- •1.1. Гігієнічна оцінка фізичних та хімічних чинників повітря
- •1.2. Термометрія
- •1.3. Гігрометрія
- •1.4. Барометрія
- •1.5. Визначення напряму і швидкості руху повітря
- •1.6. Гігієнічна оцінка комплексного впливу мікроклімату на теплообмін людини
- •1.7. Гігієнічна оцінка впливу погодно-кліматичних умов на здоров'я людини
- •1.9. Визначення і оцінка вмісту хімічних домішок у повітрі
- •10°О розчином йодиду калію; 5 — бутель з повітрям; 9 — напірний циліндр з 26%
- •1.10. Вивчення впливу забруднень атмосферного повітря на організм людини
- •Гігієна світлового клімату
- •2.1. Ппєнрша оцінка світлового клімату
- •2.2. Визначення інтенсивності інфрачервоного випромінювання
- •Випромінювання
- •2.4. Визначення природної та штучної освітленості приміщень
- •Значення коефіцієнта д
- •З люмінесцентними лампами
- •2.5. Дослідження впливу освітлення на зорові функції
- •Гігієна води
- •3.1. Гігієнічна оцінка якості води
- •3.5. Методи очищення та знезараження води
- •3.6. Вивчення впливу води на здоров'я людини
- •7 Гігієна грунту
- •4.1. Гігієнічна оцінка якості грунту
- •4.2. Методика вщбору проб грунту для дослідження
- •4.3. Дослідження механічного складу та фізичних властивостей грунту
- •4.4. Дослідження хімічних властивостей грунту
- •V 4.5. Вивчення впливу грунту на здоров'я людини
- •5.1. Визначення енергетичних витрат організму
- •Енергетична й харчова цінність добового раціону
- •6.1. Дослідження м'яса
- •6.3. Дослідження борошна
- •6.4. Дослідження хліба
- •6.5. Дослідження консервів
- •6.6. Оцінка адекватності харчування за вітамінним складом
- •Санітарно-гігієнічний контроль за організацією харчування у лікувально-профілактичних закладах
- •II група. Кулінарна обробка харчових продуктів (20 балів)
- •III. Неви значеної етіології
- •Термінове повідомлення про інфекційне захворювання, харчове, гостре професійне отруєння, нетипову реакцію на щеплення*
- •9.1. Гігієнічні аспекти роботи лікаря дитячого закладу
- •9.2. Гігієнічне обстеження дитячих закладів
- •9.3. Гігієнічна оцінка дитячих меблів
- •9.4. Гігієнічна оцінка дитячих іграшок
- •9.5. Гігієнічна оцінка шкільних підручників
- •9.6. Оцінка режиму дня дітей та підлітків і організації навчального процесу
- •10.2. Дослідження та оцінка функціонального стану дітей і підлітків
- •11.1. Гігієнічні аспекти роботи цехового лікаря
- •1 1.2. Гігієнічне обстеження цехової дільниці
- •II. Гігієнічне обстеження цеху.
- •III. Гігієнічна характеристика детальної професії.
- •1 1.3. Гігієнічна оцінка умов і характеру праці
- •12.1. Виробничий мікроклімат
- •12.3. Виробнича вібрація
- •12.5. Електромагнітні поля на виробництві
- •12.6. Іонізація повітря виробничих приміщень
- •13.1. Дослідження запиленості повітря
- •13.2. Дослідження токсичних речовин у повітрі виробничих приміщень
- •13.3. Гігієнічна оцінка токсичності шкідливих хімічних речовин
- •14.1. Організація і проведення медичних оглядів
- •14.2. Облік. Реєстрація та розслідування професійних захворювань і нещасних випадків
- •14.3. Аналіз захворюваності працюючих
- •14.4. Дослідження функціонального стану працюючих
- •Закладів
- •15.1. Гігієнічні аспекти роботи лікарів лікувального профілю
- •15.2. Гігієнічна експертиза проектів лікувальних закладів
- •2 Ліжка; 5 — палати на 1 ліжко; 6 — процедурна;
- •100% 80 М;| на 1 ліжко 100% Не менше 10 разів з подаванням стериль- ного повітря 100°о 80% асептпч. 80% 100% септич.
- •15.3. Гігієнічний контроль за експлуатацією лікувально- профілактичних закладів
- •(Вооз, 1979)
- •16.1. Радіоактивні перетворення і види випромінювань
- •16.4.Розрахункові методи захисту в(д зовнішнього опромінення
- •16.5. Особливості планування та обладнання радіологічних відділень лікарень
- •16.6. Гігієнічні вимоги до розташування та планування радіологічних. Рентгенологічних відділень та рентгенкабінетів
- •25 „ / Військова гігієна
- •Медичний контроль за розташуванням військ
- •Гігієна харчування військ
- •18.1. Гігієнічна оцінна харчування у військовій частині
- •18.2. Методика визначення й оцінка харчового статусу військовослужбовців
- •18.3. Дослідження борошна та хліба в польових умовах
- •19.1. Вибір джерел водопостачання в польових умовах
- •19.2. Відбір проб води з різних джерел
- •19.3. Дослідження фізико-хімічних властивостей води
- •19.4. Очищення та знезараження води
- •19.5. Визначення радіоактивного забруднення води та харчових продуктів
- •Ситуаційні задачі ситуаційні задачі до розділу 1
- •Ситуаційні задачі до розділу з
- •Ситуаційні задачі до розділу 5
- •Ситуаційні задачі до розділу 6
- •Ситуаційні задачі до розділу 7
- •Глава 1. Гігієна повітряного середовища б
- •Глава 2. Гігієна світлового клімату 74
- •Глава 16. Гігієнічна оцінка іонізуючих випромінювань 394
II група. Кулінарна обробка харчових продуктів (20 балів)
Дотримання правил нарізної первинної (холодної) і теплової оброб- ки різних видів продуктів: наявність необхідної кількості маркованих обробних столів, дощок, ножів та іншого інвентаря, що відповідає сані- тарним вимогам; сирі та термічно оброблені продукти подрібнюються на окремих промаркованих м'ясорубках
Дотримання поточності обробки харчових продуктів у просторі та часі; строки виготовлення страв від моменту завершення первинної об- робки сировини і напівфабрикатів до термічної їх обробки повинні бути мінімальними
178
Продовження табл. 70
Закінчення табл. 70
9. Виконання встановлених технологічних схем кулінарної обробки м'яса та м'ясних продуктів, риби, яєць та яєчних продуктів, молока і молочних продуктів, кондитерських виробів із кремом та інших видів продукції, що швидко псується. Особлива увага звертається на режим технологічної об- робки кулінарних виробів із січеного м'яса, дотримання санітарних пра- вил виготовлення холодцю і паштету з субпродуктів; не можна розлива- ти холодець у форми без попереднього повторного кип'ятіння подріб- неного м'яса з бульйоном і використовувати в їжу качачих, гусячих та курячих міражних (з інкубаторів) яєць; відкриті банки меланжу мо- жуть зберігатися в холодильнику не більше 2-3 год; молоко, транспорто- ване в цистернах або флягах, можна використовувати в натуральному вигляді лише після кип'ятіння; не дозволяється відпускати споживачам скисле молоко, його використовують для виготовлення страв, що підда- ються тепловій обробці; сир з непастеризованого молока використову- ється для виготовлення страв, що вимагають теплової обробки при висо- кій температурі; при виготовленні кондитерських виробів з кремом слід суворо дотримуватися санітарних вимог до режиму виробництва, збері- гання та реалізації тістечок і тортів з кремом
НІ група. Реалізація та зберігання готової їжі (50 балів)
Дотримання строків реалізації готових страв (перші та другі страви можна тримати на гарячій плиті не більше 2-3 год); готова їжа зберіга- ється до 12 год, її треба охолодити до температури не вище 8°С, а перед роздачею обов'язково оглянути, покуштувати і перекип'ятити (перші стра- ви) чи просмажити в духовій шафі (другі страви)
Дотримання температурних меж страв на роздачі: температура пер- ших страв та гарячих напоїв повинна бути не нижче 75°С, других — не нижче 65°С, холодних закусок та напоїв — від 7 до 14°С
Дотримання терміну реалізації та температурних умов зберігання на роздачі харчових продуктів, що швидко псуються і не вимагають пе- ред споживанням попередньої термічної обробки (ковбасні вироби, сир, сметана тощо повинні зберігатись лише в холодильних шафах або на холодильних прилавках при температурі не вище 6°С)
IV група. Санітарний благоустрій та утримання (10 балів)
Санітарне утримання території: запобігання забрудненню території порожньою тарою та іншими предметами: своєчасне та систематичне при- бирання подвір'я; заборона зберігання на території харчових відходів; відповідне санітарне утримання сміттєзбірників та смітників у закрито- му стані, своєчасна очистка і дезінфекція
Відповідність планування і обладнання підприємства будівельним нормам та правилам (групи приміщень, їх набір у складі кожної групи, висота і площа, технологічне обладнання і його стан, внутрішнє оздо- блення приміщень, холодне і гаряче водопостачання, каналізація, опален- ня, вентиляція і кондиціювання повітря, природне і штучне освітлення тощо)
Санітарне утримання приміщень підприємства: щоденне ретельне вологе прибирання; щотижневе генеральне прибирання; один раз на мі- сяць санітарний день з дезінфекцією приміщень 1% освітленим розчи- ном хлорного вапна або 0,5% розчином хлораміну; прибирання обідніх столів після сніданку, обіду та вечері; збирання харчових відходів у місткості з кришками, що щільно закриваються і щоденне їх миття з використанням 2°о розчину кальцинованої соди; заборона входити в обідній зал відвідувачів у верхньому одязі; заборона входити у вироб- ничі та складські приміщення сторонніх осіб; наявність нарізного промар-
10
20
10
20
VI
кованого інвентаря для прибирання виробничих, складських, душових і туалетних приміщень, нарізні місця їх зберігання тощо 2
Дотримання санітарних вимог до технологічного обладнання, інвен- таря та посуду; використання обладнання, інвентаря та посуду лише за призначенням; утримання кухонного обладнання, інвентаря та посуду в справному і чистому стані з обов'язковим ретельним їх миттям та вису- шуванням після завершення роботи; дотримання гігієнічного режиму мит- ; { « тя столового посуду; поточність руху чистого та брудного посуду, миття "'.'І .£ столового посуду в трьох, а чайного в двох водах з використанням дозво- г,;;-{ / ленпх знежирювальних та дезінфікуючнх засобів та обов'язковим спо- ліскуванням водою температурою не нижче 65°С; миття підносів в окре- мій ванні з підведеною до неї гарячою водою 2
Запобіжні засоби боротьби з мухами, тарганами, гризунами: найсу- воріша чистота всіх приміщень та території харчового підприємства; пра- вильне обладнання туалетів, приймачів нечистот та покидьків, їх регу- '•''■ лярна очистка та дезінфекція; з метою запобігти залітанню мух у примі- щення установлення в теплу пору року у вікнах та дверях рам з густою металевою сіткою і забезпечення автоматичного зачинення дверей; при появі тарганів, мух та гризунів ефективна боротьба з ними загально- прийнятими засобами; надійний захист харчових продуктів від комах, ' ' гризунів тощо ■ 3 ''
V група. Особиста гігієна та санітарна грамотність персоналу, його здоров'я (10 балів)
Ретельне виконання персоналом правил особистої та виробничої гі- гієни: прихід на роботу в чистому та охайному одязі, ретельний гігієніч- ний нагляд за шкірою, волоссям, нігтями, дотримання правил миття та дезінфекції рук при переході від однієї роботи до іншої, чистішої, після відвідування туалету тощо, дотримання правил носіння санітарного одя- гу тощо 4
Своєчасне проходження медичних оглядів, профілактичних обсте- жень, щеплень; виявлення хворих та осіб, що мають контакт з хворими на кишкові інфекції, скарлатину; усунення від роботи за епідеміологіч- ними показниками 6
V А Л 6- Л О
ПРОФІЛАКТИКА ХАРЧОВИХ ОТРУЄНЬ
Харчові отруєння — гострі (рідко хронічні) неконтагіозні захво- рювання, які виникають унаслідок споживання їжі з масивним обсіме- нінням певними видами мікроорганізмів або вмістом токсичних для організму речовин мікробної чи немікробної природи. Класифікацію харчових отруєнь подано нижче.
З метою з'ясування причин і застосування необхідних заходів, спря- мованих на ліквідацію харчових отруєнь, а також розробки заходів щодо їх профілактики кожний випадок харчового отруєння обов'язко- во розслідують органи та заклади санітарно-епідеміологічної служби.
180
181
КЛАСИФІКАЦІЯ ХАРЧОВИХ ОТРУЄНЬ
Нозологічна форма
І. М і к р о б н і
Етіологічний фактор
1. Токсикоінфекція
Потенційно патогенні мікроорганізми: Ргосеиз тігаЬіІі? еі \'иІ8агІ5, Е. Соїі (ентеропатогенні сероти- пи), Вас. сегеи5, СІ, регггіп{<еп5 типу А, 5сг. гаесаііз \'аг. ЬіЯиегасіепз и 2уто{»епе5, УіЬго рагапаетоіуіісиз, ін- ші маловіючеиі бактерії (СіСгоЬасІег, НаГпіа, ЮеЬзіеІІа, Есіиагсізіеііа, іегзіпіа.РзеисІотопаз, Аеготопаз та ін.)
2. Токсикози
А. Бактеріальні токсикози
Б. Мікотоксикози
Бактеріальні токсини, які виробляють ЗгарЬуІососсиз аигеиз и СІ. Ьоіиііпит
Мікотоксини, які виробляють мікроскопічні гриби родів Азрег^іііиз, Еизагіит, Репісіїїіит, а також Сіауісерз ригригеа та ін.
3. Мішаної етіології (мікст)
Певні сполуки потенційно патогенних мікроорганіз- мів (наприклад, Вас. сегеиз і ентеротоксигенннй ста- філокок, протей і стафілокок)
II. Н є м і к р о б н і
1. Отруєння отруйними рослинами
і тканинами тварин
А. Рослинами, отруйними за своєю
природою
Отруйними грибами (бліда поганка, мухомор, чортів гриб та ін.); умовно їстівними грибами, які пройшли неправильну кулінарну обробку (груздь, вовнянка, валуй, зморшкові гриби та ін.); рослинами (блекота, дурман, болиголов, беладонна, цикута отруйна, аконіт, бузина та ін.); насінням бур'янів злакових культур (софора, триходесма, геліотроп та ін.)
Б. Тканинами тварин,отруйними за своєю природою
2. Отруєння продуктами рослин- ного і тваринного походження, отруйними за певних умов
А. Продуктами рослинного походження
Органами деяких риб (маринка, марена, вусач, севансь- ка кривуля, голкобрюх та ін.)
Ядрами кісточкових плодів (персик, абрикос, вишня, мигдаль), що містять амігдалин; горіхами (бук, тунг, рицина), пророслою (зеленою) картоплею, яка містить соланін; бобами сирої квасолі, які містять фазин
Б. Продуктами тваринного походження
Печінкою, ікрою та молокою деяких видів риб у пе- ріод нересту (минь, щука, скумбрія та ін.); бджоли- ним медом при збиранні бджолами нектару з от- руйних рослин
3. Отруєння домішками хімічних речовин
Пестицидами; солями важких металів і миш'яком; харчовими добавками, введеними в кількостях, що перевищують допустимі; сполуками, які мігрують у харчовий продукт із обладнання, інвентаря, тари, па- кувальних матеріалів; іншими хімічними домішка- ми