10.2. Дослідження та оцінка функціонального стану дітей і підлітків

Дослідження функціонального стану, розумової та фізичної пра- цездатності дітей і підлітків дає змогу простежити процеси виник- нення й розвитку втоми і може бути використане як об'єктивний критерій якості організації навчального процесу, відповідності на- вчального навантаження віковим психофізіологічним особливостям

дитячого організму. Розумову працездатність досліджують безпосе- редньо у дитячому закладі (природний експеримент) у динаміці (на початку та в кінці уроку, перерви, дня, тижня, чверті, року) та однакових умовах, що дає змогу порівняти одержані дані (однакова кількість учнів у класі, одне приміщення з ідентичними умовами мікроклімату, освітленості тощо). Методи дослідження повинні бу- ти відносно простими, не потребувати складної апаратури, тривало- го часу на виконання. Найбільшого поширення набули групові ме- тоди, зокрема метод арифметичних завдань, які за своїм характером наближаються до навчальних, і спеціальні коректурні проби.

Арифметичні завдання складаються з 10-15 прикладів на чотири арифметичні дії. Складність завдань підбирають з урахуванням віку, підготовленості учнів і часу на їх виконання більшістю дітей в межах 3-5 хв. Учні починають виконувати завдання одночасно, за секундо- міром. Розв'язання може бути письмовим, із заздалегідь написаними на бланках прикладами, або усним, коли на бланку фіксують лише порядкові номери відповідей і відповіді. Працездатність оцінюють за кількістю розв'язаних задач за визначений час (кількісний показник) і за числом помилок (якісний показник). Про розвиток утоми свід- чить зниження продуктивності та якості виконаної роботи.

Коректурні проби виконують за допомогою спеціальних таблиць О.Г.Іванова-Смоленського або В.Я.Анфімова, що складаються з до- вільного набору різних літер або сполучень, які позбавлені смисло- вого значення (мал. 68). Суть завдання полягає у підкреслюванні або закреслюванні певних літер або сполучень. Найчастіше викори- стовують варіант проби, коли дітям пропонують упродовж 1,5 хв викреслювати літеру А і підкреслювати літеру Н. Наступні 1,5 хв діти виконують таке ж завдання в ускладненому варіанті, коли учень, підкреслюючи літеру Н, повинен пропустити її, якщо перед нею стоїть літера С. Результати тесту оцінюють за кількістю прогля- нутих знаків, що характеризує швидкість виконання роботи, та ча- стотою помилок на певну кількість знаків (наприклад, 500), яка ви- значає точність роботи. Під помилками розуміють пропущені неза- креслені (непідкреслені) літери і будь-які закреслені (підкреслені) літери, крім заданих, а в другій половині завдання — ще й підкрес- лені літери Н у сполученні СН. Про зниження працездатності свід- чить зменшення обсягу виконаної роботи і збільшення кількості помилок, а також односпрямовані зміни обсягу виконаної роботи і числа помилок.

Як коректурні тести можна також застосовувати таблиці з кіль- цями Ландольта із розривами у восьми напрямках, а для дошкіль- нят — фігурні таблиці, у яких певні фігурки мають бути помічені яким-небудь знаком, наприклад, трикутник — мінусом, квадрат — плюсом, кружечок — крапкою.

Дедалі більшу увагу при вивченні розумової працездатності при- вертають дослідження функціонального стану другої сигнальної си- стеми, зокрема різних видів пам'яті (механічної, образної, вербально- логічної), а також вербально-логічного мислення та уваги.

236

237

ВСХН КХСВ ИАЕ КСВНХ ВНСХ ВСХК ЕАИ КВСНХ КСХВ ВХСН ХВСНК ИЕА ВСХК ВХСН ИАЕ КСХВ ВХСК ВХНС ВСХН КНСВХ ЕАИ ВСХН КСХВ КНВСХ ВСХК ВХСН ЕАИ ВНСХ ВХСН ВХСНК КСХВ ВСХК ИАЕ ВСХН КНСВХ ВХСН КСХВ ВСХН ВХСК ВСХН ВСХН КНВСХ ВСХН ВНСХ ВХСН КСВНХ КСХВ ЕАИ ВСХК ЕИА КВСНХ ВХСН КСХВ ИАЕ В ХН ХВСНК ЕАИ ВСХК ИАЕ КНСВХ ИАЕ ВСХК КНВСХ КСХВ ВХСН ИЕА КСВНХ ЕАИ ВСХН ХВСНК КСХВ ВХСН КХСВ КНСВХ ИАЕ ВСХН ЕИА ВХНС КНВСХ ВХСК ЕАИ ВСХК ИАЕ КСВНХ ЕАИ КНВСХ ХВСНК КВСНХ ЕАИ ВСХВ КНСВХ ИАЕ КСХВ ИАЕ КВСНХ ВХСНЕИА КВСНХ КСВНХ ЕАИ КХСМ ЕАИ КСВНХВХСН КСХВ ИАЕ ВСХН ВСХК ВХСН КВСНХ КНСВХ ВХНС ИЕА ХВСНК ВСХК ВХСК ВХСН ИАЕ ВСХН КСХВ ЕАИ ВНСХ ВХСН ВСХВ КНВСХ ИАЕ ВСХК КСХВ ХВСНК ВХСН ВХСК КСХВ ЕАИ ВСХК ВСХН КСХВ ВСХН КНСВХ ВХСН ВСХК ВСХК КНВСХ ВСХН ВХСН ВНСХ КСНВХ ЕАИ КВСХ ЕИА ВСХН ХВСНК ВСХК КСХВ ИАЕ ВХСН КСНВХ ЕАИ ВСХК КВСНХ ИАЕ ИЕА КНВСХ ВСХК КСХВ ИАЕ ВСХН КСВНХ ВХСН ЕАИ ХВСНК КНСВХ КСХВ ВХСН КХСВ ВХСК КНВСХ ВХСН ЕИА ВСХН ИАЕ ВСХК ЕАИ КСВНХ КВСНХ ЕАИ ВСХН ИАЕ ХВСНК КНВСХ ЕАИ ВХСН КВСНХ КСХВ ЕИА КНСВХ ЕАИ ИАЕ КВСНХ ИАЕ КСВНХ КСХВ ВХСН КВСНХ ЕАИ ВСХК ВНСХ КСВНХ ИАЕ КСХВ ВСХН КНСВХ ВСХН ВХСН ВХСК КСХВ ИАЕ ВХСН ВСХК ИЕА ХВСНК ЕАИ ВХСН ВСХК КНВСХ КСХВ ВСХН ЕАИ ХВСНК ВХСН ВНСХ ВСХК ВХСК ВСХН КСХВ ВХСН КНСХВ ВСХН ИАЕ ВСХК КСХВ ЕИА ВСХК ЕАИ КСХВ КСВНВ ВХСН ВНСХК ВСХК КНВСХ ВСХН КНСХВ ИАЕ ВСХК ЕАИ ХВСНК ВСХН ИАЕ КСХВ ВХСН КВСНХ ХВСНК ВСХН ЕАИ КСВНХ ИЕА ВХСН КСХВ КНВСХ ВСХК ИАЕ ВХСК КНВСХ ВХНС ЕИА ВСХН ИАЕ КНСВХ КХСВ ВХСН КСХВ ВСХН ЕАИ КВСНХ ХВСНК КНВСХ ЕАИ КВСНХ ИАЕ ВСКХ ЕАИ ИАЕ КСВНХ КВСНХ ЕИА ВХСН КВСНХ ИАЕ КСХВ ЕАИ КНСВХ КВСНК ВХСН ВСХК ВСХН ИАЕ КСХВ ВХСН КСВНХ ЕАИ КХСВ

Мал. 68. Коректурна таблиця О.Г.Іванова-Смоленського.

Для кількісної оцінки механічної пам'яті групі дітей одномо- ментно пропонують запам'ятати, а потім відтворити, написавши на аркуші паперу, 4-12 випадково підібраних і пред'явлених на окре- мих картках або написаних на дошці цифр. Числа можуть бути різ- ними, одно- і двозначними, від 1 до 16. Дитина упродовж 45 с вивчає запропоновані цифри, намагаючись їх запам'ятати. Потім за 1 хв за- нотовує ці числа в будь-якому порядку на аркуші паперу. Показни- ком рівня механічної пам'яті є показник продуктивності механічної пам'яті (ПМП), що обчислюється як відсоткове співвідношення різ- ниці правильно і помилково відтворених цифр до загальної кілько- сті пред'явлених цифр.

Для оцінки образної пам'яті дітям показують картку з дев'ять- ма зображеними на ній геометричними фігурами. Час пред'явлення і час відтворення становить по 1 хв. Показник продуктивності об-

разної пам'яті (ПОП) обчислюється як і ПМП. Іноді для дослід- ження образної пам'яті використовують набір трикутників із різ- ною штриховкою, шість з яких пред'являють дитині для запам'ято- вування упродовж 8-10 с. Пізніше дитину просять вилучити саме ці шість трикутників із загального набору. Зменшення кількості пра- вильно відібраних фігур упродовж уроку, навчального дня свідчить про розвиток утоми.

Для оцінки вербально-логічної пам'яті дослідник двічі чітко ви- мовляє 10 слів, призначених для запам'ятовування. Слова повинні бути простими, мати конкретні образні характеристики, наприклад, гора, кішка, вікно, книга, ваза, стіл, зірка, квітка, дерево, дім. Досліджу- ваний повинен за 1 хв написати на аркуші паперу слова, які йому вдалося запам'ятати. Показник продуктивності вербально-логічної пам'яті (ПВЛП) обчислюється за аналогією з ПМП і ПОП.

Для оцінки вербально-логічного мислення дитині пред'являється група слів (10 груп по 4 слова в кожній). При цьому в кожній групі З слова мають чіткий змістовний зв'язок, четверте — не зв'язане з іншими, наприклад: 1) книга, портфель, чемодан, сумка; 2) молоко, сир, хліб, вершки; 3) хвилина, секунда, вечір, година; 4) вага, годин- ник, окуляри, термометр; 5) Микола, Марта, Петро, Іван; 6) зима, літо, осінь, ніч; 7) стіл, стілець, вікно, шафа; 8) береза, сосна, ягода, дуб; 9) зошит, ручка, олівець, газета; 10) мама, бабця, тато, вчитель. Зайві слова (книга, хліб, вечір, окуляри, Марта, ніч, вікно, ягода, газета, вчи- тель) треба підкреслити. За кожну правильну відповідь надається 2 очки, за неправильну — нуль. Результат 1—6 балів вважається низь- ким, 7—13 — середнім, 14 — 20 — високим (за 20-бальною шкалою).

Для дослідження уваги методом пошуку чисел застосовується таблиця Шульте з числами від 1 до 25, розташованими довільно, і секундомір. Досліджуваний повинен якнайшвидше знайти, показа- ти вказівкою і назвати вголос усі числа підряд від 1 до 25. Таблицю розташовують на відстані 70 см від очей при рівномірному освіт- ленні. Дослід повторюють тричі на таблицях з іншим розташуван- ням чисел і визначають середній час виконання завдання. Результа- ти тесту свідчать про обсяг уваги, темп психічних процесів і оціню- ються наступним чином: до 45 с — добрий, 46 — 60 с — задовільний, понад 60 с — незадовільний результат.

Для дослідження обсягу, перемикання і розподілу уваги за- стосовують метод пошуку чисел з переключенням. Досліджуваному демонструють таблицю Платонова, у якій довільно розташовані чор- ні числа від 1 до 25 і червоні від 1 до 24 (усього 49 чисел). Дослід- жуваний повинен знаходити і називати поперемінно чорні числа від 1 у порядку їх зростання і червоні від 24 у порядку їх зменшен- ня, наприклад, 1 чорне і 24 червоне, 2 чорне і 23 червоне, 3 чорне і 22 червоне. При оцінці результатів враховують час виконання завдан- ня, кількість і характер помилок. Час виконання завдання до 2 хв свідчить про належний стан уваги, понад 3 хв — про її недостатність. Характер помилок — заміна чисел за кольором, порушення порядку лічби, особливо коли від середини обох рядів числа починають на-

238

239

зивати у порядку зростання чи зменшення, — свідчить про важ- кість переключення уваги.

Для дослідження працездатності використовують метод хроно- рефлексометрії, який дає змогу визначити прихований час рухової реакції на світловий або звуковий подразник з точністю до тисячних часток секунди. Досліджуваного просять натиснути на кнопку і уваж- но стежити за панеллю приладу. Щойно на панелі з'являється світ- ловий сигнал чи звучить звуковий сигнал, що супроводжується ав- томатичним вмиканням секундоміра, досліджуваний повинен негай- но зняти палець з кнопки, внаслідок чого секундомір вимикається. Виміряний час дорівнює прихованому періоду простої зорово-мо- торної чи слухово-моторної реакції. Далі вимірюють прихований час складної рухової реакції з диференціюванням подразника, на- приклад досліджуваному пропонують забирати палець з кнопки при появі зеленого світла і продовжувати тиснути на кнопку при червоному світлі. Кожне дослідження повторюють п'ять разів і ви- значають середній латентний час простої чи складної рухової реак- ції, а також кількість розгальмованих диференціювань (помилок). Збільшення латентного періоду хоча б однієї з реакцій упродовж уроку, навчального дня свідчить про порушення рівноваги між про- цесами збудження і гальмування, зниження розумової працездатно- сті й рухомості нервових процесів.

Для визначення динаміки м'язової працездатності широко за- стосовують метод ергографії — визначення сили й витривалості м'язів за показниками динамічної роботи за допомогою пальцьово- го ергографа. Пальцем піднімають вантаж, перекинутий через блок, який становить 1/8-1/10 середньої для даного віку сили стискан- ня кисті, попередньо визначеної кистьовим динамометром. Реєстру- ються час роботи (показник витривалості), загальне число скоро- чень і амплітуда ергограми (показник сили). При обробці ергограм, крім витривалості й сили, можна обчислити ступінь утоми (%) за формулою [(а-Ь):а] 100, де а — висота першого підйому, мм; Ь — висота останнього підйому на 60-й секунді дослідження.

Про розвиток утоми свідчать також дослідження грубої та тон- кої координації рухів, які здійснюються за допомогою актографії та треморометрії.

Актографія — реєстрація "рухового неспокою" за допомогою пнев- модатчиків, закріплених на кришці стола, сидінні та спинці стільця, які реєструють коливання різної амплітуди під час спостереження. Актограма дає змогу оцінити як рухи, зв'язані з процесом навчання (малої амплітуди), так і рухи, зв'язані зі зміною положення тіла (біль- шої амплітуди). Вважається, що останні є ознакою рухового неспо- кою, який, у свою чергу, свідчить про охоронне гальмування.

Треморометрія — визначення координації і точності рухів за до- помогою фототреморометра конструкції Ю.М. Верхала. Досліджува- ний повинен тримати металевий електрощуп у отворі панелі прила- ду діаметром 5 мм упродовж ЗО с, намагаючись не торкатися стінок отвору. Кожний дотик фіксується електролічильником. Визначають

загальну кількість дотиків за ЗО с. Наростання тремору свідчить про несприятливі зміни в центральній нервовій системі, втому.

Результати динамічних спостережень за фізичною та розумовою працездатністю дітей у різні моменти навчального дня, тижня, чверті, року порівнюють з даними про функціональний стан серцево-су- динної, дихальної та інших систем, біохімічний склад крові тощо, що дає змогу одержати більш повне уявлення про розвиток утоми під час навчальної діяльності та визначити шляхи її уповільнення.

Серед методів дослідження функціонального стану дітей важли- ве місце належить методам визначення функціональної готовності дітей до вступу до школи. Найбільш доступними і репрезентатив- ними показниками шкільної зрілості вважають тест Керна-Ірасека та якість звуковимови.

Тест Керна—Ірасека складається з трьох завдань: намалювати фігуру людини, перемалювати групу крапок, розташованих у формі п'ятикутника, перемалювати фразу з трьох коротких слів, наприк- лад "Він їв суп". Кожне завдання оцінюється за 5-бальною системою (найкраща оцінка 1 бал, найгірша 5 балів). Загальний результат скла- дається із суми балів виконання окремих завдань.

Якість і чистота мови оцінюється за наявністю дефектів звуко- вимови при відтворенні вголос складно артикульованих слів типу рак, чапля, яйце, сокира, лопата, стілець, газета, зима, жук, мишка.

Дитину вважають функціонально готовою до школи, якщо су- марний бал за виконання тесту Керна-Ірасека становить 3-9 (ре- зультат 3-5 балів свідчить про високу зрілість центральної нерво- вої системи, 6-7 балів — про середню) і вона не має дефектів зву- ковимови.

240

₁₀ 870-0

_ /і ГІГІЄНА

Р а $ $ і' * *Т пращ

Гігієна праці — галузь гігієни, що вивчає закономірності впливу виробничого середовища та трудового процесу на організм працю- ючих з метою розробки гігієнічних норм, правил та рекомендацій, спрямованих на оздоровлення умов праці, підвищення працездатно- сті людини і запобігання професійним захворюванням.

У зв'язку з науково-технічним прогресом у промисловості та сільському господарстві впроваджуються нові види обладнання, ма- шин і технологічні процеси, різко зростає застосування нових хіміч- них речовин, різноманітних фізичних явищ, більш інтенсивним стає процес праці.

За цих обставин вивчення впливу на організм фізичних, хіміч- них і біологічних факторів виробничого середовища, психофізіоло- гічних факторів в організації праці, обладнанні робочого місця і устаткування, пов'язаних з особливостями технологічних процесів, обладнання і матеріалів, що застосовуються, дає змогу на науковій основі розробляти гігієнічні норми і санітарні правила, які є необ- хідною запорукою оздоровлення умов праці, упорядкування та утри- мання промислових підприємств, обладнання цехів та дільниць са- нітарно-технічними і санітарно-побутовими пристроями, забезпечен- ня робітників засобами індивідуального захисту тощо. Досліджен- ня характеру праці та спричинених ним зрушень в організмі стає основою для фізіолого-гігієнічного обґрунтування раціональних ре- жимів праці та відпочинку робітників. Вивчення стану здоров'я ро- бітників, їх захворюваності за конкретних виробничих умов дає змогу визначити необхідні лікувально-профілактичні та санітарно-гігієнічні заходи, спрямовані на попередження цих захворювань.

V л <г 6- л //

ГІГІЄНІЧНЕ ОБСЛУГОВУВАННЯ РОБІТНИКІВ ПРОМИСЛОВОСТІ ТА СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА