, що відповідає діапазонові вимірювань 120-130 дБ. Якщо стрілка індикатора не рухається, то діапазон вимірювань зменшують, перевівши переми- кач "децибели II" спочатку в положення 10, а потім у положення 0. Подальше зменшення діапазону здійснюють перемикачем "децибе- ли І", знайшовши таке положення, коли стрілка індикатора зупи- ниться у правому секторі шкали (більше 0 дБ). Покази приладу знімають підсумовуванням показів перемикачів "децибели І" і "де- цибели II" та стрілкового індикатора.
Для вимірювання загального рівня віброшвидкості тумблер ро- ду робіт установлюють у положення "загальний", віброшвидкості в октавних смугах частот — у положення "октавний" з наступною зміною положення перемикача октавних смуг від 2 до 250 Гц. При вимірюваннях в октавах нижче 8 Гц постійних вібрацій тумблер для перемикання сталої часу індикації встановлюють у положення "повільно", а при вимірюваннях в октавах понад 8 Гц, ударних віб- рацій та поштовхів — у положення "швидко".
Загальну вібрацію вимірюють у таких координатних осях: 2 — вертикальна, перпендикулярна до опорної поверхні, що йде вздовж тулуба; X — горизонтальна від спини до грудей; У — горизонталь- на від правого плеча до лівого. При вимірюванні локальної вібрації вісь X паралельна осі місць охоплення джерела вібрації, вісь 2 ле- жить у площині, утвореній віссю X та напрямом подачі або прикла- дення сили (віссю передпліччя, якщо сила не прикладається), вісь У перпендикулярна до площини осей X та 2 (мал. 73). Для вимірю- вання вібрації в окремих координатних осях віброприймач закріп- люють на вібруючій поверхні повздовжньою віссю у відповідних на- прямках.
Згідно з "Санітарними нормами вібрації робочих місць" № 3044- 84 та "Санітарними нормами й правилами при роботі з машинами та обладнанням, що створюють локальну вібрацію, яка передається на руки працівників" № 3041-84 основним методом, який характе- ризує вібраційну дію на робітника, є частотний аналіз, при якому
269
:{:
№
\з
■■>•!•,'•.(;',)4''їЧ|,''
.91
о
|
|
|
|
|
о |
|
|
о |
|
|
о |
|
1-І |
|
|
її |
|
|
|
о |
|
|
о |
|
,2 І |
щ |
|
Р = |
|
|
о н |
о ю |
|
^ с |
|
X |
2 5 |
|
я |
>» ~ |
|
09 |
|
|
0 |
X У |
|
£ |
| |
>> |
= и |
|
X |
1- |
|
8 |
3 * |
|
^ |
и я |
|
8 |
Іг |
ю. |
\0 О |
и х |
т |
а. |
II |
|
8 Ш >» |
42 | |
>> |
сі о |
|
|
|
|
'5 £ |
| |
ч |
« ч |
|
2 |
Е >, |
ас |
ч |
Р |
|
л |
2 |
|
| ||
ж |
= | |
|
V |
ж 5 |
-ї |
'п |
5 £ |
|
0 |
£> = |
|
| ||
В |
П г- |
|
^ |
^ |
г^ |
|
|
|
|
|
|
в |
|
|
я |
|
|
а |
|
|
\о |
|
_ |
|
|
|
в |
|
|
8 |
|
|
£ |
|
|
а |
г" |
ос |
0 |
* к |
.3 |
8 |
2 ї |
ь о; |
|
2 = |
>/5 |
|
С х |
2 2. С Ьі |
8 2 |
1^ | |
'в |
— « |
— 0 |
І І
19!
ю|0
5І
— °І,
15
З'
о!
З'
о1т
3§
ЗВ^= ^ 3;
П2 «32
2 §^
ь « ї
ш^ ч
о »
" —
05
о
£5
В-і
5 §■£ 8 2 а й я ^
О. Е- £
° ^ Ч
Ю3 І5
X |
т |
2 |
>> |
N0 |
8 О |
гірш |
X |
ІІОЙ |
1 |
|
|
|
|
|
ОСІ X |
чих |
МІСІ |
X 5 |
ХНІ |
2 |
5 |
у. |
пг |
— |
« ^ 5- V? •
МІ!
3:
:3§ ■'ЗІ
°1^~
го о о о
о
Є
'5 Я £>•= о
2 о
і!!
= є- а. з -б
с о
8.=-
—У 5 ^ - 'і 2 ц "с =
Мал. 73. Напрям координатних осей при дії загальної вібрації в положенні
стоячи (а), сидячи (б) та локальної вібрації при охопленні циліндричних
(в) і сферичних (г) поверхонь.
нормативними параметрами служать середньоквадратичні значен- ня віброшвидкості й віброприскорення або їх логарифмічні рівні, виміряні в октавних або третинооктавних смугах частот (для ло- кальної вібрації лише в октавних смугах частот, для загальних вузь- космугових вібрацій лише в третинооктавних смугах).
Орієнтовну оцінку вібраційного фактора допускається здійсню- вати інтегральним за частотою методом, нормативним параметром якого є коректоване значення віброшвидкості й віброприскорення (або їх логарифмічні рівні), а для оцінки вібрації з урахуванням часу дії рекомендовано використовувати дозу вібрації, параметром якої є еквівалентне за енергією коректоване значення віброшвидко- сті або віброприскорення.
Гранично допустимі значення нормативних параметрів загальної та локальної вібрації при тривалості робочої зміни 8 год подано в табл. 94.
Гранично допустимі рівні віброшвидкості в житлових приміщен- нях згідно з "Державними санітарними правилами планування та забудови населених пунктів" №173-96 не повинні перевищувати на середньогеометричних частотах 2 Гц 79 дБ, 4Гц — 73 дБ, 8, 16, 31,5 і
270
271
63 Гц — 67 дБ. Ці норми мають бути зменшені на 10 дБ при дії непостійної вібрації. Допускається їх перевищення на 5 дБ, а також на 5, 10 чи 15 дБ при зменшенні тривалості впливу вібрації упро- довж доби відповідно до 18-56, 6-18 і менше 6%.
Дослідження впливу виробничої вібрації на організм. За об'єк- тивні критерії шкідливого впливу вібрації на організм працюючого слугують інтенсивність змін вібраційної, больової, температурної чут- ливості, тонусу судин, стан вестибулярного і слухового аналізаторів тощо.
При визначенні вібраційної чутливості фіксують її пороги до коливань різної частоти. Поступово збільшуючи амплітуду коли- вань, знаходять таку, яка ледь відчувається обстежуваним. При цьо- му параметри заданої вібрації відомі, що дає змогу визначити по- роговий рівень вібраційної чутливості на різних частотах. З цією ме- тою використовується вимірювач вібраційної чутливості ВВЧ —02 (мал. 74).
Прилад генерує механічні коливання вібруючої площадки на фік- сованих частотах 16, 31,5, 63, 125, 250 і 500 Гц. Амплітуда подаваних коливань регулюється ступінчасто і плавно. Прилад відградуйова- ний у децибелах. Нулю децибел на різних частотах відповідають наступні амплітуди: на 16 Гц — 5, на 32 Гц — 3, на 63 Гц — 1,5, на 125 Гц - 0,2, на 250 і 500 Гц - 0,15 мкм.
к <.>
Мал. 74. Вимірювач вібраційної чутливості:
/ — електромеханічний прилад; // — електродинамічна приставка; / — стрілочний індикатор; 2 — перемикач шкал; 3 — перемикач частот; -4, 5 ~ ручки для грубого і плавного встановлення амплітуди вібрації; 6, 7 — тумблер і кнопка подання і перери- вання сигналу; 5 — лампочка відповіді; 9, 10 — тумблер і сигнальна лампа вмикання мережі; // — вібраційна площадка; 12 — кнопка відповіді обстежуваного.
Обстежуваний поміщає вказівний палець на вібруючу площадку, не натискаючи на неї, в іншу руку він бере кнопку відповіді пацієнта. Експериментатор перемикачем установлення частоти встановлює ча- стоту 500 Гц і перемиканням ручки установлення амплітуди, посту- пово збільшуючи амплітуду подаваної вібрації, знаходить поріг віб- раційної чутливості на даній частоті. Обстежуваний свідчить про ви- никнення відчуття вібрації натисканням на кнопку пацієнта, в цю мить загоряється сигнальна лампочка. Поріг (дБ) визначається за сумою показів перемикача амплітуди та стрілки індикатора. Потім перехо- дять до відповідних вимірювань на більш низьких частотах.
Про зміни вібраційної чутливості судять, порівнюючи її поріг у осіб, що зазнали і не зазнали впливу вібрації, або у одних і тих самих осіб до роботи і в різні періоди після її виконання. Збіль- шення порога, яке свідчить про втому вібраційного аналізатора, най- більш виражене на діючій частоті і на частоті 250 Гц. При тривало- му впливі вібрації спостерігається стійке збільшення порога, особ- ливо на частоті 250 Гц.
Зміни больової чутливості виявляються при поколюванні гол- кою різних ділянок шкіри, звичайно рук і ніг.
Простим, але дуже ефективним методом виявлення впливу віб- рації на тонус судин є капіляроскопічне дослідження — огляд за допомогою спеціального мікроскопа підшкірних капілярів нігтьово- го ложа пальців, переважно IV пальця лівої руки при дії локальної вібрації або ноги при дії загальної вібрації. На шкіру в місці огля- ду наносять кедрову олію, гліцерин або іншу просвітлювальну ре- човину.
При капіляроскопії звертають увагу на колір поля, число капі- лярів, форму і ширину просвіту венозного і артеріального колін, їх звивистість, особливості кровообігу. У здорових людей фон поля світ- ло-рожевий, колір капілярів інтенсивно рожевий чи червоний. Капі- ляри першого ряду розташовані правильними рядами, обидві поло- вини капіляра ідуть паралельно. За ходом артеріальної і особливо венозної частини капіляра наявні два-три легкі вигини, кровообіг швидкий, рівномірний.
На ранніх стадіях впливу вібрації спостерігається тенденція до спастичного стану або атонії капілярів, далі переважають спастич- но-атонічні явища. Капіляри стають звивистими, деформованими, ар- теріальне коліно деяких сильно звужене, венозне — частіше розши- рене. Часто капіляри погано розрізняються на мутному судинному фоні, кровообіг уповільнюється.
12.4. УЛЬТРАЗВУК ТА ІНФРАЗВУК НА ВИРОБНИЦТВІ
Ультразвук - акустичні коливання з частотою понад 20000 Гц - широко застосовується в промисловості (очищення і знежирення деталей, кристалізація, механічна обробка матеріалів, зварювання, па- яння, лудіння, дефектоскопія), для обробки і передачі сигналів у радіолокаційній та обчислювальній техніці, а також у медицині для
272
ц 870-0
273
діагностики з використанням звукобачення і терапії різних захво- рювань, стерилізації інструментів, рук тощо.
Ультразвук поділяється на низькочастотний (20000-100000 Гц) і високочастотний (Ю'-ІО9 Гц). Високочастотний ультразвук не поши- рюється у повітрі і впливає на працюючих лише при контакті дже- рела з поверхнею тіла, низькочастотний ультразвук чинить на працю- ючих загальну дію через повітря і локальну при контакті рук з його джерелами. При місцевому впливі ультразвуку значної інтенсивно- сті внаслідок механічних, фізико-хімічних, термічних і кавітаційних ефектів у тканинах спостерігаються ураження периферичної нерво- вої системи (вегетативний поліневрит, парез пальців кистей і перед- пліччя). Загальний вплив ультразвуку супроводиться змінами з боку центральної та периферичної нервової, серцево-судинної, ендокринної систем, вестибулярної та слухової функцій. Ультразвук малої і серед- ньої інтенсивності спричинює в тканинах позитивні біологічні ефекти, стимулює перебіг фізіологічних процесів.
Гігієнічна оцінка високочастотного ультразвуку в діапазоні ча- стот 105-107 Гц, який поширюється контактним шляхом на руки опе- ратора (окрім випадків впливу ультразвуку на пацієнтів під час лікувально-діагностичних процедур) передбачає визначення піко- вого значення віброшвидкості (м/с) або його логарифмічного рів- ня (дБ). Допускається оцінювати ультразвук за енергетичною ін- тенсивністю (Вт/см2). Максимальні значення ультразвуку в зонах, передбачених для контакту рук оператора з робочими органами приладів і установок, упродовж 8-годинного робочого дня, не по- винні перевищувати, за СН № 2282-80, гранично допустимих рівнів віброшвидкості 1,6102 м/с (110 дБ) або енергетичної інтенсивності 0,1 Вт/см2. Робоче місце оператора слід організувати так, щоб мак- симально обмежити можливий вплив ультразвуку при контактній передачі (дистанційне керування, автоблокування, пристрої для ут- римання джерела або оброблюваної деталі, виключення можливості передачі ультразвуку іншим частинам тіла, використання індивіду- альних засобів захисту — рукавиць і протишумів) і знизити вплив несприятливих супутніх факторів виробничого середовища (фіксо- вані робочі місця, обмежені ширмами для створення світлової та звукової тіні, в опалюваних приміщеннях з температурою повітря 22~24°С при швидкості його руху 0,2 м/с і вологості 40-60% і місцевим обігріванням працюючого).
Пікові значення віброшвидкості вимірюють спеціальними інтер- ферометрами, що складаються з датчика чутливістю не менше 80 дБ, лазерного інтерферометра з фільтрами низької та високої частоти, мілівольтметра ВЗ-40, підсилювача частоти, диференціального лан- цюжка та імпульсного мілівольтметра В4-12. Рівні ультразвуку від ультразвукового обладнання і приладів вимірюють на заводах-виго- товлювачах з обов'язковим внесенням результатів вимірювання в технічний паспорт виробу.
Спектр коливань, що поширюються в повітрі при роботі низько- частотного ультразвукового устаткування, обіймає ультразвук від
274 і.:..;. , ,
20000 до 100000 Гц з максимумом на робочій частоті, і звукові коли- вання всього чутного діапазону частот з максимумом на частотах понад 8000 Гц. У випадках безпосереднього контакту робітників з оброблюваними деталями, ультразвуковим інструментом спостері- гається локальний вплив вібрації.
Гігієнічна оцінка робочих місць, розташованих біля низькочастот- ного ультразвукового устаткування, що генерує коливання 11200- 100000 Гц, передбачає визначення рівнів звукового та ультразвуко- вого тиску в третинооктавних смугах із середньогеометричними ча- стотами 12500, 16000, 20000 і 40000 Гц, які не повинні перевищувати такі гранично допустимі значення: 80, 90, 100 і 110 дБ на відповід- них частотах (СН 1733-77). При сумарній тривалості впливу уль- тразвуку 1-4 год за зміну граничні рівні допускається збільшувати на 6 дБ, при тривалості 1 /4-1 год — на 12 дБ, 5-15 хв — на 18 дБ, 1-5 хв — на 24 дБ. При цьому рівні звукового тиску в октавних смугах із середньогеометричними частотами від 63 до 8000 Гц і рівні звуку на робочих місцях не повинні перевищувати їх гранич- них норм за СН 3223-85, параметри вібрації — норм за СН 3041-84. З метою обмеження звукових і ультразвукових впливів на організм працюючих ультразвукові установки обладнують звукоізоляційним укриттям, кожухами або екранами, системами автоблокування і роз- ташовують в ізольованих приміщеннях.
Рівні звукового та ультразвукового тиску від низькочастотного ультразвукового обладнання вимірюють за допомогою спеціальної апаратури фірм "Брюєль і К'єр" або КРТ, що складається з мікро- фона конденсаторного типу і частотного третинооктавного аналіза- тора, на рівні голови працюючого, у напрямі максимального поши- рення енергії коливань. Підприємства, що виготовляють ультразву- кове устаткування, зобов'язані вносити у його паспорт дані про рівні звукових і ультразвукових коливань.
Інфразвук — акустичні коливання з частотою нижче 16 Гц, що супроводжують технологічні процеси і роботу виробничого облад- нання, які генерують низькочастотний шум, рідше низькочастотну вібрацію (поршневі компресори, віброплощадки, мартени і конвер- тори, газодинамічні та хімічні установки, транспортні та будівельні дорожні машини, кар'єрні екскаватори тощо).
При дії інфразвуку можливі зміни з боку нервової, серцево-су- динної, дихальної, ендокринної систем, вестибулярного і слухового аналізаторів тощо внаслідок виникнення явища резонансу в орга- нах і тканинах (частота інфразвукових коливань збігається з часто- тою коливань внутрішніх органів).
За характером спектра інфразвук поділяється на широкосмуго- вий і тональний (див. § 12.2), за часовими характеристиками — на постійний, рівень звукового тиску якого за шкалою "лінійна" на ха- рактеристиці шумоміра "повільно" змінюється не більш ніж на 10 дБ упродовж 1 хв, і непостійний з коливаннями рівня звукового тиску понад 10 дБ.
Інфразвук вимірюють з використанням шумомірів виробництва
275
фірм "Брюєль і К'єр" і КЕТ з частотною характеристикою підсилю- вача від 2 Гц і октавними (третинооктавними) фільтрами. Вимірю- вання проводять на постійних робочих місцях або в робочих зонах обслуговування при роботі в характерному режимі. Точки вимірю- вання обирають на віддалі не ближче 20 м одна від одної для цехів і не ближче 3 м для кабін дистанційного обладнання. Мікрофон роз- ташовують на висоті 1,5 м від підлоги. У кабінах самохідних і тран- спортно-технологічних машин вимірювання проводять при відчине- них і зачинених вікнах, при цьому мікрофон розташовують на від- далі 15 см від вуха працюючого.
Для гігієнічної оцінки постійного інфразвуку на робочих місцях вимірюють рівні звукового тиску (дБ) в октавних смугах частот із середньогеометричними частотами 2, 4, 8 і 16 Гц і зіставляють їх з гранично допустимими рівнями, які не повинні перевищувати 105 дБ для всіх нормованих частот. Для непостійного інфразвуку нор- мованою характеристикою є загальний рівень звукового тиску на шкалі "лінійна" шумоміра, що вимірюється у дБіім і повинен стано- вити не більше 110 дБ .
ЛІН
На початку вимірювання шумомір вмикають на шкалу "ліній- на" і характеристику "повільно" та зауважують середнє положення стрілки і межі її коливань для визначення часових характеристик інфразвуку. Для постійного інфразвуку вимірюють рівні звукового тиску в дБііи і рівні звуку в дБ А, а також спектр в октавних або третинооктавних смугах з відліком показів за середнім положенням стрілки шумоміра на характеристиці "повільно", а для непостійного — визначають їх відповідні еквівалентні рівні. Для непостійного ін- фразвуку у вигляді піків або імпульсів, що повторюються, додатко- во роблять відлік на характеристиці "швидко" за максимальними показами шумоміра. Мінімальний і рекомендований час вимірюван- ня при частотному аналізі інфразвуку наведений в табл. 95.
Таблиця 95 Мінімальний і рекомендований час вимірювання при частотному аналізі інфразвуку
Час вимірювання, с |
Середньогеомстрпчні частоти октав, Гц | |||
|
2 |
4 |
8 |
16 |
Мінімальний ЗО 15 8 4
Рекомендований 300 150 80 40
Для визначення ступеня вираженості інфразвуку відносно чут- ного шуму використовують різницю рівнів за шкалами "лінійна" і "А" шумоміра ііін — Ьл. Якщо ця різниця менша або дорівнює 10 дБ, інфразвук практично відсутній, 20 дБ — інфразвук не вираже- ний, більше 20 дБ — виражений інфразвук, який потребує прове- дення його спектрального аналізу для визначення переважаючих частот та їх рівнів. ...... >.■■ . . ,-...,,. ,. . ,. . ,.