- •1.1. Гігієнічна оцінка фізичних та хімічних чинників повітря
- •1.2. Термометрія
- •1.3. Гігрометрія
- •1.4. Барометрія
- •1.5. Визначення напряму і швидкості руху повітря
- •1.6. Гігієнічна оцінка комплексного впливу мікроклімату на теплообмін людини
- •1.7. Гігієнічна оцінка впливу погодно-кліматичних умов на здоров'я людини
- •1.9. Визначення і оцінка вмісту хімічних домішок у повітрі
- •10°О розчином йодиду калію; 5 — бутель з повітрям; 9 — напірний циліндр з 26%
- •1.10. Вивчення впливу забруднень атмосферного повітря на організм людини
- •Гігієна світлового клімату
- •2.1. Ппєнрша оцінка світлового клімату
- •2.2. Визначення інтенсивності інфрачервоного випромінювання
- •Випромінювання
- •2.4. Визначення природної та штучної освітленості приміщень
- •Значення коефіцієнта д
- •З люмінесцентними лампами
- •2.5. Дослідження впливу освітлення на зорові функції
- •Гігієна води
- •3.1. Гігієнічна оцінка якості води
- •3.5. Методи очищення та знезараження води
- •3.6. Вивчення впливу води на здоров'я людини
- •7 Гігієна грунту
- •4.1. Гігієнічна оцінка якості грунту
- •4.2. Методика вщбору проб грунту для дослідження
- •4.3. Дослідження механічного складу та фізичних властивостей грунту
- •4.4. Дослідження хімічних властивостей грунту
- •V 4.5. Вивчення впливу грунту на здоров'я людини
- •5.1. Визначення енергетичних витрат організму
- •Енергетична й харчова цінність добового раціону
- •6.1. Дослідження м'яса
- •6.3. Дослідження борошна
- •6.4. Дослідження хліба
- •6.5. Дослідження консервів
- •6.6. Оцінка адекватності харчування за вітамінним складом
- •Санітарно-гігієнічний контроль за організацією харчування у лікувально-профілактичних закладах
- •II група. Кулінарна обробка харчових продуктів (20 балів)
- •III. Неви значеної етіології
- •Термінове повідомлення про інфекційне захворювання, харчове, гостре професійне отруєння, нетипову реакцію на щеплення*
- •9.1. Гігієнічні аспекти роботи лікаря дитячого закладу
- •9.2. Гігієнічне обстеження дитячих закладів
- •9.3. Гігієнічна оцінка дитячих меблів
- •9.4. Гігієнічна оцінка дитячих іграшок
- •9.5. Гігієнічна оцінка шкільних підручників
- •9.6. Оцінка режиму дня дітей та підлітків і організації навчального процесу
- •10.2. Дослідження та оцінка функціонального стану дітей і підлітків
- •11.1. Гігієнічні аспекти роботи цехового лікаря
- •1 1.2. Гігієнічне обстеження цехової дільниці
- •II. Гігієнічне обстеження цеху.
- •III. Гігієнічна характеристика детальної професії.
- •1 1.3. Гігієнічна оцінка умов і характеру праці
- •12.1. Виробничий мікроклімат
- •12.3. Виробнича вібрація
- •12.5. Електромагнітні поля на виробництві
- •12.6. Іонізація повітря виробничих приміщень
- •13.1. Дослідження запиленості повітря
- •13.2. Дослідження токсичних речовин у повітрі виробничих приміщень
- •13.3. Гігієнічна оцінка токсичності шкідливих хімічних речовин
- •14.1. Організація і проведення медичних оглядів
- •14.2. Облік. Реєстрація та розслідування професійних захворювань і нещасних випадків
- •14.3. Аналіз захворюваності працюючих
- •14.4. Дослідження функціонального стану працюючих
- •Закладів
- •15.1. Гігієнічні аспекти роботи лікарів лікувального профілю
- •15.2. Гігієнічна експертиза проектів лікувальних закладів
- •2 Ліжка; 5 — палати на 1 ліжко; 6 — процедурна;
- •100% 80 М;| на 1 ліжко 100% Не менше 10 разів з подаванням стериль- ного повітря 100°о 80% асептпч. 80% 100% септич.
- •15.3. Гігієнічний контроль за експлуатацією лікувально- профілактичних закладів
- •(Вооз, 1979)
- •16.1. Радіоактивні перетворення і види випромінювань
- •16.4.Розрахункові методи захисту в(д зовнішнього опромінення
- •16.5. Особливості планування та обладнання радіологічних відділень лікарень
- •16.6. Гігієнічні вимоги до розташування та планування радіологічних. Рентгенологічних відділень та рентгенкабінетів
- •25 „ / Військова гігієна
- •Медичний контроль за розташуванням військ
- •Гігієна харчування військ
- •18.1. Гігієнічна оцінна харчування у військовій частині
- •18.2. Методика визначення й оцінка харчового статусу військовослужбовців
- •18.3. Дослідження борошна та хліба в польових умовах
- •19.1. Вибір джерел водопостачання в польових умовах
- •19.2. Відбір проб води з різних джерел
- •19.3. Дослідження фізико-хімічних властивостей води
- •19.4. Очищення та знезараження води
- •19.5. Визначення радіоактивного забруднення води та харчових продуктів
- •Ситуаційні задачі ситуаційні задачі до розділу 1
- •Ситуаційні задачі до розділу з
- •Ситуаційні задачі до розділу 5
- •Ситуаційні задачі до розділу 6
- •Ситуаційні задачі до розділу 7
- •Глава 1. Гігієна повітряного середовища б
- •Глава 2. Гігієна світлового клімату 74
- •Глава 16. Гігієнічна оцінка іонізуючих випромінювань 394
6.5. Дослідження консервів
Відбір проб консервів. Проби консервованих харчових продук- тів відбирають від кожної одиниці упаковки. Кількість одиниць роз- фасовування, що відбирають для складання середнього зразка, до- рівнює при масі розфасовування до 1 кг — 10, до 3 кг — 5, понад З кг — 2 від кожного ящика або клітки консервів.
Супровідний документ відібраної проби містить дані про під- приємство-виробника, назву, сорт і дату виготовлення продукту, но- мер стандарту на даний продукт, розмір партії, з якої відібрано се- редній зразок, дату відбору середнього зразка, мету дослідження, посаду й прізвище особи, що відібрала середній зразок.
Огляд консервів. У процесі огляду консервів констатують наяв- ність та стан паперової етикетки, іржавих плям і ступінь їх поши- рення, дефектів поздовжнього та закатного швів, порушення герме- тичності, наявність патьоків, деформації корпусу, а також бомбажу (здуття кришок і денець бляшанки).
Залежно від причин виникнення розрізняють такі види бомба- жу:
мікробіологічний бомбаж — здуття внаслідок газовиділень мікроорганізмів, що залишилися життєздатними при порушенні тех- нології стерилізації консервів;
механічний бомбаж — здуття через механічну деформацію стінок бляшанки;
фізичний бомбаж — здуття внаслідок перегрівання або пере- мерзання вмісту консервної бляшанки;
хімічний бомбаж — результат взаємодії вмісту бляшанки з оголеною металевою поверхнею, яка супроводжується виділенням газів.
Для визначення стану внутрішньої поверхні консервної бляшан-
170
171
ки її повністю звільняють від вмісту, промивають водою і витирають насухо. Після цього з'ясовують ступінь поширення темних плям, що утворилися від розчинення полуди й оголення заліза або ж унаслі- док взаємодії сірчистих сполук із залізом або оловом (так звана мармуровість), іржавих плям, напливів припою, а також ступінь ці- лості лаку та емалі, стан гумових прокладок або ущільнювальної пасти біля денець та кришок бляшанок.
Консервні бляшанки необхідно споряджувати паперовими ети- кетками, які містять дані про підприємство-виробника, найменуван- ня продукції, нормативно-технічну документацію на продукцію, її сорт, масу нетто й ціну.
Зовнішня поверхня бляшанки не повинна мати деформувань де- нець і кришок у вигляді кутиків біля бортиків бляшанки, закатні шви повинні бути гладенькими, денця і кришки — увігнутими або плоскими.
Внутрішня поверхня консервних бляшанок може бути покрита лаком. Не допускається наявність пухирчастості або порушення ці- лісності лакового покриття. Внутрішня поверхня нелакованих бля- шанок повинна бути гладенькою, без різких деформувань, подряпин та іржі. Денця і кришки повинні мати шар ущільнювальної пасти або гумові прокладки. На кришці консервної бляшанки мають бути нанесені незмивною фарбою або виштампувані умовні позначення, які вказують на індекс системи, у підпорядкуванні якої перебуває під- приємство-виробник (ММ — індекс м'ясної промисловості, Р — риб- ної промисловості, ЦС — споживспілки та ін.), номер підприємства- виробника, асортиментний номер виробу й дата виготовлення про- дукту.
Наприклад, маркування рибних консервів згідно з Держстандар- том 11771-77 проводиться таким чином. У першому рядку подаєть- ся дата виготовлення: перші дві цифри — число (до дев'ятого включ- но спереду ставиться нуль), наступні дві цифри — місяць (до дев'ятого включно спереду ставиться нуль), рік випуску познача- ється однією або двома останніми цифрами року. Інколи індекс місяця позначається літерами: А — січень, Б — лютий, В — бере- зень і т.д. за абеткою, окрім літери 3. У другому рядку наводяться асортиментний номер і номер підприємства-виробника, в третьому — вказується зміна й індекс промисловості, куди належить підприєм- ство.
Зокрема, консерви з асортиментним номером 137, виготовлені за- водом № 157 у першу зміну 5 жовтня 1999 р., повинні мати таке маркування:
05 10 99 137 157 " І Р
Визначення герметичності консервів. Консервну бляшанку з по- передньо усуненою етикеткою занурюють на 5-7 хв у доведену до кипіння воду, спочатку денцем, а потім кришкою, так, щоб над "бля- шанкою залишався шар води завтовшки 25-30 мм. Поява цівки
бульбашок повітря свідчить про негерметичність бляшанки. Виді- лення поодиноких бульбашок повітря, що з'являються на початку дослідження у різних місцях фальця, не свідчать про порушення герметичності бляшанки.
Консервна бляшанка має бути герметично закрита (Держстан- дарт 13799-81).
Органолептичне дослідження консервів. Визначають зовнішній вигляд, колір, запах, консистенцію і смак продукту. Одержані резуль- тати порівнюють зі словесним описом, наведеним у нормативно- технічному документі на даний продукт.