- •1.1. Гігієнічна оцінка фізичних та хімічних чинників повітря
- •1.2. Термометрія
- •1.3. Гігрометрія
- •1.4. Барометрія
- •1.5. Визначення напряму і швидкості руху повітря
- •1.6. Гігієнічна оцінка комплексного впливу мікроклімату на теплообмін людини
- •1.7. Гігієнічна оцінка впливу погодно-кліматичних умов на здоров'я людини
- •1.9. Визначення і оцінка вмісту хімічних домішок у повітрі
- •10°О розчином йодиду калію; 5 — бутель з повітрям; 9 — напірний циліндр з 26%
- •1.10. Вивчення впливу забруднень атмосферного повітря на організм людини
- •Гігієна світлового клімату
- •2.1. Ппєнрша оцінка світлового клімату
- •2.2. Визначення інтенсивності інфрачервоного випромінювання
- •Випромінювання
- •2.4. Визначення природної та штучної освітленості приміщень
- •Значення коефіцієнта д
- •З люмінесцентними лампами
- •2.5. Дослідження впливу освітлення на зорові функції
- •Гігієна води
- •3.1. Гігієнічна оцінка якості води
- •3.5. Методи очищення та знезараження води
- •3.6. Вивчення впливу води на здоров'я людини
- •7 Гігієна грунту
- •4.1. Гігієнічна оцінка якості грунту
- •4.2. Методика вщбору проб грунту для дослідження
- •4.3. Дослідження механічного складу та фізичних властивостей грунту
- •4.4. Дослідження хімічних властивостей грунту
- •V 4.5. Вивчення впливу грунту на здоров'я людини
- •5.1. Визначення енергетичних витрат організму
- •Енергетична й харчова цінність добового раціону
- •6.1. Дослідження м'яса
- •6.3. Дослідження борошна
- •6.4. Дослідження хліба
- •6.5. Дослідження консервів
- •6.6. Оцінка адекватності харчування за вітамінним складом
- •Санітарно-гігієнічний контроль за організацією харчування у лікувально-профілактичних закладах
- •II група. Кулінарна обробка харчових продуктів (20 балів)
- •III. Неви значеної етіології
- •Термінове повідомлення про інфекційне захворювання, харчове, гостре професійне отруєння, нетипову реакцію на щеплення*
- •9.1. Гігієнічні аспекти роботи лікаря дитячого закладу
- •9.2. Гігієнічне обстеження дитячих закладів
- •9.3. Гігієнічна оцінка дитячих меблів
- •9.4. Гігієнічна оцінка дитячих іграшок
- •9.5. Гігієнічна оцінка шкільних підручників
- •9.6. Оцінка режиму дня дітей та підлітків і організації навчального процесу
- •10.2. Дослідження та оцінка функціонального стану дітей і підлітків
- •11.1. Гігієнічні аспекти роботи цехового лікаря
- •1 1.2. Гігієнічне обстеження цехової дільниці
- •II. Гігієнічне обстеження цеху.
- •III. Гігієнічна характеристика детальної професії.
- •1 1.3. Гігієнічна оцінка умов і характеру праці
- •12.1. Виробничий мікроклімат
- •12.3. Виробнича вібрація
- •12.5. Електромагнітні поля на виробництві
- •12.6. Іонізація повітря виробничих приміщень
- •13.1. Дослідження запиленості повітря
- •13.2. Дослідження токсичних речовин у повітрі виробничих приміщень
- •13.3. Гігієнічна оцінка токсичності шкідливих хімічних речовин
- •14.1. Організація і проведення медичних оглядів
- •14.2. Облік. Реєстрація та розслідування професійних захворювань і нещасних випадків
- •14.3. Аналіз захворюваності працюючих
- •14.4. Дослідження функціонального стану працюючих
- •Закладів
- •15.1. Гігієнічні аспекти роботи лікарів лікувального профілю
- •15.2. Гігієнічна експертиза проектів лікувальних закладів
- •2 Ліжка; 5 — палати на 1 ліжко; 6 — процедурна;
- •100% 80 М;| на 1 ліжко 100% Не менше 10 разів з подаванням стериль- ного повітря 100°о 80% асептпч. 80% 100% септич.
- •15.3. Гігієнічний контроль за експлуатацією лікувально- профілактичних закладів
- •(Вооз, 1979)
- •16.1. Радіоактивні перетворення і види випромінювань
- •16.4.Розрахункові методи захисту в(д зовнішнього опромінення
- •16.5. Особливості планування та обладнання радіологічних відділень лікарень
- •16.6. Гігієнічні вимоги до розташування та планування радіологічних. Рентгенологічних відділень та рентгенкабінетів
- •25 „ / Військова гігієна
- •Медичний контроль за розташуванням військ
- •Гігієна харчування військ
- •18.1. Гігієнічна оцінна харчування у військовій частині
- •18.2. Методика визначення й оцінка харчового статусу військовослужбовців
- •18.3. Дослідження борошна та хліба в польових умовах
- •19.1. Вибір джерел водопостачання в польових умовах
- •19.2. Відбір проб води з різних джерел
- •19.3. Дослідження фізико-хімічних властивостей води
- •19.4. Очищення та знезараження води
- •19.5. Визначення радіоактивного забруднення води та харчових продуктів
- •Ситуаційні задачі ситуаційні задачі до розділу 1
- •Ситуаційні задачі до розділу з
- •Ситуаційні задачі до розділу 5
- •Ситуаційні задачі до розділу 6
- •Ситуаційні задачі до розділу 7
- •Глава 1. Гігієна повітряного середовища б
- •Глава 2. Гігієна світлового клімату 74
- •Глава 16. Гігієнічна оцінка іонізуючих випромінювань 394
1.10. Вивчення впливу забруднень атмосферного повітря на організм людини
( Вплив забруднень атмосферного повітря і повітря приміщень на організм людини визначають з метою наукового обґрунтування реко- мендацій для поліпшення здоров'я населення, здійснення ефективно- го моніторингу за санітарним станом повітряного басейну міста.
Дослідження передбачають опитування населення за спеціально розробленою анкетою. Вона містить дані про характер забруднень, прояви захворювань, інтенсивність забруднень порівняно з мину- лим роком і т. ін., а також дає змогу виявити вплив атмосферних забруднень на санітарні умови життя населення. У зоні впливу шкід- ливих речовин в атмосферному повітрі вивчають демографічні по- казники, фізичний розвиток, захворюваність населення, а також здій- снюють медичне обстеження населення із залученням спеціалістів клінічного профілю. Результати підлягають статистичній обробці та науковому аналізу.
т 6-а 2
Гігієна світлового клімату
2.1. Ппєнрша оцінка світлового клімату
Світловий клімат визначається кількісним і якісним складом со- нячного випромінювання, що досягає земної поверхні, і залежить від природних і антропогенних чинників: географічної широти міс- цевості, пори року, доби, рельєфу місцевості, погодно-кліматичних умов, забруднення повітря.
Сонячне випромінювання — інтегральний потік корпускулярних частинок (електронів, протонів, а-частинок тощо) та електромагніт-
них хвиль різної довжини (від найкоротших у- і рентгенівських^ довжиною до 10 нм, ультрафіолетових довжиною 10-400 нм та види-:_ мих променів до інфрачервоних довжиною 760-100000 нм та най- довших хвиль діапазону радіочастот). Найважливіше значення се-" ред них біля поверхні Землі має оптична частина сонячного спектра, що включає інфрачервоні промені довжиною 2800-760 нм, частка яких становить 59%, видимі довжиною 760-400 нм (40%) та ультра- фіолетові довжиною 400-280 нм (1%). Довгохвильове інфрачервоне та короткохвильове ультрафіолетове випромінювання затримується атмосферою. Проте людина може зазнавати впливу такого опромі- нення від штучних джерел, які широко застосовуються з лікуваль- но-профілактичною метою, а також на виробництві.
Інфрачервоне випромінювання Сонця і штучних джерел у по-_ мірних кількостях чинить тепловий вплив на організм, зумовлюючи гіперемію шкіри, посилюючи кровообіг, обмін речовин, нормалізує функцію внутрішніх органів, стимулює імуногенез, має болетамувальну та протизапальну дію і широко використовується з профілактичною та лікувальною метою. У надмірній кількості, при тривалому соняч- ному опроміненні, особливо'в південних широтах, а також в умовах виробництва під час контакту зі штучними джерелами, температура яких значно вища за температуру тіла людини, інфрачервона раді- ація призводить до загального перегрівання організму, опіків, роз- витку катаракти і вимагає гігієнічної оцінки та здійснення профі- лактичних заходів.
Дія ультрафіолетового випромінювання полягає у біогенній за- гальностимуляційній (еритемній), пігментотворній (засмагній), О-ві- тамінотворній (антирахітичній) і абіогенній канцерогенній, фотото- ксичній і фотоалергенній дії на людський організм та бактерицидній дії на мікроорганізми.
-Недостатність ультрафіолетового опромінення (сонячне голоду- вання) супроводиться розвитком рахіту у"дітей, остеопорозу і ос- теомаляції у дорослих, функціональними розладами нервової систе- ми, зниженням загальної опірності організму і потребує профілак- тичного ультрафіолетового опромінення штучними джерелами. У де- яких випадках в умовах відкритої атмосфери, але найчастіше у ви- робничих умовах при використанні штучних джерел ультрафіолету виникає необхідність профілактики ультрафіолетового переопромі- нення.
Видиме світло — адекватний подразник органа зору, носій зоро- вої інформації, стимулятор багатьох функціональних процесів ор- ганізму, зокрема, обміну речовин, кровотворення, секреції гіпофіза, збудливості нервової тканини. При цьому поліпшуються самопочут- тя, настрій, підвищується працездатність людини. Режим освітлення відіграє суттєву роль у регулюванні біологічних ритмів організму. Виражений вплив на нервово-психічну сферу чинить спектральний склад видимого світла. Недостатнє, нераціональне освітлення нега- тивно позначається на функціях зорового аналізатора, прискорює втомлюваність і його, й усієї центральної нервової системи, зменшує
74
75
працездатність людини, сприяє розвитку короткозорості у дітей, а також погіршує санітарний стан приміщень.
Біологічне значення сонячної радіації та променистої енергії штуч- них джерел зумовлює важливість гігієнічної оцінки якісних і кіль- кісних характеристик випромінювання. Якісний склад променистої енергії визначається спектроскопічними методами, кількісний — при- ладами типу спектрорадіометрів з визначеною спектральною чутли- вістю. За кількісну характеристику інтенсивності променистої енергії ^..слугують напруженість радіації, тобто кількість енергії у джоулях" (системна одиниця) або калоріях* (позасистемна одиниця), що па- лає за одиницю часу на 1 м2 (см2) поверхні, розташованої перпенди- кулярно до джерела променів, та поверхнева густина потоку енергії у ватах, що падає на одиницю опромінюваної поверхні. Напруже- ність випромінювання у різних спектральних діапазонах досліджу- ється за допомогою поданих нижче методів.
Гігієнічна оцінка напруженості і спектральних характеристик про- менистого потоку необхідна у геліотерапії, загартуванні, при роботі зі штучними джерелами випромінювання у фотаріях, фізіотерапев- тичних кабінетах, а також на виробництвах, де застосовуються різ- номанітні джерела випромінювання оптичного діапазону.