- •1.1. Гігієнічна оцінка фізичних та хімічних чинників повітря
- •1.2. Термометрія
- •1.3. Гігрометрія
- •1.4. Барометрія
- •1.5. Визначення напряму і швидкості руху повітря
- •1.6. Гігієнічна оцінка комплексного впливу мікроклімату на теплообмін людини
- •1.7. Гігієнічна оцінка впливу погодно-кліматичних умов на здоров'я людини
- •1.9. Визначення і оцінка вмісту хімічних домішок у повітрі
- •10°О розчином йодиду калію; 5 — бутель з повітрям; 9 — напірний циліндр з 26%
- •1.10. Вивчення впливу забруднень атмосферного повітря на організм людини
- •Гігієна світлового клімату
- •2.1. Ппєнрша оцінка світлового клімату
- •2.2. Визначення інтенсивності інфрачервоного випромінювання
- •Випромінювання
- •2.4. Визначення природної та штучної освітленості приміщень
- •Значення коефіцієнта д
- •З люмінесцентними лампами
- •2.5. Дослідження впливу освітлення на зорові функції
- •Гігієна води
- •3.1. Гігієнічна оцінка якості води
- •3.5. Методи очищення та знезараження води
- •3.6. Вивчення впливу води на здоров'я людини
- •7 Гігієна грунту
- •4.1. Гігієнічна оцінка якості грунту
- •4.2. Методика вщбору проб грунту для дослідження
- •4.3. Дослідження механічного складу та фізичних властивостей грунту
- •4.4. Дослідження хімічних властивостей грунту
- •V 4.5. Вивчення впливу грунту на здоров'я людини
- •5.1. Визначення енергетичних витрат організму
- •Енергетична й харчова цінність добового раціону
- •6.1. Дослідження м'яса
- •6.3. Дослідження борошна
- •6.4. Дослідження хліба
- •6.5. Дослідження консервів
- •6.6. Оцінка адекватності харчування за вітамінним складом
- •Санітарно-гігієнічний контроль за організацією харчування у лікувально-профілактичних закладах
- •II група. Кулінарна обробка харчових продуктів (20 балів)
- •III. Неви значеної етіології
- •Термінове повідомлення про інфекційне захворювання, харчове, гостре професійне отруєння, нетипову реакцію на щеплення*
- •9.1. Гігієнічні аспекти роботи лікаря дитячого закладу
- •9.2. Гігієнічне обстеження дитячих закладів
- •9.3. Гігієнічна оцінка дитячих меблів
- •9.4. Гігієнічна оцінка дитячих іграшок
- •9.5. Гігієнічна оцінка шкільних підручників
- •9.6. Оцінка режиму дня дітей та підлітків і організації навчального процесу
- •10.2. Дослідження та оцінка функціонального стану дітей і підлітків
- •11.1. Гігієнічні аспекти роботи цехового лікаря
- •1 1.2. Гігієнічне обстеження цехової дільниці
- •II. Гігієнічне обстеження цеху.
- •III. Гігієнічна характеристика детальної професії.
- •1 1.3. Гігієнічна оцінка умов і характеру праці
- •12.1. Виробничий мікроклімат
- •12.3. Виробнича вібрація
- •12.5. Електромагнітні поля на виробництві
- •12.6. Іонізація повітря виробничих приміщень
- •13.1. Дослідження запиленості повітря
- •13.2. Дослідження токсичних речовин у повітрі виробничих приміщень
- •13.3. Гігієнічна оцінка токсичності шкідливих хімічних речовин
- •14.1. Організація і проведення медичних оглядів
- •14.2. Облік. Реєстрація та розслідування професійних захворювань і нещасних випадків
- •14.3. Аналіз захворюваності працюючих
- •14.4. Дослідження функціонального стану працюючих
- •Закладів
- •15.1. Гігієнічні аспекти роботи лікарів лікувального профілю
- •15.2. Гігієнічна експертиза проектів лікувальних закладів
- •2 Ліжка; 5 — палати на 1 ліжко; 6 — процедурна;
- •100% 80 М;| на 1 ліжко 100% Не менше 10 разів з подаванням стериль- ного повітря 100°о 80% асептпч. 80% 100% септич.
- •15.3. Гігієнічний контроль за експлуатацією лікувально- профілактичних закладів
- •(Вооз, 1979)
- •16.1. Радіоактивні перетворення і види випромінювань
- •16.4.Розрахункові методи захисту в(д зовнішнього опромінення
- •16.5. Особливості планування та обладнання радіологічних відділень лікарень
- •16.6. Гігієнічні вимоги до розташування та планування радіологічних. Рентгенологічних відділень та рентгенкабінетів
- •25 „ / Військова гігієна
- •Медичний контроль за розташуванням військ
- •Гігієна харчування військ
- •18.1. Гігієнічна оцінна харчування у військовій частині
- •18.2. Методика визначення й оцінка харчового статусу військовослужбовців
- •18.3. Дослідження борошна та хліба в польових умовах
- •19.1. Вибір джерел водопостачання в польових умовах
- •19.2. Відбір проб води з різних джерел
- •19.3. Дослідження фізико-хімічних властивостей води
- •19.4. Очищення та знезараження води
- •19.5. Визначення радіоактивного забруднення води та харчових продуктів
- •Ситуаційні задачі ситуаційні задачі до розділу 1
- •Ситуаційні задачі до розділу з
- •Ситуаційні задачі до розділу 5
- •Ситуаційні задачі до розділу 6
- •Ситуаційні задачі до розділу 7
- •Глава 1. Гігієна повітряного середовища б
- •Глава 2. Гігієна світлового клімату 74
- •Глава 16. Гігієнічна оцінка іонізуючих випромінювань 394
18.3. Дослідження борошна та хліба в польових умовах
Правила відбору проб борошна та хліба. Для дослідження бо- рошна з кожної партії відбирають вихідний зразок. Вихідний зра- зок відбирають за допомогою щупа, який належить до комплекту ЛГ-1. Борошно вихідного зразка ретельно перемішують і відбирають середній зразок для лабораторних аналізів. Маса середнього зразка повинна становити 400...500 г, але не більше 2 кг. Зразок, призначе- ний для дослідження, повинен мати супровідний документ.
Перед відбором проби хліба для аналізу ретельно оглядають всю партію, а потім відбирають середній зразок. Проби для аналізу можна відбирати не раніше ніж через 3 год і не пізніше ніж через 12 год від початку випікання.
Визначення кислотності борошна. Відважують 5 г борошна і заливають у конічній колбі 30-40 мл дистильованої води. Через пів- години суміш збовтують, додають 3 краплі 1% розчину фенолфта- леїну й титрують 0,1 н. розчином їдкого натру до появи рожевого забарвлення.
Приклад. На титрування витрачено 2,3 мл 0,1 н. розчину їдко- го натру, кислотність борошна становитиме
5-Ю
Якість помелу, кількість висівок, мінеральних домішок та свіжість борошна визначають за допомогою пробірки "Новус" за методом, описаним у главі 6.
Визначення кислотності хліба. 50 г подрібненої м'якушки кла- дуть у колбу, невеликими порціями доливають 250 мл дистильова- ної води. Хліб ретельно розтирають скляною паличкою до утворення однорідної кашки, дають їй відстоятися упродовж години, після чо- го фільтрують. Відбирають 50 мл фільтрату й титрують 0,1 н. роз- чином МаОН із фенолфталеїном до виникнення рожевого забар- влення.
II риклад. На титрування 50 мл фільтрату (що відповідає 10 г хліба) витрачено 10,8 мл 0,1 н. розчину ічІаОН, на 100 г хліба — 108 мл
т, „> „ .., газ :гоізають кубик хлі-
Визначення пористості хліба 3 м'уа^го кубика 27 см3.
ба кожне ребро якого дорівнює 3 си,^^ кожна за-
Кубик подрібнюють і скочують у маж
вбільшки як горошина. ілтають 25 мл
У мірний циліндр місткістю 50-1011ЖТ. іл якої пі
куди и занурюють кульки з хліба. Зазі%] ^ЮВШУСЯ на позначці
нявся рівень води. Наприклад якщо рвк(Ик7-25=12 мл. Пори-
о/, то об єм скачаного хліба (без пор) Р'і/№= с.ЮО'27)
стість 27-12=15 см3, або приблизно 55,і°
СИНЮВОЧАХ 18.4. ВИЗНАЧЕННЯ ВІТАМІНУ О
тт ...,'.....,,.,_ .вхіз івочах для аналізу
Для визначення вмісту вітаміну С ;]ачшн 4 15_20 головок
беруть із середньої проби не менше 3< мшпе 50 г наважку
капусти, із картоплини беруть наваж:(
вирізають подібно до цитринової дольл ь ЙІГ0ПЛИНИ ВИрізають
П і д г о т о в к а о в о ч і в до а н а л їг ОІБШИ на малеСенькі шматок масою 10-20 г, зрізають шкірю(да2% соляну кисло- шматочки, розтирають у ступці, поступа, . 0 р03Тирайня,
ту і невелику кількість кварцового пі«кія Рхімічн£ ск/ і Пробу, добре розтерши, зі ступки пер^^ої ки4отй;: Після настоюють 10 хв для кращого вилученні^Врикратному об'ємі, цього фільтрують через вату. Кислота 6чби;-і кислоти Роз-
Приготування розчинів аско^ш-Ш0ТИ| переси- чин № 2: відважують наважку 0,1 г аск^ ь змивають із
пають через лійку у мірну колбу на 10 03ЧИНення і доли- лшки дистильованою водою, вміст збов"^ вають до мітки. >ю;л>у мірну колбу на
Розчин № 3: 10 мл розчину №2 1%^рЄпЄреміШують< 100 мл, доливають до мітки дистильова» ІЯ 1 м р03Чину фарби
Визначення кількісного відношенн%ю ^йбти. У три кол- Тільманса (розчином №1) і 1 мг аскор 1(р №3) по 1 мл
бочки на 50 мл відмірюють піпеткою псу ; с -щ титрують із
Ц розчину НС1 і по 3 млДистильоваН;(Гі-забарвлення, яке мікробюретки розчином №1 до стшкогс^ р ко
утримується упродовж 0,5-1 хв. Запиа..кінець титрування лю додають ще дві краплі розчину №;Ю]КЗібарвлення (роже_ правильний, то ці дві краплі дадуть штго світлі По за_
ве). Титрування не можна проводити ій>К)(Г аскорбінової кис- вершенш титрування обчислюють, якіи^^ лоти відповідає 1 мл розчину фарби Т ^£ На титрування
Приклад. Беруть середнє з трьох ^ 1(КОрбіновоі кисло- 1 мл розчину № 3 який містить точн0і■ х ф би відП0Відає ти, пішло 1,25 мл фарби Тільманса. Зе 0,08 мг аскорбінової кислоти. - ..(.(ТИ фільтра.
Хід визначення аскорбіново, ^0 ^ фільтрату з ті. У три колбочки по 50 мл наливаю(П(ГЛ)КИ дистильованої овочів, додають по 1 мл 2% розчину Ь
436
води, щоб загальний об'єм рідини в колбах дорівнював 15 мл, після чого титрують з мікробюретки розчином №1 до появи стійкого ро- жевого забарвлення (не забути додати дві контрольні краплі).
При розходженні результатів титрування більш ніж на 0,05 мл титрування повторюють. Виводять середнє з двох титрувань, опісля чого роблять розрахунок.
Розрахунок результатів аналізу.
де X — вміст аскорбінової кислоти в досліджуваних овочах, мг %; С — поправка на сліпий дослід (титрування усіх реактивів з ди- стильованою водою без фільтрату), С приймається за 0,05 мл; В — кількість аскорбінової кислоти в мг, яка відповідає 1 мл фарби Тіль- манса; § — узята наважка овочів; Vі — кількість фарби, що пішла на титрування; У і — кількість фільтрату, взята на титрування; Уз — кількість доданої 2% НС1.
Приклад. Для дослідження узята наважка картоплі 20 г. На титрування 5 мл екстракту пішло 0,88 мл фарби Тільманса. НС1 додано 60 мл. С — 0,05, В — 0,084, звідси:
^ІЩ-тМттШШ^ мг % ВІТаміну С. 5-20
Т
ГІГІЄНА ВОДОПОСТАЧАННЯ ВІЙСЬК
Основним завданням інженерних військ — головних організато- рів водопостачання є своєчасне забезпечення особового складу не- обхідною кількістю доброякісної води. Завдання медичної служби при виконанні цього заходу полягає у наступному:
участь у розвідці вододжерел та оцінка санітарного стану райо- нів добування води;
контроль за якістю води і санітарним станом пунктів водопоста- чання;
інструктаж військ щодо способів знезараження води, забезпечен- ня особового складу препаратами для індивідуального знезаражен- ня води;
видача дозволу на користування водою.
Нижче наводимо методики контролю за якістю води та ефектив- ністю її обробки (очищення, знезараження, дезактивації) в польових умовах.
437