4.2. Методика вщбору проб грунту для дослідження
Для правильної санітарної оцінки ґрунту слід попередньо обсте- жити або зібрати дані про топографічні умови та геологічний склад ґрунту на ділянці, звідки забирають проби для дослідження.
Методика відбору проб ґрунту й характер досліджень залежать від мети досліджень.
Для фізико-хімічного аналізу проби ґрунту можна відбирати з ділянки площею 25 м2 за способом "конверта", тобто в п'яти точках (одна в центрі й чотири по кутах) або по діагоналі. Звичайно для санітарного аналізу ґрунт забирають на глибині не більше 25 см, а якщо необхідно — на глибині 0,75-1,75-2,0 м. Проби забирають лопатами або свердлами різної конструкції (мал. 46). Проби з по- верхні ґрунту і з невеликої глибини забирають знезараженими ло- патками та ложечками.
Відібрані за сухої погоди з різних шарів ґрунту проби вміщу- ють у чисті скляні банки з притертими корками, брезентові або поліетиленові пакети. На кожну пробу наклеюють етикетку, зазна- чивши місце та час відбору. Далі складають супровідний документ, у якому вказують місце, час відбору проб, глибину, метеорологічні умови в момент відбору, прізвище та посаду особи, яка здійснила відбір, а також місце відправлення і показники, які визначаються. Для санітарного аналізу потрібно 1-2 кг ґрунту.
Для бактеріологічного дослідження проби ґрунту забирають сте- рильними інструментами і в стерильний посуд. Глибина відбору проб залежить від передбачуваного забруднення. Дослідження по- винні проводитися одразу ж після відбору проб. Якщо негайне бак- теріологічне дослідження неможливе, допускається зберігати проби при температурі 4-5°С не більше 24 год.
Для гельмінтологічного дослідження проби ґрунту відбирають на ділянці площею 50 м2 з поверхневого шару і на глибині 2-10 см,'" оскільки строки виживання яєць гельмінтів в одному та в іншому
130
131
випадках істотно відмінні. Десять проб масою не менше 100 г кожна забирають по діагоналі з двох горизонтів, потім їх змішують і отриму- ють середні проби масою не більше 1 кг для кожного горизонту. З кожної середньої проби для дослідження беруть 200-300 г ґрунту. До- слідження необхідно проводити в найкорот- ший строк. Якщо це неможливо, проби слід об- робити 3% розчином формаліну на фізіоло- гічному розчині або 3% розчином соляної кис- лоти. Проби потрібно зберігати при темпера- турі 18-24°С у відкритому посуді, часто пере- мішуючи.
Підготовка проб ґрунту для дослідження. В одних випадках проби ґрунту досліджують кожну окремо, в інших — змішують зразки з усіх ділянок, щоб отримати середню пробу для одного горизонту.
Після забирання проб ґрунту їх потрібно негайно доставити в лабораторію й розпочати аналіз, оскільки внаслідок біохімічних проце- сів у ґрунті можуть відбутися зміни. Якщо од- разу провести аналіз не можна, то упродовж кількох днів (2-3 доби), залежно від забруд- нення, ґрунт зберігають у холодильнику або ж додають консервант (толуол, хлороформ).
Мал. 46. Свердел
Френкеля для
збирання проб
грунту для
бактеріологічного дослідження.
У деяких випадках після доставлення проб у лабораторію частину ґрунту розсипають тон- ким шаром на аркуші паперу і сушать при кімнатній температурі упродовж двох-трьох діб. Приготований таким способом ґрунт нази- вається повітряно-сухим. Його зсипають у чи- сту банку з притертим корком і зберігають для подальших досліджень. Повітряно-сухий ґрунт служить для визначення розміру зерен, для приготування водних витяжок.