- •1.1. Гігієнічна оцінка фізичних та хімічних чинників повітря
- •1.2. Термометрія
- •1.3. Гігрометрія
- •1.4. Барометрія
- •1.5. Визначення напряму і швидкості руху повітря
- •1.6. Гігієнічна оцінка комплексного впливу мікроклімату на теплообмін людини
- •1.7. Гігієнічна оцінка впливу погодно-кліматичних умов на здоров'я людини
- •1.9. Визначення і оцінка вмісту хімічних домішок у повітрі
- •10°О розчином йодиду калію; 5 — бутель з повітрям; 9 — напірний циліндр з 26%
- •1.10. Вивчення впливу забруднень атмосферного повітря на організм людини
- •Гігієна світлового клімату
- •2.1. Ппєнрша оцінка світлового клімату
- •2.2. Визначення інтенсивності інфрачервоного випромінювання
- •Випромінювання
- •2.4. Визначення природної та штучної освітленості приміщень
- •Значення коефіцієнта д
- •З люмінесцентними лампами
- •2.5. Дослідження впливу освітлення на зорові функції
- •Гігієна води
- •3.1. Гігієнічна оцінка якості води
- •3.5. Методи очищення та знезараження води
- •3.6. Вивчення впливу води на здоров'я людини
- •7 Гігієна грунту
- •4.1. Гігієнічна оцінка якості грунту
- •4.2. Методика вщбору проб грунту для дослідження
- •4.3. Дослідження механічного складу та фізичних властивостей грунту
- •4.4. Дослідження хімічних властивостей грунту
- •V 4.5. Вивчення впливу грунту на здоров'я людини
- •5.1. Визначення енергетичних витрат організму
- •Енергетична й харчова цінність добового раціону
- •6.1. Дослідження м'яса
- •6.3. Дослідження борошна
- •6.4. Дослідження хліба
- •6.5. Дослідження консервів
- •6.6. Оцінка адекватності харчування за вітамінним складом
- •Санітарно-гігієнічний контроль за організацією харчування у лікувально-профілактичних закладах
- •II група. Кулінарна обробка харчових продуктів (20 балів)
- •III. Неви значеної етіології
- •Термінове повідомлення про інфекційне захворювання, харчове, гостре професійне отруєння, нетипову реакцію на щеплення*
- •9.1. Гігієнічні аспекти роботи лікаря дитячого закладу
- •9.2. Гігієнічне обстеження дитячих закладів
- •9.3. Гігієнічна оцінка дитячих меблів
- •9.4. Гігієнічна оцінка дитячих іграшок
- •9.5. Гігієнічна оцінка шкільних підручників
- •9.6. Оцінка режиму дня дітей та підлітків і організації навчального процесу
- •10.2. Дослідження та оцінка функціонального стану дітей і підлітків
- •11.1. Гігієнічні аспекти роботи цехового лікаря
- •1 1.2. Гігієнічне обстеження цехової дільниці
- •II. Гігієнічне обстеження цеху.
- •III. Гігієнічна характеристика детальної професії.
- •1 1.3. Гігієнічна оцінка умов і характеру праці
- •12.1. Виробничий мікроклімат
- •12.3. Виробнича вібрація
- •12.5. Електромагнітні поля на виробництві
- •12.6. Іонізація повітря виробничих приміщень
- •13.1. Дослідження запиленості повітря
- •13.2. Дослідження токсичних речовин у повітрі виробничих приміщень
- •13.3. Гігієнічна оцінка токсичності шкідливих хімічних речовин
- •14.1. Організація і проведення медичних оглядів
- •14.2. Облік. Реєстрація та розслідування професійних захворювань і нещасних випадків
- •14.3. Аналіз захворюваності працюючих
- •14.4. Дослідження функціонального стану працюючих
- •Закладів
- •15.1. Гігієнічні аспекти роботи лікарів лікувального профілю
- •15.2. Гігієнічна експертиза проектів лікувальних закладів
- •2 Ліжка; 5 — палати на 1 ліжко; 6 — процедурна;
- •100% 80 М;| на 1 ліжко 100% Не менше 10 разів з подаванням стериль- ного повітря 100°о 80% асептпч. 80% 100% септич.
- •15.3. Гігієнічний контроль за експлуатацією лікувально- профілактичних закладів
- •(Вооз, 1979)
- •16.1. Радіоактивні перетворення і види випромінювань
- •16.4.Розрахункові методи захисту в(д зовнішнього опромінення
- •16.5. Особливості планування та обладнання радіологічних відділень лікарень
- •16.6. Гігієнічні вимоги до розташування та планування радіологічних. Рентгенологічних відділень та рентгенкабінетів
- •25 „ / Військова гігієна
- •Медичний контроль за розташуванням військ
- •Гігієна харчування військ
- •18.1. Гігієнічна оцінна харчування у військовій частині
- •18.2. Методика визначення й оцінка харчового статусу військовослужбовців
- •18.3. Дослідження борошна та хліба в польових умовах
- •19.1. Вибір джерел водопостачання в польових умовах
- •19.2. Відбір проб води з різних джерел
- •19.3. Дослідження фізико-хімічних властивостей води
- •19.4. Очищення та знезараження води
- •19.5. Визначення радіоактивного забруднення води та харчових продуктів
- •Ситуаційні задачі ситуаційні задачі до розділу 1
- •Ситуаційні задачі до розділу з
- •Ситуаційні задачі до розділу 5
- •Ситуаційні задачі до розділу 6
- •Ситуаційні задачі до розділу 7
- •Глава 1. Гігієна повітряного середовища б
- •Глава 2. Гігієна світлового клімату 74
- •Глава 16. Гігієнічна оцінка іонізуючих випромінювань 394
14.3. Аналіз захворюваності працюючих
Рівень і характер захворюваності працюючих залежно від віку, статі, стажу роботи, професії, сезону року визначають з метою вияви- ти несприятливий вплив факторів виробничого середовища на здо- ров'я працюючих, оздоровлення умов праці та профілактики про- фесійної та непрофесійної патології. Виявлення при аналізі матері- алів захворюваності осіб, що довго й часто хворіють, дає змогу за-
безпечити їх своєчасну диспансеризацію та правильне працевлаш- тування.
Захворюваність аналізують за кількісним (число випадків і днів непрацездатності, тривалість одного випадку) і якісним (структура захворюваності) показниками.
Існують три методи вивчення захворюваності: за даними тим- часової втрати працездатності в зв'язку з захворюванням; за дани- ми медичних оглядів; за даними про причини смерті. Найбільш інформативними і загальновизнаними є два перші методи.
Аналіз захворюваності за даними тимчасової втрати працез- датності здійснюється на основі статистичної обробки листків не- працездатності і дає лише загальну характеристику інтенсивності та структури захворюваності робітників підприємства, допомагає ви- являти особливо поширені форми хвороб. Поглиблений аналіз за- хворюваності робітників із тимчасовою втратою працездатності здій- снюють за даними персонального обліку захворюваності ("за хво- рими особами"). На кожного працівника заповнюють спеціальну кар- тку обліку, в якій занотовують дані про захворюваність із тимчасо- вою втратою працездатності. В кінці року піддають обробці картки лише тих робітників, які пропрацювали на цьому підприємстві не менше одного року. Цей метод дає змогу аналізувати захворюва- ність за статтю, віком, професією, стажем, окремими нозологічними формами й т.ін., а також виявляти осіб, що довго й часто хворіють і підлягають систематичному лікарському контролю. Крім того, він ефективний при аналізі професійної захворюваності та визначенні зв'язку хронічного захворювання з професією. Цей зв'язок може бути встановлений на основі невідповідності числа зареєстрованих випадків захворювання з втратою працездатності числу хворих ро- бітників, оскільки тимчасове звільнення від роботи внаслідок заго- стрення хронічного захворювання робітник може одержати кілька разів на рік.
Аналіз матеріалів захворюваності з тимчасовою втратою працез- датності здійснюється, як правило, з використанням таких статистич- них показників (сумарно й за окремими формами та групами за- хворювань у цеху, на підприємстві за місяць, квартал, рік):
число випадків непрацездатності на 100 працівників;
число днів непрацездатності на 100 працівників;
середня тривалість у днях одного випадку втрати працездат- ності;
відсоток хворих (відношення числа робітників хоча б із од- ним випадком втрати працездатності упродовж року до загального числа робітників);
відсоток осіб, що часто хворіють (відношення числа робітни- ків з трьома і більше випадками втрати працездатності з приводу однорідних захворювань або за шістьма і більше випадками втрати працездатності з приводу різних захворювань упродовж року до загального числа робітників);
відсоток осіб, що тривало хворіють (відношення числа робіт-
328
329
ників, що мали ЗО і більше днів непрацездатності упродовж року з приводу однорідних захворювань або 60 і більше днів за різними захворюваннями до загального числа робітників);
структура захворюваності з тимчасовою втратою працездатно- сті (частка випадків і днів непрацездатності у зв'язку з будь-яким захворюванням серед усіх випадків або днів втрати непрацездатно- сті);
кратність захворювань працівників за окремими нозологічни- ми формами (відношення числа випадків непрацездатності робіт- ників через певну хворобу до числа хворих на цю хворобу).
Аналіз матеріалів захворюваності містить:
порівняння показників захворюваності (загалом і за основни- ми формами хвороби) на підприємстві (в цеху) з показниками інших підприємств тієї ж галузі;
зіставлення одержаних даних з показниками попередніх ро- ків;
порівняння даних для цехів одного підприємства;
вивчення провідних нозологічних форм за окремими цехами;
вивчення структури захворюваності;
вивчення професійних та статево-вікових показників захво- рюваності.
Аналіз захворюваності за матеріалами періодичних медичних оглядів передбачає статистичну розробку, яка дає змогу одержати декілька показників захворюваності:
загальний інтенсивний показник захворюваності на 100 обстеже- них;
показники частоти захворюваності за окремими групами й фор- мами хвороб на 100 обстежених;
показники структури захворюваності обстежених за групами й формами хвороб;
показники розподілу обстежених за станом здоров'я;
показники частоти захворюваності різних якісно однорідних груп (за статтю, віком, професією, стажем роботи й т.ін.);
показник частоти надмірного прояву даного захворювання.
За даними тимчасової втрати працездатності та медичних огля- дів можна також визначити показники професійної захворювано- сті та виробничого травматизму. Основним показником професійної захворюваності є число осіб, у яких вперше встановлено професій- не захворювання в поточному календарному році, віднесене до чис- ла робітників даного підприємства (цеху, дільниці).
При поглибленому аналізі професійної захворюваності викори- стовуються інтенсивні та екстенсивні показники, які застосовують для оцінки загальної захворюваності. Аналіз даних травматизму включає розрахунок таких інтенсивних показників: показник ча- стоти (середнє число травм на 100 робітників); показник тяжкості (середня тривалість непрацездатності з приводу травми, що визна- чається відношенням суми днів непрацездатності за всіма нещасни- ми випадками до числа нещасних випадків за даний період). До
екстенсивних показників виробничого травматизму належать роз- поділ травм за характером ушкоджень (механічні травми, електро- травми, термічні та хімічні опіки, гострі отруєння, обмороження, теп- ловий удар та ін.), локалізацією (ушкодження голови, очей, тулуба, кінцівок, внутрішніх органів), професією потерпілих, статтю, віком, стажем роботи, причинами травм.
Зіставлення матеріалів захворюваності за різні періоди й за ок- ремими формами проводиться на основі розрахунку вірогідності відмінностей статистичних показників з використанням критерію Стьюдента. Спочатку визначають середню похибку показників за- хворюваності т за формулою
^ /М-100 V п
де М — конкретний показник завхорюваності; п — кількість робіт- ників. Вірогідність різниці двох показників захворюваності визна- чають за критерієм Стьюдента-Фішера (§ 10.) Результати аналізу захворюваності рекомендується для більшої наочності подавати у вигляді лінійних, простих стовпчикових або колових діаграм.