100% 80 М;| на 1 ліжко 100% Не менше 10 разів з подаванням стериль- ного повітря 100°о 80% асептпч. 80% 100% септич.

100% 100% стерильне повітря 80 м³ на 1 ліжко 100% 100% 100% стерильне 80% асептич. повітря 100% стерильне 100% сентич. повітря 2,5 2,5

з корпдора

80 м^! 80 м³

—	3	септич.	Б
3	—	асептич.	Ч
корпдора		1	Ч
2		3	Б
3		5	Б
_		3	Б
_		1	Б

Кратність витяжки при при- родному повітро- обміні

2

2

2

Не дозволя- ється

2,5

Системи опалення, вентиляції та кондиціювання повітря повинні забезпечувати оптимальні температуру повітря і кратність повітро- обміну, допустимий вміст лікарських речовин та мікроорганізмів у повітрі окремих приміщень лікувально-профілактнчних закладів згід- но з вимогами, наведеними в табл. 114-116. При цьому відносна вологість повинна становити 55-60%, швидкість руху повітря — не більше 0,15 м/с.

Таблиця 115 Допустимий вміст лікарських препаратів у повітрі лікувально-профілактичних закладів

Речовина	ГДК, мг/м3	Клас небезпеки	Агрегатний стан*
Ампіцилін	0,1	II	а
Аміназин	0,3	II	а
Бензилпеніцилін	0,1	II	а
Діетиловий ефір	300	IV	п
Інгалан	200	IV	п
Закис азоту (в перерахунку на И02)	5	II	п
Оксацнлін	0,05	І	а
Стрептоміцин	0,1	І	а
Тетрациклін	0,1	II	а
Трихлоретплен	10	III	п
Фторотан	20	III	п
Флориміцин	0,1	II	а
Формальдегід	0,5	II	п
Хлористий етил	50	IV	п

' а — аерозоль, п — пара або газ

Таблиця 116 Критерії бактеріальної чистоти повітря лікувально-профілактичних закладів (кількість мікроорганізмів уїм³ повітря)

		Загальне	Гемолітичний	Гемолітичний
Приміщення		мікробне обсіменіння	стрептокок	стафілокок
Операційні хірургічні:
до операції		500	—	—
після операції		1000	—	—
Доопераційні та перев'язочні				л
до роботи		750	—	- : 'р
після роботи		1500	—	— 'О
Пологові зали		2000	Не більше 24 і,
Маніпуляційні		2500	"	32
Палати для новонароджених		3000	"	44
Бокси для повітря но-крапельннх	інфекцій 3500		"	72...100 Г
Інші приміщення:
влітку		3500	16	24
взимку		5000	36	52

У стоматологічних кабінетах допустимі параметри мікроклімату на постійних робочих місцях персоналу (тривалість перебування по- над дві години безперервно або понад 50 % робочого часу) мають задовольняти вимоги, наведені у табл. 117.

376

377

Таблиця 117

Норми мікроклімату в приміщеннях стоматологічних поліклінік

Пора року

Темпера- тура, "С

Відносна вологість, %

Швидкість руху повітря, м 'с

приміщень лікувально-профілактичних закладів орієнтують незалежно від сторін світу. В палатах, орієнтованих на захід, в районах, розташо- ваних південніше 55° північної широти, передбачаються жалюзі для захисту від перегрівання прямими сонячними променями.

Холодна і перехідна (середньодобова

температура зовнішнього повітря +10°С 18-23 60-40 0,2

і нижче)

Тепла (середньодобова температура

зовнішнього повітря +10°С і вище) 21-25 60-40 0,2

Системи централізованого холодного і гарячого водопостачання повинні забезпечувати подавання 250 л води на одного хворого на добу в лікарнях загального типу, 500 л — в інфекційних лікарнях, 15 л на одного відвідувача в поліклініках. У лікарнях, що будуються або реконструюються, на випадок виходу з ладу або профілактич- ного ремонту системи гарячого водопостачання передбачають резерв- ну (аварійну) систему; у лікарнях, що діють, — встановлюють елек- * троводонагрівальне обладнання безперервної дії у приміщеннях, що вимагають особливого санітарно-гігієнічного та протиепідемічного ре- жиму. Палати, лікарські кабінети, кімнати персоналу, туалети облад- нують умивальниками з підведенням гарячої та холодної води та змішувачами, а приміщення з особливим режимом — доопераційні, перев'язочні, процедурні, пологові, палати новонароджених, шлюзи боксів і напівбоксів — ліктьовими кранами. Туалети палатних від- ділень обладнують санітарними приладами з розрахунку 1 прилад на 15 чоловіків і 10 жінок в разі відсутності наближених санвузлів, санітарно-побутових приміщень для персоналу — не менше двох для жінок і одного для чоловіків з педальними спусками у відді- леннях з особливим режимом. Кількість душових кабін для персона- лу приймається з розрахунку 1 кабіна на 10 осіб в інфекційних і туберкульозних відділеннях, на 15 осіб в інших відділеннях, на 2-4 операційні в санпропускниках операційних блоків і на 5 осіб в сан- пропускниках акушерських відділень.

Очищення і знезараження стічних вод лікувально-профілактич- них закладів, зокрема інфекційних, здійснюється на загальноміських каналізаційних очисних спорудах. За відсутності загальноміських очисних споруд стічні води очищують і знезаражують на локальних очисних спорудах лікувального закладу, які повинні передбачати повний цикл біологічного очищення. Специфічні тверді лікарняні від- ходи (післяопераційні, патологоанатомічні тощо) обов'язково цен- тралізовано спалюють у спеціальних печах.

Для забезпечення оптимальної інсоляції та природного освітлення приміщень вікна операційних, пологових, реанімаційних залів, секцій- них, а також палат туберкульозних та інфекційних відділень мають бути орієнтовані відповідно до рекомендацій, наведених у табл. 118.

Не допускається орієнтація вікон палат інтенсивної терапії на за- хід та південний захід, відділень для дітей віком до трьох років та ігрових приміщень у дитячих відділеннях — на захід. Вікна інших

Табл и ця 118 Орієнтація вікон приміщень

	Південніше	45-55°	Північніше
Приміщення	45" північної	північної	55° північної
	широти	шпроти	шпроти

Палати туберкульозних та Пд, ПдСх, Сх, Пд, ПдСх, Сх, Пд, ПдСх, ПдЗх, ,

інфекційних відділень ПнСх*, ПнЗх* ПнСх*, ПнЗх* ПнЗх*, ПнСх*

Операційні, реанімаційні зали, Пн, ПнСх, Пн, ПнСх, Пн, ПнСх, ПнЗх, і

секційні, пологові, стоматоло- ПнЗх ПнЗх Сх

гічні кабінети

* Допускається орієнтація вікон палат, кількість ліжок у яких становить не більше 10 % загального числа ліжок відділення.

Без природного освітлення можна влаштовувати комори, санвуз- ли при палатах, ванни, клізмові, кімнати особистої гігієни та душові й гардеробні для персоналу, а також доопераційні, операційні, апа- ратні та наркозні. Коридори палатних секцій повинні мати природ- не освітлення через вікна у торцях чи холах. Для захисту від засліп- лювання та перегрівання прямими сонячними променями влітку вікна лікарняних стаціонарів, розташованих у III—IV кліматичних поясах і орієнтовані на сектор горизонту 70-290°, обладнують сонце- захисними пристроями (козирки, жалюзі).

Природне освітлення приміщень повинно забезпечувати коефі- цієнт природної освітленості в операційних, пологових, маніпуля- ційних, перев'язочних 2%, стоматологічних кабінетах і зуботехніч- них лабораторіях — 1,5%, палатах — 0,5-1%, допоміжних примі- щеннях — 0,3%, коридорах, сходах — 0,1-0,2%. При цьому світло- вий коефіцієнт в операційних, перев'язочних повинен дорівнювати 1:2 — 1:4, лікарських кабінетах, робочих приміщеннях стоматологічної поліклініки і зуботехнічної лабораторії — 1:4-1:5, палатах — 1:6- 1:8, інших приміщеннях — 1:8-1:10.

Штучне освітлення повинно передбачатися у всіх без винятку приміщеннях і відповідати функціональному призначенню примі- щень, бути достатнім, регульованим і безпечним, не створювати за- сліплювального або іншого несприятливого впливу на людину та внутрішнє середовище приміщень. Штучне освітлення приміщень стаціонарів здійснюється люмінесцентними лампами, які не спотво- рюють сприйняття кольорів, та лампами розжарювання. Джерела світла та рекомендована освітленість приміщень лікувально-профі- лактичних закладів наведені в табл. 119. Світильники загального освітлення, розташовані на стелі, обладнують закритими розсіюва- чами. Для освітлення окремих функціональних зон і робочих місць, крім того, обладнують місцеве освітлення.

Для освітлення палат (крім дитячих і психіатричних) застосову-

378

379

... .■■ .< Т а б л н ц я 119

Норми і джерела загального штучного освітлення в приміщеннях лікувально-профілактичних закладів (БНШ 2.08.02-89)

Приміщення

для ламп розжарювання

Освітленість, лк

для люмінес- центних лапм

Пологова, наркозна, перев'язочна, процедурна, 500 ■— —

маніпуляційна, реанімаційна, кабінети хірургів, акушерів-гінекологів, педіатрів, інфекціоністів, дерматовенерологів, стоматологів, прнймально- оглядові бокси, кімнати зубних техників, амальгамна

Операційна, гіпсова та полімеризацінна зуботех- 400 —

нічної лабораторії, секційна, кабінети головного лікаря, заступників, завідуючих відділеннями

Доопераційна, кабінети лікарів без прийому 300 —

. хворих, медичних сестер Кабінети бронхоскопії, лапароскопії, цистоскопії, — 200

траурний зал патолого-анатомічного відділення

Ливарна, паяльна зуботехнічної лабораторії, 200 —

кімнати денного перебування хворих

Кабінет функціональної діагностики, ендоско- — 150

пічний кабінет, кабінети фізіотерапії та лікувальної фізкультури

Палати для новонароджених, післяопераційні 150 —

палати, палати інтенсивної терапії, приймальні фільтри-бокси, апаратні, матеріальні, центральні білизняні, реєстратура, коридори операційних блоків, пологових і реанімаційних залів, чекальні в поліклініках, коридори палатних відділень

Інші палати, сходи, тамбури, ванни, душові 100 —

Приміщення миття і стерилізації суден, санітар- 75 —

ні кімнати, клізмова, санпропускники, прохідні коридори, вестибюлі

Рентгенодіагностичний кабінет — 50

Приміщення зберігання деззасобів, переносної — ЗО

апаратури, візків

Темні кімнати офтальмологів, звукоізоляційна — 10

кабіна

ють настінні комбіновані світильники (загального і місцевого освіт- лення), які встановлюють біля кожного ліжка на висоті 1,7 м над підлогою. У кожній палаті повинен бути світильник нічного освіт- лення, що встановлюється у ніші біля дверей на висоті 0,3 м від підлоги (у дитячих і психіатричних відділеннях над дверима на висоті 2,2 м від підлоги). У лікарських оглядових кабінетах вста- новлюють настінні світильники для огляду хворого. Операційні, крім загального освітлення, обладнують місцевим освітленням робочого місця у вигляді безтіньової лампи, яка повинна забезпечувати освіт- леність операційного поля 3000-10000 лк. Освітленість від місцевих джерел (рефлекторів при універсальних стоматологічних установ- ках, безтіньових рефлекторів на робочих місцях стоматологів-хірур-

гів) у стоматологічних кабінетах не повинна перевищувати загаль- ну освітленість більш ніж у 10 разів, щоб уникнути втомлювальної для зору світлової переадаптації очей.

Операційні блоки, а також приймально-оглядові приміщення, до- пологові, пологові, післяпологові та дитячі палати акушерських ста- ціонарів, шлюзи при вході у Ці відділення обладнують стаціонар- ними ультрафіолетовими опромінювачами.

Розміри палат повинні забезпечувати можливість розташування ліжок рядами паралельно до вікон на відстані не менше 0,9 м від них та створювати проходи між торцями ліжок або торцями та стіною не менше 1,2 м і бічними сторонами ліжок не менше 0,8 м (у дитячих палатах та палатах відновного лікування не менше 1,2 м). У проходах між ліжками розміщують тумбочки та стільці за кількістю ліжок. Стоматологічні крісла у стоматологічних кабінетах з однобічним при- родним освітленням бажано встановлювати в один ряд уздовж сті- ни з вікнами. Розташування робочих столів зубних техніків у зубо- технічних лабораторіях повинно забезпечувати лівобічне природне їх освітлення.

Розміри приміщень, коридорів, сходових кліток повинні забезпе- чувати вільне пересування персоналу та хворих, зокрема на візках і ношах, зручне розташування меблів і обладнання, глибина примі- щень має сприяти оптимальній природній освітленості приміщень.

Висота приміщень лікувально-профілактичних закладів повинна становити не менше 3 м. Ширина приміщень приймається не менше "274 м для лікарських кабінетів, 2,9 м для одноліжкових палат, 3,2 м для малих операційних, перев'язочних, процедурних, спеціалізова- них діагностичних кабінетів, 5 м для пологових і операційних. Гли- бина палат, лікувально-діагностичних приміщень при однобічному природному освітленні проектується не більше 6 м, процедурних, перев'язочних, операційних, спеціалізованих діагностичних кабіне- тів — не менше 5 м, пологових палат — не менше 4,5 м. Відношення глибини до ширини палат і лікувально-діагностичних приміщень повинно становити не більше 2. Ширина коридорів приймається не менше 2,4 м у палатних відділеннях, 2,8 м в операційних блоках, 3,2 м у лікарнях відновного лікування, неврологічного та ортопедотравма- тологічного профілю, 2 м в амбулаторно-поліклінічних закладах (2,8 — 3,2 м, якщо коридори використовують як чекальні).

Ширина дверей приймається не менше 1,1 му палатах, боксах, напівбоксах, перев'язочних, процедурних, операційних, пологових, ван- нах і 0,9 м у кабінетах лікарів, вбиральнях.

У палатні відділення можна потрапити сходами та ліфтами. Ши- рина сходових маршів 1,6—1,8 м забезпечує вільне пересування по них, зокрема повороти з ношами. Будинки на два і більше поверхів обладнують ліфтами. Розміри кабін пасажирських ліфтів повинні забезпечувати перевезення важкохворих на візках. Постачання чи- стою білизною, медикаментами, їжею в палатні відділення передбача- ється "чистими" ліфтами, для видалення відходів, використаних ма- теріалів, харчових залишків існують "брудні" ліфти.

380

38 1

На шляху пересування пацієнтів у відділеннях офтальмології, ортопедії та травматології й відновного лікування ортопедичного і неврологічного профілю передбачають поручні в палатах, коридо- рах і лікувальних кабінетах.

Приміщення, що є джерелами шуму і вібрації (приміщення вен- тиляційного обладнання, тепловузлів, машинні відділення та шахти ліфтів), не дозволяються розташовувати суміжно (по горизонталі та вертикалі) з палатами, лікувальними і процедурними кабінетами. Рівні шуму в палатах, операційних не повинні перевищувати 25 дБ А, лікарських кабінетах — ЗО дБ А.

Міжповерхові перекриття, перегородки, отвори для проходження інженерних комунікацій повинні забезпечувати непроникність для гризунів і комах.

Поверхня стін, перегородок, дверей, вікон, стель, підлоги повинна бути гладкою, доступною для вологого прибирання та дезінфекції, світлою, з коефіцієнтом відбиття не нижче 40%. У палатах, лікарсь- ких кабінетах та інших приміщеннях із сухим режимом роботи сті- ни зафарбовуються силікатними фарбами (при необхідності у по- єднанні з олійними), стелі білять вапняною або водоемульсійною фар- бами, підлога повинна мати підвищені теплоізоляційні властивості (паркет або дошки, пофарбовані олійною фарбою). У приміщеннях з вологим режимом роботи (операційні, перев'язочні, пологові, доопе- раційні, наркозні, процедурні, ванни, душові, санвузли, клізмові, при- міщення для зберігання брудної білизни) стіни облицьовують гла- зурованою плиткою на повну висоту, стелі фарбують водостійкими (олійними) фарбами, підлогу застеляють водонепроникними мате- ріалами (лінолеум). Лінолеум^повинен бути гладким, без дефектів, щільно прилягати до основи. Його шви мають бути ретельно прива- рені, краї підведені під плінтуси, які щільно закріпляють між стіною та підлогою. В місцях розташування санітарно-технічних приладів, експлуатація яких пов'язана із можливим зволоженням стін, їх об- лицьовують плиткою на висоту 1,6 м від підлоги й на ширину не менше 20 см від обладнання з кожного боку.

Стіни кабінетів терапевтичної стоматології в зв'язку з можли- вим використанням амальгамових пломб штукатурять з додаванням у розчин 5 % порошку сірки для зв'язування сорбованих парів ртуті у стійку сполуку — сірчисту ртуть, яка не піддається десорб- ції, та фарбують водоемульсійними та олійними фарбами. Підлогу під рулонним лінолеумом обробляють рясним зрошуванням 10% СаС1₂ з подальшою обробкою 3 % ИаР або розчинами солей кремнійфтори- стоводневої кислоти. Лінолеум повинен підніматися на стіни на висо- ту 5-10 см і закладатися врівень зі стіною, плінтуси роблять внут- рішніми (під лінолеумом).

Двері та вікна всіх приміщень лікувальних закладів фарбують емаллю або олійними фарбами у білий колір.

Кабінети терапевтичної та ортопедичної стоматології обладнують витяжною шафою з ртутьнепроникними поверхнями, ухилом у бік жолоба для збирання пролитих крапель ртуті, раковиною з уловлю-

вачем для ртуті, шафкою для зберігання добового запасу амальгами, ртуті, демеркуризаційних засобів, посуду для приготування амальга- ми та амальгамозмішувачем. Робочі меблі у цих приміщеннях повин- ні мати ніжки заввишки не менше 20 см для забезпечення якісного прибирання і полегшення демеркуризації, ртутьнепроникне покрит- тя робочих поверхонь з бортами по краях за відсутності шухляд під робочими поверхнями.