3.6. Вивчення впливу води на здоров'я людини

Якісний склад води істотно впливає на організм людини, оскіль- ки надлишок або нестача у воді хімічних речовин призводять до виникнення різноманітних захворювань.

Для оцінки якості води визначають йод, фтор, бром, кобальт, мідь, цинк, марганець, залізо та інші речовини. Виявлення у районі водо- джерел хворих домашніх тварин та гризунів, від яких через воду можуть передаватися інфекційні захворювання, править за основу при з'ясуванні причин захворюваності населення. Токсичну дію на організм чинять пестициди, мінеральні добрива, що потрапляють з водою, а також компоненти побутових та промислових відходів.

Отже, методика вивчення впливу води на здоров'я людини пе- редбачає обстеження вододжерел і санітарний аналіз якості води. Необхідно також провести анкетне опитування мешканців у райо- ні розташування обстежуваних вододжерел, яке містить паспортні дані, а також дані про передбачувані джерела викидів, інтенсивність запаху та забарвлення, характер забруднень, про обмеження вико- ристання води і наявність проявів захворювань унаслідок викори- стання води. Для вивчення впливу хімічних забруднень води на здоров'я доцільно обстежувати дитячі колективи. Результати до- сліджень і дані про захворюваність населення проходять статистичну обробку та відповідний аналіз.

Vл А & л 4

7 Гігієна грунту

4.1. Гігієнічна оцінка якості грунту

Ґрунт як складовий елемент довкілля відіграє значну роль у за- безпеченні санітарно-гігієнічного благополуччя населення. Ґрунт — це передусім призначене природою місце, де відбувається самоочи- щення довкілля від рослинних та тваринних залишків. Санітарно- гігієнічна характеристика ґрунту, зокрема його фізичні властивості - (водопроникність, водомісткість, капілярність, повітропроникність то- що), що зумовлюють висоту стояння ґрунтових вод у цій місцевості, беруться до уваги при виборі місця під забудову міст, громадських та промислових споруд, житла тощо. З вмістом хімічних речовин у грунті пов'язано виникнення "біогеохімічних ендемічних захворю- вань", захворювань, що виникають у населення "геохімічних провін- цій" — регіонів (районів), що характеризуються надлишком, неста- чею або відсутністю тих чи інших хімічних речовин у ґрунті.

Останнім часом почастішало забруднення ґрунту відходами про- мислового виробництва, продуктами автомобільних викидів, зокре- ма сполуками свинцю та 3,4-бенз(а)піреном, агрохімікатами, пести- цидами.

Отрутохімікати (пестициди) — хімічні засоби боротьби зі шкід- никами та хворобами — широко використовуються в різних галузях народного господарства. Залежно від призначення отрутохімікати (пе- стициди) поділяються на гербіциди — для знищення бур'янів, інсек- тициди — для знищення комах, акарициди — для знищення кліщів, лімацидй — для знищення слимаків, зооциди — для знищення тва- рин-шкідників, фунгіциди — для знищення грибків, дефоліанти — для знищення листя рослин, репеленти — засоби для відлякування комах тощо. За хімічною структурою більшість використовуваних пе- стицидів належить до хлорорганічних та фосфорорганічних речовин. Серед пестицидів є також ртутьорганічні сполуки, похідні карбаміно- вої, оцтової, масляної, роданисто-водневої кислот, препарати міді, сір- ки, миш'яку тощо. Найбільшу небезпеку серед пестицидів становлять ті, що характеризуються стійкістю в зовнішньому середовищі та висо- ким ступенем накопичення в об'єктах довкілля.

Хімічні речовини — забруднювачі ґрунтів становлять неабияку небезпеку для здоров'я людини, мігруючи з ґрунту біологічними ланцюжками (через воду, рослини, тварини) в організм людини, а також, що не менш важливо, порушують природні механізми само- очищення довкілля. Щоб запобігти негативному впливу хімічних речовин-забруднювачів ґрунту на здоров'я населення та довкілля, розробляють так звані гг^анично допустимі концентрації (ГДК^ тобто визначають такий рівень хімічного забруднювача в ґрунті, при пря- мому контакті якого з людиною або опосередковано через еколо- гічні системи не змінюються стан здоров'я населення, санітарні умови його проживання та не порушуються процеси самоочищен- ня ґрунтів.

Для встановлення ГДК хімічної речовини в ґрунті в експери- менті передусім вивчають токсичність досліджуваної сполуки для теплокровних при надходженні її в організм різними шляхами (ток- сикологічний показник шкідливості (ПШ)). Крім того, досліджують зміни харчової цінності рослин, які вирощують на ґрунтах, що містять досліджувану речовину, а також фіксують зміну запаху атмосфер- ного повітря, смаку, колірності та запаху води і харчових продуктів у зв'язку з внесенням у грунт досліджуваної речовини (органолеп- тичний ПШ), вплив досліджуваної речовини на самоочищення ґрунту та його біологічну активність (загальносанітарний ПШ), здатність її переходити з ґрунту в рослину та накопичуватись у ній (фіто- акумуляційний або транслокаційний ПШ). Визначають максималь- ну кількість речовини в ґрунті, при якій надходження її в атмос- ферне повітря та воду не перевищує ГДК цієї речовини відповідно в повітрі та воді (міграційно-повітряний та міграційно-водний ПШ). Як лімітуючий показник хімічної речовини в ґрунті обирають той із шести поданих вище, який має найменшу порогову та підпорогову

128

129

концентрації, а його числове значення приймають за ГДК. Визначена ГДК є основою для розрахунку гранично допустимого рівня внесен- ня (ГДРВ) та безпечної залишкової кількості (БЗК) для конкрет- них ґрунтово-кліматичних умов.

Унаслідок аварії на Чорнобильській АЕС ґрунт деяких областей нашої країни забруднено продуктами радіоактивного розпаду.

З огляду провідної ролі ґрунту в поширенні низки інфекційних захворювань (газової гангрени, сибірки, правця, ботулізму, холери, черевного тифу, дизентерії тощо) та геогельмінтозів (аскаридозу, три- хоцефальозу, анкілостомозу, некаторозу, стронгілоїдозу) оцінюють його епідемічну безпеку за бактеріологічними, гельмінтологічними та ентомологічними показниками.

Для санітарно-гігієнічної оцінки ґрунту використовують різні методики та показники. Наявність та ступінь забруднення ґрунту можна визначити шляхом порівняння показників досліджуваного зразка ґрунту з відносно чистим. Більш об'єктивною є оцінка відпо- відності якості ґрунту вимогам законодавчих, директивних та нор- мативних документів, зокрема таких, як Закон України "Про забез- печення санітарного та епідемічного благополуччя населення" (1994), Земельний кодекс України (1992), Держстандарт 17.4.2.01-81 "Охо- рона природи. Ґрунти. Номенклатура показників санітарного стану", Держстандарт 17.4.1.02-83 "Охорона природи. Ґрунти. Класифіка- ція хімічних речовин для контролю забруднень"; "Оцінні показни- ки санітарного стану ґрунту населених пунктів" (1977).

Для оцінки здатності ґрунту до самоочищення використовують санітарне число — відношення кількості ґрунтового білкового (гу- мусного) азоту до кількості органічного азоту ґрунту. Перелік най- більш уживаних показників, що використовуються для комплексної санітарно-гігієнічної оцінки ґрунту, наведено в табл. 47.

Таблиця 47 Оцінка санітарного стану ґрунту за комплексом показників

Стан грунту

Титр- рег(гіп§еп5

Колітитр

Число яєць гельмінтів на 1 кг грунту

Число личинок і лялечок мух на 0,25 м2 грунту

Санітарне число

Чистий 0,1 і вище 1 і вище 0 0 Більше 0,98

Мало 0,1-0,001 1,0-0,01 до 10 одиничні

забруднений екземпляри 0,85-0,98

Забруднений 0,001-0,0001 0,01-0,001 10-100 10-25 0,70-0,85

Сильно 0,0001 і 0,001 і нижче понад 100 25 Менше 0,70

забруднений нижче

Відповідно до Державних санітарних правил планування та за- будови населених пунктів, затверджених наказом Міністерства охо- рони здоров'я України від 19.06.96 р. № 173, для оцінки придатно- сті ґрунту ділянки під забудову населеного пункту використову- ють показники, наведені в табл. 48.

Таблиця 48 Оцінка придатності ґрунту під забудову

„\"«	Показники		Норматив
з/п	(для шару грунту 0-20 см)
1	Хімічні токсичні речовини, мг/кг	Небі	тьше ГДК, ОДК
2	Сумарний показник забруднення хімічними речовинами, для яких не визначено ГДК
	(безрозмірна величина)		До 16
3	Кишкова паличка, клітин в 1 г грунту		1-9
4	Ентерокок, клітин в 1 г грунту		1-9
5	Патогенні ентеробактерії, клітин в 1 г грунту		Відсутність
6	Ентеровіруси, клітин в 1 г грунту		Відсутність
7	Яйця геогельмінтів, екземплярів в 1 кг грунту	Відсутність життєздатних
			форм