- •1.1. Гігієнічна оцінка фізичних та хімічних чинників повітря
- •1.2. Термометрія
- •1.3. Гігрометрія
- •1.4. Барометрія
- •1.5. Визначення напряму і швидкості руху повітря
- •1.6. Гігієнічна оцінка комплексного впливу мікроклімату на теплообмін людини
- •1.7. Гігієнічна оцінка впливу погодно-кліматичних умов на здоров'я людини
- •1.9. Визначення і оцінка вмісту хімічних домішок у повітрі
- •10°О розчином йодиду калію; 5 — бутель з повітрям; 9 — напірний циліндр з 26%
- •1.10. Вивчення впливу забруднень атмосферного повітря на організм людини
- •Гігієна світлового клімату
- •2.1. Ппєнрша оцінка світлового клімату
- •2.2. Визначення інтенсивності інфрачервоного випромінювання
- •Випромінювання
- •2.4. Визначення природної та штучної освітленості приміщень
- •Значення коефіцієнта д
- •З люмінесцентними лампами
- •2.5. Дослідження впливу освітлення на зорові функції
- •Гігієна води
- •3.1. Гігієнічна оцінка якості води
- •3.5. Методи очищення та знезараження води
- •3.6. Вивчення впливу води на здоров'я людини
- •7 Гігієна грунту
- •4.1. Гігієнічна оцінка якості грунту
- •4.2. Методика вщбору проб грунту для дослідження
- •4.3. Дослідження механічного складу та фізичних властивостей грунту
- •4.4. Дослідження хімічних властивостей грунту
- •V 4.5. Вивчення впливу грунту на здоров'я людини
- •5.1. Визначення енергетичних витрат організму
- •Енергетична й харчова цінність добового раціону
- •6.1. Дослідження м'яса
- •6.3. Дослідження борошна
- •6.4. Дослідження хліба
- •6.5. Дослідження консервів
- •6.6. Оцінка адекватності харчування за вітамінним складом
- •Санітарно-гігієнічний контроль за організацією харчування у лікувально-профілактичних закладах
- •II група. Кулінарна обробка харчових продуктів (20 балів)
- •III. Неви значеної етіології
- •Термінове повідомлення про інфекційне захворювання, харчове, гостре професійне отруєння, нетипову реакцію на щеплення*
- •9.1. Гігієнічні аспекти роботи лікаря дитячого закладу
- •9.2. Гігієнічне обстеження дитячих закладів
- •9.3. Гігієнічна оцінка дитячих меблів
- •9.4. Гігієнічна оцінка дитячих іграшок
- •9.5. Гігієнічна оцінка шкільних підручників
- •9.6. Оцінка режиму дня дітей та підлітків і організації навчального процесу
- •10.2. Дослідження та оцінка функціонального стану дітей і підлітків
- •11.1. Гігієнічні аспекти роботи цехового лікаря
- •1 1.2. Гігієнічне обстеження цехової дільниці
- •II. Гігієнічне обстеження цеху.
- •III. Гігієнічна характеристика детальної професії.
- •1 1.3. Гігієнічна оцінка умов і характеру праці
- •12.1. Виробничий мікроклімат
- •12.3. Виробнича вібрація
- •12.5. Електромагнітні поля на виробництві
- •12.6. Іонізація повітря виробничих приміщень
- •13.1. Дослідження запиленості повітря
- •13.2. Дослідження токсичних речовин у повітрі виробничих приміщень
- •13.3. Гігієнічна оцінка токсичності шкідливих хімічних речовин
- •14.1. Організація і проведення медичних оглядів
- •14.2. Облік. Реєстрація та розслідування професійних захворювань і нещасних випадків
- •14.3. Аналіз захворюваності працюючих
- •14.4. Дослідження функціонального стану працюючих
- •Закладів
- •15.1. Гігієнічні аспекти роботи лікарів лікувального профілю
- •15.2. Гігієнічна експертиза проектів лікувальних закладів
- •2 Ліжка; 5 — палати на 1 ліжко; 6 — процедурна;
- •100% 80 М;| на 1 ліжко 100% Не менше 10 разів з подаванням стериль- ного повітря 100°о 80% асептпч. 80% 100% септич.
- •15.3. Гігієнічний контроль за експлуатацією лікувально- профілактичних закладів
- •(Вооз, 1979)
- •16.1. Радіоактивні перетворення і види випромінювань
- •16.4.Розрахункові методи захисту в(д зовнішнього опромінення
- •16.5. Особливості планування та обладнання радіологічних відділень лікарень
- •16.6. Гігієнічні вимоги до розташування та планування радіологічних. Рентгенологічних відділень та рентгенкабінетів
- •25 „ / Військова гігієна
- •Медичний контроль за розташуванням військ
- •Гігієна харчування військ
- •18.1. Гігієнічна оцінна харчування у військовій частині
- •18.2. Методика визначення й оцінка харчового статусу військовослужбовців
- •18.3. Дослідження борошна та хліба в польових умовах
- •19.1. Вибір джерел водопостачання в польових умовах
- •19.2. Відбір проб води з різних джерел
- •19.3. Дослідження фізико-хімічних властивостей води
- •19.4. Очищення та знезараження води
- •19.5. Визначення радіоактивного забруднення води та харчових продуктів
- •Ситуаційні задачі ситуаційні задачі до розділу 1
- •Ситуаційні задачі до розділу з
- •Ситуаційні задачі до розділу 5
- •Ситуаційні задачі до розділу 6
- •Ситуаційні задачі до розділу 7
- •Глава 1. Гігієна повітряного середовища б
- •Глава 2. Гігієна світлового клімату 74
- •Глава 16. Гігієнічна оцінка іонізуючих випромінювань 394
1.4. Барометрія
Атмосферний тиск вимірюють за висотою стовпчика ртуті, що урів- новажує цей тиск. Тиск атмосфери, який урівноважує стовпчик ртуті заввишки 760 мм при температурі 0°С на рівні моря і географічній широті 45°, вважають нормальним. При цьому атмосфера тисне на поверхню Землі з сплою 1,0333 кг/см2, що дорівнює 1 атм (технічна одиниця тиску).
За одиницю виміру атмосферного тиску за Міжнародною систе- мою одиниць (СІ) обрано паскаль. Один паскаль (1 Па) — це тиск, створений силою один ньютон (1 Н), рівномірно розподіленою на площі 1 м2. Атмосферний тиск у рівнинних районах становить близько 100000 Па, тому для зручності уживають гектопаскаль — гПа ("гек- то" означає "помножений на 100").
Міліметри ртутного стовпчика перераховують у гектопаскалі: 1 мм рт. ст. = 1,333 гПа (1 гПа = 0,75 мм рт. ст.):
мм рт. ст. гПа |
мм рт. ст. гПа |
мм рт. |
ст. гПа |
730-973 |
741-988 |
751- |
-1001 |
731-975 |
742-989 |
752- |
-1003 |
732-976 |
743-991 |
753- |
-1004 |
733-977 |
744-992 |
754- |
-1005 |
734-979 |
745-993 |
755- |
-1007 |
735-980 |
746-995 |
756- |
-1008 |
736-981 |
747-996 |
757- |
-1009 |
737-983 |
748-997 |
758- |
-1011 |
738-984 |
749-998 |
759- |
-1012 |
739-985 |
750-1000 |
760- |
-1013 |
740-987 |
|
|
|
Атмосферний тиск вимірюється барометрами різних типів.
Ртутний чашковий барометр (мал. 9) складається з вер- тикальної скляної трубки, наповненої ртуттю, запаяної зверху і від- критої знизу. Нижній кінець трубки поміщено в чашку з ртуттю. У верхній частіші трубки над ртуттю утворюється торічелієва пустота. При підвищенні атмосферного тиску повітря тисне на поверхню рту- ті у чашці і рівень її у трубці піднімається. За шкалою, розташованою в прорізі захисного металевого футляра у верхній частині барометра напроти меніска ртуті у трубці, визначають тиск з точністю до цілих міліметра, за другою рухомою шкалою — ноніусом — з точністю до десятих частинок міліметра. Перед відліком необхідно встановити за допомогою гвинта нульову поділку ноніуса на одній лінії з верши- ною меніска ртутного стовпчика. На мал. 9 нульова поділка ноніуса розташована між поділками 762 і 763 основної шкали, шоста поділка ноніуса збігається з поділкою основної шкали. Отже, атмосферний тиск дорівнює 762 + 0,6 = 762,6 мм. Це значення обов'язково приво- диться до температури 0°С, оскільки об'єм ртуті змінюється залеж- но від температури.
Р т у т н и й сифонний барометр являє собою довгу верти- кальну заповнену ртуттю трубку, верхній кінець якої запаяний, а
22
23
Барометр-анероїд (мал. 10). Основною частиною барометра є анероїд — мета- левий резервуар з пружинни- ми гофрованими поверхнями, із якого випомпувано повітря. Атмосферний тиск зрівноважу- ється пружними силами гоф- рованих поверхонь резервуара. При зміні тиску змінюються об'єм і форма резервуара, що за допомогою пружини пере- дається стрілці, яка рухається по циферблату і вказує на від- повідну поділку. Металеві ба- рометри-анероїди градуюють- ся за ртутним барометром.
Мал. 9. Ртутний чашковий барометр (а) і його шкала з ноніусом (б):
і — чашка з ртуттю; 2 — термометр;
З — гвинт; 4 — основна шкала; 5 — ноніус;
6 — ртутний стовпчик.
Барограф (мал. 11) при- значений для запису коливан- ня атмосферного тиску на па- перовій стрічці, розграфленій по горизонталі на години до- би (дні, тижні), а по вертикалі — на поділки атмосферного тиску у міліметрах ртутного стовпчика або гектопаскалях. Зміни атмосферного тиску сприймає анероїдний резерву- ар, аналогічний за будовою до резервуара металевого барометра-анероїда, який за допомогою систе- ми важелів з'єднується зі стрілкою з пером. Коливання атмосферно- го тиску передаються на перо, яке креслить криву змін атмосферно- го тиску (барограму) на паперовій стрічці, закріпленій на циліндрі з годинниковим механізмом, що обертається. Перо барографа встанов- люється на лінію перетину атмосферного тиску і часу доби спеці- альним гвинтом. Атмосферний тиск попередньо визначають за ртут- ним барометром або градуйованим барометром-анероїдом.
У гігієнічній практиці барометри застосовують для прогнозуван- ня погоди, а також для визначення висоти над рівнем моря. Знижен- ня барометричного тиску здебільшого супроводжується дощовою, хмарною погодою, підвищення його передує сухій та ясній погоді.
Мал. 11. Барограф:
а — металевий анероїд; б — стрілка; — циліндр з годинниковим механізмом.
Мал. 10. Барометр-анероїд.
Висоту розташування місцевості над рівнем моря визначають, по- рівнявши барометричний тиск з наведеним у таблиці (табл. 5).
Таблиця 5 Зміна барометричного тиску залежно від висоти над рівнем моря
Висота пал |
Барометричний тиск, |
Висота над |
Барометричний тиск, |
рівнем моря, м |
мм рт. ст. |
рівнем моря, м |
мм рт. ст. |
0 |
760 |
1200 |
658 |
100 |
751 |
1300 |
650 |
200 |
742 |
1400 |
642 |
300 |
733 |
1500 |
634 |
400 |
724 |
1600 |
626 |
500 |
715 |
1700 |
619 |
600 |
706 |
1800 |
612 |
700 |
698 |
1900 |
609 |
800 |
690 |
2000 |
598 |
900 |
682 |
1500 |
563 |
1000 |
674 |
3000 |
530 |
1100 |
665 |
3500 |
449 |