1.10. Вивчення впливу забруднень атмосферного повітря на організм людини

⁽ Вплив забруднень атмосферного повітря і повітря приміщень на організм людини визначають з метою наукового обґрунтування реко- мендацій для поліпшення здоров'я населення, здійснення ефективно- го моніторингу за санітарним станом повітряного басейну міста.

Дослідження передбачають опитування населення за спеціально розробленою анкетою. Вона містить дані про характер забруднень, прояви захворювань, інтенсивність забруднень порівняно з мину- лим роком і т. ін., а також дає змогу виявити вплив атмосферних забруднень на санітарні умови життя населення. У зоні впливу шкід- ливих речовин в атмосферному повітрі вивчають демографічні по- казники, фізичний розвиток, захворюваність населення, а також здій- снюють медичне обстеження населення із залученням спеціалістів клінічного профілю. Результати підлягають статистичній обробці та науковому аналізу.

_{т 6-а 2}

Гігієна світлового клімату

2.1. Ппєнрша оцінка світлового клімату

Світловий клімат визначається кількісним і якісним складом со- нячного випромінювання, що досягає земної поверхні, і залежить від природних і антропогенних чинників: географічної широти міс- цевості, пори року, доби, рельєфу місцевості, погодно-кліматичних умов, забруднення повітря.

Сонячне випромінювання — інтегральний потік корпускулярних частинок (електронів, протонів, а-частинок тощо) та електромагніт-

них хвиль різної довжини (від найкоротших у- і рентгенівських^ довжиною до 10 нм, ультрафіолетових довжиною 10-400 нм та види-_:_ мих променів до інфрачервоних довжиною 760-100000 нм та най- довших хвиль діапазону радіочастот). Найважливіше значення се-" ред них біля поверхні Землі має оптична частина сонячного спектра, що включає інфрачервоні промені довжиною 2800-760 нм, частка яких становить 59%, видимі довжиною 760-400 нм (40%) та ультра- фіолетові довжиною 400-280 нм (1%). Довгохвильове інфрачервоне та короткохвильове ультрафіолетове випромінювання затримується атмосферою. Проте людина може зазнавати впливу такого опромі- нення від штучних джерел, які широко застосовуються з лікуваль- но-профілактичною метою, а також на виробництві.

Інфрачервоне випромінювання Сонця і штучних джерел у по-_ мірних кількостях чинить тепловий вплив на організм, зумовлюючи гіперемію шкіри, посилюючи кровообіг, обмін речовин, нормалізує функцію внутрішніх органів, стимулює імуногенез, має болетамувальну та протизапальну дію і широко використовується з профілактичною та лікувальною метою. У надмірній кількості, при тривалому соняч- ному опроміненні, особливо'в південних широтах, а також в умовах виробництва під час контакту зі штучними джерелами, температура яких значно вища за температуру тіла людини, інфрачервона раді- ація призводить до загального перегрівання організму, опіків, роз- витку катаракти і вимагає гігієнічної оцінки та здійснення профі- лактичних заходів.

Дія ультрафіолетового випромінювання полягає у біогенній за- гальностимуляційній (еритемній), пігментотворній (засмагній), О-ві- тамінотворній (антирахітичній) і абіогенній канцерогенній, фотото- ксичній і фотоалергенній дії на людський організм та бактерицидній дії на мікроорганізми.

-Недостатність ультрафіолетового опромінення (сонячне голоду- вання) супроводиться розвитком рахіту у"дітей, остеопорозу і ос- теомаляції у дорослих, функціональними розладами нервової систе- ми, зниженням загальної опірності організму і потребує профілак- тичного ультрафіолетового опромінення штучними джерелами. У де- яких випадках в умовах відкритої атмосфери, але найчастіше у ви- робничих умовах при використанні штучних джерел ультрафіолету виникає необхідність профілактики ультрафіолетового переопромі- нення.

Видиме світло — адекватний подразник органа зору, носій зоро- вої інформації, стимулятор багатьох функціональних процесів ор- ганізму, зокрема, обміну речовин, кровотворення, секреції гіпофіза, збудливості нервової тканини. При цьому поліпшуються самопочут- тя, настрій, підвищується працездатність людини. Режим освітлення відіграє суттєву роль у регулюванні біологічних ритмів організму. Виражений вплив на нервово-психічну сферу чинить спектральний склад видимого світла. Недостатнє, нераціональне освітлення нега- тивно позначається на функціях зорового аналізатора, прискорює втомлюваність і його, й усієї центральної нервової системи, зменшує

74

75

працездатність людини, сприяє розвитку короткозорості у дітей, а також погіршує санітарний стан приміщень.

Біологічне значення сонячної радіації та променистої енергії штуч- них джерел зумовлює важливість гігієнічної оцінки якісних і кіль- кісних характеристик випромінювання. Якісний склад променистої енергії визначається спектроскопічними методами, кількісний — при- ладами типу спектрорадіометрів з визначеною спектральною чутли- вістю. За кількісну характеристику інтенсивності променистої енергії ^..слугують напруженість радіації, тобто кількість енергії у джоулях" (системна одиниця) або калоріях* (позасистемна одиниця), що па- лає за одиницю часу на 1 м² (см²) поверхні, розташованої перпенди- кулярно до джерела променів, та поверхнева густина потоку енергії у ватах, що падає на одиницю опромінюваної поверхні. Напруже- ність випромінювання у різних спектральних діапазонах досліджу- ється за допомогою поданих нижче методів.

Гігієнічна оцінка напруженості і спектральних характеристик про- менистого потоку необхідна у геліотерапії, загартуванні, при роботі зі штучними джерелами випромінювання у фотаріях, фізіотерапев- тичних кабінетах, а також на виробництвах, де застосовуються різ- номанітні джерела випромінювання оптичного діапазону.