- •1.1. Гігієнічна оцінка фізичних та хімічних чинників повітря
- •1.2. Термометрія
- •1.3. Гігрометрія
- •1.4. Барометрія
- •1.5. Визначення напряму і швидкості руху повітря
- •1.6. Гігієнічна оцінка комплексного впливу мікроклімату на теплообмін людини
- •1.7. Гігієнічна оцінка впливу погодно-кліматичних умов на здоров'я людини
- •1.9. Визначення і оцінка вмісту хімічних домішок у повітрі
- •10°О розчином йодиду калію; 5 — бутель з повітрям; 9 — напірний циліндр з 26%
- •1.10. Вивчення впливу забруднень атмосферного повітря на організм людини
- •Гігієна світлового клімату
- •2.1. Ппєнрша оцінка світлового клімату
- •2.2. Визначення інтенсивності інфрачервоного випромінювання
- •Випромінювання
- •2.4. Визначення природної та штучної освітленості приміщень
- •Значення коефіцієнта д
- •З люмінесцентними лампами
- •2.5. Дослідження впливу освітлення на зорові функції
- •Гігієна води
- •3.1. Гігієнічна оцінка якості води
- •3.5. Методи очищення та знезараження води
- •3.6. Вивчення впливу води на здоров'я людини
- •7 Гігієна грунту
- •4.1. Гігієнічна оцінка якості грунту
- •4.2. Методика вщбору проб грунту для дослідження
- •4.3. Дослідження механічного складу та фізичних властивостей грунту
- •4.4. Дослідження хімічних властивостей грунту
- •V 4.5. Вивчення впливу грунту на здоров'я людини
- •5.1. Визначення енергетичних витрат організму
- •Енергетична й харчова цінність добового раціону
- •6.1. Дослідження м'яса
- •6.3. Дослідження борошна
- •6.4. Дослідження хліба
- •6.5. Дослідження консервів
- •6.6. Оцінка адекватності харчування за вітамінним складом
- •Санітарно-гігієнічний контроль за організацією харчування у лікувально-профілактичних закладах
- •II група. Кулінарна обробка харчових продуктів (20 балів)
- •III. Неви значеної етіології
- •Термінове повідомлення про інфекційне захворювання, харчове, гостре професійне отруєння, нетипову реакцію на щеплення*
- •9.1. Гігієнічні аспекти роботи лікаря дитячого закладу
- •9.2. Гігієнічне обстеження дитячих закладів
- •9.3. Гігієнічна оцінка дитячих меблів
- •9.4. Гігієнічна оцінка дитячих іграшок
- •9.5. Гігієнічна оцінка шкільних підручників
- •9.6. Оцінка режиму дня дітей та підлітків і організації навчального процесу
- •10.2. Дослідження та оцінка функціонального стану дітей і підлітків
- •11.1. Гігієнічні аспекти роботи цехового лікаря
- •1 1.2. Гігієнічне обстеження цехової дільниці
- •II. Гігієнічне обстеження цеху.
- •III. Гігієнічна характеристика детальної професії.
- •1 1.3. Гігієнічна оцінка умов і характеру праці
- •12.1. Виробничий мікроклімат
- •12.3. Виробнича вібрація
- •12.5. Електромагнітні поля на виробництві
- •12.6. Іонізація повітря виробничих приміщень
- •13.1. Дослідження запиленості повітря
- •13.2. Дослідження токсичних речовин у повітрі виробничих приміщень
- •13.3. Гігієнічна оцінка токсичності шкідливих хімічних речовин
- •14.1. Організація і проведення медичних оглядів
- •14.2. Облік. Реєстрація та розслідування професійних захворювань і нещасних випадків
- •14.3. Аналіз захворюваності працюючих
- •14.4. Дослідження функціонального стану працюючих
- •Закладів
- •15.1. Гігієнічні аспекти роботи лікарів лікувального профілю
- •15.2. Гігієнічна експертиза проектів лікувальних закладів
- •2 Ліжка; 5 — палати на 1 ліжко; 6 — процедурна;
- •100% 80 М;| на 1 ліжко 100% Не менше 10 разів з подаванням стериль- ного повітря 100°о 80% асептпч. 80% 100% септич.
- •15.3. Гігієнічний контроль за експлуатацією лікувально- профілактичних закладів
- •(Вооз, 1979)
- •16.1. Радіоактивні перетворення і види випромінювань
- •16.4.Розрахункові методи захисту в(д зовнішнього опромінення
- •16.5. Особливості планування та обладнання радіологічних відділень лікарень
- •16.6. Гігієнічні вимоги до розташування та планування радіологічних. Рентгенологічних відділень та рентгенкабінетів
- •25 „ / Військова гігієна
- •Медичний контроль за розташуванням військ
- •Гігієна харчування військ
- •18.1. Гігієнічна оцінна харчування у військовій частині
- •18.2. Методика визначення й оцінка харчового статусу військовослужбовців
- •18.3. Дослідження борошна та хліба в польових умовах
- •19.1. Вибір джерел водопостачання в польових умовах
- •19.2. Відбір проб води з різних джерел
- •19.3. Дослідження фізико-хімічних властивостей води
- •19.4. Очищення та знезараження води
- •19.5. Визначення радіоактивного забруднення води та харчових продуктів
- •Ситуаційні задачі ситуаційні задачі до розділу 1
- •Ситуаційні задачі до розділу з
- •Ситуаційні задачі до розділу 5
- •Ситуаційні задачі до розділу 6
- •Ситуаційні задачі до розділу 7
- •Глава 1. Гігієна повітряного середовища б
- •Глава 2. Гігієна світлового клімату 74
- •Глава 16. Гігієнічна оцінка іонізуючих випромінювань 394
19.3. Дослідження фізико-хімічних властивостей води
Температуру води визначають безпосередньо біля вододжерела звичайним термометром, кулька якого обгорнена марлею або ватою. Термометр занурюють у воду на 10 хв.
Колірність води визначають описово, органолептично. Воду на- ливають у посуд із безбарвного скла й визначають характер забарвлення та його інтенсивність, наприклад, жовте, блідо-жовте, ледь помітне.
Вода, смак якої належить визначити, повинна мати кімнатну тем- пературу. Якщо вода холодна або тепла, її відповідно підігрівають або охолоджують. Потім набирають у рот ковток води, тримають кілька секунд, випльовують і відмічають відчуття, визначивши ха- рактер смаку та його інтенсивність, а також бал (гіркий, слабкий, невизначений, сильний, 2 бали, 4 бали).
Для визначення запаху воду бажано підігріти до 40-60°С. Нали- вають півсклянки або півколби із широкою шийкою, накривають долонею, енергійно струшують і одразу ж визначають запах (харак- тер, інтенсивність, бал (гнильний, слабкий, 3 бали)).
Визначаючи реакцію води на лакмус, змочують синій та черво- ний лакмусові папірці й через 5 хв відмічають зміну їх кольору.
Для.визначення аміаку в колориметричну пробірку наливають 5 мл води, додають 50 мг (10 крапель 50% розчину) сегнетової солі, одну ампулу або 5 крапель розчину Несслера. Другу пробірку (ета-
438
439
лон) вставляють поряд із першою в компаратор і порівнюють от- римане забарвлення із забарвленням еталона. Кількість аміаку 0,05- 1,0 мг визначають, дивлячись зверху вниз, від 1,5 мг і більше — при розгляданні збоку. Цифри на еталоні вказують вміст аміаку (мг/л). За відсутності кольорових еталонів кількість аміаку набли- жено визначають за табл. 135.
Для визначення нітритів 5 мл води підкислюють 2 краплями розведеної сірчаної кислоти, додають 50 мг (1 таблетку або 5 кра- пель) реактиву Грісса, нагрівають, не доводячи до кипіння, вичіку- ють 5 хв, потім компарують, порівнюючи з еталонами. Кількість від 0,003 до 0,04 мг визначають при роздивлянні збоку. Цифри на ета- лоні вказують вміст нітритів (мг/л). За відсутності кольорових ета- лонів кількість нітритів наближено визначають за табл. 136.
Таблиця 135 Критерії визначення вмісту аміачного азоту у воді польовим експрес-методом
Забарвлення при розгляданні збоку
Вміст аміачного азоту, мг/л
Забарвлення при розгляданні зверху
Немає
Надзвичайно слабо-жовтувате
Слабо-жовтувате
Жовтувате
Світло-жовтувате
Жовте
Інтенсивне жовто-буре
Буре, розчин каламутний
0,04
0,08
0,2
0,4
0,8
2,0
4,0
8,0
20,0
Немає
Немає
Надзвичайно слабо-жовтувате
Дуже слабо-жовтувате
Слабо-жовтувате
Слабо-жовтувате
Жовте
Каламутнувате, різко-жовте
Інтенсивно-буре, розчин каламутний
Таблиця 136. Визначення вмісту азоту нітритів у воді польовим методом
Забарвлення при розгляданні збоку
Вміст азоту нітритів, мг/л
Немає
Ледь помітне блідо-рожеве
Дуже блідо-рожеве
Блідо-рожеве
Блідо-рожеве
Рожеве
Інтенсивно-рожеве
Червоне
Забарвлення при розгляданні зверху
>0,001
0,002
0,004
0,02
0,04
0,07
0,2
0,4
Немає
Надзвичайно блідо-рожеве
Блідо-рожеве
Світло-рожеве
Рожеве
Інтенсивно-рожеве
Червоне
Яскраво-червоне
При визначенні хлоридів у колбу до 50 мл досліджуваної води додають 50 мг (один порошок) хромовокислого калію й титрують із градуйованої піпетки 0,24% розчином азотнокислого срібла до по- яви червоно-бурого забарвлення. Кількість азотнокислого срібла (мл), витрачену на титрування, множать на 10, отримуючи вміст хлоридів у 1 л води.
Визначаючи окисність, у колбу до 50 мл досліджуваної води додають 5 мл Нг504 (1:3), 4 мл 0,08 н. розчину марганцевокислого
440
калію й кип'ятять 10 хв. Знявши з вогню, додають із градуйованої піпетки 4 мл розчину солі Мора (0,98%). Далі до знебарвленої рі- дини доливають розчин марганцевокислого калію до появи світло- рожевого забарвлення (перше титрування). Після цього визначають титр марганцевокислого калію (поправковий коефіцієнт Ю, для чо- го в ту ж колбу наливають 4 мл розчину солі Мора й потім титру- ють із піпетки розчином марганцевокислого калію (друге титруван- ня) до появи слабо-рожевого забарвлення. Поправковий коефіцієнт обчислюють за формулою
де 4 — кількість солі Мора, мл; А2 — кількість розчину марганце- вокислого калію для другого титрування, мл.
Окисність води (мг 02/л) визначають за формулою
Х = [(4 + А)К-4]-0,2-20. Протокол дослідження води
Дата час назва
вододжерела
Місце розташування вододжерела . Можливі джерела забруднення
Санітарно-технічний благоустрій
Кількість води дебіт джерела на годину .
Фізичні властивості води : прозорість
запах , смак
Хімічні показники
Висновок