1.6. Гігієнічна оцінка комплексного впливу мікроклімату на теплообмін людини

Тепловий стан людини за різних мікрокліматичних умов як про- відний критерій гігієнічної оцінки комплексного впливу основних фізичних факторів повітряного середовища (температури, вологості, швидкості руху повітря) характеризується суб'єктивними і об'єк- тивними показниками.

До суб'єктивних показників теплового стану організму належить теплове самопочуття людей, яке оцінюють за шкалою суб'єктивних відчуттів: холодно, прохолодно, нормально, тепло, гаряче. Практично можна обмежитись трьома оцінками: холодно, зона комфорту, до якої належать всі оцінки оптимального теплового самопочуття, і гаряче. Теплове самопочуття людей визначають шляхом опитування з од- ночасним визначенням мікрокліматичних умов, характеру діяльно- сті та виду одягу обстежуваного. Суб'єктивність показників поля- гає у тому, що у деяких випадках теплові відчуття, які пов'язані не лише з мікрокліматичними умовами, але й з кровопостачанням шкі- ри, реактивністю терморегуляторних центрів, індивідуальними особ- ливостями організму, можливостями його адаптації до різних мік- рокліматичних умов, не завжди збігаються з об'єктивними проце- сами в організмі.

На використанні показників суб'єктивного тепловідчуття орга- нізму базується низка методів комплексної оцінки декількох мік- рокліматичних чинників: визначення охолоджувальної здатності по- вітря, еквівалентно-ефективної та результуючої температур.

Охолоджувальна здатність повітря, що визначається за кататер- мометром (див. § 1.5), зумовлена впливом температури і швидкості руху оточуючого повітря. З'ясовано, що оптимальне теплове відчуття у осіб сидячих професій у звичайному одязі в приміщеннях спостері- гається при показниках охолоджувальної здатності повітря в межах 5,5 — 7 мкал,- см²с. За більш високих показів кататермометра ці осо- би відчувають холод, а за менших — задуху. У осіб, що виконують

фізичну працю, оптимальне теплове відчуття досягається за більш ви- соких значень охолоджувальної здатності повітря (табл. 10).

Однак з'ясувалося, що кататермометр як суто фізичний прилад не відтворює всіх умов втрати тепла тілом людини, що залежать не тіль- ки від здатності повітря охолоджувати чи нагрівати організм шля- хом конвекції, але й від випромінювання, випаровування, діяльності терморегуляторних центрів, які визначають тепловий обмін організму. Оскільки при визначенні кататермометром охолоджувальної здат- ності повітря не береться до уваги реакція організму людини, метод визнаний умовним і використовується лише як орієнтовний.

До методів комплексної оцінки температури, вологості та шви- дкості руху повітря належить також визначення еквівалентно-ефек- тивних температур, що ґрунтується на зіставленні певних комбі- націй цих факторів із суб'єктивними тепловими відчуттями люди- ни. Наприклад, при комбінації температури повітря 20°С та його вологості 100 % за умов'и нерухомості повітря (швидкість руху ста- новить 0 м/с) людина зазнає такого ж тепловідчуття, як і при комбінаціях зазначених факторів на рівні 22,3°С, 75 % і 0,5 м/с або 27°С, 33 % і 2,5 м/с тощо. Одне й те ж тепловідчуття, що виникає за різних мікрокліматичних умов, прийнято характеризувати градуса- ми температури нерухомого, максимально насиченого вологою по- вітря, тобто градусами еквівалентно-ефективної температури (°ЕЕТ).

Отже, еквівалентно-ефективною температурою вважають умов- ну, виражену в °ЕЕТ температуру нерухомого та максимально насиче- ного вологою повітря, яке викликає у людини таке ж тепловідчуття, що й різні комбінації температури, вологості та швидкості руху повітря.

Мал. 17. Номограма для визначення еквівалентно-ефектнвннх температур.

Еквівалентно-ефективну температуру визначають за табл. 11 або спеціальною номограмою (мал. 17). У таблиці наведені шукані екві-

32

870-0

33

валентно-ефективні температури, які знаходять за значеннями тем- ператури, вологості та швидкості руху повітря на момент спостере- ження. Якщо дані вимірювань вологості та швидкості руху повітря не збігаються з табличними, слід користуватись методом інтерполю- вання: брати сусідні більші й менші цифри і знаходити за ними середню шукану.

Для прискорення визначення використовують номограму, яка скла- дається з двох вертикальних шкал з позначками температур сухо- го та вологого термометрів аспіраційного психрометра та розташо- ваних між ними кривих швидкостей руху повітря та шкали екві- валентно-ефективннх температур. За допомогою лінійки з'єднують обидві температурні точки на вертикальних шкалах прямою лінією і в місці її перетину з кривою швидкості руху повітря знаходять шукану еквівалентно-ефективну температуру на відповідній шкалі номограми. Отже, у наведеному вище прикладі тепловідчуття люди- ни при всіх комбінаціях факторів відповідає 20°ЕЕТ.

Таблиця 10

Комплексна оцінка впливу мікрокліматичних факторів на організм (за Г.І. Рум'янцевим та ін., 1980)

Еквівалентно-

ефектпвні

температури

Температура, во- логість, швидкість руху повітря

Легка праця 17,2 — 21,7°

Не враховується вплив променис- того тепла

Методи оцінки впливу метеороло- гічних факторів

Фактори, які вра- ховуються даним методом

Оцінка реакції

Одиниці вимірювання

Зона теплового комфорту для людини прн різних видах діяльногті

Недоліки методу

Охолоджувальна здатність повітря за кататермометром

Температура, швидкість руху повітря

Охолодження кататермометра

Втрати тепла кататермометром, мкал/ см²с

Легка праця

5,5 — 7 мкал см²-с

Праця середньої важкості 8,4 — 10 мкал см²с

Важка праця 15,4-18,4 мкал см²-с

1. Охолодження приладу прирівню- ють до реакції лю- дини

2. Не враховується вплив променистого тепла та вологості

Результуючі температури

Температура, во- логість, швидкість руху повітря, інтенсивність проме- нистого тепла

">

Відчуття людини

Відчуття людніш

Умовні температури Умовні температури

Легка праця 16—18°

Праця середньої Праця середньої

важкості 16,2 — 20,7° важкості 13—16°

Важка праця 10-13°

Важка праця 14,7-19,2°

Не враховуються індивідуальні особ- ливості стану здоров'я людини

Еквівалентно-ефектнвні температури, за яких 50 % осіб почува- ють себе комфортно, віднесені до зони комфорту. В межах цієї зони встановлена лінія комфорту (добре самопочуття мають майже 95 % людей). Зона комфорту для звичайно одягнених людей у стані спо- кою чи при виконанні легкої роботи становить 17,2-21,7°, лінія ком- форту — 18,1-18,9° ЕЕТ. При виконанні важкої фізичної роботи температури зони комфорту знижуються (див. табл. 10).

До суттєвих недоліків методу еквівалентно-ефективних темпера- тур, як і методу кататермометрії, належить неврахування фізіологіч- них реакцій організму, що компенсують тепловитрати і забезпечу- ють підтримання теплового балансу організму. При наявності в на- вколишньому середовищі поверхонь, температура яких відрізняєть- ся від температури тіла людини, в межах зони комфорту за еквіва- лентно-ефективними температурами у людей може виникати дис- комфортний тепловий стан, спричинений тепловіддачею через випро- мінювання.

Останнім часом комплексна оцінка мікрокліматичних умов здій- снюється за методом визначення результуючих температур, який враховує комплексну дію на організм температури, вологості, швид- кості руху повітря, а також променистого тепла, що залежить від температури оточуючих поверхонь, на відміну від попередніх мето- дів. Результуючою називається умовна, виражена в °РТ температура, що характеризує різні комбінації температури поверхонь і повітря, його вологості та швидкості руху, при яких виникає таке ж тепло- відчуття, як і в середовищі, де повітря повністю насичене вологою і нерухоме, а середня температура поверхонь дорівнює температурі повітря.

Результуючу температуру знаходять за номограмою (мал. 18). На номограмі встановлюють дві точки: у місці перетину показів темпе- ратури повітря за сухим термометром та швидкості руху повітря (перша точка) і за показами температури поверхонь (друга точка). Обидві точки з'єднують прямою лінією і в місці перетину її з „верти- кальною шкалою температур повітря отримують третю точку. її з'єд- нують з четвертою точкою, яку знаходять на правій шкалі за значен- ням абсолютної вологості. Результуючу температуру встановлюють за точкою перетину отриманої прямої з номограмою на лінії, що від- повідає швидкості повітря (п'ята точка).

Комфортне тепловідчуття працюючих під час виконання легкої роботи настає при результуючій температурі 16-18°, а якщо викону- вати важку роботу,— при 10-13° (див. табл. 10).

До об'єктивних показників теплового стану організму належать температура тіла, частота пульсу, кров'яний тиск, газообмін, інтен- сивність потовиділення, інші реакції центральної та вегетативної нер- вової системи на дію мікрокліматичних факторів, які вивчаються за допомогою клініко-фізіологічних методів.

Шкіра з величезним числом нервових закінчень досить чутлива до змін мікрокліматичних факторів. Температура шкіри на різних ділянках тіла, вкритих одягом, коливається в межах 31~34°С, що

34

35

Г

[^ оід^д^д^д>-д^д^4^д^дх^ооооооооооооооооооооіоююгогомюіоіоіо —

п^ ососс-^сіО/і-й-оою—- ©уооо--лсїод4*«оою>— ©узоо^ісіолд^оою — ©уз>оо*^сіО'іа*.оого—-©

Одд^д^д^д^д^д^Д^д^д^д^ооооооооооооооооооооююгогоюююгою _

осооо--ісіо<ід^ооіо—* оузоо^а^олд^оої^^осооо^о^одд^оого^осооо^до^омд^оог^

ооооооооооооооіооооооооооооооогогоюкоююміого^іоіою»^н^~ — .— ~ — ~ узузоо^сіо^д^-одд^ооіо^^оососюоо^ісїОіОід^ооюго-^оф

Хо іо *». Сі ІО Іо ІО О/і —"■ Д*. 00 "і-^ *». "-^і 1— ~<л Сі © 00 Од 00 "о ГО Ол ОО © — ОО 'Ьі 00 "о Ю 00 Оі V] УЗ "© "*— 00 0Л ""^ 0° ^О —"■ ІО "^ ^с-" "^ "^СО "сО

оооооооооооооооооогоіоьоюююгоіогоюмюглОюгоюко--^н-"^~-^—• ь*—.^.н-.^^-

О) N3 00 00 УЗ **. О Оі *- Сі ~- ОІ О "*». О ~Д> УЗ Ю Сі Іо Сі ^- Од 00 Іо Лч "-^ О 00 V] О 00 Ол 00 "^- 00 Ол 00 "—■ 00 °^ *^ <© ^СООї^ЬЬ ~* 00

і і і і і і і і іД^д^оооооооооооооооооогоіоююіоіоіоюгоіо^.— — н^.^.-.^,--.^.

і і і і і і і і і ^©соса^оід^оою — ©узсо^о^оід^ооїо^оузсл^огоі^ооїо©^^^

— о о о "о со Ьо со ос V) "оо сі сі аі сі ол од о і о і д*> "*>. д*. д^ "оо ю То — — о ос уз о° "^ ^ °' <-" •**- **- оо оо оо

д^ооооооооооооооооооооооооооюіогоюгоююгогого^ко^-—-^----■ — _-*- — —. *-. ^ —.

о со оо -^і сі сі од д*. .**. оо кз ю — о со со оо ~^ -м сгі од д*. со оо ю -*■ о уз со оо ^.і сі од ол л- оо ю -^ о .^ р° ."^ 5^ У¹, І^ - і⁴^ Г^ -⁰ 5^

о го Ь. "оі Ь *- Іч оо о Іо ч о Іо о/і "со "-*■ **• оо о Іо д*. сі "уз о оо оі сі Іо "-•- оо "і^ аі V] "о-"мІоі>. оі ^^^щоощооо'о Іо "со

оооооооооооооооо^гоюгоюглоіо^гогоююгоіогокзгоіо — — — —■ — — — _* — ^_^ —

ооооїою^ — ©©сосососю^і^спсіоіОід>-ооооіою^©©узоооо^сїОіОід^оою — одіо^ІочзооІоооіоооІо^ІоооооІосї — Ьі Ь сс сг> о Іо N1 о со оі о "ю оі "^ о Іо І/і оо щ Іо ю ^ ^ "° уз уз "-"■ *-*• ^го со д>* дл. "дх

і і і і і | і | і іЛчООООООООООООООООООГОЮЮЮГОГОГОГОГОь^ — — — м.-. — ^ ^*

¹ і і і і і і і і і о со оо сі од д>. оо ю ~* о уз оо »-і сі о/і д>. оо — о уз оо -^ сі о/і д*. оо го — „уз оо ^ сі од і** °° Г^ 5-* „° ] І К) Т-* о Хо Ьо сі оі ".ь- "д^ оо оо Іо "ю — '»- о о Іо іо оо "^ оі й. соїс н. І* о Щ оо оі ^ ш го о со оо оо

^ООООООООООООООООООООООООООІОГОГОІОГОГОГОЮГОГОЬОГОІО---- — —. —. — ь-. — к-—.►— _* _,

©СОСО-^іСіСїОл.и.СОСОГО'-'-—•■ ©У30000--ЛСТі0д0лДі«.00ГОЮ—■ © УЗ 00 ^| ^ Сі Оі Д^ 00 ІО ^ © ,УЗ ОС ^ О^ уі _Д^ 00 ^О ^ © ©

О "— 00 0Л "-^ О ІО 0У1 00 "—' *к V] О 00 0/1 Хо 00 4^ V] ІО ІО 00 0/і 00 О ІО 00 "►&. С) 00 О "—■ ІО 00 "і^. Д^ ОД "*0/і ^ °° "*^ 0° ^ ^> О"» СІ **-4 Оі ОД

ООООООООООООООООЮГОГОІОЬОГОГОІОГОГОІч^К^ГОІОГОКЗГО--*------ — ^-.—.—.-^-.—- н-^ и-. м*

ООООГОЮ^-* — ООСОСО0000-^СіСіСі0/іД>-^0000Ю — ^ о УЗ Ю 00 ^ № Сі О і 0^ 00 Ю ІО н- О і^ і^ ^' і^ У' ^ 5^ 5^ ^* Г^-1 Г^ Г* 0/і — Сі ІО Сі ІО 00 ІО 00 00 0л О ^ Хо 00 О ^ Ю ІО Сі і-¹- 4і» ОО і— ^ СІ О 00 О/І^І^ОО^СІОООІООО*** °° "^ 00 00 -^1 СО СО <0 СО О О

і і і і і і і і іД^ДічООООООООООООООООІОЮЮІОЮІОІОЮЮ — — — — — и-._- -^-— „ «

¹ ' І ! ! ' І ! і ■— ОСОСССіОіД^ООЮОСОС)0-^О^ОіД^ООІООСОСО^ІСГіОіООІО'^о5^С^І^І^'І^

Сі Д^ ІО ОСОСі Оі іо ~ 00 ОО ОО 00 Од 00 ІО "—■ О СО С) Од Ді- ІО "н- Хо ^і Од 00 -" ^ ^ ^ І⁴^ УЗ ^і Д^. "^

Д^ООООООООООООООООООООООООІОГОГОІОГОЮІОГОІОГОІОІОІО--'--' -*—-—.—. »-. ^^ _* _ь —.

оюоо^оіО)Оі^и:кзю^ососода^^аіОілсоюгон-осссо^с^оілді,о;кз >- о со сю оі о» л из м-* —--

О Іо 0О Оі --.І О —■ ІО Сл "00 —^ "діч Сі СО ІО Ді- Сї "О ІО 00 0/і СІ ІО "о ІО ОД Оі Сі Сі ^-» ІО "СО "о О О О О У³ О 00 VI оі Оі 00 ГО — О

'І'	'МІК	р;гі ур;і
:і;і сухим тер-
мометром, "С
о
о
		о
о
к;
о
о
о
Оі
о		сл
о
о
о
Оі		О
о		О і
го
о	са
	ьз		є
о
о	5		и
	о
о	о	О	■"5
	ег		<

м

я

5" ш іі п

X •4

X

о

І

«

«Є- о

н 5 я

X

а; Іо 4^ о -и о оі "^— оі Ь'иіЬ'^щ оо оо ~~* иі го со оі ^о ю оі оо о со оі V] оо "—■ к^ со "сі сті сті ^ ^ ° ^ °° ^ ^ °° ^ с/і оі

і л^сососисоислзсооомгоюгогоюмм — — — — — — — — ^^ ,,_.^,..,

І І І І І І І І

о і го о со

І І

і^со — сосп^>-к;о^оісоо^с

¹ ЮОСОООа^СЛ^ГО — О**0 0С0^С/і.иС0Ь0- <О00^ІСТ:О!С0Ю — О„⁰°;*-¹Р=..-^..^,-*'і⁴-'

^ід^осгісоооооїсою — оо^»;

*^СОС0С0С0С0СОС0С0С0 СОСОСОІ^ГОЮ 1^3 ЬОЬОКЗГОЮГОЬОГ-О — — — — — — — — — — ,__, , лч г ,. г^ к , ^^.

оссос^^а^ОIОIи^соIо^--0'^оооо^Iа^ОIОIа^со^о^о^оо^^о^с^I^^со^о-^о^ро^а^ОI.и(о— ^о^о со іо со ^ с;і Ьо о — со а^ ^о — со їтз оо"— со оі Ьо о"— со а^ оі а^ 'о^ "оо ~ю Яо "^ оо оо V) "-4 VI оо Ьі ^ со со К: Іс \о оі 'оі

союю — — ооощаозчмоіаіиі^^сокло- оо^ооо^]аїо~>сл.иоою — о^оо^і^.--.-.^ іо оо со оо со со Лч о ^ уз со ~ю со V] — "^ Іо кз а> Хо го с*і оо — со Ьі аі V] о — "^ "^- д^ "^ оі с>і •&- ^- ^ оі ^ со ю — — с

І І І І

і <і 0і ^ со го — ^о со ^і аі ^ со — о ^ 5^е 5^ті У* 5^ і⁴³ Г* Я⁵ І "^ Іо — оі о оі Кз сп ^ Іо — "со от "^ — о "о^ со То о аг со Яо оо *>&. о сті "го ^о *>. — іо

^^сосососососососососоююг-огогоюгогоюгогого — — — — — — — — — — ,„__,, ._л,_к, _

оооо^іаіоі^сосого — оадюоо^аіоіоі^ало- о^аі^іагс/і а^сою- о}⁰.⁰⁰ У^>У----Г~ -

• СОҐО — О^°00-^ІО|Д^СОГО — О

• — — — — ^ — "о '<£> аз "аз "оі іь* со

ог о со со со іи а; оо о іо "^ аз ю — со Ьі VI о — со іи Ьі аз оо "VI оо оо оі сгі аг с/і д^- со іо "~ "^ ^ ^ ^ОІ ^ -* ° ^

— ^і -* о~і ^ аз ■

■оі-оо-оіо^азгоииокзиічоіо*чОісоа)що>

І І І І І І І І І І І 1

і сід>.оо---оос-^ісіД^оою — ооо^о^д^ооюо^і-^і^У'і-⁰!⁰.⁰.⁰

Ь- Сі "— Сі ІО 00 0/і 00 УЗ Сі ОД ІО О 00 ОД ІО ІО Од ІО 00 <-" ° Сі — Сі Ю СО Сз

І 00 00 000000 00 0000000000(ОЮГОГОГОЮЮЮЮ(ОЮЮ — — — ^. — — —->-*^ ..._к,,__,

¹ СО 00 -^-1 Сі 0/1 Дл 00 ІО ГО — О СО 00 ОС --І Сі О/'і Д^ 00 Ю — — О СО 00 ^1 Сі Оі 00 ГО — О >° 9^е У~* У' _^ -°° . і⁰ Я¹ І 0/і 00 ІО ІО 0О Од -^ "^- О ІО "Діч ОД ІО О ІО "д>- Оі Сі ОО "00 СО О —■"—■"——* — О Хо СО Д^- 0/і °' ^го ° ^Со °' С-⁰ ^^ УЗ ^°

ООООООООООООООІОІОІОЮГОІОЮЮГО^ІО^ІО^ІО — — ^ — ^^ — >— »— ^ — ,_л_ . _. , ,,к, ^-ч

міою--оо^^сс^^оі№оі^^согогооосососс^іаіОі^со ю^оу^^^У'і^!⁰."^.⁰ со діч о "ал о о/і "о "*и "о "д^ со о/і Ьо оо "од Хо Іо ол со "-* со о/і "оо оо о Іо "го оо д^ "д^ д^ "д^ "д^ >^ оо го •-*■ о <о оо од оо оо

-У300-^]СГ)0/іД^00ГО-*О

■-1 Сі Оі Діч 00 Ю •— О

	а		3
ю	о		с
о	В.		2.
	н		-і
	^		•^
—	»		?
о			п
о
Й		Уі
ю
о
о
о
^		ю
о		у.
ю
о
о
о		00
Оі		ь»
о
ю
о
Температури
:ш сухим
тер	МОМ<	тро	і. С

н п

З а п •а

ч

•<!

■О

5

И

м ч

н

■	£
-зо
■	Й-
	01
-25
'.	8
-20	^ ш
	Vі"
	і)
'	ь-
-15	Й
;	і;
■	*;
-111	*
	»
-5	О^

Г40

50 46

М

■за ч І

■40.

32*

— ЗО 28 26

-24 -22

Т9²°

— 18

Як

15

113*

12

11

10

9 ■ 8 -7

■35 із

IV

₁

о ■ч:

-6

.5 10

£о

„О^и						||!|
						"ТПТ
$
Р-Д-)
53
5						ІІІІ
*30						III
						ІIIІ
&.						І НІ
ЯГ
					:х
£25						ПІ!
і<
^						НІ І
						ІГ
^						ІIIII
						ІIIII
						І ПІК
&*						І Піп
5р						- ЗОІЇ
5						-20
^						— -ІК
ч"						: 15
						_ -.70
і?						--- Зі
в*						~иі
						-- Ж'
						— й
&						— Я
§						н
						---■її
Д о						....п
	0,	1 <к	10г	1 С	№1	УВД5

о,75 іргк

Швидкість, м/с "*

40

40-\

-54

±⁷40 '^Ч

З» З»

■ТА.

о°

! І

(в

!

І

і: 1

є

.о

і зо

І²⁵

15 "і

I-/5

— 2; Щд *п

%5

-«

-13

-12

-11

10

9

8

7

0,5 1 23

_І

5.Ю

У>0

4*

Швидкість, м/с

Мал. 18. Номограма для визначення результуючої температури: а - під час виконання легкої роботи; б - під час виконання важкої роботи.

відповідає нормальному самопочуттю людей. Температура шкіри ко- релює з тепловими відчуттями, частотою серцевих скорочень та інши- ми фізіологічними зрушеннями в організмі, що відбуваються під впливом мікрокліматичних факторів. її необхідно вимірювати на тих ділянках тіла, на яких вона найбільш тісно корелює з тепловими відчуттями (шкіра грудей та лоба).

Температуру шкіри вимірюють електротермометром, принцип ро- боти якого описаний у § 1.3, а також методом термографії, що базу- ється на фотографічному відбитті та вимірюванні інфрачервоної ра- діації, яку випромінює шкіра.

Дослідження функції потовиділення як показника ступеня ак- тивності фізичної терморегуляції залежно від мікрокліматичних умов можна здійснювати різними способами. Застосовуючи точне зва- жування, враховують, що при високій температурі повітря значно зростає потовиділення. Йод-крохмальний метод полягає в тому, що шкіру змащують розчином 10 г касторового масла, 15 г 10% йодної настойки та 75 мл етилового спирту. Коли шкіра підсохне, ЇЇ припуд- рюють картопляним крохмалем. Потовиділення дає темно-синє за- барвлення. Іноді таким розчином обробляють фільтрувальний папір і прикладають його до шкіри. Більш точні результати отримують, застосовуючи електрометричний спосіб, що грунтується на вимірю- ванні електричного опору поверхневих шарів шкіри.

Показники частоти дихання, легеневої вентиляції, пульсу та кров'яного тиску також правлять за критерії оцінки мікроклімату й визначаються загальноприйнятими у клінічній практиці метода- ми (мал.19,20).

Об'єктивну оцінку самопочуття людини можна отримати шля- хом порівняння величини теплопродукції організму, що визнача- ється загальновідомими методами (див. розділ 2), із тепловитрата- ми організму, визначеними розрахунковим методом за кількістю теп- ла, яке втрачається людиною випромінюванням, проведенням, випа- ровуванням (ккал/год).

Тепловитрати випромінюванням О_в обчислюються за спрощеною формулою О_я = 4,5 (Г,-Г,)5, де Т_і — температура поверхні тіла, °С; Т₂ — температура стін, °С; 5 — площа поверхні тіла, яка становить для людини зі зростом 170 см і масою 70 кг пересічно 1,8 м² і коли- вається в межах 1,32-2,46 м² при масі 40—100 кг (у витраті тепла випромінюванням бере участь 80% поверхні тіла, за наявності однобічного джерела опалення — 40%).

Тепловитрати проведенням О визначають за формулами Сд"^Р = 6(7\ - Т,) • (0,5+УТО5 або О_п = 7,2 (Г, - Т.) • (0,27 + + уТ7 )5, де Г, — температура ті- ла, °С; Т₂ — температура повітря, °С; V - швидкість руху повітря, Мал. 19. Спірометр.

38

39

Мал. 20. Пульсотахометр.

м/с; 5 - площа поверхні тіла, м²; б і 0,5 - сталі коефіцієнти при швидкості руху повітря менше 0,6 м/с; 7,2 і 0,27 - те саме при швидкості понад 0,6 м/с.

Тепловитрати випаровуванням О_т, обчислюють за формулою £_в„п = 9(^ - 0,01^_відн • Р_шж) • (О™? + /У)5, де ^ - макси- мальна вологість при температурі поверхні тіла, мм рт. ст.; Р — відносна вологість, %; Р_(мж - максимальна вологість при даніитем- пературі повітря, мм. рт. ст.; V - швидкість руху повітря, м/с; 5 - загальна площа поверхні тіла, м²; 9 - сталий коефіцієнт.

Сумарні тепловитрати організму О становлять

0=0+0 + О .

Якщо теплопродукція організму перевищує сумарні тепловитра- ти, мікроклімат приміщення створює нагрівальний ефект. Охолод- жувальний вплив мікроклімату можливий, якщо тепловитрати пе- реважають над теплопродукцією.