- •1.1. Гігієнічна оцінка фізичних та хімічних чинників повітря
- •1.2. Термометрія
- •1.3. Гігрометрія
- •1.4. Барометрія
- •1.5. Визначення напряму і швидкості руху повітря
- •1.6. Гігієнічна оцінка комплексного впливу мікроклімату на теплообмін людини
- •1.7. Гігієнічна оцінка впливу погодно-кліматичних умов на здоров'я людини
- •1.9. Визначення і оцінка вмісту хімічних домішок у повітрі
- •10°О розчином йодиду калію; 5 — бутель з повітрям; 9 — напірний циліндр з 26%
- •1.10. Вивчення впливу забруднень атмосферного повітря на організм людини
- •Гігієна світлового клімату
- •2.1. Ппєнрша оцінка світлового клімату
- •2.2. Визначення інтенсивності інфрачервоного випромінювання
- •Випромінювання
- •2.4. Визначення природної та штучної освітленості приміщень
- •Значення коефіцієнта д
- •З люмінесцентними лампами
- •2.5. Дослідження впливу освітлення на зорові функції
- •Гігієна води
- •3.1. Гігієнічна оцінка якості води
- •3.5. Методи очищення та знезараження води
- •3.6. Вивчення впливу води на здоров'я людини
- •7 Гігієна грунту
- •4.1. Гігієнічна оцінка якості грунту
- •4.2. Методика вщбору проб грунту для дослідження
- •4.3. Дослідження механічного складу та фізичних властивостей грунту
- •4.4. Дослідження хімічних властивостей грунту
- •V 4.5. Вивчення впливу грунту на здоров'я людини
- •5.1. Визначення енергетичних витрат організму
- •Енергетична й харчова цінність добового раціону
- •6.1. Дослідження м'яса
- •6.3. Дослідження борошна
- •6.4. Дослідження хліба
- •6.5. Дослідження консервів
- •6.6. Оцінка адекватності харчування за вітамінним складом
- •Санітарно-гігієнічний контроль за організацією харчування у лікувально-профілактичних закладах
- •II група. Кулінарна обробка харчових продуктів (20 балів)
- •III. Неви значеної етіології
- •Термінове повідомлення про інфекційне захворювання, харчове, гостре професійне отруєння, нетипову реакцію на щеплення*
- •9.1. Гігієнічні аспекти роботи лікаря дитячого закладу
- •9.2. Гігієнічне обстеження дитячих закладів
- •9.3. Гігієнічна оцінка дитячих меблів
- •9.4. Гігієнічна оцінка дитячих іграшок
- •9.5. Гігієнічна оцінка шкільних підручників
- •9.6. Оцінка режиму дня дітей та підлітків і організації навчального процесу
- •10.2. Дослідження та оцінка функціонального стану дітей і підлітків
- •11.1. Гігієнічні аспекти роботи цехового лікаря
- •1 1.2. Гігієнічне обстеження цехової дільниці
- •II. Гігієнічне обстеження цеху.
- •III. Гігієнічна характеристика детальної професії.
- •1 1.3. Гігієнічна оцінка умов і характеру праці
- •12.1. Виробничий мікроклімат
- •12.3. Виробнича вібрація
- •12.5. Електромагнітні поля на виробництві
- •12.6. Іонізація повітря виробничих приміщень
- •13.1. Дослідження запиленості повітря
- •13.2. Дослідження токсичних речовин у повітрі виробничих приміщень
- •13.3. Гігієнічна оцінка токсичності шкідливих хімічних речовин
- •14.1. Організація і проведення медичних оглядів
- •14.2. Облік. Реєстрація та розслідування професійних захворювань і нещасних випадків
- •14.3. Аналіз захворюваності працюючих
- •14.4. Дослідження функціонального стану працюючих
- •Закладів
- •15.1. Гігієнічні аспекти роботи лікарів лікувального профілю
- •15.2. Гігієнічна експертиза проектів лікувальних закладів
- •2 Ліжка; 5 — палати на 1 ліжко; 6 — процедурна;
- •100% 80 М;| на 1 ліжко 100% Не менше 10 разів з подаванням стериль- ного повітря 100°о 80% асептпч. 80% 100% септич.
- •15.3. Гігієнічний контроль за експлуатацією лікувально- профілактичних закладів
- •(Вооз, 1979)
- •16.1. Радіоактивні перетворення і види випромінювань
- •16.4.Розрахункові методи захисту в(д зовнішнього опромінення
- •16.5. Особливості планування та обладнання радіологічних відділень лікарень
- •16.6. Гігієнічні вимоги до розташування та планування радіологічних. Рентгенологічних відділень та рентгенкабінетів
- •25 „ / Військова гігієна
- •Медичний контроль за розташуванням військ
- •Гігієна харчування військ
- •18.1. Гігієнічна оцінна харчування у військовій частині
- •18.2. Методика визначення й оцінка харчового статусу військовослужбовців
- •18.3. Дослідження борошна та хліба в польових умовах
- •19.1. Вибір джерел водопостачання в польових умовах
- •19.2. Відбір проб води з різних джерел
- •19.3. Дослідження фізико-хімічних властивостей води
- •19.4. Очищення та знезараження води
- •19.5. Визначення радіоактивного забруднення води та харчових продуктів
- •Ситуаційні задачі ситуаційні задачі до розділу 1
- •Ситуаційні задачі до розділу з
- •Ситуаційні задачі до розділу 5
- •Ситуаційні задачі до розділу 6
- •Ситуаційні задачі до розділу 7
- •Глава 1. Гігієна повітряного середовища б
- •Глава 2. Гігієна світлового клімату 74
- •Глава 16. Гігієнічна оцінка іонізуючих випромінювань 394
III. Неви значеної етіології
Аліментарна пароксизмально- Озерна риба деяких районів світу, в окремі роки
токсична мюглобшурія (гаффська, юксівська, сартландська хвороба)
:" Код форми
Код закладу
Облікова форма № 058-О назва закладу
Термінове повідомлення про інфекційне захворювання, харчове, гостре професійне отруєння, нетипову реакцію на щеплення*
1. Діагноз .
підтверджений лабораторією: так, ні (підкреслити)
2. Прізвище, ім'я, по батькові
3. Стать
Вік (для дітей до 14 років — дата народження)
Адреса: населений пункт район
вул будинок № кв. .V»
індивідуальна, комунальна, гуртожиток — цшісатн
6. Назва та адреса місця праці, навчання (для дітей — дитячого закладу)
7. Дати: захворювання первинного звертання (виявлення)
встановлення діагнозу
останнього відвідування дитячого закладу, школи
госпіталізації
Місце госпіталізації
Якщо отруєння — зазначити, де сталось отруєння, чим отруєний потерпілий
10. Первинні протиепідемічні заходи та додаткові дані
11. Дата і час первинної сигналізації про захворювання (телефоном і т. ін.)
в СЕС Прізвище особи, яка повідомила
Хто прийняв повідомлення
12. Дата й час відсилання повідомлення
Підпис особи, що надіслала повідомлення
13. Дата й час отримання повідомлення СЕС
Реєстраційний „\г° у журналі ф. .V» СЕС
Підпис особи, що отримала повідомлення
* Складається медичним працівником прп виявленні інфекційного захворювання, харчового от- руєння, гострого професійного отруєння або при підозрі на них, а також при зміні діагнозу. Надсила- ється в санепідемстанцію за місцем виявлення хворого не пізніше ніж через 12 год з моменту виявлен- ня хворого. У випадку зміни діагнозу в п. 1 повідомлення зазначається змінений діагноз, дата ного встановлення та попередній діагноз. Повідомлення готується також на випадок укусів, при нанесенні подряпин, обслпненні домашніми чи дикими тваринами, якщо є аідозра, що вони сказилися.
Згідно з "Інструкцією про порядок розслідування, обліку та про- ведення лабораторних досліджень в закладах санітарно-епідеміоло-
182
183
гічної служби при харчових отруєннях" (М., 1975), лікар, який на- дав медичну допомогу потерпілому і виявив або запідозрив харчове отруєння, зобов'язаний:
Негайно повідомити про харчове отруєння телефоном, телег- рафом або посильним місцеву санітарно-епідеміологічну станцію за місцем виявлення хворого.
Не пізніше ніж через 12 год з моменту виявлення випадку харчового отруєння надіслати термінове повідомлення про харчове отруєння (облікова форма № 058-0) у місцеву санепідемстанцію за місцем виявлення хворого.
Вилучити залишки підозрюваної їжі й негайно заборонити подальшу реалізацію продуктів, з яких приготовано їжу.
Вилучити зразки підозрюваної їжі, зібрати блювотні маси (промивні води), кал і сечу потерпілих, при наявності показань узяти кров для посіву на гемокультуру (у випадку надання допомоги лікарем) і надіслати їх на дослідження в лабораторію санепідем- станції.
Лікар зобов'язаний провести опитування потерпілих за подани- ми нижче схемами, для того щоб виявити загальний для всіх потер- пілих продукт, а також загальноклінічні симптоми.
На дослідження надсилають матеріали, які, за попередніми да- ними, пов'язані із гаданою етіологією отруєння: залишки підозрю- ваної їжі, спожитої потерпілим, а також вихідні продукти й на- півфабрикати, що використовувались при її готуванні, блювотні маси, промивні води, екскременти та сечу потерпілих, кров для отримання гемокультури і постановки серологічних реакцій, питну воду з карафок, питних бачків, резервуарів та інших джерел.
Проби для бактеріологічного дослідження слід відбирати в стерильні із широкими шийками банки місткістю 200-300 мл зі щільно притертими корками або які закриваються пергаментним папером і обв'язуються мотузкою або гумовими охватами. Проби продуктів густої консистенції можна відбирати в стерильний пер- гаментний папір. Якщо стерильний посуд відсутній, допускається відбір проб у будь-який чистий посуд, попередньо прокип'ячений
СХЕМА АНАЛІЗУ
упродовж 15 хв. Обробка посуду дезінфекційними засобами не допускається.
Залишки консервів надходять на дослідження в тому ж посуді, з якого їх уживали в їжу. Залишки фактично спожитої їжі беруть для аналізу в тому посуді, в якому вони виявлені. Допускається їх доставлення в стерильних банках, куди залишки їжі мають бути перенесені з дотриманням правил асептики.
СХЕМА ОПИТУВАННЯ ПОТЕРПІЛОГО ПРИ ХАРЧОВОМУ ОТРУЄННІ
1. Прізвище, ім'я, по батькові. '"'' 2. Вік. і 3. Місце праці.
4. Де харчувався потерпілий упродовж останніх двох діб. ;, 5. Чи є захворювання серед членів сім'ї, де вони харчувались.
Дата, час початку захворювання.
Який продукт, страва підозрюється (опитування за схемою № 2). *' " 8. Клінічні симптоми (опитування за схемою № 3).
>;.• 9. Місце, час приймання в їжу підозрюваного продукту.
10. Тривалість періоду від приймання в їжу підозрюваного продукту до початку захворювання (інкубація).
СХЕМА ОПИТУВАННЯ ДЛЯ ВИЯВЛЕННЯ ЗАГАЛЬНОГО ПРОДУКТУ ПРИ ГРУПОВОМУ ХАРЧОВОМУ ОТРУЄННІ*
№ |
Прізвище, ім'я, по батькові |
Найменування продукту |
з/п |
Дата вживання | |
|
|
|
* Результат опитування позначають знаком "плюс" (+) або "мінус" (-).
Проби екскрементів відбирають із останньої, найбільш рідкої пор- ції, яка надходить із верхніх відділів кишківника. Найбільш повно- цінним матеріалом є екскременти (5—10 г), зібрані безпосередньо після дефекації. При наявності в екскрементах слизу, гною або кро- ві їх долучають до зібраного матеріалу. Проби відбирають стериль-
СИМПТОМІВ ЗАХВОРЮВАННЯ*
з/п |
Прізвище, ім'я, по батькові хворого |
Дата, час, початок захво- рювання, дата госпіталізації |
Основні | ||||||||
1 Іудота |
1 |
1 |
І |
її І |
Біль під ложечкою |
1 |
^с |
1 1 | |||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
СИМПТОМИ |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| |||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| ||
д |
|
1 |
|
і |
|
2 |
|
|
|
|
|
|
X |
захворю- | ||
Загальна слабіс |
І |
11 |
і 1 |
1 1 |
Сухість у роті |
Утруднене копт |
1. |
ї |
І |
і 1 |
Ьіль у суглобах |
І 1 •— |
Кров у екскрем |
! І |
середньої тяжкості |
І |
,. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
* Виявлені симптоми позначаються знаком "плюс" ( + ) або "мінус'Ч-), температура тіла — в °С.
184
185
ними дерев'яними шпателями або скляними паличками, вмонтова- ними у ватні пробки пробірок.
Блювотні маси (50-10 мл), промивні води (100-200 мл) мають бути взяті від кожного потерпілого до вживання будь-яких лікарсь- ких засобів.
Кров у хворих забирають із ліктьової вени в стерильну суху пробірку (не менше 8-10 мл).
Пробу сечі беруть на дослідження в кількості 20-30 мл у сте- рильний посуд з дотриманням необхідних умов, які виключають вне- сення сторонньої флори.
Для аналізу проб води потрібно не менше 1 л. Якщо необхідно досліджувати воду з карафки, її можна доставляти в лабораторію безпосередньо в карафці.
Забирання матеріалів із зіва й носа здійснюють стерильними ват- ними тампонами, закріпленими на металевих паличках.
На проби прикріплюють етикетки, проби нумерують, опечатують сургучевою печаткою або пломбують і упаковують таким чином, щоб гарантувати збереженість матеріалу, запобігти обсіменінню або по- ширенню інфекції. На кожній банці повинна бути наклейка з надпи- сом (наприклад, "блювотні маси", "промивні води"). Обов'язково на кожній наклейці необхідно написати прізвище, ім'я, по батькові хво- рого, дату взяття проби. Якщо взяті на бактеріологічне дослідження проби не можуть бути доставлені в лабораторію негайно, їх дозво- ляється зберігати при температурі 4-б°С не більше доби. Теплої пори року проби повинні транспортуватися в охолодженому ви- гляді, в холодну пору слід запобігати їх замерзанню.
У супровідному документі до матеріалів на хворого вказується: прізвище, ім'я, по батькові, вік обстежуваного, адреса, місце праці, по- сада (для дитини необхідно зазначити, чи відвідує вона дитячий заклад і який саме), дата захворювання, діагноз або показання до обстеження, дата й час збирання матеріалу, прізвище й посада особи, що підготувала матеріал.
При скеруванні в лабораторію харчових продуктів у супровідно- му документі необхідно вказати:
а) найменування підприємства або закладу, де зроблено виїмки проб, їх адресу, перелік проб із зазначенням їх маси, характер тари і упаковки (стерильність посуду, охолодження проб тощо), дату й час виїмки;
б) основні дані санітарно-епідеміологічного обстеження (дату хар- чового отруєння, час появи симптомів захворювання після прий- мання підозрюваної їжі, опис клінічних явищ у хворих, кількість потерпілих, госпіталізованих, наявність випадків зі смертельним на- слідком, попередній діагноз);
в) при наявності проб декількох продуктів необхідно зазначити, який із них підозрюється як причина харчового отруєння;
г) мету дослідження;
д) посаду й підпис особи, яка відправляла проби в лабораторію.
З ГІГІЄНА ДІТЕЙ ТА ПЩДГТКІВ
Гігієна дітей і підлітків вивчає вплив навколишнього середовища, умов виховання, навчання, професійної підготовки на їх здоров'я.
Формування здорового підростаючого покоління — майбутнього нації передбачає, зокрема, створення гігієнічно повноцінних умов жит- тя дітей та підлітків. Це можливо лише за умови ретельно відпрацьова- ної системи контролю з боку лікарів педіатричного та гігієнічного профілю над факторами середовища, що оточують дитячі колекти- ви й неорганізованих дітей, станом здоров'я, зокрема фізичним роз- витком, характером відповідних реакцій дитячого та підліткового ор- ганізму під впливом цих факторів.
Т' л л & & 9
ГІГІЄНІЧНЕ ОБСЛУГОВУВАННЯ ДИТЯЧИХ КОЛЕКТИВІВ