- •1.1. Гігієнічна оцінка фізичних та хімічних чинників повітря
- •1.2. Термометрія
- •1.3. Гігрометрія
- •1.4. Барометрія
- •1.5. Визначення напряму і швидкості руху повітря
- •1.6. Гігієнічна оцінка комплексного впливу мікроклімату на теплообмін людини
- •1.7. Гігієнічна оцінка впливу погодно-кліматичних умов на здоров'я людини
- •1.9. Визначення і оцінка вмісту хімічних домішок у повітрі
- •10°О розчином йодиду калію; 5 — бутель з повітрям; 9 — напірний циліндр з 26%
- •1.10. Вивчення впливу забруднень атмосферного повітря на організм людини
- •Гігієна світлового клімату
- •2.1. Ппєнрша оцінка світлового клімату
- •2.2. Визначення інтенсивності інфрачервоного випромінювання
- •Випромінювання
- •2.4. Визначення природної та штучної освітленості приміщень
- •Значення коефіцієнта д
- •З люмінесцентними лампами
- •2.5. Дослідження впливу освітлення на зорові функції
- •Гігієна води
- •3.1. Гігієнічна оцінка якості води
- •3.5. Методи очищення та знезараження води
- •3.6. Вивчення впливу води на здоров'я людини
- •7 Гігієна грунту
- •4.1. Гігієнічна оцінка якості грунту
- •4.2. Методика вщбору проб грунту для дослідження
- •4.3. Дослідження механічного складу та фізичних властивостей грунту
- •4.4. Дослідження хімічних властивостей грунту
- •V 4.5. Вивчення впливу грунту на здоров'я людини
- •5.1. Визначення енергетичних витрат організму
- •Енергетична й харчова цінність добового раціону
- •6.1. Дослідження м'яса
- •6.3. Дослідження борошна
- •6.4. Дослідження хліба
- •6.5. Дослідження консервів
- •6.6. Оцінка адекватності харчування за вітамінним складом
- •Санітарно-гігієнічний контроль за організацією харчування у лікувально-профілактичних закладах
- •II група. Кулінарна обробка харчових продуктів (20 балів)
- •III. Неви значеної етіології
- •Термінове повідомлення про інфекційне захворювання, харчове, гостре професійне отруєння, нетипову реакцію на щеплення*
- •9.1. Гігієнічні аспекти роботи лікаря дитячого закладу
- •9.2. Гігієнічне обстеження дитячих закладів
- •9.3. Гігієнічна оцінка дитячих меблів
- •9.4. Гігієнічна оцінка дитячих іграшок
- •9.5. Гігієнічна оцінка шкільних підручників
- •9.6. Оцінка режиму дня дітей та підлітків і організації навчального процесу
- •10.2. Дослідження та оцінка функціонального стану дітей і підлітків
- •11.1. Гігієнічні аспекти роботи цехового лікаря
- •1 1.2. Гігієнічне обстеження цехової дільниці
- •II. Гігієнічне обстеження цеху.
- •III. Гігієнічна характеристика детальної професії.
- •1 1.3. Гігієнічна оцінка умов і характеру праці
- •12.1. Виробничий мікроклімат
- •12.3. Виробнича вібрація
- •12.5. Електромагнітні поля на виробництві
- •12.6. Іонізація повітря виробничих приміщень
- •13.1. Дослідження запиленості повітря
- •13.2. Дослідження токсичних речовин у повітрі виробничих приміщень
- •13.3. Гігієнічна оцінка токсичності шкідливих хімічних речовин
- •14.1. Організація і проведення медичних оглядів
- •14.2. Облік. Реєстрація та розслідування професійних захворювань і нещасних випадків
- •14.3. Аналіз захворюваності працюючих
- •14.4. Дослідження функціонального стану працюючих
- •Закладів
- •15.1. Гігієнічні аспекти роботи лікарів лікувального профілю
- •15.2. Гігієнічна експертиза проектів лікувальних закладів
- •2 Ліжка; 5 — палати на 1 ліжко; 6 — процедурна;
- •100% 80 М;| на 1 ліжко 100% Не менше 10 разів з подаванням стериль- ного повітря 100°о 80% асептпч. 80% 100% септич.
- •15.3. Гігієнічний контроль за експлуатацією лікувально- профілактичних закладів
- •(Вооз, 1979)
- •16.1. Радіоактивні перетворення і види випромінювань
- •16.4.Розрахункові методи захисту в(д зовнішнього опромінення
- •16.5. Особливості планування та обладнання радіологічних відділень лікарень
- •16.6. Гігієнічні вимоги до розташування та планування радіологічних. Рентгенологічних відділень та рентгенкабінетів
- •25 „ / Військова гігієна
- •Медичний контроль за розташуванням військ
- •Гігієна харчування військ
- •18.1. Гігієнічна оцінна харчування у військовій частині
- •18.2. Методика визначення й оцінка харчового статусу військовослужбовців
- •18.3. Дослідження борошна та хліба в польових умовах
- •19.1. Вибір джерел водопостачання в польових умовах
- •19.2. Відбір проб води з різних джерел
- •19.3. Дослідження фізико-хімічних властивостей води
- •19.4. Очищення та знезараження води
- •19.5. Визначення радіоактивного забруднення води та харчових продуктів
- •Ситуаційні задачі ситуаційні задачі до розділу 1
- •Ситуаційні задачі до розділу з
- •Ситуаційні задачі до розділу 5
- •Ситуаційні задачі до розділу 6
- •Ситуаційні задачі до розділу 7
- •Глава 1. Гігієна повітряного середовища б
- •Глава 2. Гігієна світлового клімату 74
- •Глава 16. Гігієнічна оцінка іонізуючих випромінювань 394
9.3. Гігієнічна оцінка дитячих меблів
Меблі дитячих дошкільних закладів і шкіл повинні відповідати віковим анатомо-фізіологічним особливостям дитячого організму, пе- редусім зросту, і задовольняти гігієнічні та педагогічні вимоги.
Основним типом шкільних меблів є учнівські парти (переважно для початкових класів) або столи зі стільцями (переважно в на- вчальних кабінетах і лабораторіях). Від їх раціонального влашту- вання, відповідності зросту залежить правильна фізіологічна поза учня, яка не вимагає зайвих витрат енергії, забезпечує оптимальне функціонування основних систем організму, запобігає розвитку втоми, порушенням постави, викривленню хребта і виникненню короткозо- рості.
Парти, столи і стільці для класів, кабінетів і лабораторій згідно з держстандартами 11015-77 "Столи учнівські" і 11016-77 "Стільці учнівські" поділяють на п'ять груп залежно від основних розмірів, до яких належать висота заднього, оберненого до учня, краю криш- ки та висота переднього краю сидіння над підлогою. Кожна група меблів позначається першими літерами абетки і призначена для учнів певного зросту з ростовим інтервалом 15 см (табл. 75). Пар- ти виготовляють переважно трьох груп (А, Б, В), столи і стільці п'яти груп. Існують також універсальні меблі зі змінною висотою стола та сидіння, які можна пристосувати до будь-якої групи меб- лів.
Таблиця 75 Розміри парт, столів і стільців для школярів
Група |
Колір |
Основні розміри меблів |
Зріст учнів, | |
|
| |||
меблів |
маркування |
Висота заднього краю |
Висота переднього краю |
якому відпо- |
|
|
кришки над підлогою, см |
сидіння над підлогою, см |
відають меблі певного роз- міру, см |
А |
Жовтий |
54 32 |
до 130 | |
Б |
Червоний |
60 36 |
13СГ-145 | |
В |
Голубий |
63 40 |
146-160 | |
Г |
Зелений |
72 44 |
161-175 | |
д |
Білий |
78 48 |
понад 175 |
Меблі сталих розмірів повинні мати фабричне маркування, за яким їх можна правильно підібрати для кожного школяра. Це мар- кування наносять на нижню поверхню кришки стола та сидіння стіль-
ця у вигляді дробу, в чисельнику якого ставлять групу, а у знамен- нику — зріст дітей, для яких призначені ці меблі, наприклад
В
146-160 '
Крім того, по обидва зовнішні боки стола (парти) наносять додатко- ве колірне маркування у вигляді кола діаметром 25 мм або горизон- тальної смуги завширшки 20 мм відповідного до табл. 75 кольору. Крім основних розмірів для гігієнічної оцінки меблів і робо- чої пози учнів використовуються допоміжні розміри та критерії (мал. 59):
дистанція сидіння — віддаль по горизонталі від переднього краю сидіння до проекції на площину сидіння заднього краю криш- ки стола. Дистанція сидіння може бути від'ємною, якщо край си- діння заходить під край стола, нульовою, якщо край стола і стільця розташовані на одній вертикалі, та додатньою, якщо край сидіння не сягає опущеної вертикалі. При письмі та читанні оптимальною є від'ємна дистанція 3-5 см за наявності відкидної кришки, що забез- печує нормальне усаджування за стіл і вихід із-за нього;
дистанція спинки — віддаль від спинки стільця до заднього краю кришки стола, яка повинна перевищувати передньозадній роз- мір грудної клітки учня на ширину дитячої долоні. Значне збіль- шення дистанції спинки, яке зумовлює додатну дистанцію сидіння, призводить до надмірного нахилу тулуба уперед, мала дистанція спин- ки затруднює екскурсію грудної клітки;
диференція парти — віддаль по вертикалі від заднього краю
Мал. 59. Схема шкільної парти Ф.Ф.Ерісмана:
А — висота заднього краю кришки партії над підлогою; Б — висота переднього краю сидіння над підлогою (висота сидіння); В — дистанція сидіння (від'ємна при нозі учня сидячи); Г — дистанція сидіння (додатна при відкинутій кришці і позі учня сто- ячи за партою); Д - дистанція спинки; Е — диференція; Є — глибина сидіння; Ж - висота спинки над підлогою; 3 — кут нахилу кришки стола; / — відкидна кришка;
К — глибина полички.
200
201
кришки стола до площини сидіння, яка повинна дорівнювати від- далі від сидіння до ліктя вільно опущеної руки плюс 5-6 см та забезпечувати вільне розташування рук на столі та плечей у гори- зонтальному положенні паралельно до краю стола. Зменшення ди- ференції парти змушує учня сильно нахилятися уперед і спиратися на стіл, що призводить до стиснення органів грудної клітки і черев- ної порожнини, опущення правого плеча і виникнення лівобічного сколіозу, збільшення диференції зумовлює підняття правого плеча і правосторонній сколіоз;
глибина сидіння — передньозадній розмір сидіння, який по- винен становити від 2/3 до 3/4 довжини стегна. За меншої глиби- ни сидіння зменшується площа спирання, поза стає менш сталою і більш втомлюваною, за більшої — край сидіння стискає судинно- нервовий пучок у підколінній ямці;
висота сидіння, яка повинна відповідати довжині гомілки ра- зом зі стопою з додаванням 1,5-2 см на висоту підбору, що забезпе- чує згинання ніг у кульшовому та колінному суглобі під прямим кутом, спирання стопи на підлогу або підставку і запобігає розвит- кові втоми;
висота спинки стільця (лавки у парті) повинна сягати рівня поперекового відділу хребта і забезпечувати спирання на неї груд- ним відділом хребта;
кут нахилу кришки стола повинен дорівнювати 15°. Такий нахил кришки дозволяє учневі утримувати книжку або зошит під найбільшим кутом при найменшому нахилі голови на оптимальній віддалі (30-35 см) від очей, що забезпечує сталу акомодацію і запо- бігає виникненню короткозорості;
рельєф сидіння повинен відповідати формі стегна та сідниць і мати невеличкий нахил назад, що дає змогу учневі не сповзати наперед.
Стіл (парта) повинні мати гачок (поличку) для портфеля, фік- сований пенал для ручки для запобігання її скочування по похилій поверхні стола, можуть мати підставку для ніг. Учнівські столи (парти) роблять одномісними або двомісними. Забороняється за- стосовувати табурети і лавки.
Для фарбування парт та столів застосовують зелену гаму кольо- рів від світлого до темно-зеленого, а також колір дерева з коефіці- єнтом відбиття 0,11-0,45. Найліпші умови видимості створюються при співвідношеннях яскравості зошита і стола 2:1—4:1.
Двомісні столи і парти розташовують вздовж класу поздовж- ньої конфігурації у три ряди, одномісні — у п'ять рядів. Віддаль від столів до зовнішньої стіни та ширина проходів між рядами повинна становити 0,6-0,7 м, до внутрішньої стіни 0,5 м, до задньої стіни 0,4-0,5 м. Віддаль від дошки до перших парт 2,4-2,7 м, до останніх парт не більше 8 м. Найвіддаленіші від вікон робочі місця повинні розташовуватися від них не далі ніж за 6 м. У класах і кабінетах квадратної та поперечної конфігурації меблі можуть бу- ти розташовувані у чотири ряди з проходами між рядами 0,6 м на
віддалі 0,8-1,0 м від вікон, 0,9-1,0 м від задньої стіни і 3 м від дошки.
Учнів розсаджують з урахуванням їх зросту, стану здоров'я, зо- ру і слуху, які визначаються під час медичного огляду. До початку навчального року медичний персонал школи разом з класними ке- рівниками повинен подбати про укомплектованість кожного класу (навчального кабінету) столами (партами) кожної групи у кілько- стях, що відповідають кількості учнів певного зросту. У кожному класі треба мати столи (парти) декількох груп. Парти, столи і стільці менших розмірів розташовують ближче до дошки, більших — далі від неї. Для дітей зі зниженою гостротою зору або слуху столи, неза- лежно від їх групи, ставлять попереду, в крайніх рядах. За достат- ньої корекції гостроти зору окулярами учні можуть сидіти в будь- якому ряду. Школярів з ревматичними захворюваннями, таких, що часто хворіють на ангіну, гостре запалення верхніх дихальних шля- хів, необхідно розсаджувати далі від вікон. Двічі на рік учнів, що сидять у крайніх рядах, міняють місцями, не порушуючи відповід- ності меблів їх зросту. Упродовж навчального року медперсонал і класні керівники контролюють розсаджування дітей шляхом ви- значення відповідності допоміжних розмірів столів (парт) анато- мічним розмірам тіла учня і в разі потреби доукомплектовують класи потрібними меблями.
Для лабораторій фізики, хімії, біології передбачені спеціальні дво- місні лабораторні столи, для кабінетів креслення, малювання, іно- земних мов — одномісні столи. Для забезпечення відповідності сто- лів зростові дітей кабінет або лабораторія повинні використовува- тись лише для дітей паралельних або суміжних за роками навчан- ня класів. Для навчання старших дітей профільні кабінети у школі повинні дублюватися.
Класи (кабінети) обладнують шафами, які розташовуються біля задньої стіни, і дошкою темно-зеленого або коричневого кольору з коефіцієнтом відбиття 0,1-0,12 при співвідношенні яскравості до- шка—зошит 1:3—1:10, обладнаною лотком для затримання крейдя- ного пилу і ванночкою для крейди та ганчірки. Нижній край дошки повинен бути розташований над підлогою на висоті 80-85 см у 1-4-х класах і 90-95 см у старших класах.
У майстернях з обробки дерева і металу обладнується звичайно 20 робочих місць зі столярськими верстатами, що розташовуються перпендикулярно або під кутом 30-45° до вікон при віддалі між верстатами 80 см, і слюсарними верстатами, які розташовані вздовж вікон в один або два ряди з віддаллю між рядами 1,2 м. Для усу- нення невідповідності між зростом учнів та висотою робочих місць застосовують підставки заввишки 5,10 і 15 см (у майстерні має бути по п'ять підставок кожної висоти).
В ігрових (групових) дошкільних закладів встановлюють столи та стільці за кількістю дітей у групі: середня, старша ясельні, молод- ша дошкільна групи обладнуються чотиримісними столами і до- датково двомісними столами трапецієподібної форми, середня, старша
202
203
дошкільні та підготовча групи — двомісними столами зі змінним нахилом кришки. Розміри столів та стільців, які поділяються на шість груп залежно від їх висоти, мають відповідати вимогам держстан- дартів 19301.1-73 і 19301.2-73 "Меблі дитячі дошкільні. Функціо- нальні розміри" (табл. 76). Столи розташовують біля стіни з вікна- ми при обов'язковому лівобічному їх освітленні не більше ніж у два ряди для чотиримісних і три ряди для двомісних столів. Від- даль між рядами столів має становити не менше ніж 0,5 м, від столів до стіни з вікнами — 1 м, до дошки — 3,0-2,5 м. Розмір дошки становить 0,75x1,5 м, висота її нижнього краю над підлогою 0,7-0,8 м. В ігрових (групових) встановлюють також шафи для іграшок.
У ігрових молодших ясельних груп влаштовують манеж і бар'єр на віддалі 1 м від вікон, паралельно до них довгою стороною, пеле- нальний стіл з вішаком для рушників і баком для брудної білизни, двомісні столи для годування дітей.
Спальні обладнують стаціонарними ліжками розміром 120x60 см зі змінною висотою ложа й огорожею для дітей до трьох років і 140x60 см для дітей 3-7 років. У дошкільних групах дозволяється застосовувати розкладні ліжка з твердим ложем.
Приймальні (роздягальні) обладнують шафами для верхнього одя- гу дітей і персоналу, туалети — вішаками з індивідуальними комір- ками і шафами (в ясельних групах) для зберігання горщиків.
Гімнастичні зали обладнують гімнастичною стінкою або драбин- кою, гімнастичною лавкою, перекладиною із розмірами, що відповіда- ють вікові дітей.
Меблі для дошкільнят мають бути портативні й доступні для легкої очистки і прибирання, поверхня меблів має бути водостій- кою і витримувати обробку мийно-дезінфікуючими розчинами.
Таблиця 76 Основні розміри меблів для дітей дошкільних закладів
|
|
|
Стіл |
|
Стілець |
|
|
| ||
|
|
|
|
|
г |
5 |
|
| ||
(і; |
5; |
—' |
|
|
|
Ч |
|
Р 3 |
|
|
ге |
С >> |
•І 1б |
і |
і |
2 |
|
І |
1 - |
Зріст дітей |
Вік дітей |
= |
'^ С- |
|
в ^ |
- о |
|
|
V |
|
|
|
■ >> |
|
|
|
- 3 |
^ ^ 5 |
|
я |
|
|
|
£ |
£ X |
" £ |
і ,-- |
= ~ 2 |
л5Р |
= |
= |
~ '-' — |
|
|
і— |
|
£ с |
є;.- |
С * о |
*- ~ с |
= |
= |
| 5| |
|
|
|
|
в 1 |
кщ |
= є І |
с 5 ч |
=- |
1 |
|
| |
|
|
! = |
Чі. |
§-їЄ |
1 5 '= |
§ |
5 |
! §• б |
|
|
А |
Білий |
34 |
45 |
60-70 |
17 |
22 |
16 |
15 |
до 80 |
7 міс. — 1 р. 8 міс. |
Б |
Зелений |
38 |
45 |
60-70 |
20 |
24 |
18 |
17 |
80-90 |
1 р. 5 міс. 2 р. 8 міс. |
В |
Голубий |
43 |
45 |
60-70 |
24 |
26 |
20 |
19 |
90-100 |
2-4 роки |
1 |
Оранжевий |
48 |
45 |
55-70 |
28 |
28 |
23 |
21 |
100-115 |
3-6 років |
Д |
Жовтий |
54 |
45 |
55-70 |
32 |
ЗО |
26 |
24 |
115-130 |
5-7 років |
Ж |
Червоний |
60 |
45 |
55-70 |
36 |
32 |
29 |
27 |
понад 130 |
6-7 років |