9.1. Гігієнічні аспекти роботи лікаря дитячого закладу

Практична діяльність лікаря-педіатра дитячих закладів поєднує лікувально-профілактичні, санітарно-гігієнічні і протиепідемічні за- ходи, спрямовані на збереження та зміцнення здоров'я дітей. Цей комплекс заходів передбачає вивчення стану здоров'я дітей шляхом проведення поточних профілактичних і поглиблених медичних ог- лядів з подальшою оцінкою фізичного та нервово-психічного розвит- ку, визначенням групи здоров'я, спостереженням за дітьми з по- слабленим здоров'ям і диспансеризацією останніх; контроль за умо- вами утримання дітей, режимом дня та організацією навчально-ви- ховного процесу в-дитячому закладі; організацію протиепідемічних заходів, зокрема проведення профілактичних щеплень; організацій- но-методичну і санітарно-просвітницьку роботу з педагогами, бать- ками, дітьми з медико-санітарних питань.

Організація санітарно-гігієнічних заходів грунтується на послі- довному систематичному дослідженні лікарем-педіатром умов пе- ребування, виховання, навчання, харчування та їх впливу на здо- ров'я дітей і підлітків. Складовими діяльності лікаря-педіатра є гі- гієнічне обстеження території та окремих приміщень дитячого за- кладу, гігієнічна оцінка ефективності санітарно-технічного обладнання (вентиляції, опалення, освітлення і т.ін.), відповідності меблів, на- вчальних посібників, наочного приладдя, іграшок, елементів режиму

186

187

дня та навчально-виховного процесу віковим анатомо-фізіологічним особливостям дитячого організму, адекватності харчування вікові ди- тини, вивчення рівнів та динаміки показників фізичного розвитку, функціонального стану, захворюваності дітей і підлітків.

Планомірне систематичне вивчення лікарем-педіатром умов у ди- тячому закладі та їх впливу на здоров'я дітей здійснюється з метою розробки і проведення оздоровчих заходів. Безпосередню участь у розробці оздоровчих заходів разом з лікарем дитячого закладу бе- руть лікарі з гігієни дітей та підлітків санепідстанції, які здійсню- ють поточний санітарний нагляд за дитячими установами. Оздоров- чі заходи впроваджують адміністрація та педагогічний колектив ди- тячої установи під організаційно-методичним керівництвом лікаря- педіатра.

9.2. Гігієнічне обстеження дитячих закладів

До обов'язків лікаря-педіатра належить планове систематичне гі- гієнічне обстеження дитячого закладу, під час якого він перевіряє загальний санітарний стан території та приміщень, виявляє недолі- ки в навчанні та вихованні дітей, звертаючи особливу увагу на ви- конання приписів санепідемслужби щодо їх поліпшення. Крім того, щоденний контроль за санітарним станом дитячої установи, вико- нанням рекомендацій лікаря-педіатра і працівників санепідемстан- ції є обов'язком медичної сестри дитячого закладу.Виявлені під час обстежень недоліки та пропозиції щодо їх усунення реєстру- ються в санітарному журналі.

Крім планових обстежень у випадку зростання захворюваності дітей, скарг батьків на порушення умов утримання та навчання ді- тей, лікар-педіатр разом з лікарем з гігієни дітей та підлітків сане- підемстанції проводять позапланові обстеження дитячої установи.

Планові та позапланові обстеження здійснюються в присутності представника адміністрації дитячого закладу, а в деяких випадках — співробітника відділу народної освіти.

Нижче наводяться схеми обстеження дитячих закладів.

СХЕМА ГІГІЄНІЧНОГО ОБСТЕЖЕННЯ ДИТЯЧОГО ДОШКІЛЬНОГО ЗАКЛАДУ

1. Назва закладу, адреса, телефон.

2. Будинок (типовий, спеціально збудований, пристосований).

3. Площа ділянки, обладнання дитячих майданчиків, стан обладнання.

4. Планова кількість місць, обліковий склад дітей, кількість груп та їх назви, корисна площа на одну дитину.

5. Затверджений штат персоналу, його вкомплектованість, наявність санітарних книжок, стан медичних обстежень і своєчасність проходження профілактичних медоглядів.

6. Санітарно-технічний стан приміщень, вентиляція опалення, природне й штучне освіт- лення, наявність холодної та гарячої води, строк проведення останнього ремонту.

7. Забезпечення дитячого закладу наочними посібниками, іграшками, їх відповідність вікові дітей.

8. Дотримання санітарно-гігієнічного та протиепідемічного режимів:

а) організація ранкового приймання дітей, якість його проведення;

б) повітряно-тепловий режим;

в) поточне прибирання приміщень, наявність маркованого прнбирального інвентаря;

г) наявність дезинфекційних розчинів, мийних засобів;

д) якість миття посуду, його знезараження; є) маркування рушників, дитячої постільної білизни; є) дезінфекція горщиків, ведення графіків випорожнення;

ж) забезпечення персоналу одягом, його маркування, правильність використання;

з) дотримання особистої гігієни дітьми та персоналом.

9. Організація харчування дітей:

а) площа приміщення харчоблоку, наявність заготівельного цеху, посудомийної, забез- печення гарячою проточною водою;

б) забезпечення холодильним і технологічним обладнанням, кухонним посудом та інвентарем, обробними дошками, ножами, наявність маркованого прнбирального ін- вентаря;

і в) поточне прибирання основних і допоміжних приміщень харчоблоку, санітарний

стан приміщень; !■ г) дотримання перспективного меню, виконання затверджених норм витрати про- ... дуктів;

д") бракераж готової продукції, наявність журналу щоденного огляду рук персоналу

на гноячкові захворювання; ' є) норми виходу страв, добова калорійність раціонів, вітамінізація; .г є) дотримання строків зберігання та реалізації продуктів, наявність маркованої тари.

10. Медичне обслуговування:

■ • а) наявність медпункту та ізолятора, оснащення медичним обладнанням; •»

б) графік роботи медпрацівників;

; в) наявність затвердженого робочого плану лікаря; І

-, г) наявність і ведення затвердженої документації;

д) регулярність проведення медичних оглядів дітей, диспансеризація, антропомет- ричні вимірювання, якість ведення історій розвитку дитини; є) інфекційна та соматична захворюваність;

є) лікування та оздоровлення дітей, виділених у диспансерні групи; ж) робота з новоприбулими дітьми.

11. Санітарно-освітня робота з персоналом.

12. Навчання санмінімуму.

13. Робота з батьками (форми роботи).

14. Висновки та пропозиції.

СХЕМА ГІГІЄНІЧНОГО ОБСТЕЖЕННЯ ЗАГАЛЬНООСВІТНЬОЇ ШКОЛИ

1. Назва школи, адреса, телефон.

2. Площа земельної ділянки, її озеленення, наявність ігрових та спортивних майданчиків, їх обладнання.

3. Будинок типовий, спеціально збудований, пристосований, строки поточного, капіталь- ного ремонту.

4. Планова кількість місць у школі.

5. Кількість учнів і класів.

6. Кількість змін, кількість учнів, що займаються в І та II зміни.

7. Кількість класних кімнат, кабінетів, їх площа.

8. Середня кількість учнів у 1—3, 4 —8 та 9—11-х класах, площа в класах на одного учня.

9. Забезпечення школи партами, маркування їх, кількість нестандартних парт.

10. Розсаджування учнів за партами відповідно до їх зросту та стану здоров'я.

11. Наявність спортзалу, його площа, обладнання, наявність при спортзалі роздягалень, душових, санвузлів. Графіки проведення занять, робота секцій. Розподіл учнів на

■ \ фізкультурні групи. Проведення занять з коригувальної гімнастики (кількість ді- ,, тей) та зі спецгрупою.

,12. Наявність виробничих майстерень, їх площа, оснащення, виконання заходів з техніки ^} безпеки. Забезпечення спецодягом, захисними окулярами. Стан обладнання, інвен- таря, наявність зростових підставок і т. ін.

188

189

13. Освітлення в школі (класів, кабінетів, майстерень, спортзалу). Природне і штучне (люмінесцентне або лампами розжарювання) освітлення, кількість світильників, най- менування електроарматури, питома електропотужність, Вт/м².

14. Опалення (центральне, пічне). Дотримання повітряно-теплового режиму в примі- щеннях, температура повітря в класах, майстернях, спортзаіі й т. ін. Режим провітрю- вання приміщень. Робота механічної прпплпвно-витяжної вентиляції.

15. Питний режим, наявність питних фонтанчиків.

16. Каналізація, санітарно-технічннй стан санвузлів.

17. Кабінетна система навчання, наявність комплексних кабінетів для двох вікових груп. Гігієнічна оцінка розкладу уроків і режиму дня.

18. Дотримання перерв між уроками та змінами.

19. Санітарний стан школи, якість поточного прибирання, наявність маркованого прнбн- рального інвентаря, мийних засобів.

20. Організація та контроль за самообслуговуванням.

21. Організація харчування дітей:

а) наявність їдальні, буфету-роздавальні, буфету, кількість посадочних місць в обідньо- му залі;

б) наявність холодної та гарячої проточної води;

в) забезпечення холодильним обладнанням, кухонним посудом, маркування;

г) дотримання перспективного меню, смакові якості їжі;

д) санітарний стан приміщень їдальні, поточне прибирання, наявність мийних дезінфек- ційних засобів;

є) укомплектованість кадрами, наявність санітарних книжок і своєчасність проходжен- ня медоглядів.

22. Кількість груп продовженого дня у школі. Гігієнічна оцінка режиму дня, організації та кратності харчування. Наявність приміщень, виділених для груп продовженого дня. Дотримання учнями особистої гігієни.

23. Медичне обслуговування:

а) наявність лікаря, медсестри або лікувальний заклад, який обслуговує школу;

б) наявність медичного кабінету та його обладнання, наявність окремого кабінету зубного лікаря, забезпечення гарячою та холодною водою;

в) наявність плану й графіка роботи лікаря і медсестри, затверджених завідуючим дитячою поліклінікою та узгоджених із директором школи;

г) наявність і стан ведення документації;

д) участь лікарів-спеціалістів у проведенні поглиблених оглядів, оздоровлення диспан- серних груп;

є) медичний контроль за санітарним станом приміщень школи, їдальні, гігієнічні умови навчання, виховання.

24. Санітарно-освітня робота. Наявність плану роботи, його виконання:

а) робота з учнями (за програмою і позакласна);

б) робота з батьками (батьківські збори, лекторії тощо);

в) робота з педагогами (педради, конференції);

г) наявність радіовузла, організація передач на популярні медичні теми; л) наявність у шкільній бібліотеці популярної медичної літератури.

25. Гігієнічна підготовка персоналу школи.

26. Заходи щодо поліпшення санітарно-гігієнічних умов у школі.

Дитячі дошкільні заклади (ясла, садки) повинні відповідати ви- могам БНіП П-64-80 "Дитячі дошкільні заклади" та "Санітарних правил обладнання і утримування дитячих дошкільних закладів" №3231-85.

Кількість дитячих дошкільних закладів залежить від загальної кількості мешканців у населеному пункті. На 1000 мешканців зви- чайно планується 70-90 місць у дитячих садках та яслах з метою забезпечити мережею дошкільних закладів 75% дітей віком від 2 місяців до 7 років.

Мал. 57. Земельна ділянка дошкільного закладу на 140 місць:

/ — будинок; 2 — майданчик переддошкільної групи; З — майданчик дошкільної

групи; 4 — затінкове накриття; 5 — фізкультурний майданчик; 6 — фонтан-водойма; 7

—город-ягідннк; 8 — фруктовий сад; 9 — живий куток; 10 — господарський двір; // —

сарай із льодовнею; 12 — сміттєзбірник; 13 — майданчик для годування дітей; 14 -

приміщення для зберігання візочків.

Дитячі ясла-садки плануються на одну, дві, чотири, шість, вісім, дванадцять або чотирнадцять груп із загальною кількістю місць від- повідно не більше 25, 50, 95, 140, 190, 280 чи 330. Місткість ясел- садків, прибудованих до торців житлових будинків, не повинна пе- ревищувати 140 місць. Для міст проектують ясла-садки місткістю не менше 140 місць, а також дитячі комплекси на 24 групи і більше місткістю 560-660 місць. У великих яслах-садках утворюють звичай- но три ясельні групи — молодшу (від 2 місяців до 1 року, розрахо- вану на 15 дітей), середню (від 1 до 2 років — 20 дітей) і старшу (2-3 роки — 20 дітей), три дошкільні по 25 дітей — молодшу (3-4 роки), середню (4-5 років), старшу (5-6 років) і одну підготовчу (6-7 років) — 25 дітей.

Ясла-садки розташовують на відокремлених земельних ділян- ках, віддалених від магістральних вулиць, промислових підприємств. Радіус обслуговування (віддаль від помешкання дитини до дитячо- го закладу) не повинен перевищувати 300 м. Площу ділянки (мал. 57) визначають із розрахунку ЗО м² на одне місце в закладах на 560-660 місць, 35 м² у закладах на 140-320 місць і 40 м² у закладах до 95 місць. На ділянці (крім будинку дитячого закладу) передбаче- ні'майданчики для кожної групи, загальний фізкультурний майдан- чик, город-ягідник і господарський майданчик.

Площа групових майданчиків молодшої та середньої ясельних груп повинна становити 5 м² на одну дитину, старшої ясельної гру-

190

191

Ч. І '/.)])

пи — 7,5 м², дошкільних і підготовчої — 7,2 м². Групові майданчи- ки ясельних груп розташовуються поблизу від виходів приміщень цих груп. Усі майданчики повинні мати зручний зв'язок із вихода- ми з приміщень і з'єднуються кільцевою доріжкою завширшки 1,5 м. Майданчики обладнують навісами площею 40 м² для захисту від сонця та опадів, оточують смугою кущів, засівають травою.Загальний фізкультурний майданчик повинен мати не менше 150 м² для за- кладів з кількістю дітей від 50 до 75 і 250 м² — для ясел-садків на 100 місць і більше. Поблизу нього влаштовують відкритий плескаль- ний басейн завглибшки 0,25 м або плавальний басейн завглибшки 0,4-0,8 м площею 21 м². При кожному груповому майданчику виді- ляють город-ягідник площею 15 м² (допускається загальний для до- шкільних груп). Іноді влаштовують зоокуток площею 20 м² (у ком- плексних дитячих закладах 40 м²). Господарський майданчик пло- щею 100-240 м² (у дитячих комплексах 500 м²) ізолюється від ін- ших, розташовується поблизу харчоблока і пральні, має тверде по- криття (асфальт, бетон) і окремий в'їзд. На господарському май- данчику на віддалі не менше 25 м від будинку розташовують мета- леві сміттєзбірники з кришками.

Ділянка дошкільного закладу оточується огорожею заввишки не менше 1,6 м і смугою дерев та кущів завширшки 5 м. Зелені насад- ження розподіляються по всій території ділянки з метою захисту будинку і групових майданчиків від перегрівання, забруднення по- вітря та шуму. Площа озеленення має становити не менше 50% тери- торії. Зелені насадження повинні забезпечувати наявність зелені уп- родовж року. Не допускається висаджувати дерева ближче ніж за 10 м, кущі — за 5 м від будинку дитячого закладу, використовувати породи з отруйними плодами та колючками.

Забудова ділянки не перевищує 10-12 %. Будинки дитячих до- шкільних закладів проектують одно-двоповерховими. У будинку, як і на ділянці, треба дотримуватись принципу максимальної ізоляції окремих груп одна від одної та від адміністративно-господарських приміщень, що досягається створенням для кожної групи відокрем- леного групового блока з ізольованим входом. Груповий блок як основний структурний елемент будинку повинен містити приймальню (або роздягальню у дошкільних і підготовчій групах) площею 18 м², ігрову (групову) площею 50 м², спальню тієї ж площі, вбиральню площею 12-16 м² і буфетну_, яка може поєднуватись з ігровоютгглб"- щею 3 м² (мал. 58).^/ТруїтовГблоки для дітей ясельного ятку-ршташо- вуються на першому Поверсі і обладнуються окремими входами в кожний блок з тамбурами, блоки для дітей дошкільного віку — як на першому, так і на другому поверхах, зі спільним, не більше ніж на 4 групи, входом, обладнаним тамбуром.

Крім групових блоків у яслах-садках на 95 місць і більше перед- бачаються загальні зали для музичних і гімнастичних занять пло- щею 75-100 м².

Для ізоляції дітей, що захворіли, в дошкільному закладі влашто- вується ізолятор у складі приймальні (2-6 м² залежно від місткості

Мал. 58. План першого поверху будинку ясел-садка:

/ — роздягальня; 2 — групова кімната з буфетною; 3 — спальня-веранда; 4 вбиральня з душовою; 5 — ізолятор; 6 — харчоблок.

дитячого закладу), палати (6-12 м²), вбиральні (2-4 м²), який слід розташовувати на першому поверсі з окремим входом назовні. Су- міжно з однією із палат ізолятора розташована медична кімната (6- 10 м²), у закладах на 140 місць і більше - ще й процедурна (8 м²).

В окремому службово-побутовому блоці на першому поверсі роз- ташовують харчоблок загальною площею 36-79 м², пральню (12-18 м²) з гладильнею (10-12 м²) з окремими виходами назовні, комору чистої білизни (4-10 м²), господарську комору (4-12 м²), кабінет завідуючого (9-10 м²), кімнату персоналу (гардеробну) (8-12 м²).

Віддаль від межі земельної ділянки до стін житлових будинків повинна становити не менше 10 м, від будинку закладу до червоної лінії забудови — не менше 25 м, до житлових і громадських будин- ків — не менше 2,5 висоти найвищого будинку, що навпроти, з боку вікон основних приміщень групових блоків.

Основні приміщення дошкільних закладів повинні мати природне освітлення з коефіцієнтом природної освітленості 1,5 %. Глибина приміщень ігрових (групових) при однобічному освітленні повин- на становити не більше 6 м. При більшій глибині приміщень ство- рюється двобічне паралельне або кутове розташування вікон. У іг- рових (групових), залах для музичних і гімнастичних занять, пала-

192

193

тах ізоляторів, оптимальною є орієнтація вікон на південь, у спаль- нях — на схід у місцевостях, розташованих північніше 45° півн. ши- роти, і на північ у місцевостях, розташованих південніше цієї широ- ти. Джерела штучного освітлення повинні забезпечувати достатнє та рівномірне розсіяне освітлення всіх приміщень із значеннями освіт- леності не менше 200 лк при люмінесцентному освітленні і 100 лк при використанні жарівок на рівні 0,5 м від підлоги у групових, музично-гімнастичних залах, на рівні 0,8 м від підлоги у приймаль- нях, на підлозі у роздягальнях, 75 лк на рівні 0,5 м від підлоги у спальнях і палатах ізолятора, ЗО лк на столах у приміщеннях, де навчаються 6-річні діти. Загальна електропотужність у приміщен- нях при застосуванні люмінесцентних ламп повинна становити 900 Вт, питома — 15-18 Вт/м², при застосуванні ламп розжарювання відповідно 1800 Вт і 30-36 Вт/м².

Температура повітря у приміщеннях диференціюється залежно від їх призначення та віку дітей (табл. 71). В ігрових (групових), розташованих на першому поверсі, температура поверхні підлоги у зимовий період повинна бути не менше 22°С. Контроль за темпера- турою повітря здійснюється за допомогою побутового термометра, закріпленого на внутрішній стіні на висоті 0,8-1,2 м залежно від зросту дітей. Відносна вологість у приміщеннях, де перебувають ді- ти, повинна становити 40-55 %. Комфортний мікроклімат узимку забезпечується системою центрального водяного або панельно-про- менистого опалення.

Таблиця 71

Норми температури повітря у приміщеннях дитячих дошкільних закладів

Приміщення	Температура повітря, °С
	у II—III кліматичних районах	у IV кліматичному районі

Ігрова, приймальня молодшої ясельної групи	23	22
Ігрова, приймальня середньої і старшої	22	21
ясельних груп
Групові, роздягальні дошкільних груп:
молодшої, середньої та старшої	21	20
підготовчої	20	19
Спальні:
ясельних груп	22	1 4 І. 1
дошкільних груп	20	19
Зали музичних і гімнастичних занять	19	18
Буфетні	16	16
Медичні приміщення	22	21
Кухня	15	15
Пральня	18	18
Гладильня	16	16

Приміщення забезпечують системою природної вентиляції з крат- ністю повітрообміну 1,5 (за витяжкою). Для провітрювання примі- щень вікна обладнують відкидними фрамугами з важельним при- водом (не менше 50 % вікон) і кватирками. Відношення площі фра-

194

муг і кватирок до площі підлоги повинно становити 1:50. Внутріш- ня частина фрамуги повинна відкриватися догори і обладнується боковими щитами, що скеровують повітря у верхню сферу примі- щення. Тривалість обов'язкового наскрізного провітрювання зале- жить від температури зовнішнього повітря, напряму вітру, ефектив- ності опалення і завершується за ЗО хв до приходу дітей. Односто- роннє провітрювання здійснюється за присутності дітей.

Дошкільні заклади повинні бути забезпечені доброякісною во- догінною питною водою з розрахунку 75 л/добу для закладів з ден- ним перебуванням дітей і 100 л/добу для закладів з цілодобовим перебуванням дітей, мати гаряче водопостачання і каналізацію. У вбиральнях молодшої ясельної групи встановлюють один дорослий умивальник і ванну для підмивання дітей, середньої та старшої ясель- них груп — два дитячі й один дорослий умивальники, один дитячий унітаз, душовий піддон, молодшої та середньої дошкільних груп - чотири дитячі умивальники, три унітази і душовий піддон, старшої та підготовчої груп — по чотири умивальники та унітази і один душовий піддон у туалетах для хлопчиків та дівчаток.

Приміщення та ділянка дошкільного закладу повинні утримува- тися у належному санітарному стані. Всі приміщення щоденно під- лягають вологому прибиранню із застосуванням мийних засобів при відкритих вікнах і фрамугах, раз на місяць або за епідемічними показаннями — генеральному прибиранню. Двічі на рік треба ми- ти вікна. Індивідуальну постільну білизну, рушники замінюють не рідше ніж раз на тиждень. Обладнання приміщень (столи, стільці, унітази тощо), підлогу у туалетах миють гарячою водою з мийними засобами, при ускладненій епідемічній ситуації — дезінфікують 1 % розчином хлораміну або хлорного вапна. Розчини зберігають у тем- ному, не доступному для дітей місці. При вході у будинок повинні бути решітки для очищення взуття, біля дверей кожної групи - вологі килимки. Обладнання ділянки (столи, лавки, фізкультурне обладнання) має бути полагодженим, його слід щоденно протирати. Пісок у пісочницях замінюють раз на місяць з обов'язковим аналі- зом на яйця гельмінтів. Щоденно вранці за 1-2 год до прийому ді- тей ділянку прибирають, у теплу пору року - ЇЇ поливають.

Загальноосвітні школи повинні відповідати вимогам БНіП II- 65-73 "Загальноосвітні школи і школи-інтернати" та "Санітарних правил обладнання і утримування загальноосвітніх шкіл" №1186-а- 74.

Школа повинна мати окрему, віддалену від транспортних магі- стралей, промислових та комунальних підприємств, земельну ділян- ку, розміри якої визначаються передбаченою кількістю учнів.

Кількість учнів 40 80 192 320 392 464 642 784 1176 1580 1960

Площа ділянки, га 0,3 0,5 1,2 1,7 2,0 2,0 2,0 2,2 2,8 3,0 4,0

Довкола шкільного будинку (відсоток забудови ділянки не біль- ше 10-12%) на ділянці визначають такі зони:

1. Навчально-дослідна зона (город, сад, метеорологічний, географіч-

195

ний майданчики тощо), площа якої становить 6-10% загальної пло- щі ділянки школи.

2. Спортивна зона (майданчики для спортивних ігор, гімнастики тощо) площею від 1150 (у початкових школах) до 10700 м² (у се- редніх). Спортивна зона займає 30-40% загальної площі ділянки школи.

3. Зона відпочинку (майданчики для рухливих ігор і тихого від- починку). Розмір майданчиків повинен становити 100 м² на кожний початковий клас і 25 м² — на кожний середній (5-8-й) клас.

4. Господарська зона (господарські будівлі та сміттєзбірник, гара- жі, котельня) повинна мати окремий в'їзд.

Усі зони повинні мати зручний зв'язок з будинком та між со- бою. Спортивну зону розташовують з боку спортивного залу. Не допускається її розташування з боку вікон навчальних приміщень. Майданчики для відпочинку і рухливих ігор дітей під час перерв влаштовують поблизу виходів з будинку й окремо для І-ІІ, III—IV, У-УШ класів, майданчики для тихого відпочинку — на віддалі від спортивної зони та ігрових майданчиків поблизу саду навчально- дослідної ділянки. Метеорологічний та географічний майданчики обладнують на віддалі не менше 35 м від будинку школи і спор- тивних майданчиків. Господарська зона розташовується в глибині ділянки з боку входу у виробничі приміщення їдальні. Сміттєзбір- ники встановлюють на віддалі не менше 25 м від вікон та входу в їдальню. В'їзди та входи на ділянку школи, проїзди, доріжки по- винні мати тверде покриття.

Зелені насадження розташовуються по периметру ділянки шко- ли смугою завширшки не менше 1,5 м, а з боку вулиці — не менше 6 м. Загальна площа зелених насаджень повинна становити не мен- ше 40-50 % площі ділянки школи. До площі озеленення входять зелені насадження навчально-дослідної ділянки, зони відпочинку, газони, захисні зелені смуги, зокрема довкола господарської зони, фізкультурних майданчиків. Забороняється висаджувати колючі ку- щі, дерева та кущі з отруйними плодами. Дерева висаджують не ближче 10 м від будинку.

Шкільний будинок не повинен мати більше трьох поверхів. У будинку школи виділяють наступні групи приміщень: навчальні секції для І—III класів, ІУ-Х (У-ХІ) класів, трудового навчання, навчально-спортивного і культурно-масового призначення, продо- вженого дня, загальношкільного призначення (їдальня, бібліотека, адміністративно-господарські, медпункт тощо). Взаємне розташу- вання окремих груп приміщень повинно забезпечувати зручний функціональний зв'язок їх між собою і відповідними зонами ді- лянки, створювати оптимальні умови для організації навчально- виховного процесу.

Навчальні приміщення за їх призначенням поділяються на влас- не навчальні (класи, кабінети, лабораторії), навчально-виробничі (шкільні майстерні) і навчально-спортивні (спортзал). Класи, кабі- нети, лабораторії дозволяється розташовувати на будь-яких, крім

підвальних та цокольних, поверхах будинку, майстерні та спортза- ли — лише на першому поверсі у спеціальних ізольованих блоках. Для розташування кабінетів запропонований віковий принцип з вер- тикальними або горизонтальними зв'язками між кабінетами. Вер- тикальний зв'язок між кабінетами дозволяє розташувати в окре- мих блоках учнів У-УІІ і УПІ-Х (XI) класів, створити спеціалізо- вані секції навчальних дисциплін природничо-математичного і гу- манітарного циклів. Горизонтальні зв'язки забезпечують розташу- вання учнів двох —трьох суміжних класів на одному поверсі.

У табл. 72 наведені склад і площі приміщень шкіл на 392 учні і більше.

Таблиця 72

Площа, м²

Склад і площі приміщень загальноосвітньої школи

Приміщення

загальна

на 1 учня

50	1,25
50-66	1,25-1,65
66+16	1,65
66+16	3,3
50	2,5
164-1176	0,42-0,6
144-288	3,6-7,2
66-240	0,6
52-319	0,65
94-171	—
65-275	—
32-80	0,05-0,08
15	—
8	—
24-70	2-2,5 на клас
8-15	—
12-15	—
39-196	0,1
4-6	—
98-490	0,25

Класи

Навчальні кабінети

Лабораторії з лаборантськими

Майстерні для хлопчиків з інструментальною

Кабінет праці для дівчаток

Рекреаційні приміщення

Спортивний зал

Актовий зал на 80 — 400 місць

Обідній зал їдальні на 80 — 490 місць

Кухня (загальна площа всіх приміщень)

Приміщення продовженого дня

Бібліотека (читальний зал з книгосховищем)

Кабінет директора

Кабінет завідуючого навчальною частиною

Учительська

Канцелярія

Кабінет лікаря

Туалети і вмивальні для: учнів

персоналу Вестибюль із роздягальнею

Класи і кабінети повинні мати прямокутну форму з глибиною 6- 6,3 м і довжиною 8 — 8,4 м, спортивні залп — розміри 12x12, 9x18, 12x24 або 15x30 м. Висота навчальних приміщень має бути не мен- ше 3 м, спортзалів — не менше 5,4 м. При спортивних залах улашто- вують дві роздягальні з душовими й туалетами загальною площею 42-66 м². Рекреаційні приміщення проектуються у вигляді коридо- рів завширшки не менше 2,8 м або залів чи холів відповідної пло- щі, їдальня передбачається у школах з кількістю учнів 320 і більше (у менших школах — буфет) у спеціальному блоці або в комплексі зі спортивним і актовим залами на першому поверсі з окремим вихо- дом на господарський двір. Кількість посадкових місць повинна бу- ти розрахована не менш ніж на 25% учнів, що обслуговуються одно- часно. Перед обіднім залом мають бути встановлені умивальники (один на 20 посадочних місць). Кабінет лікаря проектується у ви-

196

197

гляді однієї кімнати, а в школах на ЗО класів і більше — у вигляді двох суміжних кімнат (друга — під кабінет зубного лікаря) загаль- ною площею 27 м².

Учнівські місця повинні мати пряме природне лівобічне освіт- лення. При глибині приміщень понад б м обов'язковим є влашту- вання правобічного або верхнього природного освітлення. Напрям основного світлового потоку справа, спереду і ззаду від учнів не допускається, оскільки за рахунок тіні від руки і корпусу учня рівень природної освітленості на робочій поверхні знижується у 3- 4 рази. Коефіцієнт природної освітленості на робочій поверхні парт, столів у найбільш віддаленій від вікон точці приміщення при ліво- бічному освітленні або на перших партах усіх рядів при правобіч- ному чи верхньому освітленні повинен становити не менше 1,5% при рівномірності освітлення не менше 0,3. Стіни фарбують у світ- лі, теплі кольори з коефіцієнтом відбиття 0,45-0,60, стелю — у бі- лий колір.

Штучне освітлення приміщень шкіл забезпечується люмінесцент- ними лампами або лампами розжарювання. Норми штучної освіт- леності наведені у табл. 73.

Таблиця 73

Найменша штучна освітленість від загального освітлення в приміщеннях школи

	Освітленість, лк		Питома потужність,
				Вт/м2
Приміщення		Ламп	і
	люмінес-	розжарю-	люмінес-		розжарю-
	центні	вання	центні		вання
Класи, кабінети, лабораторії,	300	150	20	48
майстерні з обробки металу
та дерева, бібліотека Кабінети креслення	500	300	32	80
Швейні майстерні Кабінет лікаря, учительська,	400 200	200 100	25 13	64 32
кабінет директора, актові та
спортивні зали Рекреації Вестибюль — гардероб	150 !00	75 50	10 7	24 16
Санвузли, сходи	75	ЗО	0	9,6

Для забезпечення норми люмінесцентного освітлення класу не- обхідно використати 12 світильників розсіяного світла ШОД-2х40 або ШЛД-2х40 (у дві лінії паралельно до вікон по 6 світильників кожна) чи 8 світильників ШОД-2х80 або ШЛД-2х80 (по 4 сві- тильники в ряду). При освітленні класу жарівками застосовують 7-8 світильників розсіяного, переважно відбитого світла СК-300 або КМО-300 з лампами по 300 Вт і висотою підвісу 1,9 м над робочою поверхнею (у дві лінії паралельно до вікон). Віддаль рядів світиль- ників від внутрішньої та зовнішньої стін становить 1,5 м, від дошки — 1,2 м, від задньої стіни — 1,6 м, між рядами світильників з лампа-

ми розжарювання 2,65 м, з люмінесцентними лампами 3 м. У кабі- нетах і лабораторіях додається ще один ряд світильників. Електроп- роводка повинна передбачати можливість нарізного вмикання ламп для освітлення ряду парт і столів, найбільш віддалених від вікон, і місцевого освітлення класної дошки.

Температура повітря у приміщеннях шкіл залежно від кліматич- них умов місцевості повинна відповідати рівням, наведеним у табл. 74, при відносній вологості 40-60 %.

Таблиця 74 Норми температури повітря у приміщеннях загальноосвітніх шкіл

Приміщення	Температура
	повітря, С
Класи, кабінети, лабораторії, актовий зал	17-20
Майстерні	16-18
Спортзал	15-17
Роздягальні при спортзалі	19-23
Бібліотека, кабінети адміністрації	17-21
Кабінет лікаря	21-23
Рекреаційні приміщення	16-18
, Вестибюль, гардероб	16-19
;, Вбиральні	17-21
Душові при спортзалі	25

У школах переважно застосовується центральне водяне опален- ня із розташуванням радіаторів під вікнами. Найоптимальнішим є панельно-променисте опалення із розташуванням опалювальних при- ладів у підлозі, плінтусах, стінах, стелях. Основні приміщення шкіл забезпечуються природною вентиляцією за рахунок кватирок або фра- муг загальною площею 1:50 площі підлоги. Навчальні приміщення провітрюються під час перерв, а рекреаційні — під час уроків. На- скрізне провітрювання приміщень допускається лише за відсутності дітей. Об'єм вентиляційного повітря (за припливом) повинен стано- вити 16 м³/год повітря на одного учня у класах, 20 м³/год у май- стернях, 80 м³/год у спортзалах, кратність повітрообміну в учительсь- кій, кабінеті лікаря (за витяжкою) — 1,5. Вбиральні та кухні облад- нують витяжною вентиляцією.

Школи обладнуються централізованим водопостачанням з пода- чею 15-20 л на одну дитину та каналізацією. На кожному поверсі блока навчальних секцій розташовують санвузли, обладнані з роз- рахунку 1 унітаз на ЗО дівчаток і один пісуар і унітаз на 40 хлопчи- ків. У приміщеннях початкових класів, лабораторіях, навчальних ка- бінетах, майстернях, а також медпункті, учительській обов'язково встановлюють умивальники на висоті 0,6-0,7 м від підлоги залеж- но від віку учнів з кранами на висоті 0,2-0,25 м над верхнім краєм раковини.

Для забезпечення належного санітарного стану шкільну ділянку щоденно прибирають, зелені насадження, ігрові майданчики, доріж- ки весною і літом поливають, взимку очищають від снігу. Примі- щення школи підлягають щоденному вологому прибиранню при

198

199

відкритих вікнах і фрамугах. Паркетні підлоги раз на місяць пасту- ють. Навчальні та адміністративні приміщення прибирають після уроків, рекреації, санвузли, обідній зал — після кожної перерви, спор- тивний зал — після кожного уроку. Санвузли прибирають із засто- суванням деззасобів (0,5-1 % розчин хлорного вапна, хлораміну тощо). Вікна миють не рідше ніж 3-4 рази на рік ззовні та не рідше ніж 1-2 рази на місяць зсередини.